Звільнити Умєрова необхідно впершу чергу заради порятунку західних грошей на українську зброю – тобто нашого порятунку.
Міністр оборони відмовився виконувати рішення Наглядової ради АОЗ щодо продовження контракту з директором (Мариною Безруковою) ще на рік. Також Умєров звільнив двох членів Наглядової ради, які за це рішення проголосували (Тараса Чмута і Юрія Джигиря).
Цими діями він кінцево знищив головну реформу оборонних закупівель – НЕЗАЛЕЖНУ закупівельну агенцію (АОЗ). Кінцево, бо до цього 9 місяців блокував створення Наглядової ради, а потім – напередодні її запуску – намагався ліквідувати АОЗ шляхом злиття з Державним оператором тилу (ДОТ) під керівництво Арсена Жумаділова.
Суть реформи полягала у передачі закупівельних функцій від департаментів Міноборони до НЕЗАЛЕЖНИХ Агенцій (ДОТ і АОЗ). Так розривався корупційний конфлікт інтересів, бо до цього Міноборони кінцево вирішувало, і що купувати, і у кого, і за якими цінами.
Саме це було інституційною основою корупційного пекла в Міноборони Резнікова. Саме тому головною вимогою до Умєрова став запуск НЕЗАЛЕЖНИХ закупівельних Агенцій.
І саме запуск наглядових рад агенцій був ключовою рекомендацієюекспертів НАТО, які провели стратегічний огляд оборонних закупівель, затверджений на Саміті Україна-НАТО у Вашингтоні цього літа.
Ця реформа була основою залучення західних грошей під купівлю української зброї для ЗСУ (розширення “данської моделі”). І основою для подальшої інтеграції в НАТО.
Зрозуміла, НЕЗАЛЕЖНА, збудована за стандартами корпоративного управління Агенція прибирала у Західних урядів головну пересторогу – ризик корупції з грошима їхніх платників податків.
Згідно з міжнародними стандартами корпоративного управління, таку незалежність забезпечує наглядова рада. Членів якої Умєров звільнив, бо йому не сподобалося їхнє рішення – він пише про це буквально.
В очах західних донорів все дуже очевидно – це знищення НЕЗАЛЕЖНИХ закупівель та процедур АОЗ, а значить – повернення інституційної корупції в оборонні закупівлі. Бо знову, як і за Рєзнікова, міністр оборони кінцево визначає, і що саме купити, і в кого, і за якою ціною.
Бо віднині неважливо, хто за наказом міністра очолюватиме закупівлі – наступним наказом він може цю людину звільнити і призначити ще лояльнішу.
Чи призведе це до повної зупинки західних грошей на українську зброю? Хочеться сподіватися, що ні, але гарантовано зменшить їхню кількість. Сильно зменшить. Перші негативні реакції серед міжнародних партнерів – вже маємо.
Особливо, якщо західні еліти продовжать думати, що ці дії Умєрова санкціоновані Зеленським. Тоді це вдарить не лише по “данській моделі”, а по всій західній допомозі Україні.
Особливо критично небезпечним це є САМЕ ЗАРАЗ, коли Зеленський намагається збудувати стосунки з командою Трампа, для частини якої такі дії – червона ганчірка (або зручний аргумент).
Президент просить нову адміністрацію Трампа про гарантії безпеки, зокрема членство в НАТО та продовження збройної допомоги, а його міністр оборони – руйнує інституцію, яка є в основі зближення з НАТО та фінансування на українську зброю від партнерів.
Саме тому необхідно дуже швидко довести західним елітам, що знищення головної реформи в обронних закупівлях – самодіяльність міністра, а НЕ політика Зеленського.
І ми не бачимо іншого виходу це довести, окрім як звільнивши Умєрова.
Тепер трішки деталей і документів.
Отже, 21-го січня Наглядова рада АОЗ ОДНОГОЛОСНО (це важливо) ухвалює рішення:
1) про продовження контракту діючої директорки (Безрукової) ще на рік;
2) про проведення комплексного аудиту АОЗ, із залученням міжнародної ради аудиторів НАТО.
І це дуже логічне і зрозуміле рішення! (протокол).
По-перше, продовження контракту гарантує стабільність роботи агенції для забезпечення зброї на фронт.
По-друге, міжнародний аудит чітко обґрунтовує будь-які подальші кадрові рішення: чи то звільнення Безрукової, чи то продовження її контракту.
Такий міжнародний аудит можна провести за 2,5 місяці. І у разі його негативних висновків Наглядова могла звільнити Безрукову НЕ ЧЕКАЮЧИ закінчення року – внісши зміни до її контракту на основі висновків аудиту.
І до цього звільнення НЕ БУЛО БИ жодних питань, бо воно би було ОБҐРУНТОВАНЕ міжнародним аудитом і прийняте Наглядовою радою. Але Умєрову горіло вже.
