На війні ніколи не можна сказати, який день найскладніший. Але саме другий день і друга ніч довели російським окупаційним військам, що бліцкриг, на який розраховував Путін, неможливий.
Сили оборони України відстояли Київ. Протягом третього дня війни в кількох районах Києва йдуть вуличні бої з окупантами ЗС РФ і їхніми диверсійно-розвідувальними групами, однак небезпеку захоплення ворогом столиці відвернули. Російські окупанти шоковані потужною обороною українців, мотивацією нашої армії та безпрецедентною єдністю української нації.
Сили нерівні, але ЗСУ діють без вагань. Збито два Іл-76 з десантниками ЗС РФ – це потужний удар для Росії. А вдень 26 лютого знищили близько 20 одиниць техніки російських окупантів на Чернігівщині – в районі Городні. Оперативне командування «Північ» навіть продемонструвало відео наслідків ракетного удару по колоні противника – він спричинив втрату не тільки техніки, але й значного числа особового складу.
А наприкінці третього дня війни Повітряним силам ЗСУ вдалося в акваторії Чорного моря збити сучасний російський винищувач Су-30. Це окремі епізоди, але коли таких історій стає багато, віра в силу армії суттєво зростає та породжує впевненість. У Збройних сил України сьогодні одне завдання – вистояти в нерівній боротьбі з потужним ворогом.
Російська армія видихається?
Звісно, не варто перебільшувати щось, коли йдеться про таку війну, як наша. І про таку потужну воєнну машину, як російська. Однак перші ознаки проблем у ЗС РФ таки з’явилися. І річ у введенні резервів – російське військо починає втрачати мотивацію. Ворог не очікував такого шаленого спротиву.
Звідси й небачені втрати ЗС РФ – 26 лютого кількість знищених російських загарбників перевищила три тисячі, у полон взято більш ніж 200. Зростання втрат ЗС РФ до десяти тисяч може призвести до руйнування режиму Путіна.
Міністр оборони України Олексій Резніков проінформував про знищення сотень одиниць бронетехніки, зокрема – понад 100 російських танків, а отриманими від західних партнерів «стінгерами» тільки за другий день війни вдалося збити сім гелікоптерів. До речі, цікаве спостереження: більшість знищеної російської техніки виявилася досить старими зразками. Хіба що гелікоптери Ка-52 справді нового виробництва (але і їх спокійно збивають старі, ще часів холодної війни ПЗРК Stinger). При тому, що російський воєнний міністр Шойгу доповідав у 2021 році, що угруповання Західного воєнного округу на 71% переозброєні новою технікою. Тож, можливо, Путін спочатку хотів ввести в бій озброєння своїх терористичних угруповань «ЛНР»/«ДНР». Хоча не факт. Не виключено, що Шойгу брехав або просто викривив дані «за згодою» із своїм шефом.
Але це ще далеко не всі проблеми росіян. Зокрема, з’явилися підстави говорити, що угруповання ЗС РФ на території України вже мають певні проблеми з логістикою – є дефіцит боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів і навіть продовольства.
А ще 26 лютого Туреччина заборонила військовим кораблям РФ проходити в Чорне море, про що повідомив президент Зеленський. Це вагомий знак, який можна зарахувати до зростання консолідації в межах НАТО (попри те, що рішення було реалізоване на прохання української сторони).
Щоправда, оскільки російська окупаційна армія захлинулася в Україні, зростає небезпека для мирного населення – влучення ракети в київську багатоповерхівку та розстріл селища ракетною системою залпового вогню під Херсоном свідчать, що ЗС РФ таки будуть атакувати цивільне населення. Або просто не зважатимуть на нього. Наразі вони реалізовуватимуть намір посіяти паніку серед цивільних.
Попадання у будинок в Києві
Однак і в самих окупантів уже не витримують нерви: 26 лютого в Харкові повісився російський військовий – самогубцю знайшли в районі Харківського тракторного заводу.
Росія прокидається?
Можливо, незворотні процеси вже назрівають і в самій Росії. Зокрема, в РФ збільшуються антивоєнні протести. По всій Росії затримали щонайменше 2490 осіб за участь в антивоєнних акціях, що значно перевищує кількість затриманих під час акцій протесту проти визнання результатів останніх виборів у РФ, а також акцій на підтримку Навального.
Сотні митців Росії підписали заяву: «Співвітчизники! Війна, розпочата проти України – це ганьба. Це наша ганьба, але, на жаль, нести відповідальність за неї доведеться ще й нашим дітям, поколінням зовсім юних росіян і росіян, які ще не народилися. Ми не хочемо, щоб наші діти жили в країні-агресорі, щоб вони соромилися того, що їхня армія напала на сусідню незалежну державу. Ми закликаємо всіх громадян Росії сказати «ні» цій війні».
Тупикова політика хазяїна Кремля дратує і російський бізнес, яких непокоїть неможливість здійснювати трансакції із західними компаніями, проблеми з обміном грошей, з вартістю активів і кредитів. Ба більше, є не підтверджена поки що інформація про те, що Путін уже звільнив за провал бліцкригу начальника Генштабу генерала Герасимова. Утім навіть якщо це не відповідає дійсності, бачимо інші ознаки нервовості і вагань Путіна. Який то пропонує українським генералам здійснити військовий переворот, кажучи, що не буде домовлятися з Зеленським, то говорить про готовність сісти з президентом України за стіл переговорів. А коли українська сторона відмовляється від перемовин, ображений очільник Кремля погрожує посиленням агресії (хоч вона й так уже максимальна).
Захід починає усвідомлювати рівень зла та небезпеки путінського Кремля
США 26 лютого посилили санкції проти Путіна і його оточення – під обмеження потрапляють низка топчиновників РФ. Державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив, що США вводять санкції проти найбільших банків РФ та особисто Володимира Путіна. Аналогічні санкції запровадив і ЄС. Зараз, за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, досягнута згода про відключення Росії від SWIFT і вже здійснюються необхідні кроки для цього. Якщо це найближчим часом станеться, кількість впливових недругів Путіна в Росії різко зросте. Якби до цього додати відмову західних держав від закупівлі російських енергоносіїв, а також ізоляцію Путіна і самої РФ, це відчутно наблизило б крах його режиму.
Лідери G7 уже заявили 24 лютого, що Путін став на хибну сторону історії, розпочавши війну в Європі. Таке не пробачають! Тож варто, і головне — можливо, гуртом дотиснути Путіна. Але тепер, після того як хазяїн Кремля зажадав копіювати Гітлера, він має не просто піти з України – він має постати перед міжнародним судом. А ще краще, завершити свою біографію, як інші агресори-злочинці. Наприклад, Саддам Хусейн.
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
P.S.
інформація орієнтовна і може уточнюватись, оскільки ії вкрай складно отримувати після бою, адже командири насамперед зосереджуються на веденні бою.