Організація „Патріот України” поіменно називає організаторів та виконавців найбільшого злочину в історії людства — Голодомору 1932-1933 років — зі вказівкою на національну та партійну приналежність злочинців:
I . І М Е Н А
1.
Заступник Наркома Внутрішніх Справ УСРР — З. Б. Кацнельсон
Особливоуповноважений НКВС УСРР — Н. Л. Рубинштейн
Секретар НКВС УСРР — О. Г. Евгеньев
2.
Начальник Особливого відділу УДБ НКВС УСРР — М. К. Александровский((Юкельзон)
Заступник начальника Особливого відділу УДБ НКВС УСРР — Ю. И. Бржезовский
Начальник Оперативного відділу УДБ НКВС УСРР — П. Г. Шестак-Соколов
Заступник начальника Оперативного відділу УДБ НКВС УСРР — М. Е. Амиров-Пиевский
Начальник Секретно-політичного відділу УДБ НКВС УСРР — Б. В. Козельский
Начальник Секретно-політичного відділу УДБ НКВС УСРР — П. М. Рахлис
Начальник Економічного відділу УДБ НКВС УСРР — С. С. Мазо
Заступник начальника Економічного відділу УДБ НКВС УСРР — Ю. Ф. Кривец
Заступник начальника Транспортного відділу УДБ НКВС УСРР — В. Я. Левоцкий
Начальник Торгівельно-виробничого відділу УДБ НКВС УСРР — Б. Б. Каган
Начальник Іноземного відділу УДБ НКВС УСРР — А. В. Сапир
Начальник Відділу кадрів УДБ НКВС УСРР — Я. В. Письменный
Заступник начальника Відділу кадрів УДБ НКВС УСРР — Я. И. Райхштейн
3.
Начальник Управління місць ув’язнення УДБ НКВС УСРР — Я. К. Крауклис
Начальник Адміністративно-господарського управління УДБ НКВС УСРР — С. М. Циклис
Заступник начальника Адміністративно-господарського управління УДБ НКВС УСРР —
О. М. Берман
4.
Начальник УНКВС Вінницької обл. — М. М. Тимофеев
Начальник УНКВС Вінницької обл. — Д. М. Соколинский
Заступник начальника УНКВС Вінницької обл. — М. Т. Приходько
Начальник УНКВС Дніпропетровської обл. — С. Н. Миронов-Король
Заступник начальника УНКВС Дніпропетровської обл. — В. И. Окруй
Начальник УНКВС Донецької обл. — В. Т. Иванов
Заступник начальника УНКВС Донецької обл. — Г. Б. Загорский
Начальник УНКВС Київської обл. — М. Д. Шаров
Заступник начальника УНКВС Київської обл. — Г. А. Гришин-Клювгант
Начальник УНКВС Одеської обл. — О. Б. Розанов
Заступник начальника УНКВС Одеської обл. — М. Г. Чердак
Начальник УНКВС Харківської обл. — К. М. Карлсон
Заступник начальника УНКВС Харківської обл. — Я. З. Каминский
Заступник начальника УНКВС Харківської обл. — П. В. Семенов
Заступник начальника УНКВС Чернігівської обл. — С. И. Самовский
5.
Начальник УНКВС Молдавської АСРР — М. Г. Джавахов
Заступник начальника УНКВС Молдавської АСРР — Р. Е. Штурм
6.
Начальник Транспортного відділу УДБ УНКВС Вінницької обл. — Ю. Е. Каневский
Начальник Транспортного відділу УДБ УНКВС Дніпропетровської обл. — М. О. Извеков
Начальник Особливого відділу УДБ УНКВС Донецької обл. — Д. С. Леопольд-Ройтман
Начальник Економічного відділу УДБ УНКВС Донецької обл. — Д. В. Орлов
Начальник Транспортного відділу УДБ УНКВС Донецької обл. — С. И. Заславский
Заступник начальника Транспортного відділу УДБ УНКВС Донецької обл. — В. И. Ляшик
Начальник Оперативного відділу УДБ УНКВС Київської обл. — Л. И. Рейхман
Начальник Секретно-політичного відділу УДБ УНКВС Київської обл. — И. Я. Бабич
Начальник Економічного відділу УДБ УНКВС Київської обл. — С. И. Гольдман
Начальник Транспортного відділу УДБ УНКВС Київської обл. — В. А. Двинянинов
Начальник Транспортного відділу УДБ УНКВС Київської обл. — И. Я. Казбек-Каплан
Начальник Оперативного відділу УДБ УНКВС Одеської обл. — Я. Д. Борецкий
Начальник Оперативного відділу УДБ УНКВС Одеської обл. — А. М. Ратинский
Начальник Секретно-політичного відділу УДБ УНКВС Одеської обл. — Г. М. Осинин-Винницкий
Начальник Економічного відділу УДБ УНКВС Одеської обл. — Н. Б. Едвабник
Начальник Транспортного відділу УДБ УНКВС Одеської обл. — В. М. Блюман
Начальник Оперативного відділу УДБ УНКВС Харківської обл. — А. Я. Санин-Затурянский
Заступник начальника Оперативного відділу УДБ УНКВС Харківської обл. —
Н. Ш. Новаковский
Начальник Секретно-політичного відділу УДБ УНКВС Харківської обл. — М. И. Говлич
Начальник Економічного відділу УДБ УНКВС Харківської обл. — Л. С. Арров-Тандетницкий
Начальник Транспортного відділу УДБ УНКВС Харківської обл. — О. С. Глуховцев
Начальник Транспортного відділу УДБ УНКВС Чернігівської обл. — Г. Т. Донец
II . Н А Ц І О Н А Л Ь Н І С Т Ь
1.
