Видатний, могутній, потужний, переможний»… провал

Як провалити всю дипломатію двічі за одну добу.

Фатальна ситуація, про яку українцям, на думку нашого агітпропу, знати не конче. А драматичних провалів, властиво, відбулося аж два за короткий часовий проміжок.

Спершу невдалі й загалом безглузді «мирні переговори» із США… А відколи в нас війна з Америкою? Вони не принесли абсолютно ніякого результату. Але й за своєю формою не могли бути корисними й ефективними.

Але навіть за їхніми наслідками на росії вирішили ще шліфанути фейковим, вочевидь, нападом ударних дронів на резиденцію пуйла.

Тупа провокація, але під неї готували не менш провокаційні заяви Зеленського і добре розуміли, що адекватної відповіді ні дипломатії, ані розвідки не буде. План росії спрацював лише на половину, але навіть скромні напрацювання всіх переговорників тепер уже псу під хвіст.

Одне з виправдань провальної зовнішньої політики Зеленського, яке чи то вигадали «стратеги» на Банковій, чи, може, й самі зе-бобіки домудрували:

«Він же так багато їздить, працює, стільки переговорів веде!»

Його ж, бачте, скрізь приймають, до нього постійно приїздять — значить, весь світ шанує…

Про «шанує» вже не раз говорили — Зеленський стає все токсичнішим.

Але я вам задам чисто практичне питання. У вас удома протікає якась труба, замикає проводка або ще якась проблема виникла. Вам потрібен механік, який буде приходити до вас додому щотижня, як на роботу, чотири роки щось підкручувати, підмащувати, довбати чергову стіну, а ще очікуватиме на винагороду й могорич? Чи ви найняли б майстра, про якого знаєте, що він усе зробить з першого разу й більше потреби його бачити вам не доведеться.

Наше населення, судячи з відгуків, надає перевагу першому — Зеленському, а не другому — Порошенку. Ну, це такий вибір власної долі: для себе й для своїх дітей…

І вже без життєвих аналогій.

Пригадуєте, як працювала система переговорів про мир при Порошенкові?

Перше.

Переговори вели з ворогом у присутності посередників, яких із нейтральних учасників перетворювали на наших союзників.

Друге.

Зустрічі лідерів остаточно завершували переговорний цикл для цілого блоку питань, а спершу працювали рівень радників-експертів і рівень міністрів закордонних справ.

Як при Зеленському?

Перше.

Переговори ведуться із посередниками й союзниками (?!), яких у ході цих переговорів перетворюєте на союзників ворога (!!!)

Друге.

Результати домовленостей посланців завжди нульові або негативні, міністерський фаховий рівень виключений, а вищий рівень іде в протилежному напрямку до напрацьованого нижчим!

Народ, а може сантехніка пора міняти?

▪︎ ▪︎

Пуйло захлопнув кришку ловушки для Зеленського.

Остання вигадка росії про атаку українських дронів на резиденцію пуйла чітко дає зрозуміти Зе, що ніякого перемир’я чи припинення вогню не буде.

Всі його приготування до виборів, намагання вберегти свій ядерний електорат від мобілізації, скирдування передвиборчих общаків — марні.

Виборів не буде.

Війна не зупиниться.

По правді, у нас є вихід із цієї ситуації. В будь-якій тотальній затяжній війні достатньо просто пережити ворога на один день. Для цього нам вкрай необхідно відновити довіру суспільства до влади: сформувати коаліційний уряд національного порятунку, підняти матзабепечення військових, зняти бронювання з клоунів і взагалі всіх, хто не задіяний в оборонці і держуправлінні, знизити вік мобілізації, створити стимули для жінок йти у військо, перерозподілити бюджет на користь армії і оборонки, закрити всі кампанії піару влади і порізати соціалку, особливо — «спецсоціалку», повернути в мілтех вільну конкуренцію за державні гроші.

Це важкі рішення.

Якщо їх прийняти, ні про які вибори Зеленському вже можна буде не мріяти.

Зате країна вистоїть.

Зате це перезапустить соціальний договір влади і суспільства, поверне довіру людей до держави.

Таке рішення дасть нам надію пережити росію і залишитись на мапі світу.

Але Зеленський цього не зробить. Просто не може зробити. Як і не може піти на капітуляцію, прийнявши всі умови пуйла — в обох випадках він втрачає владу, а це для Зе абсолютно неприйнятно.

Що робитиме Зеленський? Нічого.

Він і далі намагатиметься гратись в боса мафії, скирдуючи общаки.

Він і далі намагатиметься узурпувати і цементуаати свою владу по типу беларусі та росії.

Він і далі робитиме все, щоб владу не втратити… до моменту загибелі України.

Ось на це він розраховує, це — його базовий позитивний сценарій.

В разі загибелі України, як держави, його не буде кому переслідувати, не буде ні НАБУ та САП, ні СБУ, ні прокуратури із судами. Не буде нічого у світі, що б заважало Зеленському насолоджуватись вкраденими у українців грошіма до кінця його нікчемного життя.

Він так думає.

Звісно, це не так.

Звісно, його переслідуватимуть по всьому світу і спецслужби та фінансові розвідки провідних країн світу, і українські патріоти в екзилі, і навіть пуйло.

Але саме таким шляхом йде Зе і тягне за собою всю країну.

Єдиний шанс у країни не піддатись такому сценарію — тиснути на депутатів владної коаліції так сильно, щоб вони боялись гніву суспільства більше, ніж Зеленського.

Підняти тиск настільки, щоб депутати Зеленського припинили виконувати його вказівки і почали нарешті думати про Україну.

Зараз, як і в усі попередні критичні моменти історії сучасної України, Парламент — це той єдиний орган, який може врятувати країну від загибелі, до якої її веде влада Зеленського.

▪︎ ▪︎

Тут Зеленський заявив:

«Я хочу відпочити».

І медіа радісно вхопилися за цю фразу й подали її як мало не сенсацію: мовляв, президент втомився, думає про відхід від політики.

Насправді ж він мріє про курорт і тишу.

Варто просто подивитися на його усміхнений, навіть веселий вираз обличчя, щоб зрозуміти — йдеться зовсім не про відставку.

У його уявленні «відпочинок» — це не обіцяний відхід від політики по завершенні президентського терміну, а шезлонг на узбережжі і спокійні дні на одній із закордонних вілл, бажання зняти емоційне та фізичне навантаження, вирватися з нескінченного марафону криз, рішень і відповідальності, які не припиняються ні на день, особливо в контексті корупційних треків.

Тож сенсацію знову вигадали там, де її не було.

Усмішка Зеленського в цій історії говорить більше, ніж гучні заголовки: про втому і курортний релакс — так, про «відхід» — точно ні.

І як не парадоксально, але закінчення війни для Зеленського означатиме саме той відхід, якого він панічно боїться, бо прийдеться постати перед судом за безліч корупційних кейсів та інших злочинів проти держави та українського народу.

.

Тарас Чорновіл

ТГ Український Барліг

Павло Нусс

Картинка від ТГ Зелебоба Аі