Група з 24 фахівців стосовно РФ та колишніх співробітників адміністрації США з нацбезпеки закликала Вашингтон оприлюднити заходи, погоджені на випадок нападу РФ на Україну.
Про це пише Associated Press.
Видання зазначає, що відповідну заяву підписали, зокрема, колишні посли США у Москві Майкл Макфол та Александр Вершбоу. Також документ підписали кілька експослів США в Україні.
Associated Press пише, що ці люди «у своїй заяві закликали президента Байдена негайно та публічно оголосити про те, з якими обмежувальними заходами зіткнеться Росія у разі воєнних дій (проти України. – Ред.)».
«Ми вважаємо, що США у координації з союзниками по НАТО та з Україною повинні негайно вжити заходів, які вплинуть на розрахунки Кремля до того, як там зроблять вибір на користь військової ескалації», — вважають автори заяви.
Вони впевнені, що про можливі заходи слід попередити Москву, щоб у неї було «чітке розуміння масштабів економічних заходів, з якими вона зіткнеться».
США та їхні союзники неодноразово заявляли про готовність запроваджувати жорсткі санкції проти Росії у разі її нападу на Україну. Водночас у Вашингтоні публічно не повідомляли про те, які саме це можуть бути заходи.
P.S. А якщо завтра війна?
Крайні тижні особливо сильно у повітрі відчувається напруга: а якщо завтра війна? Війна не в Донецькій та Луганській областях, а ось тут — в Києві, Сумах, чи Одесі?
Що робити? Куди бігти? Чи бігти? Що брати з собою?
Ці та інші питання виникали, я впевнена, хоч раз за, насправді, всі 8 років війни у свідомого (та не дуже) небезпеки українця, який з якихось причин на війну таки не потрапив.
Адже все ж коли ти маєш військовий досвід — новина «повномасштабний наступ росії на Україну» сприймається більш виважено та з розумінням алгоритму дій, які ти будеш робити в разі, якщо танки з триколором зайдуть ще далі на сьогодні окупованих територій.
Якщо ви спитаєте мене — я забираю свій військовий баул, який в народі кличуть — «тривожною валізою» і намагаюсь добратися до свого військового підрозділу розташованого в Донецькій області.
Якщо це не можливо з якихось причин: приєднаюсь до частини «Правого Сектору» в Києві.
Впевнена такий план мають більшість добровольців, ветеранів російсько — української війни сьогодні.
Так а що ж робити якщо такого досвіду не маєш?
Не панікувати 🙂 прийняти небезпеку, в якій ми живемо роками, як даність. І просто готуватися та бути готовим. Завжди. При кожному брязкатінні рфіі зброєю під нашими кордонами.
На мою думку, в умовах 8 річної російсько — української війни, кожен громадянин своєї країни, не залежно від статі, якщо дозволяє здоров’я — ЗОБОВЯЗАНИЙ захищати свою країну. Якщо чомусь ви на фронт піти не змогли і не можете — гарним рішенням буде записатися в резервісти.
На сьогодні Збройні сили України мають близько 230 тисяч резервістів. Це смішна цифра, враховуючи постійну загрозу вторгнення про яку говорять із кожного вікна.
Особливістю навчальних зборів резервістів є те, що вони проводяться в складі бойових бригад лише під час заходів їх бойового злагодження (до 15 діб), а також на базі навчальних центрів (від 15 до 30 діб), у складі військових частин (підрозділів) ТрО, Корпусу резерву (від 5 до 30 діб).
Таким чином, по перше, ви будете хоч мінімально підготовлені та зможете перейняти бойовий досвід в учасників бойових дій, які після війни лишаються в резерві. По друге, в разі військового стану в країні — ЗАВЖДИ будете знати куди і коли маєте прибути.
І я нагадаю, що у разі тотальної війни починають діяти інші закони і країна переходить у військовий стан.
Відбувається мобілізація і розподіл по спеціальності.
Захищати свій дім та свою країну — це обов’язок кожного. Не потрібно чекати поки це за вас зробить хтось більш сміливіший, без дітей, без жінки та інших придуманих відмазок.
Якщо ж ви не збираєтеся воювати, або не хочете підписувати контракт резервіста, я все одно раджу займатися вогневою і тактичною підготовкою (включно з медициною).
Як це робити?
— ходити на стрільбища, щоб розуміти як взагалі стріляти, вміти поводитися зі зброєю;
— ходити на заняття з тактичної підготовки з Територіальною обороною вашого міста (займатися з ТрО можна без підписаного контракту).
В Києві заняття проходять по суботах;
— ходити на заняття з тактичної та вогневої підготовки з громадськими організаціями;
— купити спорядження та зібрати тривожну валізу (свій приклад «валізи» я надам нижче);
-мати контакти добровольців, ветеранів, військових до підрозділів яких в разі чого ви зможете як мінімум звернутися, як максимум — приєднатися.
Отже, створення організованих, підготовлених, озброєних (навіть власною мисливською зброєю) груп резервістів територіальної оборони в кожному місті і селищі, стане суттєвим стримуючим фактором.
А правильне поводження зі зброєю і з ворогом — це загалом корисні навички.
А якщо ви все ж не наважується або не можете стати резервістом та в ваші плани не входить захист свого міста, селища та країни?
По перше, ви ВЖЕ маєте проговорити це собі та своїй родині в голос.
І схемою окреслити план дій. Куди ви вивозите дітей? До кого? Уточнити чи в тому місці вам і вашим дітям будуть раді і готові будуть прийняти.
Зрозуміти план евакуації в це місце.
Чи готова у вас «тривожна валіза» і вам не доведеться витрачати ще час на її збори? Наголошу, що в цю валізу не потрібно запихати всі пожитки. Виключно — те що потрібно для життя та виживання.
Окрім того, ви маєте розуміти що ви можливо не зможете виїхати.
Або якщо у вас загалом такої можливості нема — чи знаєте ви де знаходиться місце в якому ви будете ховатися в разі обстрілу? І як про цей обстріл дізнатися?
Сирени — перший сигнал.
Безпосереднє бомбардування — другий.
Об’єкти цивільного захисту відмічені написом «укриття» і знаходяться майже у всіх будинках, як жилих, так і нежилих.
На жаль, їх стан сьогодні не пристосований для повноцінного використання та загалом я маю сумніви щодо функціональності цих «укриттів», а саме можливості там знаходитися певній кількості людей тривалий час (тому варто спитати в свого голови осбб — а шо там наші підвали? А давайте спробуємо їх самотужки привести трошки до ладу і напишемо звернення на 1551 (для киян)).
Якщо ви все ж потрапили у район обстрілу без пристосованих сховищ для укриття — використовуйте для захисту нерівності рельєфу — канави, окопи, заглиблення від вибухів (воронки).
Якщо і цього нема − лягайте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову варто прикрити руками або вашою «тривожною валізою».
Можна довго і нудно дома на кухні обговорювати, яка погана влада і як у нас все незрозуміло і не ясно.
А можна просто взяти в черговий раз відповідальність на себе. І попіклуватися про безпеку своєї родини. Свого району. Міста. Країни.
Для цього потрібна певна підготовка і її варто починати вже.
Почніть з себе. Далі з родини. Далі з громади. Спитайте у вашої РДА перелік місць для укриття та уточність, в якому вони стані. Чи є там все необхідне. І чи не розташовано там, випадково, перукарню.
Що в моєму тривожному рюкзаку?
-документи (+зіп пакети);
-заповнена особова картка (група крові, алергії, хронічні захворювання ітд);
-готівка;
-карти паперові;
-рації;
-ліхтарик налобний + ручний (+ різні батарейки);
-компас;
-павербенк (на сонячній батареї);
-мультітул;
-саперна лопата;
-ніж;
-армований скотч;
-олівець/блокнот;
-набір швейний;
-міцні сміттєві пакети;
-паракордовий шнур;
-намет, каремат, спальник;
-фляга/казанок/чашка/ложка виделка;
-сірники та запальничка;
-набір звичайних свічок;
-сухий спирт;
-4 сухпаї + вода + швидка їжа для запарювання (типу Їдло);
-таблетки для знезараження води (або турбка-фільтр);
-примус + балон;
-засоби особистої гігієни;
-дощовик;
-одяг : термобілизна, фліс, шапка, рукавиці, баф, спідня білизна, шкарпетки, 2 комплекти форми, 2 куртки, 2 футболки, арафатка, спортивні штани, берци, гумові капці, кросівки;
-тактичні окуляри;
-карабіни різних розмірів;
-броніжелет + каска;
-аптечка (склад IFAK) + необхідні особисті пігулки;
-медичний рюкзак;
-зброя.
