Привіт усім! «На численні прохання» пропонуємо вашій увазі «швидкі та короткі» відповіді на запитання про останні події між Ізраїлем та Ліваном.
Увечері у п’ятницю, 27 вересня 2024 року, Повітряно-космічні сили Ізраїлю (IASF) завдали авіаудару по комплексу багатоквартирних будинків у районі Дахі на півдні Лівану.
Наскільки можна судити з офіційних ізраїльських релізів: «ізраїльська розвідка» вистежила кортеж, у якому був генеральний секретар «Хезболли» Хасан Насралла . Коли він зупинився, Насралла вийшов із однієї з машин і увійшов до багатоквартирного будинку. Грунтуючись на розвідданих про те, що «Хезболла» збудувала підземний комплекс під більшою частиною цієї території, ізраїльська розвідка дала «добро» на авіаудар: це підтвердив прем’єр-міністр Нетаньяху (який на той час був у Нью-Йорку).
Винищувачі-бомбардувальники Boeing F-15I 69-ї ескадрильї IASF скинули понад 80 бомб із GPS-наведенням. До 16 були GBU-31 JDAM, оснащені боєголовками BLU-109, призначеними для знищення бункерів.
Винищувач F-15I IASF готується до зльоту, озброєний двома GBU-31 на підкрилових вузлах кріплення (кожна вагою 907 кг) та вісьмома JDAM або аналогічною зброєю калібру 250 кг.
Ось як виглядає GBU-31 із боєголовкою BLU-109. Зважаючи на те, що видно на відео, з якого зроблено цей кадр вище, ізраїльтяни, схоже, розробили свою власну версію цієї зброї: вона зберігає боєголовку та стабілізатор, але додає нову секцію наведення — мабуть, з електрооптичним прицілом — спереду.
На даний момент достеменно відомо, що принаймні чотири будівлі (позначені червоними стрілками на фото нижче) були повністю зруйновані: можливо, до чотирьох додаткових будівель між цими чотирма також було знесено.
Точна кількість жертв цього удару поки невідома, але серед підтверджених убитих були Насралла та бригадний генерал Аббас Нілфорушан . Останній був заступником командувача силами КВІР-Кудс, відповідальним за Ліван.
На день пізніше IASF завдали аналогічного удару по іншому комплексу будівель у районі Чоафіє на півдні Бейрута, вбивши попереднього наступника Насралли, Хассана Халіла Ясіна . Хезболла підтвердила смерть Ясіна, але спростувала ізраїльський звіт, згідно з яким її командувача на півдні Лівану Алі Каракі також було вбито.
***
Що я думаю з цього приводу і на що я чекаю?
Нетаньягу хоче поширити свою «війну з ХАМАСом» на весь Близький Схід, і йому все одно, що може бути досить вагомою причиною для цього. Він знає, що залишиться при владі, доки ця війна триває. Тому його мета — продовжувати війну якнайдовше.
Більшість його уряду усвідомлює, що його місія — розширення Ізраїлю, і його зовсім не турбує пошук вагомих причин для ведення відповідної війни.
Щодо Хезболли… ну, я все ще виразно пам’ятаю той день, коли 16 лютого 1992 року попередній генеральний секретар Хезболли Аббас аль-Мусаві був убитий Ізраїлем. Тоді ще не було соціальних мереж, але основні ЗМІ в Ізраїлі та на «Заході» вітали цю дію майже так само, як зараз усі вітають смерть Насралли. Справді, я впевнений, що кожна ізраїльська газета тоді оголосила смерть Мусаві «кінцем епохи конфлікту з Хезболлою» чи чимось таким.
Через вісім років Ізраїль вивів свої війська з Лівану, оскільки не зміг перемогти «Хезболлу»: певною мірою завдяки Насраллі організація настільки вдосконалилася, що зробила ізраїльську окупацію південного Лівану нездійсненною.
З іншого боку, в той час як протягом останнього року Насралла робив усе можливе, щоб ігнорувати провокації, замовлені Нетаньяху, і утримувати Хезболлу (і, отже, Ліван) від «війни разом із Хамасом», я сумніваюся, що будь-який новий Генеральний секретар наслідуватиме його приклад. Справді, я очікую, що «Хезболла» піддасться серйозній реформі як наступний крок.
Для початку я очікую, що вся організація буде де-факто асимільована КВІР (а не тільки буде «контрольованою» ним, як останні 20 років). Наскільки мені відомо, найімовірнішим наступником Насралли є Хашем Сафієддін , нинішній глава Виконавчої ради. Він, м’яко кажучи, дуже «тісно пов’язаний з КСІР/КСІР-Кудс»: його син був одружений на дочці покійного командувача КСІР-Кудс Касема Сулеймані (убитого за наказом Трампа в Іраку кілька років тому).
