Україні загрожують значні скорочення бюджету, зруйнованого повномасштабною війною, якщо законодавці не ухвалять непопулярних заходів, необхідних для доступу до мільярдів західної допомоги до зими.
Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький у інтерв’ю Bloomberg.
За його словами, багатомісячний глухий кут у парламенті вже затримав близько $4 млрд допомоги Європейського Союзу, яка мала надійти у третьому кварталі.
Корецький назвав ситуацію з державними фінансами України «майже критичною».
Затримка реформ та дефіцит оборонного бюджету
Опір законодавців підтримці реформ, яких вимагають Євросоюз та Міжнародний валютний фонд, відбувається на тлі додаткового дефіциту оборонного бюджету в розмірі $27 млрд на цей рік через зростання витрат на війну.
Ольга Ліньова
Бюджет 2027. Проект. Пріоритети влади:
Зарплати для ЗСУ залишаються на рівні лютого 2022 року. Грошей на солдата нема.
На забезпечення Офісу Президента та Президента додали 195 млн грн. Зеленський коштуватиме країні 1 млрд 073 млн грн. або близько 3 млн. грн на день.
«ТелеМарафон» залишається — 1,6 млрд грн (+4%).
Програма «Тисячовесна» отримує додатково 1,4 млрд грн, тобто 5,4 млрд грн.
До проекту бюджету вже додали збільшення ПДВ.
Нема слів!
Погребецький Сергій
На 5 році війни держава в руках антидержавників, і цим усе пояснюється.
Влада прямо каже, що гроші закінчилися.
І забуває додати: весь час царський двір ігнорував поради союзників,
відхиляв усі пропозиції,
зривав зобов’язання щодо реформ,
саботував вимоги Заходу, розвивав свій кооператив, розкрадав оборонку, амбітно обирав ескалаційну поведінку,
на додачу ще й замахнувся стати комерційним експортером зброї,
погруз у корупційних скандалах, поліквідовував усі права й свободи – а пізніше йому ще й вистачає мордокірпічності обурюватися:
чому ж країна під таким геніальним керівництвом опинилася в позі цілковитого погрому й безпросвітку з перспективою блекаутів та нестачі їжі.
Завішавши всі дзеркала чорним сукном, аби не бачити там власного відображення, влада умудряється ще й скрушно заламувати руки: як так сталося, що під підошвами розверзається безодня катастрофи?
А тому що царський двір увесь час усе робив на свій розсуд, слухаючись лише воркотання власного кишечника й шелесту купюр у кишенях. Вибір довговічної війни (за наявності яких-не-яких сценаріїв закінчувати цю безцільну волинку) світ сприймає як добровільний вибір. І каже: прошу дуже, чимось мінімальним поможем, а далі все своїми силами, якщо ні разу нікого не послухали, всі реформи зірвали, на ВПК наживаєтеся.
На ринку перемовин працюють репутації.
У царського двору вона зруйнована, як би чорна футболка не вдавала з себе вселенського діяча.
Міжнародне ККД його бурхливого туризму дорівнює нулю і не призводить до посилення країни. Якщо у нас далі перемовниками від імені держави будуть корупціонери, інші варіанти, крім лайт-капітуляційних, розглядатися й пропонуватися ніким не будуть.
Такою є ціна за перетворення України в приватизований кооператив, не здатний сміло дивитися в дзеркало.
Наші перспективи у війні на виснаження до потворства прості: поки товстий схудне, худий сконає. Ми тут у другій ролі.
.
Не перестану акцентувати увагу: всі корупційні плівки – російськомовні.
Це означає, що владу узурпувала ворожомовна банда, яка складається з репрезентантів колонізованого населення. Це є найбільшою трагедією війни – що державною владою стали представники колонізованих як третьої, гібридної ідентичності.
Цю ідентичність – колонізованих – росія-колонізатор ретельно створювала як надбудову над українською національною ідентичністю, аби в майбутньому вихідці з колонізованих стали істеблішментом.
І він усе українське ніколи не сприйматиме як рідне.
Очолюючи державу, їм байдуже на неї. Вони дивляться на неї з третьої позиції, і саме це пояснює, чому так легко й безтуроботно вони мародерять навіть посеред руїн – бо для них Держава Україна є чимось третім, стороннім, прохолодним.
Саме тому вони роблять такі шалені успіхи в пограбунку – бо в колонізованих відсутні внутрішні стоп-крани й дисциплінатори, які спрацьовують для носія загроженої національної ідентичності.