Український колісний транспортер БТР-4, що створено наприкінці минулого десятиріччя, вже має досить значний бойовий досвід, отриманий під час боїв на сході України і в Іраку, де урядові сили використовують його в боях проти ісламістів з ІДІЛ.
Цікавими можуть бути думки про прийняття цієї машини на озброєння ЗС України, проблеми, що пов’язані з його конструкцією і розроблені модифікації висловлені польським експертом Марціном Гавендою в статті «Українські бронетранспортери проти Росії і ІДІЛ», що було оприлюднено на польському спеціалізованому ресурсі Defence24.pl.
Перші передані Національній гвардії України (НГУ) БТР-4Е «Буцефал» з бойовим модулем БМ-7 «Парус» походили з партії машин, виготовлених в рамках іракського контракту і забракованих замовником. Чергові БТР потрапляли до НГУ та ЗС України (ЗСУ) також як за рахунок зазначеного контракту, так і в рамках окремих замовлень. БТР-4 вважається в Україні прикладом успіху вітчизняної оборонної промисловості BTR-4 і також є платформою для різних спеціалізованих машин.
Перші 4 БТР-4Е було передано підрозділу спецпризначення НГУ – відділу Антитерористичного Центру (колишній спецназ МВС «Омега») у травні 2014 р. в присутності прем’єра Арсені Яценюка. Це відбувалось в польовому таборі біля блокованого урядовими силами Слов’янська. У складі НГУ БТР-4E почали бойову службу на блок-постах навколо Слов’янська, а потім і в інших гарячих точках.
БТР-4E з т.з. іракського контракту від 2009 р – це машини, або ж повернені іракською стороною, або ж просто з заводу, виготовлені для того ж замовника. Контракт з Іраком, підписаний тоді, коли заводи, що кооперувалися з головним підприємством, ще не були до цього відповідно підготовлені (звідси й технологічні проблеми, що виникли пізніше), передбачав доставку великої партії з 420 транспортерів типу БТР-4 в кількох варіантах: 270 лінійних з бойовим модулем БМ-7 «Парус», 70 машин управління БТР-K, 30 командно-штабних БТР-4КШ, 30 медично-евакуаційних БСЕМ-4K та 10 машин технічного забезпечення БРЕМ-4K.
20 травня 2014 р. в українських ЗМІ з’явилася інформація про замовлення для Міністерства Оборони і Міністерства Внутрішніх справ України 194 БТР-4. Від того часу БТР-4 почали постачати не лише до бойових частин НГУ, але й до аеромобільних підрозділів ЗСУ (в т.ч. до 25-ї повітрянодесантної бригади та 95-ї аеромобільної бригади).
Бойове використання БТР-4 в Іраку і в Україні дозволило накопичити значний досвід щодо самої машини та її бойової експлуатації. Ці оцінки, хоча і неоднозначні, пізніше вплинули на запровадження десятків змін в самій конструкції і розвитку самого транспортера – за деякими даними, запроваджено до 100 покращень і модифікацій базового варіанту.
Партія БТР-4, що призначені для іракської армії .Фото ХКБМ Морозова
Перші несхвальні висновки щодо БТР надійшли, звісно, з Іраку. Там мали багато зауважень до гармати ЗТМ-1 (заклинення при стрільбі) та до якості броні (тріщини в структурі корпусу). Тому 42 БТР-4Е, вже відправлені морем до Іраку на судні „Se Pacifica” після кількамісячного очікування в Перській Затоці повернулися на початку січня 2014 р. в Україну.
Крім зазначених 42 «іракських» машин завод ім.Малишева передав НГУ чергові 16 БТР-4Е, що були виготовлені також в рамках зазначеного контракту.
Незважаючи на технічні проблеми, іракські БТР-4Е беруть участь в бойових діях, в т.ч. зараз – в боях під м.Фаллуджа. Один з них навіть був захоплений бойовиками Халіфату, а потім відбитий іракськими силами. Війна в Іраку (і на Донбасі) показала, що в багатьох випадках виправдовують себе захисні екрани заводського виробництва. В той же час, втрати іракських БТР-4Е – це головним чином покинуті машини.
Ще більше досвіду приніс конфлікт на сході України. На початку БТР-4Е використовували на блок-постах, зміцнюючи таким чином оборону останніх і відповідно, збираючи добрі відгуки стосовно озброєння і бронезахисту машин. Ефективними виявилися також захисні екрани, що монтувалися в заводських умовах на корпусі (подібно тому, як раніше для Іраку). На цьому етапі машини обстрілювалися противником переважно з мінометів, РПГ-7, кулеметів різного типу, тому бронювання або захист оцінювалися, як достатні. Пізніша ескалація боїв, разом з застосуванням артилерії і танків поставила перед БТР нові виклики, однак втрати були невеликі (до осені 2014 р. втрачено лише кілька «четвірок» внаслідок пожеж, одна машина була захоплена противником), головним чином внаслідок відносно малої кількості машин і обмеженого бойового застосування.
