Місяць тому Володимир Цема-Бурсов повернувся з російського полону. Після обміну 41-річний чоловік лікується у одному з медзакладів Полтавщини.
Про це пише журналістка Ганна Курацановська у статті видання «Свої.City«.
Як зазначається, Володимир Цема-Бурсов з родиною — дружиною й маленькою донькою — жив у Маріуполі. Він — військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади. До повномасштабного вторгнення Володимир був кремезним чоловіком — при зрості 191 см він важив 95 кг. У квітні 2022 року з металургійного комбінату імені Ілліча потрапив у російський полон, де пробув 20 місяців.
За цей час його вага знизилася до 57 кілограмів. За місяць, що Володимир вдома, лікарі діагностували у нього багато захворювань, частина з яких переросла у стадію хронічних.
Володимир Цема-Бурсов після полону
За словами військового, зранку 24 лютого він заступив на чергування на КПП у військовій частині А0989 у Маріуполі, згодом їх розмістили неподалік від школи, в одній з адмінбудівель металургійного комбінату Ілліча.
Спроби вирватися з оточення
«Одного дня дійшла інформація, що керівник одного з підрозділів Маріупольського гарнізону з частиною бійців здався в полон росіянам. І наші позиції навколо заводу «оголилися», ворогу дали «зелене світло». Далі почались розмови, що ми не зможемо втриматися на заводі, тому треба шукати шляхи виходу з ворожого кільця. 8 квітня вишикувались у колону і зробили кілька спроб виїхати за межі підприємства. Але «голову» колони розбила російська артилерія, тому ми повернулися на завод. Були у нас і такі, хто вірив у «теорію змови» — казали, що нас «зливають», бо як тільки ми стартуємо, то одразу починається артобстріл, в результаті якого знищують техніку й вбивають людей», — згадує він.
«Нам вдалося вибратися з комбінату, переїхати дорогу проспектом Карпова і сховатися в закинутому сільгосппідприємстві…А наш шлях закінчився біля проваленого мосту, який з’єднує Кам’янськ та Старий Крим. Ми розвернулися і поїхали назад, шукати інші шляхи з оточення. І на одному з блокпостів нас зупинили, запропонували вийти з автівки та пройти з ними, поруч був павільйон для бесіди, щоб встановити особистість.
«Росгвардійці» всіх нас переписали, відвезли до Кам’янського СІЗО, воно не працювало, установу, мабуть, днями розконсервували. Там ми посиділи 3-4 години у камерах з вікнами без скла, далі — зв’язали руки, погрузили на «КамАЗи» та перевезли в Сартану. Через 2 доби вночі нас посадили в автобуси і вранці привезли в Оленівську колонію», — додає військовий.
Полон в Оленівці
«По команді виходимо по одному. Нас зустрічає «вертухай», кожен з нас називає своє прізвище, ім’я та по батькові й біжить до барака по «живому коридору». Зліва троє, стільки ж справа. У кожного з них у руках «знаряддя праці» — у когось дубинка або гумова палиця, в інших щось на кшталт обробної дошки або ремінець з металевими вставками. Кожен з них тебе б’є, по чому попаде», — згадує Цема-Бурсов.
Згодом полоненого перевели у іншу колонію.
«Зараз я на лікуванні в одному з медзакладів на Полтавщині. Стан мого здоров’я набагато гірший, ніж я очікував. У мене, як то кажуть, «цілий букет» хвороб, серед яких хронічний гастрит на стадії загострення, неалкогольна жирова хвороба печінки, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) — хвороба травної системи людини, хронічний простатит на стадії ремісії тощо», — резюмує визволений військовополонений.
Володимир Цема-Бурсов до полону
P.S. Близько 10 тисяч гривень на місяць витрачається на утримання одного російського військовополоненого.
Про це розповіла заступниця міністра юстиції Олена Висоцька в інтерв’ю Укрінформу.
“Якщо говорити про більш-менш нормально прораховану вартість утримання полоненого в таборі за підсумками 2022 року, з урахуванням забезпечення табору, з податками, зарплатами, комунальними витратами, – ця сума складає близько 10 тисяч гривень на одного полоненого в місяць”, — сказала посадовиця.
Готують у таборі самі полонені, для них передбачено триразове харчування.
З родичами вони зв’язуються через IP-телефонію (до 15 хвилин на день).
Робота кипить
Полоненим доступна кімната для відпочинку з телевізором та книжками українською мовою. Також на території колонії є церква.
Випрана одежа російських полонених
