Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 11.07.2025

1. Вартість «гарматного м’яса»: росія витратила понад 2 трлн рублів за пів року на вербування солдат для війни проти України.

— 400 млрд — бонуси за контракти.

— 865 млрд — зарплати військовим.

— 765 млрд — компенсації за втрати.

— До кінця 2025 року сума може перевищити 4 трлн рублів — це 9,5% бюджету та близько 2% ВВП.

— Попри катастрофічні втрати та незначні результати на фронті, кремль продовжує стимулювати набір високими виплатами. За пів року укладено 200 тис. контрактів, майже стільки ж, скільки росія втрачає на фронті.

2. У росії тарифи на воду, тепло та електроенергію зросли майже на 15%.

— У росії за перший тиждень липня відбулося стрімке зростання комунальних тарифів, що додатково вдарило по населенню на тлі війни та бюджетної прірви.

— Холодна вода подорожчала в середньому на 14,88%, гаряча — на 13,79%. Вартість водовідведення зросла на 14,59%, опалення — на 13,8%, електроенергія — на 13%.

— Одночасно зафіксувано інфляцію в секторі послуг на рівні 6,11% лише за один тиждень.

— Загальний рівень інфляції в період з 1 по 7 липня склав 0,79% — показник, який свідчить про зростання цінового тиску на побутовому рівні.

— Різке підвищення тарифів відбулося на тлі зростаючих витрат держави на війну проти України. Умови життя більшості росіян стрімко погіршуються, адже влада перекладає тягар воєнної економіки на населення.

3. російський експорт зерна впав до мінімуму за 17 років: урожай провалено, фермери втрачають прибутки.

— росія фіксує рекордне падіння експорту зерна через провальний початок нового агросезону, низькі світові ціни, невигідний валютний курс і масові втрати врожаю.

— За оцінками Інституту кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР), у липні експорт пшениці з рф складе лише 2 млн тонн — майже вдвічі менше, ніж рік тому (3,6 млн тонн). Це найнижчий показник з 2008 року.

— Причини — слабкий урожай і зміцнення рубля, що робить експорт менш прибутковим.

— Збір зерна у 2025 році різко відстає від минулорічних темпів. За даними Мінсільгоспу рф, станом на 2 липня зібрано лише 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік.

— Російський агросектор, орієнтований на експорт, зазнає подвійного удару: втрати врожаю поєднуються з падінням доходів і скороченням валютної виручки на тлі війни та санкційного тиску.

4. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА): росія може втратити здатність підтримувати нафтовидобуток через падіння експорту.

— Міжнародне енергетичне агентство заявило, що росія стикається з тривалим скороченням експорту сирої нафти та нафтопродуктів, що ставить під сумнів її здатність підтримувати потужності з видобутку.

— У червні поставки сирої нафти залишалися на рівні 4,68 млн барелів на добу, тоді як експорт нафтопродуктів скоротився до 2,55 млн — це сезонний мінімум за п’ять років.

— Падіння експортних потоків триває більшу частину 2024–2025 років і загострює питання про стійкість російської нафтової галузі. росія засекретила статистику видобутку після вторгнення в Україну, ускладнивши незалежний моніторинг її енергосектору.

— Водночас дані про морський експорт сирої нафти від Bloomberg підтверджують падіння до найнижчих рівнів із лютого. У червні також впав експорт нафтопродуктів — до мінімуму за вісім місяців. Це відбулося на тлі зростання внутрішнього попиту з боку агросектору та спроб влади утримати паливо всередині країни.

— Хоча формально росія перевищила квоту ОПЕК+ на червень, видобуток залишився нижчим за довгостроковий потенціал (9,19 млн барелів проти стійкого рівня в 9,8 млн).

— МЕА наголошує: підтримка цього рівня залежить від стабільності експорту, а нинішня динаміка ставить це під загрозу.

5. У травні Грузія різко скоротила імпорт нафтопродуктів з росії.

— Імпорт російських нафтопродуктів до Грузії в травні знизився на 22% порівняно з квітнем і сягнув мінімуму за пів року — $37,9 млн. Попри це, у річному вимірі закупівлі зросли на 40%.

— За перші п’ять місяців 2025 року обсяг імпорту з рф склав майже $243 млн, що на 15% більше, ніж за аналогічний період торік. росія залишається головним постачальником нафтопродуктів для Грузії, хоча її частка демонструє нестабільну динаміку.