До осені 2014 р. БТР-4 поступали переважно на озброєння НГУ, з часом машини почали поступати також до частин ЗСУ – в аеромобільні підрозділи. Першою отримала їх 25 повітрянодесантна бригада, яка, що очевидно, частково втратила здатності десантування, хоча ще має на озброєнні певну кількість бойових машин десанту.
Досвід Донбасу та Іраку свідчить, що одною з основних проблем БТР-4Е є необхідність запуску двигуна для можливості використання бойового модуля. У виключних умовах, наприклад, на бойових позиціях, це вимагало постійної роботи двигуна або ж імпровізованого підключення машини до зовнішнього джерела енергії.
В одному з українських фільмів, доступних у мережі Інтернет, офіцер 25-ї бригади дуже критично відзивається щодо БТР-4Е, називаючи його «абсолютно непрактичним», мало маневреним і в бойових реаліях часто непридатним. За його словами, у батальйоні з 30 машин технічно справними було заледве 6. Щоправда, на це впливають різні фактори, а не лише власне конструкція БТР (культура технічного обслуговування і експлуатації, наявність запасних частин тощо). Проблема для БТР-4 (і не лише) для десантників виникає також з браку кваліфікованих кадрів як під час щоденної експлуатації, так і ремонтів (особливо після завершення гарантії, коли заводські фахівці припиняють займатися машинами).
До недоліків транспортера можна віднести значну масу, що змушує працювати двигун та підвіску з великим напруженням, малу маневреність, велике навантаження на коробку передач, а також – про що вже згадувалося вище – неможливість використання бойового модуля при виключеному двигуні. Застосування великої і високої дистанційно керованої башти «Парус» призвело до того, що БТР є відносно високим (3050 мм, тоді як у БТР-70/80 – 2350 мм).
У якості сильної сторони варто визнати бойовий модуль, який якщо вже працює, то дозволяє мати непогану щільність вогню, особливо після того, як до нього додати сучасні протитанкові засоби української розробки (ПТРК «Бар’єр»). Експерти також відзначають привабливе співвідношення ціни бронетранспортера по відношенню до його ефективності.
Бойовий досвід спричинив запровадження багатьох змін в конструкції базового БТР-4. Так, зокрема, на презентованому БТР-4EM – експортній версії з модифікаціями – посилено протимінний захист нижньої частини шляхом впровадження до конструкції додаткового броньового листа, башта «Парус» отримала, як і корпус, листові екрани заводського виробництва, також встановлено допоміжний агрегат, що забезпечує роботу нової системи кондиціонування.
Слід відзначити, що БТР-4 має також резерви до подальшого розвитку і модернізації – остання версія, це модернізована плаваюча машина, призначена для морської піхоти однієї з зацікавлених країн (можливо, це Індонезія).
Втім, БТР-4 і спеціалізовані машини на його базі будуть і надалі підвищувати бойові можливості НГУ і ЗСУ, тим більше, що виготовленням корпусів цих машин вже займаються аж три українських підприємства.
23 березня 2016 р в Харкові відбулася передача замовнику чергової партії машин БТР-4 – 15 лінійних і 1 командної – цього разу з імпортним німецьким двигуном Deutz, що є наслідком «стандартизації» з НАТО.
Переклад з польської: Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ
P.S. "Житомирський бронетанковий завод" налагодив повне виробництво БТР-4
Фахівці ДП "Житомирський бронетанковий завод" налагодили повне виробництво бронетранспортерів БТР-4, повідомляють в "Укроборонпромі".
"Сучасна та потужна легкоброньована техніка повністю українського виробництва швидше надходитиме до ЗСУ. «ЖБТЗ» вже відпрацював технічну документацію бронемашини. У найближчих планах підприємства – держвипробування та поставка БТР-4 на потреби МОУ, Нацгвардії та інших силових структур для посилення обороноздатності країни. Відтепер «Укроборонпром» зможе виготовити ще більше БТР-4 за держзамовленням", – заявив Генеральний директор Концерну Роман Романов.
Бронетранспортер БТР-4Е – суто українська розробка. Вітчизняний зразок легкої броньованої техніки має потужне озброєння, значну швидкість і надійний захист екіпажу. Майже 80 БТР-4Е посили українське військо під час бойових дій на Сході країни.
