Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 12.10.2026
1. Українські удари виводять з ладу російські НПЗ і поглиблюють паливну кризу.
— Україна системно атакує критично важливі вузли російських нафтопереробних заводів, через що підприємства втрачають можливість стабільно працювати, а ремонт ускладнюють західні санкції. За оцінками, наслідком кампанії став найсерйозніший паливний дефіцит у росії з часів розпаду СРСР.
— За аналізом супутникових знімків і візуальних матеріалів, з 1 квітня до 31 серпня атак зазнали щонайменше дві третини з 36 великих російських НПЗ, які відстежує S&P Global Energy. Деякі підприємства атакували до п’яти разів.
— Із 54 ударів, наслідки яких вивчили журналісти та експерти нафтопереробної галузі, більш ніж половина, ймовірно, пошкодила установки знесолення та первинної перегонки нафти. Понад третина ударів припала на розташовані поруч установки вторинної переробки, необхідні для виробництва бензину, авіаційного пального та скрапленого нафтового газу.
— Українські оператори безпілотників зосереджуються на ключових компонентах виробництва, а не на руйнуванні всього заводу. Повторні атаки не дають підприємствам достатньо часу на відновлення.
— Пошкоджене обладнання можна ремонтувати, однак частота ударів перевищує темпи ремонтних робіт. Додатковою проблемою є дефіцит запчастин через санкційні обмеження. За даними S&P Global Energy, до кінця серпня було виведено з ладу близько половини російських нафтопереробних потужностей — більш ніж удвічі більше, ніж наприкінці 2025 року.
— На початку серпня експорт нафтопродуктів скоротився приблизно вдвічі порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Українські удари також пошкоджують резервуари, насосні станції та трубопровідну інфраструктуру. Це ускладнює не лише переробку нафти, а й зберігання та доставку пального.
— У результаті російська нафтова галузь стикається одночасно з пошкодженням виробничих потужностей, перебоями в логістиці та дедалі складнішим ремонтом обладнання.
2. російська армія втратила понад 50 тисяч військових за вересень.
— У вересні російська армія втратила в Україні понад 50 тис. військових вбитими й пораненими, зокрема 28 тис. загиблими. Це рекордні місячні втрати за час повномасштабної війни, повідомив високопоставлений військовий представник НАТО.
— За його словами, втрати зростають через продовження російського наступу. Російське командування відправляє військових у зони ураження українських дронів і артилерії, де вони також наражаються на мінну небезпеку.
— Втрати української армії, яка переважно обороняється, становили близько 5 тис. убитими й пораненими за місяць. Таким чином, співвідношення втрат росії та України у вересні сягнуло приблизно 10 до 1.
— Оцінки російських втрат протягом року послідовно зростали. У квітні та червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв про 30–35 тис. російських військових, які щомісяця гинуть або дістають поранення.
— Наприкінці серпня заступниця генсека НАТО Радміла Шекеринська повідомила, що втрати перевищили 40 тис. на місяць, а у вересні Рютте назвав цифру 43 тис.
— Генеральний штаб ЗСУ також повідомляв про рекордні втрати російської армії у вересні — 46,2 тис. військових.
— Оцінка НАТО є ще вищою та свідчить про подальше зростання ціни російського наступу в живій силі.
3. Абрамович приховав активи на 10 мільярдів доларів.
— Найближчі помічники російського олігарха Романа Абрамовича за участю співробітників аудиторської компанії Deloitte оформлювали заднім числом фінансові документи, щоб приховати активи на понад $10 млрд і допомогти йому уникнути сплати десятків мільйонів доларів податків.
— За даними розслідування, з 1999-го щонайменше до 2013 року було оформлено заднім числом понад 1000 документів більш ніж 100 компаній Абрамовича. У деяких випадках зазначені дати відрізнялися від фактичних на п’ять років.
— До цього були причетні найближчий помічник олігарха Євген Тененбаум і колишній керівник кіпрського підрозділу Deloitte Деметріс Іоаннідес, який згодом заснував компанію Meritservus. Deloitte затверджувала звітність, підготовлену на основі цих документів.
— Одна зі схем дозволила прибрати зі звітності активи вартістю понад $10 млрд, пов’язані з компанією Electus Investments і акціями «Сибнефті». В іншому випадку документи заднім числом змінили статус $2 млрд, отриманих після продажу акцій «Сибнефті», що могло допомогти уникнути податків.
— Журналісти також виявили документи щодо операцій на $98 млн і майна вартістю $650 млн — зокрема маєтку у Великій Британії, нерухомості у Франції, яхт і літаків, — яке зникло зі звітності.
4. Сенатори США від обох партій вимагають від Трампа відмовитися від закупівлі російського дизеля.
— Шестеро сенаторів США від Республіканської та Демократичної партій закликали адміністрацію Дональда Трампа негайно відмовитися від плану закупівлі дизельного пального в росії.
— Законодавці заявили, що Білий дім не проконсультувався з Конгресом і не надав передбаченого законом обґрунтування свого рішення. Сенатори наголосили, що США не повинні імпортувати російську нафту, доки москва не припинить агресію проти України та погрози союзникам НАТО.
