Основний бойовий танк Abrams всередині розрахований на доволі комфортні умови, але кількість приладів та панелей може ввести в певний ступор
Танки Abrams мають посилити ЗСУ і тому Defense Express продовжує публікувати цикл матеріалів стосовно того, як та чи інша західна техніка виглядає з середини.
І одразу маємо зазначити, що концептуально у середині танк доволі мало змінився, хоча пройшов безліч модернізацій і всіх можливих варіантів Abrams налічується близько двох десятків. Але формально якщо зміни торкались простору у середині, то мова йшла про додавання моніторів у командира, який знаходиться з правої сторони від гармати.
Саме на них виводиться зображення з прицілу, зокрема з тепловізійного, який встановлюється на кулеметі, або у випадку SEPv2 та вище — бойовому модулі, який має повний перелік прицільних засобів. Тому різниця між місцем командира звичайного M1A2, M1A2 SEP v1/2 та M1A2 SEP v3 виглядає наступним чином:
Для ведення вогню командир у режимі «дубль» користується «авіаційним» джойстиком, який також відповідає за ведення вогню з кулемета чи бойового модуля.
Нижче командира знаходиться місце навідника, яке також має свої особливості. Зокрема наявність одразу трьох прицілів.
Перший приціл — зліва, світиться зеленим і є більше монітором ніж «прицілом» у звичному розумінні цього слова. На зображення з тепловізора також накладається вся необхідна інформація на кшталт дальності та курсу.
Традиційний приціл — по середині, і він є комбінованим денним та нічним. Водночас третій приціл зліва — резервний, який є просто оптичним денним прицілом на випадок виходу з ладу основного. Тобто у Abrams зроблено ледь не все для того, щоб зарезервувати можливість ведення прицільного вогню.
Для наведення гармати навідник користується звичною для користувачів радянських танків «чебурашкою».
Ліворуч від гармати розміщується заряджаючий, який й має забезпечити темп стрільби та селекцію снарядів. Самі боєприпаси відокремлені від екіпажу спеціальною перегородкою, яка, у випадку детонації боєкуладки не дозволяє вибуховій хвилі проникнути у бойове відділення, а сила вибуху направляється через спеціальні вишибні панелі.
Це й дозволяє зберегти життя екіпажу, а сам танк від моментального знищення, яке неминуче при аналогічному сценарії з радянськими машинами.
Окремо від екіпажу знаходиться механік водій, який використовує для керування танком штурвал та педалі й фактично лежить на своєму місці для забезпечення гострого кута нахилу верхньої лобової деталі.
defence-ua.com
