Критична ситуація в українській енергетиці стала наслідком тривалої відсутності стратегічного планування та належного захисту інфраструктури. За роки повномасштабного вторгнення влада не забезпечила диверсифікацію джерел генерації та не створила необхідних резервів обладнання для оперативного ремонту мереж.
Про це в етері “Прямого” заявив народний депутат від “Європейської Солідарності” Олег Синютка.
“Таке враження, знаєте, що з одного боку у нас є безгосподарність і корупція представників влади, зокрема і сьогоднішнього міністра енергетики, а з іншого боку прості звичайні люди, комунальники, енергетики, ті, які сьогодні в 15градусний мороз працюють для того, щоби людям дати відповідні енергоресурси”, – зазначив Синютка.
Політик зауважив, що попри значні обсяги фінансової допомоги від міжнародних партнерів, ключові трансформаторні підстанції залишаються вразливими.
Нардеп вказав на відсутність результатів у програмі будівництва нових потужностей, про які заявляв очільник уряду. На думку Синютки, за поточний стан справ мають нести персональну відповідальність посадовці, які керували галуззю протягом останніх років.
Нагадаємо, станом на 16 січня енергосистема України залишається в надзвичайно складному стані через постійні атаки Росії та складні погодні умови. Внаслідок ударів знеструмлені споживачі у Запорізькій, Харківській областях, а у Києві та Київщині введено мережеві обмеження.
======
На генераторах економіка країни довго не втримається. Щоб вистояти нам потрібні сотні і тисячі нових обʼєктів малої генерації. Ніяких ракет та шахедів росіянам не вистачить, щоб покласти таку систему, адже знищити кілька десятків великих ТЕЦ ще можливо, а одночасне уразити сотні малих генеруючих обʼєктів у великому місті практично нереально.
Так чому ж, за рідким виключенням, наші підприємці розуміючи ризики та маючі фінансування за чотири рокі війни не скористалися можливостями вкладення грошей в генерацію? При тому, що український бізнес дуже адаптивний?
Все просто.
Знаєте, який шлях треба здолати, щоб отримати в Україні дозвіл на будівництво за власні гроші обʼєкта малої генерації, як бізнес або для власних потреб?
Базові документи:
Крок 1: Договір оренди землі.
Крок 2: Отримання містобудівних умов.
Крок 3: Якщо об’єкт розміщується на території діючого кадастрового номера, необхідно пройти через сесію місцевої ради для отримання договору суборенди. Це означає також пройти земельну комісію місцевої ради.
Далі потрібно отримати ще 13 докумнетів:
№ 1 Ліцензію на торгівлю електроенергією.
№ 2 Ліцензію на виробництво тепла.
№ 3 Ліцензію на виробництво електроенергії.
№ 4 Технічні умови на воду.
№ 5 Технічні умови на газ.
№ 6 Технічні умови на електроенергію.
№ 7 Експертизи по кожному проєкту.
№ 8 Дозвіл на початок робіт.
№ 9 Документи на введення в експлуатацію.
№ 10 Отримання коду у місцевому облгазі.
№ 11 Договір з «Нафтогаз Трейдинг».
№ 12 Наказ Міністерства енергетики (який необхідно щомісяця оновлювати).
№ 13 Договір з «Укренерго» на підставі наказу Міненерго (який, відповідно, теж необхідно щомісяця перепідписувати у вигляді додаткової угоди).
І так по кожній окремій адресі. Додам, що процедура однакова, що для великої станції, що для невеликого об’єкта на 1 МВт. Крім того не забуваємо, що підприємці завжди рахують гроші, а при такої кількості паперової роботи, ціна обʼєкту може зрости у рази.
Тому зарегульованість державою цього ринку вбиває нас і нашу економіку під час війни не менше ворожих ракет. Усі ці бюрократичні процеси треба зменшувати, а процедури спрощувати. Навіть якщо для когось це вигідний бізнес. Бо ми всі розуміємо що насправді потрібно для прискорення на кожному цьому колі дозвільного пекла. А створення «зеленої вулиці» для масового будівництва малої генерації залишить тисячи рєшал без звичних джерел доходів. Але що нам важливіше? Питання риторичне.
Тільки памʼятаємо, що сьогодні кожен новий кіловат, вироблений в Україні — це удар по планам ворога. Владі потрібно лише створити умови і не заважати…
