Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 02.01.2025

1. Україна припиняє постачання російського газу до Європи: скільки це коштуватиме Москві?

— Російський газ більше не надходить до країн ЄС через Україну після закінчення терміну дії п’ятирічної угоди, що закриває енергетичний маршрут, який існував із часів розпаду Радянського Союзу у 1991 році.

— Газ усе ще може постачатися з росії до Європи через трубопровід «Турецький потік», але вже не через Україну. Це скоротить імпорт газу до ЄС приблизно на 14 мільярдів кубометрів.

— Хоча Україна отримувала фінансову вигоду від цієї угоди, яка приносила близько 800 мільйонів доларів на рік, сам газ не імпортувався на її територію.

— За останніми оцінками, росія втратить близько 5 мільярдів євро щороку, які раніше отримувала від транспортування газу через Україну.

— Згідно зі звітами, ринкова капіталізація «Газпрому» становить приблизно 28 мільярдів доларів (3 трильйони рублів). До кінця 2024 року обсяг російського газу, що експортується до Європи через українські трубопроводи, зменшиться на 78% порівняно з початком дії контракту у 2020 році.

— У 2023 році «Газпром» уперше з 2001 року повідомив про чистий збиток у розмірі 629 мільярдів рублів через різке падіння продажів газу. До цього газовий гігант стабільно отримував мільярди прибутку, зокрема 1,9 трильйона рублів у 2022 році, в перший рік повномасштабного конфлікту.

— Минулого року доходи компанії скоротилися приблизно на 27%, до 61 мільярда фунтів стерлінгів, тоді як доходи від продажу газу зменшилися на 40%.

— У цьому контексті втрата 5,2 мільярда доларів через припинення угоди про транзит газу через Україну може призвести до подальшого зниження доходів «Газпрому» і росії на 6,7%.

2. Зупинка постачання російського природного газу до Європи через Україну, ймовірно, посилить конкуренцію з Азією та призведе до зростання цін на альтернативні джерела енергії.

— Україна сподівається, що збільшення постачання газу зі США та інших виробників до Європи зробить ціни більш прийнятними.

— Вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року спричинило енергетичну кризу в Європі, яка призвела до значного зростання регіональних цінових індексів та міжнародних цін на скраплений природний газ (СПГ).

— У середу припинилися поставки газу з росії до Європи через Україну. Хоча цей крок був очікуваним після місяців політичних суперечок, Європі все одно доведеться замінити близько 5% обсягів газу, що може призвести до більш активного використання запасів, які вже впали нижче середнього рівня для цієї пори року.

— Ціни зросли в очікуванні зупинки поставок: європейський газовий індекс на 2024 рік зріс більш ніж на 50%.

— Цей ріст поки що не повністю відображений у вартості, яка зазвичай є вищою для СПГ, на який значною мірою покладаються такі країни, як Японія та Південна Корея.

3. Російський газовий експорт до Європи демонструє стрімке звуження можливостей для рф повернути втрачені позиції.

— Певні шанси на відновлення транзиту або часткове повернення на європейський ринок можуть виникнути за президентства Дональда Трампа, якщо його адміністрація сприятиме завершенню війни та змусить росію до переговорів із Україною.

— Однак ці перспективи значною мірою залежать не тільки від політики США, але й від рішень ЄС щодо санкцій проти російського газу. На глобальному ринку газу конкуренція для росії лише зростає.

— США та Катар активно збільшують експорт зрідженого природного газу (ЗПГ), зміцнюючи свої позиції в Європі. Якщо пропозиція на ринку перевищуватиме попит, а ціни знижуватимуться, російський газ може стати ще менш привабливим для європейських споживачів.

— Збільшення постачання ЗПГ із США та Катару, разом із заявленими намірами Трампа змусити Європу купувати більше американського газу, створюють суттєві ризики для російських енергетичних компаній, включаючи «Газпром» і «Новатек».

— Крім того, зростання виробництва ЗПГ робить можливим не лише відмову від трубопровідного газу з росії, але й поступову заміну російського ЗПГ. Це серйозно вдарить по експортних доходах рф, які й так перебувають під тиском через санкції та переорієнтацію Європи на альтернативні джерела енергії.

— Таким чином, навіть за умов можливого політичного «потепління» при адміністрації Трампа, повернення рф на європейський газовий ринок виглядає малоймовірним, особливо на фоні швидкої диверсифікації поставок газу в Європу.

— Час грає не на користь росії: структурні зміни в енергетиці ЄС і розвиток альтернативних постачальників суттєво зменшують залежність від російського газу.

4. Ситуація з пошкодженнями підводної інфраструктури у Балтійському морі підкреслює виклики гібридної війни, яку росія веде в «сірій зоні».

— Дії Фінляндії, яка оперативно затримала російський танкер Eagle S, є прикладом ефективного реагування.

— Цей інцидент виявив на борту шпигунське обладнання, що створило прецедент для кримінального переслідування та посилення заходів безпеки в регіоні.

— Балтійське море, як і більшість зон із розгалуженою підводною інфраструктурою, стикається з проблемами недостатньої регуляторної чіткості.

