Зазеленіла весна — прийшла війна. Шанси на заколисуванння агресорських амбіцій Путіна “всеосяжними перемир’ями” розтанули, як бурульки на сонці. І тому Російська Федерація стягує війська до наших кордонів, а сумна коняка із російського МЗС Сергій Лавров погрожує загостренням і руйнуванням країни
У той час партія влади носить помальовані двері по телевізійних ефірах і обіцяє тюремні терміни патріотам та ветеранам. Тільки от в чому біда. Якщо російські “гради” попадуть у мирні міста підконтрольної території — захищати державність підуть ті самі галасливі і незручні патріоти. Бо як воюватимуть “Слуги народу” вся країна побачила на прикладі маловідомої депутатки Анни Колісник. Коли сіренька обраниця без особливих законодавчих досягнень дуже злякалась доповіді Руслана Хомчака про те, як РФ під виглядом перевірки за зимовий період навчання своїх військ стягує тактичні групи військ під ребра Сумщини та Харківщини. Так злякалась, що написала другу в SMS, що треба “валить из этой страны”.
Одним своїм повідомленням “слуга народу” підтвердила одну істину. Було би дуже добре, якби подібні дівчата і хлопці емігрували до того, як потрапляють до списків політичних партій. І не розглядають депутатство як спосіб отримати добрі гроші на комфортне “звалить”. Бо допоки у нас засилля таких прагматичних ноунеймів — ніхто не думає про безпеку і оборону всерйоз. А тим паче, нащо? Якщо у Росії теж можна заробить — на підривні роботи із середини у Кремлі грошей не шкодують.
На наше українське щастя, поки видатне керівництво боїться і черепахою ховається у панцир Банкової — є стратегічний партнер США, який стримує апетити росіян. А ще стимулює наших видатних державників не плакатися в серветку в кабінеті, а то Путін нападе. Саме з ініціативи американської сторони — міністра оборони США Ллойда Остіна відбулася розмова з українським колегою Андрієм Тараном. Тобто, не ми першими проявили ініціативу і попрохали Вашингтон допомогти скрутити РФ у гамівну сорочку додаткових санкцій і методів впливу. А виявляється, що “Сполучені Штати не залишать Україну наодинці і не допустять реалізації агресивних устремлінь Російської Федерації щодо України”.
Як би там було — свіжі заяви на підтримку України з боку вищого військово-політичного керівництва США є дуже важливими. В умовах, коли РФ, країна-агресор, брязкає зброєю біля наших кордонів. Здається, Вашингтон зробив висновки з подібних історій. Адже Кремль дуже подібно поводив себе в 2008-му, під час нападу на Грузію.
Тому навіть коли діюча влада відверто ігнорує умови співпраці з нашими американськими союзниками, їх безумовна підтримка України є дуже важливою. Адже цим Білий дім показує, що, по-перше, не дозволить більше Кремлю використовувати військову агресію в якості методу тиску на нас. А, по-друге, що США будуть нас підтримувати як країну не залежно від того, хто перебуває при владі. Адже прізвища змінюються, а справжні союзницькі відносини залишаються.
Тому в складний момент завжди чітко видно, хто є творім другом. Тому дуже радує, що саме Сполучені Штати вже не вперше показують, що Україна для них – не порожній звук.
А що ж там на Сході прямо зараз? Володимир Зеленський у своєму телеграмі в традиційному стилі обіцяє нове перемир’я.
Хочете мою особисту думку?
Не так тривожить скупчення російських військ біля кордону, як заява Зеленського про те, що “ми не зупиняємось і домовляємося про перемир’я як про найшвидший тактичний крок”. Не так воєнні погрози Москви лякають — за сім років агресії ти вчишся з ними жити. Лякає дух деморалізації, який рясно посіяли прислужники Банкової, які накидали то на загиблого Ярослава Журавля. То на нині ув’язнених Ріфа та Стерненка. То загалом на українське військо, яке на думку речників ОПУ, багато їсть і заважає нарешті помиритись із Росією. На російських умовах, звісно.
Фарби згущує і той факт, що російські посіпаки всередині України дуже налаштовані примазатись до окупантів, щоб у підсумку — якщо прогнешся перед Вовою і Дімоном як Аліна Кабаєва — можна було стати лідером проросійських сил в Україні. Особливо активно із сімейних трусів вистрибує у цьому питанні Євгеній Мураєв — власник телеканалу НАШ і неприкрита російська агентура. Який в останньому ефірі Наташі Влащенко розгорнув темник від Лаврова про “розпад”. На думку Мураєва, кожній області України треба надати “особливий статус”. Так би мовити — кожному селу по народній республіці за лекалом так званої “ДНР”. Можливо, ці антидержавницькі заяви стануть приводом зайнятись Євгенієм у СБУ та РНБО?
“А що ж по справжніх героях?”, — спитаєте ви. На щастя, не всі у нас такі як маловідома депутатка Аня Колісник з бажанням скоріше “валить из страны”, але з хваткою кліща щодо мандату депутата.
Ось дуже добра оцінка ситуації на фронті дуже крутого волонтера Фонду “Повернись живим” Андрія Римарука: “Загалом протягом березня 9 — “200” та 17 — “300”. Якщо порівнювати з минулим роком 12 — “200” та 74 — “300” (було дуже багато підривів та мінно-вибухових травм). Майже в два рази зросла кількість застосування забороненого озброєння, а саме мінометів 82 мм і 120 мм. Протягом лютого ворог застосовував їх 11 днів, а вже в березні – 20 днів. За всіма прогнозами цей показник буде зростати і все частіше ми будемо констатувати ствольну артилерію. А тепер до приємного. Не порушуючи домовленості, “згідно та відповідно” всіх вимог знищилось 26 окупантів. Щось мало, як на мене. Щоб було більше, треба війську допомагати, так? Тому що ЗСУ то любов і котики”.
А де герої, на яких треба орієнтуватися, спитаєте ви? Слава Богу, що є дівчата, що не збираються “валить из этой страны”. Такі як Світлана Земліна.
Вона — бойовий медик 10-ї гірсько-штурмової роти, яка без жодних вагань кинулася рятувати хлопців, яких розстрілювали російські снайпери в районі Шумів. І врятувала. Дівчині — 24 роки. І вона — лікар-реаніматолог. Не сидить у приватній лікарні у Києві і до Польщі не поїхала. Вона зараз під Горлівкою врятувала пораненого героя під ризиком для власного життя.
“Я ні про що інше не думала тоді — лиш би добратись до поранених, зробити все можливе, щоб хлопці були живими”, — скаже Світлана в інтерв’ю.
І я точно знаю, що з такими дівчатами і хлопцями в ЗСУ — все у нас вийде. І це Мураєв з юними служницями народу з політики піде назавжди. А вас прошу не втрачати духу — і якщо є можливість — найкраще заспокоєння — це відправити 100 гривень надійним волонтерам на допомогу снайпером.
Виграємо ми, а не наші вороги!
