Президент Владимир Зеленский подписал указ об учреждении Дня сопротивления оккупации Автономной Республики Крым и города Севастополя.
Об этом он объявил в среду на форуме Age Of Crimea.
«Шесть лет назад в Симферополе прошло самое большое собрание в поддержку целостности и единства нашего государства. Отдавая дань мужеству и героизму всем участникам митинга, сегодня мной подписывается указ о Дне сопротивления оккупации Автономной Республики Крым и города Севастополя. Этот день будет отмечаться ежегодно 26 февраля», — сообщил президент.
P.S.
По требованию Меджлиса, пан Зеленский сегодня выдал на-гора речь. Я её честно прослушала и даже где-то удивилась. Они практически не окали, не мнякали, в бумажку заглядывали редко и в целом создали хорошее впечатление. Особенно есть отключить мозги и просто слушать. Я этого никогда не умела, поэтому простите, но раздача пиндюлей таки будет.
1. Обещание «решить вопрос» по каналу ATR, безусловно, доставляет, но возникает встречный вопрос. С какого буя он вообще возник, когда бюджетом это финансирование было запланировано? И как президент будет «решать вопрос» с Держказначейством? Также как с Антимонопольным комитетом, когда Ахметову надо убыточные шахты впиндюрить? Владимир Риммович, когда президент начинает рулить в ручном режиме бюджетом и АМК – это называется «коррупция». Ну вдруг ты не в курсе.
2. Как там обстоят дела с приватизацией Северо-крымского канала? Есть у нас подозрения, что канал прихватизируют через подставных лиц и по итогу его владельцем окажется РФ. Хотелось бы услышать от тебя что-то на эту тему, но увы. Про попередникив и шесть лет ничегонеделания ты вспомнил несколько раз.
3. Оборудованное туалетами КПВВ – это вот молодец, это прям до слёз, братан. Перемога, ставим галочку. Но почему за 10 минут твоего потрясающего спича ни разу не прозвучало слово «аннексия»? Почему у тебя всё падает, когда надо называть вещи своими именами? Путин вот давеча в Крыму тусил – отличный повод высказаться. Но опять увы. Крым- Украина, нужно позаботиться о гражданах, турки обещали 500 квартир переселенцам построить, всё ок. Но почему, Вова? Почему у нас переселенцы завелись? Это же не мыши, которые в грязном белье заводятся. Это прямое следствие агрессии, оккупации и аннексии. Давай, братан, я верю, ты сможешь. Хотя нет, не верю.
4. Про банку Сенцова, которую он держал будучи в плену, тоже хорошо. Говоришь, бирки освобожденных политзаключенных туда будешь складывать. Символично, да. Но во-первых, с твоей политикой «просто перестать постреливать» тебе банка побольше нужна, потому что политзаключенные не закончатся никогда. И на каждого освобожденного в обмен на убийцу или террориста, Россия наловит ещё десяток. Чисто поржать.
А во-вторых, можешь ещё один флешмоб запилить. Собирать жетоны погибших солдат. Погибших, потому что с той стороны постреливать не перестали. Погибших потому, что ты, голубь мира, до сих пор не сформулировал для себя две простые истины: Россия – враг, а попередники уже давно закончились.
А так речь хорошая, не вопрос. Садись, три.
Ну от сказав Сурков, що українців не буває, а в разі чого «к братству принудят силой» — а як цьому протистояти?
Поставити під сумнів «Закон про мову» та запропонувати використовувати російську в парламенті?
Називати гасло «Слава Україні!» нациським та з цим вигравати вибори на Київщині?
Не вилазити з Москви і отримувати ріст рейтингів?
Намагатись побачити «мір в глазах Путіна, нєсмотря на данниє развєдкі»?
Мовчати на погрози з Кремля окупувати Причорномор’я?
Демонстративно переслідувати військових та дискредитувати армію за фсбшними замовленнями?
Все ж це дії та слова влади, а не якихось маргиналів.
Сурков відверто плює в очі малоросійському вектору, який поглинає Україну — але ж «Армія! Мова! Віра!» це було так смішно і обурливо для добрих українців, хоча іншого рецепту протистояння імперії та захисту ідентичності не було і не буде.
Тепер об Україну відверто витирають ноги — це головне «досягнення» першого року нової влади.
Вже не варто сумніватися — це повноцінний реванш. Ось лише кілька новин за сьогоднішній день, які свідчать про безповоротність «курсу», який вибрала країна:
❎Колишній поплічник Януковича Тігіпко з високою вірогідність стане прем‘єр-міністром.
❎Сурков заявив, що «України не існує». Реакції від ЖОДНОГО чиновника немає. Про президента вже мовчу.
❎Харківська міськрада наплювала на декомунізацію та повернула «проспект Жукова». Вже навіть не ховаються.
❎ДБР вручає повістки всім хто має іншу думку, а СБУ обшукує кібер-волонтерів.
❎Люстрація з великою вірогідністю скасовується, а держава виплачуватиме чиновникам Януковича мільярдні компенсації.
❎На посаду глави МЗС в «оновленому» уряді претендує «сірого кардинала» часів Януковича Руслана Демченка.
Продовжувати? Думаю не варто. І це ми ще не знаємо весь можливий склад «уряду ще новіших облич». Не сумнівайтесь, там теж «хуже нє будєт».
«Ми будемо розмовляти про (нормандську зустріч) тільки (…) після закріплення особливого статусу (Донбасу) на постійній основі в законодавстві України» — Лавров.
Ось і все. Відсьогодні Зеленьский на розтяжці. Хочеш показувати своїм виборцям поступ у вирішенні питання війни — іди на поступки перед ворогом (а ні — «наживаєшся на війні», втрачай рейтинг). Підеш на поступки перед ворогом — натикайся на спротив всередині країни (громадянська війна).
Політика прогибів перед ворогом привела до того, що ворог підловив і змусив виконувати обіцянки.
При чому ворог продовжує вбивати наших військових. Жодного домовленого припинення вогню немає. А ти виконуй.
Ворог нас підштовхував до громадянської війни з самого початку. Більшість українців категорично проти «особливого статусу». Всі оті крики про «моторолу в Верховній Раді» були потрібні, щоб спровокувати Майдан у Києві. Але тоді у нас була влада, яка збиралася стояти до кінця і висушити Путіна санкціями.
А тепер у нас влада вимушена втримувати рейтинг. Влада, на гачку компроматів перед ворогом. Влада, насичена агентурою. Влада, ворожа до всього українського. Влада, що прийшла красти.
Вибір, який вона зробить, очевидний.
Нам треба готуватися до жорсткої відсічі Зеленському і його договорнякам з ворогом впихнути бойовиків в тіло України.
