Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 23.04.2025
1. росія розпродає свій газ Китаю зі знижкою майже 40% — валютні втрати тільки зростають.
— росія продовжує поглиблювати залежність від Китаю, жертвуючи прибутками від експорту газу: згідно з оновленим прогнозом Мінекономрозвитку рф, ціна російського газу для Пекіна у 2025 році знизиться до $247,3 за тисячу кубометрів, що на 39% нижче, ніж платитимуть покупці в Європі та Туреччині ($403).
— Для порівняння: у 2023 році КНР платила $267,6, тобто знижка тоді складала 30%. У 2026-му ціна впаде ще нижче — до $241,8. Таким чином, Пекін отримує російський газ майже вдвічі дешевше, ніж ЄС платив до повномасштабного вторгнення.
— Попри те, що «Газпром» у 2024 році вийшов на проєктну потужність «Сили Сибіру» — 38 млрд кубометрів, це компенсує менше 20% довоєнного експорту в ЄС, який сягав 200 млрд кубометрів.
— Фінансові втрати очевидні: замість запланованих $236 млрд доходу від експорту вуглеводнів у 2024 році росія отримає лише $200 млрд. У 2026 році — ще на $9 млрд менше від очікувань.
— Фактично кремль обмінює ресурси на геополітичну лояльність Китаю, одночасно втрачаючи основний європейський ринок, девальвуючи експортну виручку і поглиблюючи економічну залежність.
— У довгостроковій перспективі це лише пришвидшить деградацію енергетичного сектору рф, який колись був головним джерелом твердих валют.
2. росія знижує прогноз енергетичних доходів.
— російський уряд скоротив очікувані доходи від експорту нафти й газу у 2025 році до $200,3 млрд, що на 15% менше, ніж у 2024-му ($235 млрд) та менше вересневих прогнозів.
— У 2026–2028 роках також очікується зниження — від 1% до 4% проти попередніх розрахунків. Причина — різке зниження світових цін на нафту, зокрема сорту Urals, який у квітні 2025 року впав до $53 за барель — мінімум з 2023 року.
— Центробанк рф попереджає: період слабких цін може затягнутися на роки. При цьому бюджет рф залишається глибоко залежним від нафтогазових доходів, які забезпечують третину всіх надходжень. Але водночас витрати на війну проти України зростають, формуючи рекордний дефіцит.
Додатково:
— Прогноз видобутку нафти на 2025 рік знижено до 516 млн тонн (10,32 млн барелів/добу);
— Експорт трубопровідного газу, який зруйнувався після 2022 року, частково відновиться — з 69,3 млрд м³ у 2023 році до 89,1 млрд м³ у 2025 році.
— Це чергове підтвердження структурної кризи в експортно-сировинній моделі рф: скорочення валютної виручки, деградація енергетичного сектору, перенацілювання потоків на менш прибуткові ринки (Китай, Індія), нарощування знижок — усе це пришвидшує фіскальне виснаження режиму на фоні затяжної війни.
3. російський нафтовий гігант «Лукойл» скоротив видобуток нафти та газу і зменшив продажі продукції.
— Навіть одна з найбільших приватних нафтогазових компаній росії не змогла уникнути падіння показників на тлі війни, санкцій і внутрішніх обмежень.
— У 2024 році видобуток газу зменшився на 2,3% — до 34,3 млрд кубометрів. Видобуток у росії залишився на рівні минулого року (18,1 млрд кубометрів), але на міжнародних проєктах обвалився на 4,5%.
— Значно знизився і видобуток нафти: мінус 2,6% — до 80,4 млн тонн. Видобуток у рф також скоротився на 2,6%, до 76,5 млн тонн, що становить приблизно 15% від загального обсягу нафти в країні.
— Це свідчить про поступове просідання російського нафтового сектору навіть на внутрішньому ринку.
— Незважаючи на те, що компанія наростила експорт сирої нафти (на 4%) та загальну реалізацію (на 17%), загальний обсяг продажів нафтопродуктів і газу впав на 8,1%.
