Об этом на странице в Facebook сообщает Юрий Бутусов.
«Украинское командование ООС молчит и ответный огонь по оккупантам приказало не открывать. Полная безответственность», — отмечает он..
По его словам, два артиллерийских налета прямо по Авдеевке произошли в 6.30 и в 9.00.
Как сообщают источники с места событий, обстрелян район, в котором базируется одно из тыловых подразделений ВСУ.
Зафиксировано свыше 60 попаданий по самой Авдеевке, данные не полные. Применялись, по предварительным данным, минометы 120 мм и гаубицы 122 мм — смотрите какие следы попаданий на бетоне на фотографии.
В результате обстрела ранения средней тяжести получил один украинский военнослужащий, его состояние стабильное.
Уничтожены 2 легковых автомобиля и один грузовой. Легкие повреждения получили три грузовых автомашины.
«Самое шокирующее — ни в первом ни во втором случае украинские войска ответный огонь по российским оккупантам не открывали. Увы, да.
Российские оккупанты дважды обстреляли украинский город, обстреляли базу украинских войск, уверенные в своей безнаказанности.
Ответственность за это молчание несет новый командующий ООС Александр Павлюк», — подчеркивает Бутусов.
Он отмечает, что с 2017 года обстрелов Авдеевки не было, поскольку россияне понимали, что безнаказанно это им не сойдет, поскольку ответный огонь в таких случаях всегда открывался.
В сводке ООС за 7.00 об обстреле нет упоминаний, однако ООС только что издало новое сообщение о ранении военнослужащего, без указания деталей.
«Я понимаю, что приказ «не стрелять» идет из Киева. Понимаю, что от военных в обмен на продвижение в карьере политическое руководство требует продолжать имитировать не существующее «перемирие», объявленное президентом Зеленским. Но так обманывать армию и народ ради того, чтобы угодить фантазиям офиса президента — это просто аморально.
Если не будут предприняты ответные действия, я напишу об этом в ближайшее время и в куда более резких выражениях. Во время войны задача военного командования — защита вверенной территории страны, а не быть молчаливыми «терпилами».
Искренне надеюсь, что новый главком ВСУ Валерий Залужный немедленно даст оценку происшедшему и сумеет предпринять адекватные меры.
Победить в войне парадами нельзя», — написал Бутусов.

Так виглялає Авдіівка сьогодні.
Це наслідки дій держави-агресора. Вперше з 2017 було безпосередньо обстріляне саме місто.
Росія не боїться. Вона розуміє, що показований «патріотизм» Зеленського не більше ніж медійна картинка у Мосейчук чи Шустера. Не більше, бо за цієї бутафорною картинкою стоїть боязнь назвати речі своїми іменами: хто є ворог, з ким треба боротись на всіх фронтах.
Я хотів би бачити сьогодні чітку реакцію президента, РНБО, міністра оборони, Офісу президента. Цього немає. А навіть якщо і буде, це не змінить факту, що Зеленський не хоче продукувати реальні дії, які мали б зміцнити держави та показати нашу силу, самостійність, бажання боротись за себе.
Сьогодніші дії Кремля не Донбасі це демонстрація остаточної червоної лінії: ніякого «миру», ніяких поступок НЕ БУДЕ.
Це має затямити влада раз і назавжди.


P.S.
«Укрзалізниця» припинила рух поїздів до залізничної станції Авдіївка. Рішення зумовлене артилерійськими обстрілами з окупованих Росією територій Донеччини.
У зв’язку з цим два важливі висновки.
В очах Путіна ніхто й ніколи не побачить миру. Це аксіома. Наївні публічні заяви, що у найближчі тижні Нормандській четвірці вдасться досягти відчутного прогресу, – марні й безвідповідальні. Москва свідомо і регулярно порушує режим припинення вогню, гинуть українські воїни, існує постійна загроза для цивільного населення на вільній прифронтовій території.
.
Висновок другий. Мирне врегулювання нашвидкуруч не вийде. Росія просто так не піде ні з Донеччини та Луганщини, ні з Криму. Лише під тиском примусу з боку України і міжнародного співтовариства. Окрім того, Москва повинна не лише піти з окупованих територій України, а й заплатити за всі збитки, завдані нашій державі та українським громадянам. Такі рішення з наскоку не готуються. Вони потребують тривалої і скрупульозної підготовки.
Про вибори на деокупованих територіях поговоримо лише після вирішення ось цих базових питань – безумовного звільнення захоплених територій і розплати загарбника за страшні злочини.

Обстріл Авдіївки підводить жирну риску під спробами загравання Зеленського з Путіним.
Більше двох втрачнних років, зниження боєздатності ЗСУ, втрата монолітності антипутінської коаліції, зірвані оборонні замовлення, репресії проти військових — ось чим розплачуються українці за свою наївну довіру до уклоністів.
Тепер для «слуґ» все продовжиться з набагато гірших позицій, ніж залишав їм Порошенко, Кремль явно демонструє вимогу капітулювати, і скоріше за все це буде імплементація «формули Штайнмаєра», про яку вже неприховано натякали навіть з Європи.
У Зеленського два варіанти: або продовжувати вигляд, що нічого не відбувається (що він і робить останній рік) і нарватися на ще більше загострення — або визнати провал своєї потітики, а разом з нею всю передвиборчу брехню про «зарабатування на війні» та нарешті жорстко опиратися Кремлю.
Але з ким він це буде робити?
З Міловановим в Оборонпромі?
З паркетним Тараном?
З Єрмаком-Подоляком?
З євразійцем Арєстовічєм в платтячку?
З силовиками, які тримають бойових офіцерів в клітках?
З Колєй-котлєтой та ватним Арахамією?
З «лейтенантом» Бакановим?
Так що скоріше за все між війною і ганьбою він обере ганьбу — а українці отримають і одне, і інше, як сьогодні в Авдіївці.
Когда то находясь в зоне ООС на одной из баз, я спросил у военных и руководства, а разве противник не может нанести удар по базе? Ведь он явно знает координаты.
Конечно могут, ответили военные, но они знают, что мы лупанем в ответ по их базах. Поэтому, нет в этом никакого смысла.
Видать, сегодня при Зеленском противник уверен, что ответа на обстрел украинских баз не последует. Если это действительно так, то мне просто страшно.
В туже ночь был обстрел мирных жителей и наших территорий. Последовал ответ, в следствии которого погиб один из лидеров боевиков Мамай. Утром, всем военным раздали копии подводки новости для повышения настроения, об удачном попадании снаряда, где находился боевик.