Євреї — 60 (66,67%)
Росіяни — 13 (14,44%)
Українці — 6 (6,67%)
Латиші — 3 (3,33%)
Поляки — 2 (2,22%)
Білоруси — 1 (1,11%)
Немає даних — 5 (5,56%)
2.
За статистикою в УССР у 1926 р. проживало:
75,4% — українців
8,1% — росіян
6,5% — євреїв
5,0% — поляків
1,5% — німців
1,1% — молдаван і румунів
0,5% — болгар
0,5% — татар
0,3% — угорців
0,3% — греків
0,2% — білорусів
0,07% — вірмен
0,5% — інших
III . П А Р Т І Й Н І С Т Ь
Члени ВКП(б) — 82 (91,11%)
Кандидат у члени ВКП(б) — 1 (1,11%)
Немає даних — 7 (7,78%)
За матеріалами:
1. Золотарьов В. Начальницький склад НКВС УСРР у середині 30-х рр. // „З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ”, № 2 (17), 2001. — с. 326-342.
2. Нікольський В. Репресивна діяльність органів ГПУ під час голодомору в УСРР (1932-1933 рр.) // „З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ”, № 2 (17), 2001. — с. 477-495.
3. Шаповал Ю. Нове цінне дослідження: Н. В. Петров, К. В. Скоркин. Кто руководил НКВД, 1934–1941. Справочник // „З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ”, № 2 (17), 2001. — с. 535-540.
P.S.
У суботу 28 листопада вшановуватимемо пам’ять жертв голодоморів в Україні. Проте, більшість заходів вже традиційно зведеться до поминальних акцій: покладання вінків, запалення свічок, молебнів. Нажаль, цього абсолютно недостатньо для усвідомлення трагедії — причин, жертв, катів і що нам робити з нашою пам’яттю.
Скажімо, євреї за голокост, що відбувся через 10 років після Голодомору українців, вже отримали від Німеччини усі компенсації за мертвих із розрахунку по 100 тис.ам. доларів за жертву і зараз Ізраїль вимагає ще й компенсацій за страждання живих. Коли ж ми, українці, виставимо рахунок нашим кривдникам?
З метою кращого засвоєння інформації про Голодомор 1932-33 рр. Благодійний фонд «Україна-Русь» підготував відповідний конспект для сучасників (текст додається).
Цей короткий виклад суті трагедії здійснено на основі виданої Фондом у 2009 році мапи з одноіменною назвою.
Голодомор – народовбивство голодом
Голод – штучний (організований радянською владою)
Голод – цілеспрямований (проти української нації)
Період – з квітня 1932 р. до листопада 1933 р. (17 місяців або 500 днів)
Апогей – весна 1933 р. (помирало: щохвилини – 17 осіб, щогодини – 1 тис., щодоби – 25 тис.)
Територія – українські етнічні землі в СРСР
Головні жертви – селянство (основа української нації)
Кількість жертв – бл. 10 млн. українців (бл. 14 млн. разом з ненародженими), в т.ч. на Кубані – бл. 1 млн. ос.
Кількість переселених в Україну – бл. 2 млн. ос. (з РСФСР і БСРР)
Кількість вивезених з України – бл. 3 млн. ос.
Кількість вивезених з Кубані – бл. 60 тис. ос. (4-и станиці) на Північ РСФСР
Визнання – 24 держави (засудили як злочин), з них — 14 (як геноцид)
Масштабність – найбільша етнонаціональна катастрофа в історії людства
Організатори – керівництво СРСР (СБУ подає список 139 ос.)
Відповідальність –
а/ Нації: росіяни (москалі) як більшість населення СРСР; євреї (жиди) як більшість в ОДПУ
б/ Держави: СРСР (Російська Федерація – спадкоємниця); Ізраїль (виразник інтересів світового єврейства)
в/ Політичні партії: правляча — Всесоюзна Комуністична партія більшовиків (ВКП(б) (РСДРП(б) – РКП(Б) – ВКП(б) – КПРС)
г/ Каральні органи: ОДПУ (ВЧК – ГПУ – ОГПУ – НКВД – НКГБ – МГБ – КГБ).