Після ОДНОГОЛОСНОГО голосування Наглядовою радою продовження контракту Безрукової залишалася одна формальність: Наглядова рада мала окремим голосуванням затвердити текст цієї додаткової угоди.
Оскільки рішення про продовження на рік ВЖЕ ОДНОГОЛОСНО ухвалено, а суть додаткової угоди – продовження на рік, то і обговорювати там особливо не було чого.
Але ні. Вже наступного дня “незалежна” членкиня Наглядової ради Катерина Кузнєцова кардинально змінює позицію і вимагає НЕ погоджувати продовження контракту Безруковій.
Вимагає аж так наполегливо, що починає лякати інших членів Наглядової ради кримінальним переслідуванням, якщо вони не дослухаються до позиції Умєрова негайно звільнити Безрукову.
Комічність ситуації в тому, що сама Кузнєцова ще минулого вечора голосувала за продовження контракту.
Ви запитаєте: “як так сталося, що “назалежна” членкиня Наглядової ради почала залякувати колег кримінальними справами за реалізацію їхнього ж рішення?” Пояснюємо.
“Незалежною” Катерина Кузнєцова є лише тому, що Умєров вибрав її зі СПИСКУ, який підготувала рекрутингова агенція.
На формування цього списку міжнародні партнери НЕ ВПЛИВАЛИ жодним чином. Цим процесом керував підлеглий заступника Умєрова (Дмитра Кліменкова) – Гліб Канєвський.
І так вже вийшло, що серед того списку “незалежних” кандидатів опинилася Катерина Кузнєцова, яка в той же час стає “незалежною” членкинею Наглядової ради іншого держпідприємства – Укрнафти.
Нагадаємо, що в 2022 році Ставка Верховного Головнокомандувача передала частку корпоративних прав Укрнафти під управління … правильно – Міноборони.
Два дні Катерина Кузнєцова блокувала, повторимо, технічне голосування на виконання ОДНОГОЛОСНОГО (включно з нею) рішення Наглядової ради (про продовження контракту Безрукової).
Пізно ввечері 23 січня, попри всі зусилля Умєрова, Кліменкова і Кузнєцової, голосування все ж відбулося. Божевілля, створене переліченими вище, переконало не голосувати (за своє ж попереднє рішення) єдиного неукраїнця в Наглядовій – Лукаша Столярскі.
Останнього ми можемо зрозуміти. Створений командою Умєрова хаос, агресивна позиція і погрози кримінальним переслідуванням могли збити з толку будь-кого, не знайомого зі специфікою української політики.
Між засіданнями Міноборони надіслало Наглядові раді листа з космічними претензіями до АОЗ. Певна частина з них співпадає з претензіями, які раніше публічно оголосила народна депутатка Олександра Устінова – однофракційка Умєрова, його радниця і найближча союзниця. Саме її Умєров намагався призначити замість Безрукової ще восени.
Інша частина – це необґрунтовані цифри, які міністр посоромився повторити в своєму пості. Аналіз висунутих Наглядовій раді претензій щодо Безрукової від Умєрова заслуговує окремої публікації, яку ми зробимо пізніше.
У підсумку, Кузнєцова і Столярскі проголосували ПРОТИ реалізації СВОГО Ж рішення (дводенної давності) – продовжити контракт Безрукової на рік. “За” таке рішення проголосували Тарас Чмут і Юрій Джигир.
За статутом АОЗ у разі поділу голосів Наглядової ради навпіл вирішальний голос залишається за Головою Наглядової ради – Юрієм Джигирем. Таким чином, рішення про продовження роботи Безрукової на рік було ухвалено відповідно до закону та Статуту АОЗ (це підтверджує протокол).
Того ж вечора, уповноважений цим рішенням голова Наглядової ради підписав продовження контракту з Безруковою (що було нотаріально засвідчено).
Тож у підсумку ми отримали логічне і всім зрозуміле рішення: на рік продовження контракту директорки з одночасним аудитом, за підсумками якого її можна достроково звільнити.
Але це не влаштовувало Умєрова. Він хотів тотального контролю за закритим 300-мільярдним збройним бюджетом без будь-якого незалежного контролю. І хотів негайно. Умєров хотів, щоб було як у Резнікова. І він це зробив. Якщо можна було одному міністру оборони Зеленського, то чому не можна іншому?
І тут всі чекають, власне, на реакцію самого Зеленського, бо саме рішеннями президента Умєров прикриває цю аферу.
Заяви міністра та юридична вакханалія про непродовження контракту всупереч рішенню Наглядової ради – тягнуть на статтю Кримінального кодексу. Саме тому ми направили заяву про злочин за ознаками ч. 2 ст. 364 ККУ про зловживання владою або службовим становищем.
Проте, ще раз наголосимо, що вся ця ситуація не про Безрукову, Жумаділова чи навіть Умєрова. Це про довіру, яка 1) конвертується в західні гроші на зброю і гарантії безпеки, 2) критична для єдності суспільства і влади.
Вірніше, про вбивство цієї довіри міністром оборони Зеленського.