— Згідно з даними статистичної служби Грузії, до трійки інших ключових постачальників увійшли Румунія ($18,7 млн) і Туреччина ($14,6 млн).

— Постачання російського природного газу за травень впали в 7,4 раза, однак у річному вимірі зросли на 8,5% — до $987 тис. Крім того, росія експортувала до Грузії кам’яне вугілля на $1,1 млн та кокс на $1,9 млн.

6. Єврокомісія готує «плаваючу» стелю цін на російську нафту в межах нового санкційного пакета.

— Європейська комісія розробляє механізм оновленої цінової стелі на російську нафту, який дозволить автоматично коригувати обмеження відповідно до глобальної кон’юнктури ринку.

— Новий підхід передбачає «більш автоматизований» механізм перегляду граничної ціни. Хоча остаточне рішення ще не ухвалене, як відправну точку обговорюють рівень дещо вищий за $45 за барель.

— Запровадження гнучкої моделі має на меті посилити ефективність санкційного тиску на російський нафтовий сектор, який досі пристосовувався до жорстких обмежень через тіньовий флот, обхідні схеми та страхування поза юрисдикцією G7.

— У разі ухвалення «плаваючої» стелі ціна на російську нафту змінюватиметься у прив’язці до ринкової ситуації, що суттєво обмежить маневри москви у сфері експорту сировини.

— Новий пакет санкцій ЄС спрямований на подальше скорочення доходів росії від експорту енергоносіїв, які залишаються головним джерелом фінансування агресії проти України.

7. ЄС інвестує до €10 млрд у відновлення України: створено фонд прямих інвестицій.

— Європейська комісія оголосила про створення найбільшого інвестиційного механізму для підтримки відновлення України. За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, фонд прямих інвестицій в Україну отримає стартовий капітал у розмірі €220 млн, а до 2026 року очікується мобілізація щонайменше €500 млн.

— Загальний обсяг потенційно залучених коштів у межах ініціативи може сягнути €10 млрд.

— Фонд створено за участю Європейського інвестиційного банку, а також урядів Франції, Німеччини, Італії та Польщі. Його мета — стимулювання економіки України через залучення прямих іноземних інвестицій, розвиток інфраструктури та підтримку приватного сектору.

— Окремо фон дер Ляєн представила новий фінансовий пакет допомоги на суму €2,3 млрд, який включає €1,8 млрд у вигляді кредитних гарантій та €580 млн у формі безповоротної грантової підтримки.

— Єврокомісія наголошує: Європейський Союз не лише залишається основним донором, а й перетворюється на ключового інвестора у довгострокове відновлення України.

— Пакет охоплює проєкти у сфері енергетичної безпеки, охорони здоров’я, житлового будівництва, розвитку бізнесу та освітньої інфраструктури.

8. Мальта звітує про виконання санкцій ЄС проти росії: заморожено активів на понад $112 млн.

— Мальтійський національний орган із санкційного контролю (SMB) повідомив про заходи, вжиті для реалізації санкцій Євросоюзу проти росії.

— За даними відомства, у співпраці з міжнародними партнерами було заморожено активів за межами країни на понад $112 млн. На національному рівні арешт накладено на предмети розкоші, включно з яхтами, двома нафтотанкерами, а також на активи й акції компаній, зареєстрованих на Мальті. Обмеження введено відповідно до Регламенту Ради ЄС № 269/2014.

— У низці випадків застосовано посилений контроль за транзакціями підсанкційних осіб, пов’язаних з компаніями, які ведуть діяльність у межах ЄС. Такі операції підлягають попередньому погодженню.

— До 2022 року Мальта надавала громадянство в обмін на інвестиції. Серед одержувачів так званих «золотих паспортів» були особи з російського бізнес-середовища.

9. У Нідерландах росіянина засудили до трьох років в’язниці за передачу технологій виробництва мікрочипів до рф.

— Суд Роттердама засудив 43-річного громадянина росії до трьох років позбавлення волі за порушення санкцій ЄС і передачу секретної технічної інформації російській розвідці.

— Як встановив суд, він працював у нідерландських високотехнологічних компаніях ASML і NXP Semiconductors у 2015–2024 роках, звідки передавав у рф дані щодо налаштування виробничих ліній з випуску мікрочипів.

— Суд визнав, що передані файли могли посилити військово-промисловий потенціал росії, що створює загрозу для України та підриває міжнародну безпеку.

— У вироку наголошується, що дії росіянина прямо порушують санкційний режим ЄС, а також становлять ризик для глобальної стабільності.