Чому владі так важливо проштовхнути свій проєкт закону по БЕБу, який критикували бізнес-асоціації і не підтримали західні партнери.
У 2020 році для отримання допомоги від ЄС на 1,2 млрд євро українській владі довелося ліквідувати податкову міліцію та оголосити реформу правоохоронних органів, що займаються розслідуванням економічних злочинів. Планувалося забрати «економічний блок» від Державної фіскальної служби, Служби безпеки України, Нацполіції, які «кошмарили» бізнес, та віддати спеціально створеній структурі – Бюро економічної безпеки (БЕБ).
В день прийняття закону про БЕБ, у березні 2021 року, на сайті президента з’явилось повідомлення, що Бюро аналізуватиме «бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур». А СБУ втратить «невластиві спецслужбам функції з розслідування злочинів щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки».
БЕБ займатиметься зокрема розслідуванням відмивання коштів, конвертаційними центрами, загалом забере у інших правоохоронних органів функції, за допомогою яких вони здійснювали тиск на бізнес.
Проте історія з БЕБом одразу ж пішла не за планом: після прийняття закону відбувся псевдоконкурс на керівника органу. Головою БЕБу обрали колишнього очільника податкової міліції Вадима Мельника. Обрали його за протекцією заступника голови Офісу Президента Олега Татарова. До штату БЕБ набирали кадри за непрозорими ручними конкурсами, або взагалі без конкурсу, головним чином з інших правоохоронних органів.
Через короткий час функціонування Бюро стало зрозуміло, що БЕБ продовжує шкідливі практики українських правоохоронців.
В минулому році діяльність БЕБу досліджувала Тимчасова слідча комісія ВР, вона визнала роботу органу неефективною. За даними економіста, координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетьмана, у 2023 році тіньовий ринок тютюнової продукції зріс до 23%, алкогольній продукції — до 30%.
Через сірі схеми з підакцизними товарами бюджет України втрачає щорічно від 40 до 50 млрд грн, на схемах зі скрутки податків втрати становлять від 15 до 20 млрд грн. Всього через неефективне функціонування БЕБу бюджет не доотримує щороку близько 100 млрд грн.
Саме тому західні донори України, що зараз надають критично важливе фінансування, наполягають на перезавантаженні Бюро.
Головною вимогою до перезапуску БЕБу є організація прозорого конкурсу на посаду директора та негайна переатестація всіх працюючих там співробітників.
Натомість урядовий проєкт № 10439 пропонує провести атестацію кадрів лише через рік після завершення війни. А конкурсну комісію, що обиратиме голову БЕБу, сформувати паритетно з шістьох членів – по три від Кабміну і три від міжнародних організацій. Тобто без вирішального голосу міжнародників.
У парламенті проєкт представляв міністр юстиції Денис Малюська, його міністерство вказується Кабміном як структура, що розробляла документ.
Хоча, за інформацією нардепа «Голосу» Ярослава Железняка, насправді автором «нової концепції» для БЕБу є заступник голови Офісу Президента Олег Татаров, який контролює правоохоронний сектор в Україні.
Під час розгляду документу у комітетах ВР Денис Малюська пояснював відстрочку з переатестацією робітників БЕБу на час «через рік після війни» поточним дефіцитом кадрів на ринку у зв’язку з мобілізацією.
Він загалом просив чимшвидше схвалити проєкт та обіцяв доопрацювати спірні питання до другого читання.
В результаті фінансовий та правоохоронний комітети схвалили законопроєкт для розгляду у парламентській залі. Проте Верховна Рада провалила у першому читанні цей проєкт закону, який дозволяв відкласти перезавантаження Бюро.
Реформа БЕБу в обмін на західні гроші для України
Одночасно посли G7 відправили попереджувального листа голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку з копіями прем’єр-міністру Денису Шмигалю, міністру економіки Юлії Свириденко, юстиції Денису Малюську, а також головам комітетів Верховної Ради та голові Офісу президента Андрію Єрмаку.