Далі… хоча, звичайно, «Хезболла» та/або КВІР-«Кудс» сильно постраждали через свою недбалу внутрішню безпеку (див. «Пейджерна різанина»), вони не є Генеральним штабом Збройних сил України: у них є «вбудована надмірність» » щодо їхньої командної системи, і вони стали такими могутніми, тому що є експертами у внутрішніх реформах, заснованих на такому досвіді.
І, на відміну від Ізраїлю, наприклад, і «Хезболла», і КСІР (і, отже, КСІР-«Кудс») мають коріння серед місцевого населення: у Лівані вони виросли з рухів, подібних до «Амаль» 1970-х років, спочатку створених як благодійна організація для населення шиїта, яке було вирізане тисячами в ході сучасних ізраїльських «атак на терористів»…
Кінець однієї і початок нової ери конгломерату Хезболла/КСІР: кадр з іранського ТБ, який показує, як, за їхніми словами, тіло Насралли витягують із підземної споруди. Як повідомляється, Насралла було вбито не чимось на кшталт «прямого влучення», а вибухом від бомби, яка вибухнула за кілька метрів: це, безумовно, стане ще одним цінним досвідом для Хезболла/КСІР при будівництві їхніх майбутніх об’єктів.
Дійсно, моя оцінка полягає в тому, що всі нещодавні ізраїльські атаки та вбивства грають на руку молодому і радикальнішому поколінню в рядах ісламістів: смерть Насрали та його покоління лідерів усунула більшу частину старіючого «політичного» крила, яке не бажало протистояти Ізраїлю. Таким чином, я очікую, що конгломерат Хезболла/КСІР-Кудс швидко реорганізується/реформується, значно покращить безпеку і зв’язок, а потім завдасть удару у відповідь набагато більш агресивним – і набагато більш непередбачуваним – чином, ніж при Насралі.
Іншими словами: ракети «Хезболли»/КСІР-«Кудс», що «обрушуються» на Хайфу та авіабазу Рамат-Давид на півночі Ізраїлю, — це лише початок».
Спробую тезово викласти своє бачення
Стратегія Ізраїлю — продемонструвати слабкість Ірану. Власне, найяскравіше цей намір продемонстрував ізраїльський прем’єр під час промови в ООН, розповідаючи про країни миру і країни війни.
Найкращий варіант для Ізраїлю — виграти без наземної операції. Найгірший варіант — тривала військова кампанія у південному Лівані, створення зони безпеки з перебуванням там ізраїльських військ. В принципі, поки ізраїльська стратегія працює непогано. Додам, що вторгнення знівелює ізраїльську стратегію на відокремлення «Хезболли» від Лівану.
«Хезболла» отримала нищівний удар. Є чимало тих, хто радіє цьому, — в Лівані та в інших арабських країнах, зокрема в Сирії. Чи означає, що з організацією покінчено? Ні. Будуть призначені нові лідери, там лінійка запасних велика, і проблем з цим не буде, але очевидно: комунікація порушена і певний колапс керівництва наявний. За певних обставин «Хезболла» може втратити свій статус в Лівані, але це буде залежати від результатів цієї війни, не раніше.
Іран опинився в складній для себе ситуації. Не відповісти зараз значить не просто втратити обличчя, а поховати на довгі роки геостратегічні амбіції. Втрата «шиїтського коридору» — нищівний удар по позиціях КВІР.
Наскільки я розумію, іранське керівництво, опинившись перед реальною загрозою війни з Ізраїлем та США, намагалося маневрувати між спробою відновити переговори з американцями та тяглими переговорами з росіянами та китайцями. Тому такою дивною та контраверсійною була заява Пезешкіана й посил іранців «Хезболлі» — допомога не на часі.
Іранці розуміють, що головним завданням ізраїльтян є стратегічна поразка Ірану, яку можна досягти лише втягуванням США у війну. Вони досі вагаються, але скоріше за все період вагань завершиться після саміту БРІКС у Казані 22-24 жовтня. Їм потрібна угода з Москвою, де має бути гарантована безпека. Якщо вони справді на це сподіваються, їхні надії марні, але як певний запобіжник (третя світова війна, бла, бла) може спрацювати.
Щодо інтересів України. Ослаблення Ірану нам на руку, втягування Москви у війну нам на руку (шкода, якщо зіскочать), довгий конфлікт автоматично породжує нові лінії розламу, нам це не дуже.
Словом, буде якось.
Але пам’ятайте: там усі брешуть, а іранці найбільше.
Igor Semyvolos
Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень
