Ну ось і все. Одне з топ-видань США прямо написало, що у той час коли Україна просить гроші і зброю на війну, вона сама не робить зусиль по мобілізації чоловіків в армії, і прямим текстом пишуть, що Зеленський не виконує в цьому плані свою роботу – не підписує відповідний закон про зниження призовного віку. «The Wall Street Journal» прямо в ліді поставив саме політику на перше місце серед причин проблеми.
Я не вважаю цю статтю прямим натяком на те, що американці перепихують вину на Зеленського. Стаття все-таки витримана в політкоректних виразах. В ній не стебуться над тим, як ручний парламент жує соплі над законопроектом по мобілізації. І як ручний Шмигаль разом з Зеленським відтанцьовує від необхідності призову 500 тисяч людей на заміну ветеранам через два роки після початку вторгнення.
«Ухилянтом» Зеленського ніхто не називає. Просто так подана інформація для американського читача, що танці з бубнами видно неозброєним оком.
Збройні сили України стикаються зі зростаючою нестачею особового складу
Збройні сили України відчайдушно потребують свіжих сил для стримування масованих російських наступальних дій. Але політичні розбіжності призводять до того, що підрозділи на передовій виснажуються.
Законопроект, спрямований на розширення призову в Україні, застряг у Верховній Раді після місяців дебатів.
Запропоновані зміни досить мізерні: Призовний вік буде знижено з 27 до 25 років. Крім того, солдати матимуть право звільнитися з армії після трьох років служби, а для чоловіків, які ухиляються від реєстрації для призову, будуть запроваджені покарання.
Проте Верховна Рада, зіткнувшись з великою частиною населення, яка не бажає воювати, намагається ухвалити навіть ці скромні поправки до закону.
«Ми боремося за зниження призовного віку до 25 років — це непопулярне рішення», — сказав Федір Веніславський, член Ради від правлячої партії президента Володимира Зеленського, який був одним з головних прихильників закону. «Нам потрібно збільшити кількість людей, які можуть бути мобілізовані».
Поряд з нестачею боєприпасів, нестача солдатів є найбільшою проблемою для України в цьому році, коли командири кажуть, що їхня мета — утримати позиції і відновити війська. За даними української військової розвідки, Росія, населення якої більш ніж втричі перевищує населення України, щотижня витрачає тисячі військовослужбовців на наступальні дії і здатна поповнювати свої війська приблизно 30 тисячами нових солдатів щомісяця. Тим не менш, російські війська намагаються просуватися вперед після захоплення східного міста Авдіївка в лютому.
Переважна більшість українців підтримує уряд у продовженні боротьби проти Росії. Але провал великого контрнаступу України минулого року і втрата десятків тисяч солдатів у цьому процесі похитнули впевненість українців у тому, що вони зможуть відвоювати територію, а також виснажили їхні людські ресурси.
На початку війни Україна могла покладатися на добровольців, які заполонили призовні пункти. Ці хвилі спали. І Зеленський також визнав необхідність дати солдатам, які воювали протягом двох років, відпочити.
Але призов був пронизаний дисфункціями.
За оцінками Зеленського, українська армія налічує майже 600 000 військовослужбовців. Більшість з них виконують допоміжні функції, далекі від бойових дій на фронті. У грудні Зеленський заявив, що армія запросила ще 500 000 військовослужбовців, хоча командири заявили, що всі вони не потрібні негайно.
Чоловікам у віці від 18 до 60 років заборонено виїжджати з країни з самого початку вторгнення. Але лише ті, кому виповнилося 27 років, мають право на призов, що залишає більшість молодих чоловіків країни поза призовом.
Минулого літа Зеленський звільнив усіх обласних керівників військкоматів після низки корупційних скандалів. Сотні тисяч чоловіків продовжують уникати реєстрації для призову. Вербувальники часто встановлюють контрольно-пропускні пункти на вулицях, зупиняють чоловіків призовного віку і відправляють їх на схід в окопи.
Деякі чоловіки розповідають, що їх били або утримували кілька днів, поки вони не підписували повістки. Тим не менш, сотні тисяч чоловіків уникають реєстрації у місцевих військкоматах. В Інтернеті поширюються відео, на яких видно, як молоді люди тікають від військових рекрутерів у містах по всій країні.
«Я не можу сказати, що відчуваю себе ухильником від призову», — каже Олег Синельченко, 24 роки. Обидва його брати пішли в армію на початку війни, але вони застерегли його від того, щоб він навіть реєструвався на призов, кажучи, що якщо його призвуть, то виходу вже не буде. «Я не отримував жодної повістки, — каже Синельченко. «Велика частина країни сидить вдома і робить вигляд, що нічого не відбувається».
