У ніч з 18 на 19 травня у Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) відбувся бій за звання абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі професійного боксу. Чемпіон світу у важкій вазі за версіями WBA, WBO та IBF, українець Олександр Усик переміг у об’єднавчому бою володаря титулу WBC, британця Тайсона Ф’юрі.
Олександр Усик переміг у поєдинку з Тайсоном Ф’юрі у бою за звання абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі.
З перших раундів більш активним був українець Олександр Усик. Однак шостий раунд став важким для Олександра Усика — Тайсон Ф’юрі діяв першим номером та провів кілька надпотужних ударів. Після цього Усик зміг відновитися і вже в кінцівці сьомого раунду провести активну атаку. Вже у восьмому раунді Олександр Усик перехопив ініціативу і був значно активнішим. Наприкінці дев’ятого раунду Ф’юрі після атаки Усика опинився у нокдауні. Десятий та одинадцятий раунди пройшли спокійніше за кілька останніх.
Переможця було визначено рішенням суддів. Перший суддя віддав перемогу Усику 115:112. Другий суддя віддав перевагу Ф’юрі 114:113. Третій суддя віддав перемогу Усику.
Поєдинок між українцем і британцем відбувся в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія). За підсумками цієї дуелі суперважка вага отримала абсолютного чемпіона світу вперше в XXI сторіччі.
Нагадаємо, боксери підписали угоду, в якій йдеться про проведення реваншу, незалежно від результату першої очної зустрічі.
Ну що — в нас є абсолютний чемпіон в хевівейті.
Це подія навіть не спортивна. Це політична, ідеологічна, культурна, історична перемога. Це національний престиж.
На відміну від всіх інших спортивних подій, де хтось з кимось постійно б’ється, зараз це вперше за 25 років дві нації вирішували: хто з них має найсильнішого в світі бійця. Канелло, Ломаченко, Кроуфорд — це все круто. Але саме королівський дивізіон в боксі це окремий вид спорту. І дві нації, які удостоїлися права визначити найсильнішого, це не американці, серед яких найбільше легенд спорту, не мексиканці, відомі своїм жорстким характером, і не всякі лузери, які помилково вважали себе вєлікой нациєй. Це — українці. А протистояли нам — британці, нація, яка і винайшла бокс.
І віднині саме українець — обличчя сучасного покоління.
Це значно більше за звичайне гладіаторське видовище. Зійшлися два мультимільйонера перед іншими мультимільйонерами і сотнями мільйонів перед екранами. От тільки у боксі, на відміну від футбола, де такі ж мільйонери ганяють м’яча по полю, можна втратити життя. А здоров’я — це вже 100%. Найточніше визначення дійства — це лицарський турнір. Найсильніші багаті чоловіки планети з’ясували, хто із них найсміливіший і найблагородніший ідальго.
І українець в цьому лицарському турнірі показав, хто є найблагороднішим. В 9 раунді, коли Ф’юрі уже бовтало по рингу, за секунду до того, як рефері втрутився, Сашко міг його добити. Це зняло б всі питання і Ф’юрі після бою вже не зміг казати, що «його обікрали». Але це навіть було видно, як в момент команди рефері «стоп!» Усик в останню мить зупинив кулак біля башні Тайсона.
Нащо батька сімох дітей перетворювати на інваліда?
Ось той вияв благородства і порядності, який важливіший за мільйони, перемоги і титули.
Тому не дарма у коментарях іноземці тепер пишуть:
— Finally a boxer who is respectful and honorable. A role model, who showed the world they he could. («Нарешті боксер шанобливий і з честю. Рольова модель, який показав світові, що він може.»)
Наша культура це навіть не те, що Усик вийшов одягнутий в вишиванку, з портретом нашого Олександра Мацієвського розстріляного орками за «Слава Україні». Хоча це дуже важливо, що ми фіксуємо, що нашого підло страченого воїна ми не забудемо і це не простимо. І навіть те, що Усик світу продемонстрував нашу національну культуру вдягнувши після перемоги мазепинку.
Немає сенсу від такої культури, якщо ти після перемоги плюнув у переможеного супротивника, а потім стрибнув вперед ногами із клітки на когось із публіки.
Наша культура — це ось ця демонстрація образу українця світові.
Це цінність чого мало хто вповні розуміє.
В політичному ж плані подія важлива тою перемогою, що для нас важлива присутність України на Близькому сході. Організатори турніра-саудівські шейхи виклали 100 мільйонів доларів. Ніхто не викладає 100 мільйонів баксів за право організувати таку подію, якби такі івенти нічого не вирішували. Саудити хочуть показати світу, що вони не діра, де принц вбиває журналістів, а — центр світової тусовки. Альтернатива Ірану. Тут збираються світові зірки і легенди спорту — Роналду, Неймар, Джошуа, Л’юіс, Клички, ручкаються між собою і з місцевими шейхами в тюрбанах, як старі знайомі.
І Україна допомогла саудитам в їх політичних цілях. Наша дипломатія, яка зобов’язана працювати на Близькому сході, щоб позбавити нашого ворога впливу в цьому куточку планети, зараз буксує. Тому працює культурна дипломатія. Як Ізраїльський міністр закордонних справ призначає учасницю Євробачення культурним послом в Європі, так і ми відправили своє культурне посольство. Ми як країна маємо можливість змагатися асиметричними засобами, працювати на рівні низових контактів, і завдяки Усику ми використали цю можливість на повну.
Також важливо, що приїхав не українець-раб якогось західного промоутера. На прес-конференції навпроти промоутерів і тренерів з Британії і США сиділи промоутери і тренери з України. І за те, що ми зараз маємо чудову можливість не шмигати носом: «знову нас бідних обікрали судді, бо ж британці-американці вищі, а ми що — маленькі люди», — тут маємо дякувати братам Кличкам. Це вони в свій час проторували шлях і зараз забезпечили тил нашому бійцю.
А в психологічному змаганні особисто для мене була цікава зміна в характері Ф’юрі. Фактично Усик перед боєм зумів зробити неможливе — відключив у ірландця його язик. Відомий своєю патентованою ірландською балаканиною Ф’юрі, якою він ще до бою психологічно продавлює всіх своїх опонентів, зараз Ф’юрі був …не в своїй тарілці. Ні, він як завжди пробував проти Усика весь свій звичний набір психологічних інструментів. Ще задовго до бою, — а фактично їх психологічне протистояння почалося ще за роки, — Ф’юрі спершу корчив друга Усика, ліз обніматися наче вони старі знайомі. Потім через секунду ображав. Потім знову ліз обніматися. А потім перед боєм на пресконференції взагалі двічі поліз бодатися лобом. Ф’юрі намагався психологічно розхитати Усика, щоб той не знав, чого очікувати.
І такі змагання цікаві з точки зору змагань двох фактично військових традицій, різних прийомів і методів боротьби.
Але вже тоді, роки до бою, одразу було видно, що ця стратегія Ф’юрі на Усику дає осічку.
І перед боєм саме Ф’юрі психологічно виглядав розгубленим. Його найкращий прийоми не працювали проти українця, а експерти з подивом коментували, що, здається, вперше саме Усик зумів залізти Ф’юрі в голову.
Не дивно, що батя Ф’юрі перед боєм верещав, кидався і таки вдарив головою хлопчину із команди Усика. Очевидно, підсвідомо батя вже відчував небезпеку і став боятися за сина.
І це, як на мене дуже важливо з точки зору рольової моделі, яку представили українці.
В той час як пропаганда Москви працює, а деякі наші співвітчизники допомагають ліпити нам у світі образ корумпованого бидла, крикливими мавпами, хуліганами і бидлом всі побачили як раз не нас.
«Відомий ірландський трешток» став просто дзижчянням мухи об скло. А хлопчина, якого розсік батя Тайсона, взагалі для британців, судячи з їх коментарів, виглядає як герой.))
Усик став рольовою моделлю в світі.
І ця світова рольова модель — українець.
Ну а з точки зору спорту бій просто шедевр.
Ф’юрі не просто 2-метрове ідоліще погане. Здоровил-боексерів багато. А Ф’юрі це ще й супер-талановитий боксер. Навіть унікальний. При його габаритах носити на ногах таку тушу… Так несподівано і з таких кутів викидати удари, що навіть Усик зі своїх захистом їх постійно не бачив і пропускав… Так в психологічному плані залишатися жорстким і небезпечним весь час…
Не дивно, що багато експертів перед боєм казали заїжджене: «хороший великий боксер завжди переможе хорошого маленького».
Але я особисто вважав: Усик його вимотає і в фінальних раундах нокаутує або виставить дурнем.
Так і сталося. У Усика є одна з багатьох сильна риса: він не підводить. У нього нема злетів і падінь. Він стабільний. Він постійно контролює ситуацію і вселяє впевненість. Унікально сфокусований. Не дозволяє збити фокус невдачами (а бій переносили 3 рази — 7 місяців підготовки в залі!). Просто приклад всій країні, хто розгубився після перших же невдач контрнаступу на фронті. Усик не просто «хороший маленький боєць». Він ВЕЛИКИЙ маленький боєць.
І коли в 9 раунді Ф’юрі попер на нього з ударами перед тим уже похитнувши Усика декілька разів в 6 раунді, Усик замість закритися, уникати, перечікувати, в якусь мить вибухнув і вдарив двійку назустріч.
А далі всі бачили.