— Це результат як внутрішніх проблем, так і зовнішніх факторів: ремонти на російських НПЗ та продаж заводу ISAB в Італії, через що компанія втратила одну з ключових точок доступу до європейського ринку переробки.
— Таким чином, навіть найбільші російські нафтові гравці демонструють погіршення фінансових і виробничих показників. Компанії втрачають позиції на зовнішніх ринках і стикаються з дедалі більшою залежністю від сировинного експорту за зниженими цінами.
4. Підсанкційні банки рф створили тіньову платіжну систему для торгівлі з Китаєм.
— Після майже повної зупинки розрахунків між китайськими банками та рф у 2024 році (через ризик вторинних санкцій) російські контрагенти почали використовувати «схеми неттингу» — заліку зустрічних вимог між експортерами й імпортерами, що дозволяє уникнути традиційних платіжних каналів.
— Новий механізм дає змогу обходити західні обмеження, суттєво скоротивши комісії: з 12% у 2024 році до 2–3% зараз.
— В рамках схеми відбувається «внутрішній залік» платежів між компаніями через обмежене коло банків та агентів.
— Платежі можуть надходити напряму у китайські банки, якщо: — товар не під санкціями, — контрагент зареєстрований в одній з 11 «дозволених» провінцій КНР: Аньхой, Хейлунцзян, Шаньдун, Чжецзян, Гуандун, Сіньцзян, Цзилінь, Шеньсі, Сичуань, Фуцзянь, Хебей.
— Цю схему називають «China Track». Вона орієнтована на великих корпоративних гравців, але має обмеження:
— кожен платіж вимагає погодження,
— часто неможливо повернути експортний ПДВ, що стримує постачальників.
— росія створює паралельну фінансову інфраструктуру для обходу санкцій, фактично — тіньову мережу з опорою на китайські провінції з нижчим рівнем контролю. Це знижує витрати, але водночас підвищує системні ризики, зокрема для китайської сторони, якщо тиск Заходу зросте.
5. ЄС готує правові механізми для припинення нових газових контрактів з рф.
— Європейська комісія розробляє правові та торгові механізми, які зроблять можливим:
— Заборону на підписання нових контрактів на поставки російського викопного палива (в першу чергу СПГ),
— Розрив чинних угод без штрафних санкцій — через правове оформлення як форс-мажорних обставин.
— Це намагання обійти опір окремих держав-членів, які блокують санкції на російський газ, і одночасно скоротити спотові закупівлі російського ЗПГ (які, попри зменшення імпорту трубопровідного газу, у 2024 році залишалися значними — 19% від загального постачання газу до ЄС), а також мінімізувати вплив на енергетичну безпеку та ринки ЄС.
Ключове:
— Дорожню карту дій Комісія оприлюднить 6 травня.
— Далі очікується обговорення з урядами та компаніями ЄС.
— Реалізація потребуватиме затвердження законодавчих актів, які залежно від інструменту можуть вимагати погодження парламенту ЄС і більшості країн-членів.
— Цей крок є частиною стратегічного курсу на структурну декуплінг Європи від російських енергоносіїв — з фокусом не лише на санкціях, а й на правових, інституційних і ринкових обмеженнях, які роблять російський газ довгостроково токсичним для бізнесу.
6. Попри спроби москви заявити про успіхи у торгівлі з Індією, реальна картина свідчить про системні проблеми російського вугільного експорту.
— Так, хоча поставки коксівного вугілля до Індії зросли у 1,7 раза — до 8,2 млн тонн у період з квітня 2024 по березень 2025 року — це досягнення виглядає сумнівним на тлі загального падіння російського експорту вугілля до Індії на 37% у 2024 році.
— Причини падіння банальні й демонструють деградацію логістичної інфраструктури рф. Через завищені тарифи в порту Тамань (38 доларів за тонну проти 11–15 доларів в інших портах) російські вантажовласники оголосили бойкот оператору ОТЭКО, фактично паралізувавши перевалку. Тільки після зниження ставки до 18 доларів відвантаження частково відновились, а Федеральна антимонопольна служба відкрила справу проти оператора за зловживання монопольним становищем.