— Слабкі місця Конвенції ООН із морського права дозволяють суднам під іноземними прапорами діяти у виключних економічних зонах країн без належного контролю. Це створює умови для саботажу, водночас ускладнюючи доведення порушень.

Для ефективної протидії потрібен комплексний підхід:

1. Оперативні дії та демонстрація наслідків. Швидке реагування фінської берегової охорони показало важливість миттєвих дій. Затримання судна та притягнення до відповідальності власників (навіть через складну структуру підставних компаній) формує прецедент, що може стримувати подальші диверсії.

2. Міжнародний тиск. Європейські країни повинні залучити Китай, ОАЕ та інші країни до співпраці, створюючи для них економічні стимули уникати саботажу, якщо вони прагнуть брати участь у вигідних європейських проєктах.

3. Розширення моніторингу. Збільшення військово-морських патрулів НАТО та затримання суден із поганим технічним станом або сумнівними страховими документами може допомогти відстежити російський «тіньовий флот».

4. Інвестиції у технології. Використання підводних сенсорів для оперативного виявлення пошкоджень та швидкого реагування має стати стандартом. Це допоможе не лише у фіксації інцидентів, але й у визначенні винуватців.

Усе це підкреслює, що гібридні загрози вимагають гібридних відповідей. Захист підводної інфраструктури має стати стратегічним пріоритетом не лише для Балтійського регіону, а й для всього НАТО та партнерських країн, адже подібні атаки можуть стати звичним інструментом у глобальній геополітиці.

5. Китайські хакери атакували Мінфін США.

— Кібератака китайських хакерів на Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США вказує на загострення технологічної та економічної конкуренції між США та Китаєм.

— Цей інцидент має серйозні наслідки для глобальної безпеки та стабільності, враховуючи ключову роль OFAC у впровадженні санкційної політики США.

— Метою атаки було отримання доступу до незасекречених документів OFAC, щоб передбачити можливі санкції проти китайських організацій.

— Це може дати Пекіну можливість випереджувально реагувати на обмеження, розроблені у Вашингтоні.

— Хакери скористалися вразливостями у постачальника послуг кібербезпеки BeyindTrust, щоб проникнути в системи OFAC. Це підкреслює слабкі місця навіть у високозахищених структурах, якщо залучені сторонні постачальники.

— Навіть доступ до незасекречених матеріалів може надати значну перевагу, дозволяючи аналізувати санкційну політику США. Інцидент може вплинути на довіру до американських кіберзахисних систем і стимулювати подальші інвестиції в їх зміцнення.

— США можуть використати цей інцидент для формування міжнародного тиску на Китай та мобілізації союзників для протидії кібершпигунству. Вашингтон може відповісти на кібератаку новими санкціями, націленими на кіберструктури та технологічні компанії Китаю.

— Ця атака демонструє, як кібершпигунство стає ключовим інструментом сучасної геополітики.

— Інцидент може посилити глобальні дискусії щодо створення міжнародних механізмів боротьби з кібератаками та сприяти розширенню співпраці між західними країнами у сфері кібербезпеки.

6. Китай додав 28 американських компаній до списку експортного контролю.

— Китай додав 28 американських компаній до свого списку експортного контролю, щоб «захистити національну безпеку та інтереси», повідомило міністерство торгівлі Китаю.

— Компанії в списку включають General Dynamics, Boeing Defense, Space & Security, Lockheed Martin і Raytheon Missiles & Defense.

— Китай також забороняє експорт товарів подвійного призначення цим компаніям.

7. США розглядають потенційні правила для обмеження або заборони китайських безпілотників.

— Міністерство торгівлі США заявило, що розглядає нові правила, які накладуть обмеження на китайські безпілотники, що обмежать або заборонять їх використання в Сполучених Штатах, посилаючись на занепокоєння національною безпекою.

— Останні кроки США щодо обмеження або заборони китайських безпілотників відображають наростаючу напругу в технологічному протистоянні з Китаєм. Виклики в національній безпеці та економічній сфері роблять це питання надзвичайно актуальним.

— Американські чиновники висловлюють побоювання, що китайські безпілотники, особливо від таких компаній, як DJI, можуть бути використані для збору даних і шпигунства, потенційно передаючи конфіденційну інформацію до уряду КНР.

— Це особливо стосується моделей, що містять китайські чіпи, програмне забезпечення чи інші компоненти.

— Китайські компанії, зокрема DJI, контролюють більшість комерційного ринку безпілотників у США. Це ставить американських виробників у конкурентно невигідне становище та підсилює залежність від Китаю в стратегічно важливій галузі.

— Якщо китайські дрони будуть заборонені, це відкриє більше можливостей для американських виробників. Проте це може призвести до тимчасового дефіциту доступних за ціною моделей.

— Подальші обмеження можуть стати джерелом нової напруги у відносинах між двома країнами.

— Можливі обмеження сприятимуть розвиткові власних технологій у США, але можуть призвести до скорочення глобального співробітництва у цій сфері.

— Рішення щодо китайських безпілотників є частиною ширшої стратегії США щодо зменшення залежності від Китаю в ключових технологічних галузях.

— З огляду на важливість безпілотників у таких сферах, як національна безпека, логістика та сільське господарство, результати цього протистояння матимуть далекосяжні наслідки для обох країн і всього світу.