Групи з усіх верств суспільства звертаються до Верховної Ради з проханням надати їм пільги згідно з новим законом. Бізнес запропонував сплачувати податок, щоб їхні працівники не воювали на фронті.
Студенти кажуть, що їм слід дозволити закінчити навчання до служби. Крім того, демографічний вибух після розпаду Радянського Союзу в 1991 році означає, що українців у віці 20 років просто менше, ніж у попередніх поколіннях.
«Я розумію, що у нас в країні війна, і нам потрібні люди. Але я мати, і я не хочу відправляти свого сина на війну, — каже Христина Молійчук, 47 років, чиєму синові 23 роки. «Він продовжить навчання в університеті, що дає йому звільнення від призову».
Офіційні особи в США, де пакет допомоги Україні на суму 60 мільярдів доларів вже кілька місяців перебуває в Конгресі, також піднімають шум з приводу незвично високого призовного віку в Україні. Призовний вік у США та багатьох інших західних країнах становить 18 років.
У травні минулого року Верховна Рада ухвалила закон про зниження призовного віку до 25 років, але Зеленський його так і не підписав. Роман Костенко, член Ради від ліберальної опозиційної партії «Голос», заявив, що голосував за цей законопроект, але з тих пір політика зниження призовного віку стала більш складною. Законопроект, висунутий у грудні, щоб змінити призов до армії, був відкликаний на тлі громадського спротиву.
«Якби я став посеред Ради і сказав: «Давайте знизимо вік до 21 року», його б одразу ж відхилили, — сказав Костенко. «Це непопулярне рішення. Це робота президента — приймати непопулярні рішення під час війни. Не можна перекладати відповідальність за них на когось іншого».
У грудні Зеленський сказав, що «можливо» підтримає зниження призовного віку до 25 років, і оголосив, що наказав військовим підготувати мобілізаційний план. «Це дуже чутливе питання», — сказав він. За його словами, залучення 500 000 нових солдатів коштуватиме мільярди.
З тих пір президент не коментував напряму поточний законопроект. Речник Офісу президента не відповів на запит про коментар.
Поки Рада обговорює поправки, солдати та їхні сім’ї вимагають підкріплення. За словами Зеленського, близько 31 000 військовослужбовців загинули під час бойових дій, а за оцінками військових аналітиків, ця цифра набагато вища. Десятки тисяч військовослужбовців отримали поранення, багато з них більше не можуть воювати. Ті, хто залишився, виснажені, їм не вистачає артилерійських снарядів, а поставки зі США затримуються.
Ольга Денисенко допомагає організовувати протести в Києві, вимагаючи відпочинку для таких чоловіків, як її чоловік, який пішов добровольцем на початку війни і вже два роки перебуває на фронті. За цей час він мав лише 20 днів відпустки, каже вона.
«Держава пожертвувала нашими чоловіками, забула про них, — каже 35-річна Денисенко. «Це величезний тягар, і його треба розподіляти рівномірно, а не звалювати все на плечі тих, хто погодився захищати країну».
Професійні українські військові кажуть, що особливо потребують молодих людей, оскільки багато з тих, кого призвали, мають середній вік.
«Не можна воювати зі старими», — сказав Ігор Білоус, 31-річний чоловік, який служить в армії вже 12 років. За його словами, багатьом його товаришам вже за 40, і їм потрібно більше часу, щоб відновитися після кожної місії. «Всім потрібно прийняти, що це буде довга війна… Добровольці не безкінечні».
———
Взагалі система мобілізації має на ТЦК закінчуватися, а починатися з дистадка і школи, уроків історії і утрініків у вишиванках, продовжуватися спортивними секціями, де пацани вчаться превозмогать і боксу, долати страх перед виходом на ринг, коли перед тобою стоїть боров, який так само хоче тебе перемогти, вже після цього — військова пропаганда на марафоні, де кожне підле вбивство цивільних мають показувати під кутом ненависті і відплати до ворога, і уже аж потім в кінці — ТЦК.
А в нас в марафоні наводять ракети на міста і розганяють паніку, в школах історію як обов’язковий предмет скасовують, а на вишиванках віддтоптуються в Кварталі. Ну а ТЦК в марафоні виставили під*арасами через якогось борисова, щоб кловун міг бути чістіньким.
Те і маємо.