В листі українській владі містились чотири пункти, що обов’язково має включати проєкт закону по БЕБу:
- Відкритий та прозорий конкурс на посаду директора БЕБ
- Аудит діяльності БЕБ через один рік та три роки після призначення директора
- Можливість звільнення директора на підставі висновків аудиту і неможливість його звільнення за рішенням уряду на підставі «незадовільних результатів» роботи
- Переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових за прозорою процедурою впродовж року після призначення нового директора.
«Ухвалення будь-якого законопроєкту щодо БЕБ без цих елементів, негативно вплине на фіскальну стабільність України, умови фінансування МВФ та євроінтеграцію», — йдеться в повідомленні G7.
Тим не менш на наступний день урядовий законопроєкт, який цим вимогам не відповідає, витягли на голосування до Верховної Ради. За словами Ярослава Железняка, перед голосуванням на депутатів тисли та погрожували не підписувати закордонні відрядження, якщо «нардепи не будуть голосувати так, як треба Офісу Президента».
Незважаючи на це, для ухвалення проєкту в першому читанні не вистачило чотирьох голосів.
«Могло вистачити, нажаль, деякі колеги з опозиційних фракцій – Європейська солідарність та Батьківщина – додали голосів. Деякі люди, які особисто мені говорили, що не будуть голосувати. Підходили і казали, на них тисли: «Або ми відміняємо відрядження, або ми голосуємо». Багатьом погрожували», — розповів Ярослав Железняк
За його словами, зараз відрядження нардепів стали методом політичного тиску.
«На початок березня, коли будуть відбуватись найбільші дебати по нашій допомозі на $60 млрд посольство США за власний рахунок збиралось відправити делегацію з українських нардепів від різних фракцій, щоб вони працювали з конгресменами, особливо з республіканцями, щоб вони проголосували допомогу. Зараз це відрядження депутатам блокується, в тому числі і мені».- говорить Железняк.
Чому владі настільки важливо протягти свій варіант реформи БЕБу, яка ставить під ризик життєво необхідне фінансування для країни?
За словами заступниці виконуючого директора громадської організації «Центр протидії корупції» Олени Щербан, збереження контролю над БЕБом для влади є питанням виживання.
«Наприклад, справа Коломойського, яку зараз розслідує БЕБ. Бюро дало Коломойському підозру, він сидить у СІЗО, але дало йому підозру виключно тому, що підозру йому готовували НАБУ і спеціалізована антикорупційна прокуратура. БЕБ використали, щоб піти на випередження НАБУ і САП, взяли його під опіку і посадили в СІЗО СБУ і там контролюють все, що він буде казати. Щоб він не міг видати незалежним правоохоронним органам якусь інформацію, Коломойський носій колосальної інформації про корупцію в Україні і багато хто його побоюється», — зазначає Щербан.
За її словами, важливо одразу провести преатестацію кадрів БЕБу. Бо який би чудовий не був новий директор, він не зможе нормально працювати з кадрами, що фактично підпорядковуються Татарову. А щоб перевірка не перетворилася на сумнозвісну прокурорську, чи поліцейську атестацію, її мають проводити за законодавчо врегульованими правилами, незалежні люди. В складі комісії мають бути міжнародні члени, які зможуть дослідити доброчесність претендента. В урядовому проєкті нічого такого не передбачено.
Що далі буде з грошима?
В середині лютого до Києва приїздила команда МВФ, обговорювався березневий транш для України. Поки незрозуміло про яку конкретну суму йде мова. На рік фінансування від МВФ має складати приблизно $5,4 млрд. Щоб його отримати Україна зобов’язалась виконати певні умови — структурні маяки. Одним з маяків є негайне перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки.
Під ці умови прив’язане також фінансування від інших донорів України. Так, якщо МВФ схвалить виділення коштів, від Світового банку Україна також зможе отримати транш на $1 млрд та 4,5 млрд євро від ЄС.
Тому влада змушена чимшвидше провести через парламент законопроєкт про удосконалення роботи БЕБу. Її проєкт не був схвалений бізнес спільнотою та західними партнерами, не пройшов перше читання у парламенті.
Напочатку лютого у Верховній Раді зареєстрували два альтернативних законопроєкта, що відповідають вимогам донарів та вже отримали позитивні відгуки від бізнес-асоціацій. Проте розглядати їх та ставити на голосування в уряді поки принципово відмовляються.