Колись в моєму залі на стінах висіли портрети Майка Тайсона, Льюіса, Шугара Рея, Мохамеда Алі, братів Кличків. Тепер у молодого покоління буде висіти портрет найтитулованішого у світі — портрет українця.
Подяка тобі, Сашко.
Джон Сміт
Близько двох років тому, коли Усик мав матч реванш із Джошуа, я написала допис про те, які зміни я бачу в нашому боксері, який вже на той час, під час повномасштабної війни, довів, що він зробив вибір — не просто виступати на міжнародній арені з українським прапором (як деякі ломаченки), а вибір — бути українцем.
Мене тоді добряче захейтили. (Один журналіст написав мені в коментарях — «Дно», і видалився з друзів — це було епічно, залишу посилання на той допис). Писали, що не вірять Усику, що він перефарбувався, імітує, бреше, продовжує молитися російським богам, і взагалі — віри йому нема, бо він не вибачився перед українським народом за своє ватне минуле.
Натомість, я відповідала, що не всі люди вибачаються публічно за свої минулі зашквари (привіт, в нашій країні не працює інститут репутації, якщо ви не знали). Зате, деякі люди, маючи величезний соціальний капітал та інфлюєнс, можуть ДІЯМИ, а не словами показати зміни, що з ними відбулися, та трансформації, які вони реально пройшли.
Я побачила ті трансформації, які відбулися з Усиком, саме тоді — після початку великого вторгнення росії — так чітко, як родина Усика побачила вторгнення окупантів до їхнього будинку в Київській області. Одразу, під час вторгнення, Усик повернувся з-за кордону до України, пішов до ТРО (реально пішов, а не як Ломаченко — лише пофоткатися, і це підтверджують військові), а потім особисто Кличко та інші українці попросили Усика продовжувати представляти Україну у світі, говорити там про війну тощо. Вже в квітні 2022 Усик створив фонд Usyk Foundation, метою якого буда підтримка захисників України та людей, які постраждали від війни. А в жовтні 2022 боксер став амбасадором United 24 — державної фандрейзингової платформи, яка з десятків країн світу зібрала для України, станом на сьогодні, — 646 мільйонів доларів.
——-
Можна до посиніння шукати знаки московського патріархату на боксерських рукавицях Усика, постити скріни сторічної давнини, чекати вибачень за минуле та волати з дивану про лицемірство, проте!
Коли український боксер на весь світ каже «Слава Україні!», прямо говорить про російську агресію, виходить на сцену із прапором спецпідрозділу ГУР (який нищить ворогів) і на ринг у костюмі українського гетьмана, а також погоджується на менший гонорар для себе на користь обовʼязкового донату від суперника (у розмірі 1 мільйон фунтів стерлінгів) на Сили Оборони України, то всім шукачам зради в цьому конкретному випадку краще за все — позакриватися та не відсвічувати.
Шануймося! 
Oksana Bailo
Ну, і на завершення срач….у.
Тайсон Фьюрі пожертвував 1, 25 мільони доларів зі свого гонорару за бій з Усиком на користь України. Знаєте, чому? Це була умова Усика при підписанні контракту на бій. Він міг цього не робити. Але зробив.
І практично ніхто з тих, хто зараз накидає гуано на вентилятор, цього не знають. Або знають, але мовачать. Їм головне помиї на людину вилити. Яка взяла в руки зброю у 2024 році, переламавши себе і свій світогляд. Яка гатила з міномета по рашистам. Яка і зараз допомагає ЗСУ на сотні тисяч доларів. Яка регулярно буває на передовій і навіть потрапляла під обстріли.
Але бачу в мережі: «Розіпніть його!» І згадую про «Ворог не в кремлі, а на Банковій». І «Ліпецьку фабрику». Джерело цього — все там таки. Чи Ви гадаєте, феесбешники лише на Порошенка накдають?
Олександр Усик. Здобув для України 5 чемпіонських поясів. Увесь світ чув гімн України. Увесь світ бачив українця-переможця. Увесь світ бачив український прапор. Увесь світ бачив українських загиблих героїв. Увесь світ знає: Україна тримається. Незважаючи ні на що. Як там казав персонаж відомого фільму: «Чого ж тобі, собако, ше треба?»
А у відповідь…
Апгейт. А якби Усік не був прихожанином УПЦ? Та ви б його на руках носили. Но вот тільки одне… Житомирщина. Священник УПЦ: та я з радістю перейшов би в ПЦУ. Но прихожани проти. Кажуть: ходитимемо у сусіднє село, де спражні Церква, московська, а не розкольницька. І серед них є ті, чиї сини загинули на війні. То чи Усик винен?
До слова, Хейтинг Усика починається з росії. Це дуже промовисто. Колись так «Ліпецьку фабрику» розганяли. Ну, та тот таке… Хочете відписатися — будь ласка.