— РЖД відкрито визнала, що через ці логістичні збої у 2024 році не було вивезено майже 19 млн тонн вугілля. Ці втрати серйозно обмежили можливості рф наростити експорт навіть за умов зростання попиту.
— Таким чином, навіть на тлі часткового збільшення окремих позицій, російська вугільна галузь демонструє нездатність ефективно працювати у нових геополітичних умовах.
— Проблеми з перевалкою, тарифним свавіллям і втратою частини ринків свідчать про те, що заяви про «переорієнтацію на Азію» залишаються здебільшого риторикою.
7. Компанія Airbus скорочує залежність від російського титану — підписано угоду з Саудівською Аравією на $666 мільйонів.
— Європейський авіаційний гігант отримає стратегічно важливу сировину з королівства, частково компенсуючи обмежений доступ до ресурсів з рф, який виник через санкції після повномасштабного вторгнення в Україну.
— росія тривалий час залишалась ключовим постачальником титану для глобального авіапрому. Але через війну і міжнародну ізоляцію її роль у стратегічних ланцюгах постачання поступово зменшується.
— Нова угода Airbus із Саудівською Аравією не лише демонструє зусилля компанії з диверсифікації ризиків, а й пришвидшує структурне витіснення рф з ринку високотехнологічної металургії.
— Сировинна частина угоди супроводжується контрактом на постачання 20 далекомагістральних літаків A330neo для національного перевізника Saudia — свідченням того, що попит на лайнери зростає, а Airbus здобуває нову перевагу перед Boeing, який також шукає заміни російським матеріалам.
— Таким чином, москва продовжує втрачати позиції у критичних сегментах глобальної економіки, де колись мала суттєвий вплив.
8. США запровадили надвисокі мита на сонячні панелі з Азії.
— Адміністрація Дональда Трампа ввела надвисокі митні збори на імпорт сонячних панелей із Камбоджі, В’єтнаму, Таїланду та Малайзії — до 3521%. Причиною стали «несправедливі субсидії та демпінгові ціни», які, за словами американської сторони, порушують умови чесної конкуренції.
— Найжорсткіше покарано Камбоджу, яка взагалі відмовилась брати участь у розслідуванні, — максимальне мито в розмірі 3521%. Для інших країн встановлені мита в діапазоні від 34% до 395%. Також під санкції потрапили великі китайські гравці, які експортували продукцію через ці країни.
— Такий крок США викликає напругу у світових ланцюгах постачання відновлюваної енергетики, створюючи дефіцит на ринку та потенційне зростання цін.
— Китай, який уже знижує закупівлі російських енергоносіїв через санкційні ризики, тепер отримає ще одну точку економічної напруги. Це обмежить його можливості для маневру в енергетичній дипломатії, включно з імпортом дешевої сировини з росії.
— Крім того, такі дії США сигналізують про жорстку торгову політику, яка може розширюватися й на інші сектори, включно з нафтохімією та металами — галузями, в яких росія покладається на експорт до країн Азії.
— Отже, навіть непрямі рішення Трампа можуть мати довгострокові наслідки для російської зовнішньоекономічної моделі, особливо якщо Китай буде змушений зменшувати свою присутність на американському ринку.
9. Естонія посилює інформаційну безпеку — уряд готує повну заборону трансляції російських і білоруських телеканалів, а також нові регуляції для онлайн-контенту.
— Законопроєкт «Про медіапослуги», над яким працювали два роки, вже направлено до уряду. Його планують запровадити з 1 січня 2026 року.
— Зміни торкнуться кабельних операторів, готелів, онлайн-платформ і навіть незалежних блогерів.
— Усі, хто створює контент за гроші, зобов’язані будуть відкривати джерела своїх доходів. Для радіостанцій також запровадять квоти на обов’язкове використання естонської мови.
— Цей крок свідчить про чітке прагнення Естонії протидіяти російській дезінформації, яка активно поширюється через медіаінструменти кремля.
— На фоні гібридної війни рф проти Європи, законопроєкт є ще одним доказом того, що країни Балтії залишаються серед найпослідовніших противників інформаційного впливу москви.
