Киевский судостроительный завод «Кузница на Рыбальском» сегодня осуществил технический спуск на воду очередного катера проекта 58155 «Гюрза-М», бортовой U-179.
Официальная церемония спуска на воду сразу нескольких катеров этого проекта состоится через несколько дней.
Всего на «Кузнице» сейчас строят четыре катера типа «Гюрза» и два десантных «Кентавра».
Кроме того, рассматривается вопрос о строительстве ударного ракетного катера типа «Лань».
dumskaya.net
P.S.
Одним із головних факторів стримування агресора в Чорноморсько-Азовському басейні може стати наявність у Військово-Морських Сил України ударної зброї морського й берегового базування
З військово-морської історії відомо, що малотоннажні катерні платформи (відомі під назвою «москітні»), які несли протикорабельні ракети (ПКР), довели свою високу бойову ефективність ще 50 років тому. Так, під час арабо-ізраїльської війни в жовтні 1967 року група єгипетських ракетних катерів типу «Комар» знищила біля узбережжя Синайського півострова есмінець ВМС Ізраїлю «Ейлат», водотоннажність якого досягала 1700 тонн. Того дня група єгипетських катерів, здійснюючи бойове патрулювання в заданому районі, виявила за допомогою берегової РЛС велику надводну ціль і невдовзі ідентифікувала її як ворожий бойовий корабель типу «есмінець». Тож невдовзі, розвернувшись на бойовий курс, катери атакували його, випустивши залпом чотири радянські протикорабельні ракети типу П-15. Ізраїльський корабель власними засобами виявив пуск ворожих ПКР і спробував маневрувати, але це не допомогло. У нього влучили три з випущених ракет, він загорівся і почав швидко тонути, отримавши пробоїни нижче ватерлінії. Окрім цього на ньому частково здетонував боєзапас. Ще одна ракета вибухнула, коли есмінець уже занурився у воду. Цей бойовий епізод став першим у світі випадком застосування новітньої на той час зброї — протикорабельних ракет у реальній бойовій обстановці.
І сьогодні морська ударна ракетна зброя є ефективним засобом ведення бойових дій. Актуальність її застосування і нині очевидна. Згадати хоча б пуски американських крилатих ракет «Томагавк» із борту ракетного есмінця ВМС США по сирійській урядовій авіабазі в Шайраті. Майже тотальне знищення аеродромної інфраструктури та сирійських літальних апаратів стали яскравим підтвердженням цього. Якщо ж узяти ситуацію в Чорноморсько-Азовському басейні та зважити на агресивні випади сусідньої країни саме з моря, то наявність у Військово-Морських Сил України ударної зброї морського й берегового базування є вкрай необхідною.
Під час нещодавнього Міжнародного наукового форуму «Морська стратегія держави. Розвиток та реалізація морського потенціалу України» командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко, зокрема, зазначив, що «…в аспекті розвитку військово-морських спроможностей нашої держави будівництво кораблів — носіїв ударної зброї на малотоннажних катерних платформах може розплутати «клубок проблем», які накопичилися в українському флоті протягом минулих років…»
Зовсім не даремно нині українські військові моряки покладають великі надії саме на реалізацію проекту з будівництва ракетних катерів типу «Лань». На думку деяких вітчизняних експертів, вони зможуть стримувати морські ворожі угруповання в північно-західній частині Чорного моря. Оснащення катерів цього типу сучасними крилатими ракетами, здатними знищувати морські й берегові цілі, стане значним проривом у розвитку вітчизняного флоту та оборонно-промислового комплексу. Таке підсилення українських ВМС може зменшити запал агресора, бо новітні ПКР є серйозною загрозою для надводних кораблів та підводних човнів противника.
Швидкохідні ракетні катери проекту «Лань» розроблені миколаївським Державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування». Платформа цього проекту є багатоцільовою, швидкохідною і морехідною. Вона призначена для створення патрульних, артилерійських та ракетних катерів, здатних діяти не тільки у прибережній, але й далекій морській зоні. Максимальна дальність плавання при економічній швидкості ходу — 2000 миль. Швидкість катера — до 32 вузлів. Також для них розробили сучасну радіолокаційну систему з виявлення надводних і далеких повітряних цілей і оптико-електронну систему управління. Головна зброя цих бойових одиниць може знищувати надводні сили противника, наприклад, десантні кораблі й корвети. Для цього планується ракетні катери типу «Лань» оснастити протикорабельними крилатими ракетами. А це життєво необхідний аспект розвитку бойового потенціалу українського флоту з огляду на наявні загрози в Чорному та Азовському морях.
