З 101 запланованих підводних човнів і кораблів у дію введено лише 40. Такий підсумок десяти років морських «амбіцій» РФ. Отже, що пішло не так з державною програмою розвитку озброєнь Міноборони РФ за 2011-2020 рр. в частині кораблебудування?
Закінчився 2020 р, і разом з ним збіг термін виконання російської держпрограми озброєнь на 2011-2020 роки (ДПО-2020). Але міністерство оборони (МО) РФ не квапиться підводити підсумки виконання цієї програми.
Проте це зробив військовий експерт М. Климов в статті «Флот, идущий к Цусиме. Итоги ВМФ за 2020«. Правда, експерт обмежився військовим кораблебудуванням і ВМФ.
У його статті наведені дані щодо планів ДПО-2020 введення в дію ВМФ підводних човнів і кораблів, а також реальне виконання цих планів. ДПО-2020 передбачала введення в дію ВМФ до кінця 2020 р 36 підводних човнів та 85 кораблів, включаючи:
- 8 РПКСП: 3 пр. 955 та 5 пр.955А (у дії 4: 3 пр. 955 та 1 пр.955А);
- 8 БПЧА: 1 пр. 885 та 7 пр. 855М (у дії 1 пр. 855);
- 20 ДЕПЧ пр. 677 (у дії 9: 1 пр. 677 та 8 пр. 636.3);
- 14 фрегатів пр. 22350 (у дії 5 фрегатів: 3 пр. 11356 та 2 пр. 22350);
- 35 корветів пр. 20380 та 20385 (у дії 7: 6 пр. 20380 та 1 пр. 20385);
- 6 МРК пр. 21631 (у дії 12 МРК: 9 пр. 21631 та 3 пр. 22800);
- 6 ВДК пр. 11711 (у дії 2);
- 4 УДК типу Mistral (у дії немає).
З 36 запланованих підводних човнів у дію введено 14 (39%)
Ракетні підводні крейсери стратегічного призначення (РПКСП): у дію введені 4 з 8 (50%). Найбільший відсоток введених РПКСП пояснюється їх вищою пріоритетністю (входять до складу стратегічних ядерних сил).
Багатоцільові підводні човни атомні (БПЧА): у дії 1 з 8 (13%). Затримка з введенням БПЧА пояснюється їх складністю, проблемами з доведенням та дорожнечею підводних човнів пр. 885М (вони удвічі дорожчі, ніж РПКСП пр. 955).
Дизель-електричні підводні човни (ДЕПЧ): у дії 9 з 20 (45%). Затримка з введенням ДЕПЧ пр. 677 пояснюється проблемами з доведенням. Замість них для ЧФ терміново випускалися простіші і освоєні ОПК підводні човни пр. 636.3.
З 85 запланованих кораблів у дію введено 26 (31%)
Фрегати: в дію введені 5 з 14 (36%). Затримка з введенням фрегатів пояснюється відмовою України від постачання енергетичних установок (ЕУ). Також фрегати пр. 22350 довго доводилися, тому замість них на ЧФ були терміново поставлені простіші фрегати пр. 11356, освоєні ОПК (хоча для них теж не вистачило ЕУ).
Корвети: в дію введено 7 з 35 (20%). Затримка з будівництвом корветів пояснюється відмовою ФРН від постачання ЕУ (довелося замовляти їх в КНР). Також корвети пр. 20385 довго доводилися.
Малі ракетні кораблі (МРК): в дію введено 12 замість 6 (200%).
«Перевиконання плану» за МРК пояснюється необхідністю терміново ввести в дію хоч якісь бойові кораблі, оскільки ОПК РФ зірвав план постачань фрегатів і корветів (хоча МРК не можуть їх замінити через малу дальність плавання і морехідність, а також слабке озброєння). Доповнення МРК ін. 21631 другим типом МРК (пр. 22800) пояснюється більшою морехідністю останніх.
Великі десантні кораблі (ВДК): в дію введено 2 з 6 (33%). Затримка з введенням ВДК пояснюється довгим доведенням.
Універсальні десантні кораблі (УДК) типу Mistral: у строю їх немає через відмову Франції від постачання.
Взагалі, з 101 запланованих ДПО-2020 підводних човнів і кораблів, у дію введене 40 (40%). Тобто, плани ДПО-2020 щодо постачаннях і вводу в дію ВМФ провалені з тріском.
Реально ж вони провалені ще сильніше, оскільки замість 49 фрегатів і корветів введено у дію 12 таких кораблів. Тобто замість 37 не поставлених фрегатів і корветів далекої та ближньої морських зон введені 6 умовноморехідних і слабо озброєних МРК, які їх замінити не можуть.
Якщо судити за відсотком виконання плану, у ВМФ користувалися пріоритетом підводні човни (особливо, РПКСП та ДЕПЧ), МРК та фрегати. Але на ці показники вплинули слабкість і застарілість ОПК Росії, санкції України і НАТО, а також недостатнє фінансування. Ті ж чинники викликали і загальний провал планів ДПО-2020 в галузі військового кораблебудування.