Підготував Президент Благодійного фонду “Україна-Русь”,
член Асоціації дослідників голодоморів в Україні
Ростислав Новоженець
Еврейскому комитету не понравилось, что среди организаторов Голодомора оказалось многовато евреев
В «Обком» поступило заявление Украинского еврейского комитета, которые мы приводим ниже:
«Украинский еврейский комитет заявляет, что опубликованный недавно Службой Безопасности Украины на основании ее архивных материалов первый «Список партийных и советских руководителей, руководящих сотрудников ОГПУ и ГПУ УССР, а также документов, которые стали организационно-правовым основанием для проведения в Украине политики Голодомора-Геноцида и репрессий», фактически возлагает этническую ответственность за трагедию Голодомора на евреев и латышей.
В списке дано 19 фамилий, среди которых преобладают еврейские фамилии. Если человек менял имя и фамилию, то в скобках указывается его первоначальные имя и фамилия. В списке опубликованы фамилии работников ОГПУ, которые в силу своих должностей не могли иметь непосредственное отношение к репрессиям. Так, например, указываются фамилии начальников статистического и транспортного отделов ОГПУ.
УЕК считает также неуместным упоминание в данном списке фамилии Ивановского (Гибшмана) Израиля Давыдовича, начальника ЕКВ ПП ОДПУ в Крыму. Не снимая с него ответственности за преступления сталинизма, хотим напомнить, что Крым в то время был частью Российской Федерации, а не Украины.
УЕК считает, что публикация подобных списков — предвзятая попытка завуалировать истинных виновников Голодомора.
Украинский Еврейский Комитет заявляет, что одновременно с указанными неточностями, в опубликованном документе не указываются истинные виновники Голодомора — Г. Петровский, председатель президиума Верховного Совета УССР, В. Чубарь, председатель Совнаркома УССР, В. Приходько, генеральный прокурор УССР, Н. Скрыпник и другие.
Украинский еврейский комитет, организация, стоящая на защите прав человека в независимости от национальности и вероисповедания, отмечает важность проводимой СБУ работы и призывает руководителей этого ведомства более тщательно и ответственно подходить к составлению и публикации столь серьезных документов, которые, могут нарушить межнациональный и межконфессиональный мир и спокойствие в Украине».
—
Людей на ім»я Андрій Остапенко і раніше було і сьогодні є доволі багато. Серед них ви можете знайти, зокрема, відомого українського гітариста, заслуженого артиста України; а ще уродженця Полтавщини, нині доктора педагогічних наук, професора Краснодарського університету; а ще московського астронома з українським корінням; а ще автоматника 3-го Українського фронту, Героя Радянського Союзу, чиїм іменем названа вулиця казахського міста Кокчетав, де він трудився після війни й закінчив там свій життєвий шлях; а ще відомого сучасного співака на псевдо Ель Кравчук, якого насправді звати Андрієм Остапенком і ще багато-багато цікавих, відомих людей, які відбулися у професії, на суспільній арені, принесли багато користі людям.
З цього кола трагічно випав 19-літній хлібороб Андрій Остапенко, колгоспник артілі ім. Леніна на Сумщині, який помер від голоду у 1933 році. Невідомий канцелярист видав про це довідку, у 15-й графі якої чітко вказано: «Причина смерті — українець».
Не виснаження, не дистрофія, не запалення шлунку чи ще щось подібне, що може бути викликане страшенним і постійним голодом, а — УКРАЇНЕЦЬ.
Як можна зрозуміти цей запис? Помилка втомленого писаря? Описка? Обмовка? Чи єдино можливий та доступний цьому невідомому «паперовому пацюкові» протест і послання у майбутнє?
Усе може бути. Помилка у тому числі. Але чомусь уявляється людина, достатньо розумна, грамотна і патріотична, яка вже осягнула ту страшну дійсність, що розгорталася на її очах, коли село за селом винищувалися багатодітні українські родини, коли возами до загальної ями на цвинтарі звозилися однаково скелетоподібні тіла чоловіків та жінок, старих і дітлахів, котрих зжер, заморив до однаково мученицької смерті Великий Голодомор.
Як треба було уже зненавидіти організаторів цього Голодомору, як треба було дійти до краю, щоденно виписуючи подібні однотипні «похоронки» на власний народ, щоб уже нічого не боячися, відчайдушно написати ту історичну істину, яка відкрилася цій маленькій за посадою, але великій своєю мужністю Людині. Так думається мені.
..Історики влади Юрій Шаповал і Вадим Золотарьов повідомляють, що Александр (Абрам) Борисович Розанов (Розенбардт), син прикажчика, насправді був євреєм [3]. Але навіть названі автори вважають українцем Савелія Михайловича Цикліса…
Сергій Білокінь, доктор історичних наук, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (м. Київ)