Як зазначив у ході конференції провідний науковий спеціаліст Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України капітан 1 рангу у відставці Олександр Киризюк, розробка ракетної зброї в Україні вже ведеться. Перспектива її встановлення на кораблях флоту, особливо малотоннажних, не тільки цілком можлива, а й очевидна. Такий корабель-носій не має конкретних обмежень у застосуванні ударної ракетної зброї по морських та берегових цілях. За міжнародними договорами можливості використання ракетної зброї на морських носіях не обмежується дальністю дії до 500 км. А от Сухопутні війська такі обмеження мають.
Не дивлячись на те, що «Лань» була розроблена Миколаївським казенним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування», основним оператором катерів є В’єтнам, у складі флоту якого знаходиться 7 катерів даного типу — 4 повноцінних з ракетним озброєнням і 3 полегшених, лише з 25 мм артустановками 2М-3М.
— Росія сконцентрувала в Чорному морі нові кораблі та підводні човни, які несуть ударну ракетну зброю типу крилатих ракет «Калибр» дальньої дії. Україна має адекватно протидіяти цим силам та засобам. Особливо ефективною і асиметричною за характером відповіддю та фактором стримування стане застосування на приморському напрямку нових ракетних катерів типу «Лань» з відповідним ракетним озброєнням, — говорить Олександр Киризюк.
На даному етапі українські ВМС мають навчитися застосовувати цю потужну зброю з борту невеликих кораблів (катерів), які діятимуть розосереджено.
Ідея полягає в тому, щоб розподілити вогневу міць по малих швидкісних катерних платформах, а не розміщувати всю бойову потужність на один корабель-носій.
Таким чином малопомітні, швидкісні ракетні катери за своїми морехідними можливостями стануть менш уразливими для ворога у прибережній зоні.
— Ефективність застосування високоточної ракетної зброї є цілком очевидною, — продовжує Олександр Киризюк. За його словами, її можна буде застосовувати не тільки в морській акваторії.
— В акваторію Дніпра можна ввести групу катерів-носіїв з ударною ракетною зброєю з дальністю ураження, наприклад, 500–1000 км, прикрити їх відповідними засобами ППО, що дуже ускладнить противнику можливість ураження цього катерного угруповання з повітря. Навіть якщо агресор зважиться на повітряний удар, російським ракетам з наявною системою наведення буде вкрай важко чітко запеленгувати ціль-катер, адже невеличкий плавзасіб майже «зливається» з береговою лінією річки. Зате українське катерне угруповання з Дніпра зможе вражати цілі своєю ракетною зброєю на відстані, цілком співставній із дальністю дії засобів повітряного нападу противника.
В Україні створюють власну протикорабельну крилату ракету, яка має стати частиною нового протикорабельного ракетного комплексу (ПРК) «Нептун». За його розробку відповідає одне з провідних конструкторських бюро зі створення високоточної зброї. Ця зброя має захищати берегову лінію України. Технічні характеристики цього ПРК розробники тримають у таємниці.
До розробки «Нептуна» на даному етапі залучені лише вітчизняні підприємства. Передбачається, що комплекс випускатиметься у двох варіантах: корабельному і береговому.
Створення нового ПРК допоможе вирішити питання щодо захисту національних інтересів на стратегічному приморському напрямку. Реалізація цього проекту не вимагатиме стільки часу, як будівництво, наприклад, фрегата, корвета чи підводного човна.
Звісно ж, це вимагатиме значних фінансових ресурсів. Та якщо врахувати, що агресивні дії Росії на приморському напрямку можуть спричинити Україні ще більші фінансові проблеми, ці витрати, як то кажуть, є цілком виправданими.
Віталій ПАНЧИШИН, na.mil.gov.ua
