«Тексты пишите нормальные!
Пишите х@рню какую-то», – якось спересердя вигукнув Михайло Добкін своїм спічрайтерам ще в далекому 2006 році, коли балотувався на посаду міського голови Харкова.
Схоже, що подібні проблеми нині спіткали і прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
Нещодавно перебуваючи з візитом в США, він заявив наступне:
«Україна розраховує на те, що члени НАТО приймуть рішення по заявці країни на членство на наступному саміті в Вашингтоні в липні.
Наша армія працює по стандартах НАТО.
Ми провели необхідні реформи (???) І ТЕПЕР ЗНАХОДИМОСЬ ЗА КРОК ВІД ЗАПРОШЕННЯ».
Та ти шо!
Та невже???
Нарешті!!!
Ура!!!
ЦЕ – ПЕРЕМОГА!!!
Аж раптом…
«США і Німеччина – головні противники запрошення України до НАТО, хоча на цьому наполягають країни Східної Європи та Британія», – пише Foreign Policy з посиланням на джерела.
Проти виступають і інші західні країни-члени НАТО.
Вони вважають, що не можна приймати Україну поки йде війна, щоб не спровокувати конфлікт Альянсу з рф через окуповані українські території.
Хоча в цілому вони підтримують вступ у довгостроковій перспективі.
«То може Шмигаль почув якусь добру новину, перебуваючи у Вашингтоні?» – запитаєте ви.
Якби ж то так!
Бо вже після візиту Шмигаля до Вашингтона, всі крапки над «і» розставив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг:
«Україні не варто чекати запрошення до НАТО на липневому саміті», – заявив він на спільній прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві 29 квітня 2024 року.
Упс…
То що ж сталося?
Шмигаль помилився?
Ну що ви!
Просто, як зазначав класик харківської політики…
НЄМНОЖКО ТЄКСТ ПО-ДЄБІЛЬНОМУ НАПІСАН!
«Ким?», — запитаєте ви.
Та відомо ким — інформаційною обслугою найвеличнішого політичного діяча сучасності і його ефективних менеджерів.
А завданням Шмигаля є просте озвучування тексту, написаного спічрайтерами Банковоі.
Тому помилитися він не може в принципі.
Бо як може помилитися людина, яка ніколи не озвучує власних думок?!
Власне, саме за це його так довго і тримають на посаді.
То тоді для чого нам потрібен такий премʼєр?
Сам не знаю.
Тому вношу пропозицію:
Замість того, щоб витрачати щомісяця з державного бюджету по 100 тисяч гривень на утримання цього трутня, пропоную позичити в МЗС у Кулеби створену з використанням штучного інтелекту цифрову особу – Вікторію.
Вона не гірше за Шмигаля буде озвучувати написані на Банковій тексти і обійдеться країні набагато дешевше!
Крім того, ми точно будемо знати, що це у нас не премʼєр – дебіл, а автори тексту, які, як правильно зауважив Михайло Маркович, «трохи по-дебільному пишуть якусь х@рню».
Як вам така пропозиція?
А що — дешево і сердито!
А ви як думаєте?