— Звернення підписали шестеро законодавців, зокрема республіканці Сьюзан Коллінз, Ліза Мурковскі й Том Тілліс, а також демократи Джин Шахін і Річард Блюменталь.
— Виступ сенаторів посилює тиск на адміністрацію Трампа через можливе послаблення обмежень на постачання російського дизельного пального. Суперечка стосується не лише енергетичної політики, а й дотримання санкційного курсу США щодо росії, яка продовжує війну проти України.
5. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас попередила про ризик великої екологічної катастрофи біля європейських берегів через діяльність російського тіньового флоту.
— За її словами, старі танкери з поганим технічним обслуговуванням і недостатнім страхуванням можуть спричинити масштабний розлив нафти.
— За три місяці після розширення морської місії ЄС «Ірині» на протидію тіньовому флоту провели шість інспекцій суден. Каллас наголосила, що кожна перевірка забирає в росії час і гроші. Водночас найвідчутніший ефект дають дипломатичні заходи: на прохання Євросоюзу деякі африканські країни виключили із суднових реєстрів сотні танкерів.
— Втрата прапора робить судна вразливішими до перевірок і затримань, а також ускладнює доступ до страхування, банківських послуг і торгівлі. Через це перевезення російської нафти стає ризикованішим і дорожчим.
— Тіньовий флот використовують для транспортування російської нафти й нафтопродуктів в обхід західних санкцій.
— За наведеними оцінками, він становить близько 17% світового танкерного флоту. ЄС посилює тиск на такі перевезення не лише перевірками, а й обмеженням можливостей суден легально працювати на міжнародному ринку.
6. ЄС готує жорсткіші візові обмеження для росіян через загрозу диверсій.
— Єврокомісія в січні 2027 року планує представити пропозиції щодо посилення візових правил для громадян росії через побоювання гібридних атак, диверсій і саботажу в країнах ЄС.
— Ініціативу просувають Польща, Швеція, Естонія та інші держави, які наполягають на суворіших обмеженнях, зокрема для колишніх російських військових.
— Минулого року громадяни росії отримали близько 478 тис. туристичних шенгенських віз. Значна частина з них була багаторазовою, що дозволяє неодноразово в’їжджати до країн ЄС без повторного оформлення документів.
— Європейські уряди вважають, що чинна система має прогалини, якими можуть скористатися особи, причетні до диверсійних операцій. Міністр юстиції Швеції Гуннар Стрьоммер заявив, що візова система ЄС залишається вразливою до зловживань на тлі загроз підпалів, саботажу та інших операцій, які, за оцінками європейських країн, можуть підтримуватися москвою.
— Стокгольм закликає прискорити реформу та розглянути додаткові обмеження для російських дипломатів. Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер також виступив за скорочення кількості віз для росіян і запровадження узгоджених обмежень на рівні ЄС.
— У червні дев’ять країн Євросоюзу разом з Ісландією та Норвегією закликали до єдиного жорсткішого підходу, попередивши, що розбіжності між державами послаблюють спільний тиск на росію та створюють ризики для безпеки Шенгенської зони.
7. Британія виступила проти домовленостей Трампа з росією щодо постачання дизельного пального.
— Міністр оборони Великої Британії Вес Стритінг заявив, що Лондон не підтримує домовленості адміністрації Дональда Трампа з росією щодо постачання дизельного пального.
— В інтерв’ю BBC Radio 4 він наголосив, що США та їхні союзники мають посилювати тиск на москву, щоб прискорити завершення війни та забезпечити свободу України.
— За словами Стритінга, рішення Вашингтона пов’язане, зокрема, із внутрішнім тиском через зростання цін на пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді. Водночас британський міністр закликав не послаблювати тиск на росію, відповідальність за війну проти України він поклав на путіна та його імперські амбіції.
— Стритінг також заявив, що лише українці мають вирішувати, хто керуватиме їхньою країною. За його словами, коли між Вашингтоном і Києвом виникають публічні розбіжності, Велика Британія намагається допомогти сторонам відновити діалог.
8. Іран зберіг ракетний потенціал і отримує ракети з росії.
— Іран зберіг можливості виробляти ракети та безпілотники попри багатомісячні авіаудари США та Ізраїлю. За оцінками західних чиновників, Тегеран має достатній запас балістичних ракет і деяких протикорабельних засобів, а також продовжує відновлювати власний арсенал.
— За даними Bloomberg, росія також постачає Ірану ракети. Таку оцінку західні чиновники вже озвучували в червні. Ці оцінки суперечать заявам президента США Дональда Трампа та представників його адміністрації про те, що тривалі авіаудари суттєво послабили іранські збройні сили.
— 30 вересня міністр оборони США Піт Гегсет заявив про знищення військово-промислового потенціалу Ірану та його оборонної бази. За оцінкою Bloomberg Economics, пауза в масштабних американських атаках дала Тегерану час для відновлення виробництва та підготовки до можливого нового етапу бойових дій.
— Західні чиновники вважають, що Іран зберігає спроможність завдати удару у відповідь у разі поновлення американської операції.
