Рік тому росіяни оголосили нову ціль путінської «сво»

Рік минув. Донбас так і не захоплений.

Насправді, вже з 3-го дня вторгнення все, що робить командування ворога, це імпровізація. Вже в перші дні стало ясно, що план «кидок лангуста» не вдався, захопити Кабул-Київ і палац Аміна-Банкову надірвався пупок, що тріста спартанців-десантників у Гостомелі знищені, втоплені у Дніпрі і розметані артилерію. Що семидесятирічний місцевий в Бучі розбив елітну російську колону біля свого двору, а на всіх інших ТВД війська РФ зав’язли.

З того часу все, що роблять російські генерали, це пошук шляхів порятунку із халепи.

Майже одразу російські генерали перейшли до терористичної стратегії з масовим знищенням мирного населення, стратегії, до якої зазвичай переходить більш слабка у військовому плані сторона. В їхній надії це мало зламати бойовий дух українського народу і ЗСУ. Коли це подіяло навпаки: лише розізлило Україну, а українці вирішили, що тепер за результатам війни росії на карті не залишиться взагалі, серед російського командування злочинці-професіонали поступилися злочинцям-повним ідіотам типу генерала Суровікіна. Цей засуджений в свій час злочинець пообіцяв своєму фюреру до зими знищити ракетними ударами і іранськими шахедами всю українську цивільну інфраструктуру. Особливу радість росіянам доставляла чомусь саме ідея непрацюючої каналізації у киян, запах від якої очевидно мав нагадати їм запах «руского міра» і пробудити ностальгію за «дружбою народів».

Вороже командування весь час вражало світ своєю неадекватністю, а особливо неадекватною недооцінкою супротивника. В то час, як британська Міністр МЗС Ліз Трасс за місяць до вторгнення сказала:

— «Україна – горда країна з багатовіковою історією. Вони й раніше піддавалися вторгненням — починаючи з татаро-монгольського ярма. Вони страждали від влаштованого державою голоду у 30-х роках минулого сторіччя. Їх стійкість заслуговує на захват. Якщо доведеться, українці боротимуться, щоби захистити свою країну.»

Росіяни ж чомусь вважали, що це буде легка прогулянка, що є дивно, бо противник в них взагалі-то країна з історією воєн найбільшою з усіх народів світу. Всі оті псевдоісторичні брєдні путіна про «Украіни нікогда нє било», то для дурачків в студії соловьйова. А реальність така, що предки українців ще 2500 років тому на своїй території розбили армію Дарія Першого, про перемогу над військами якого при Марафоні через 30 років Голівуд досі знімає свої блокбастери, бо вважає це колективною перемогою західного світу. Предки ж українців тоді перемогли цього Дарія самотужки. А в наступні 2500 років регулярно повторювали подібний воєнний сценарій. При чому важливою і визначальною рисою усіх воєнних сценаріїв предків українців є боротьба проти значно чисельнішого і сильнішого ворога.

Тобто українці історично є нацією, яка завжди приймає виклик від сильнішого ворога. Не завжди українці, прийнявши виклик, перемагали. Але завжди відновлювалися.

Подібне характеризує лише сильні нації. Які збереглися впродовж історії, а не склали лапки перед непереборною силою.

Весь цей досвід попри зачищені документи, спалені старовинні бібліотеки і вкрадені в Ермітаж артефакти відкладається в суспільному менталітеті і нікуди не дівається, скільки не вибивай його розстрілами. Потім у війні він проявляється таким чином, коли «смішний хлібороб-селянин», який і балакає не завжди правильно, раптом виявляється вмілим воїном і б’є всю ворожу спєцуру і еліту. І причина такому не тільки в тому, що предків українця не міняли 30 поколінь на собак, або в тому, що в роботі на землі треба кожен день вирішувати масу питань, мати технічний склад розуму, знати косилку, молотилку, трактор, мати повітку для інструменту, знати, коли копати, а коли не копати. Але є і ще більш важлива причина: предок цього селянина перейшов до осілого господарства 1500 років і зробив він це після власного історичного кочового періоду. (1500 років тому, якщо брати сарматський субстрат, 2000-2500 років тому, якщо — скіфський, і 4000 років тому, якщо брати докіммерійську епоху). Українці пройшли свій кочовий період, в якому орки перебувають лише зараз, тисячі років тому. Навоювавшись, предок українця осів на землі, яку він завоював. Бо це єдина і логічна еволюція думки кочовика, якого не знищили під час його набігів (тобто найвправнішого): перейти до господарства, легалізуватися, саджати помідори. До цього приходять всі — від рицарів-хрестоносців до російських кримінальних авторитетів з написами на домашніх капцях «жизнь удалась». А в книзі Маріо П’юзо кримінальний авторитет, кочовик з злиденної Сицилії, Дон Корлеоне в кінці життя помирає щасливим саме серед завойованих помідорчиків.

До цього історичного етапу Росія поки не прийшла.

Бо Росія перебуває на більш нижчому ступені розвитку ніж Україна. Вона у своїй суті досі залишається кочовою бандою, хоч і намагалася 200 останніх років прикинутися європейською імперією. Населення її живе в занедбаних юртах і бараках без унітазів і каналізації, виливає каналізацію в вікно, а жінки власних чоловіків просять сходити в набіг на сусідів і привезти звідти «Настє ноутбук».

В результаті цієї недооцінки ворога і переоцінки себе ординське командування спробувало зробити крок в якісному розвитку: стати терористичним угрупуванням типу ІДІЛ / Аль-Каеди.

Але і це оркам не вдалося.

Немає ідеології.

Тобто навіть примітивні терористи «іділ» чи «аль-каїди» це — більш складна форма організації за «росію».

Цю проблему орки теж відчули, а тому весь 2022 рік на росії стояв колокольний звон: «нужна новая ідєлогія для расіі!». Відповідаючи на цей запит свого відсталого суспільства путін вигадав ідеологію «Антизахідництва». Примітивна ідеологія побудови власної ідентичності на заперечені чогось, перетворення своєї країни в уособлення і оплот всього, що проти Заходу. Але це цивілізаційна сліпа кишка. Ти або Захід (цивілізація), або не Захід (не цивілізація).

Тобто росія з оголошенням ідеології антизахідництва в 2022 році фактично визнала свою невідповідність людській цивілізації. Так звана «росія», або конгломерат племен зі ставкою головного хана у Москві, оголосила відлюдницьке повернення навіть не в часи колонізації із Києва (європеїзації), коли з метрополії вони почали отримувати розвинуту європейську релігію, європейську культуру, мову, військове мистецтво і правову свідомість, а в ще глибші часи. Часи мері і ерзі, період київської колонізації вирішено відкинути і провалитися прямо в часи людожерів. Геродотових андрофагів, які розгулювали з людськими черепами. І воєнний злочинець мангушев з черепом загиблого українського воїна на збіговиську людожерів, яке самі людожери називають «поетические чтения», — прекрасна тому ілюстрація.

В часи медіа і інтернету, така раптова зміна і поява на карті світу людожерів з ядерною зброєю не могла залишитися непоміченою.

І всі світові еліти вирішили діяти.

Якщо взимку світ печалився по безнадійній ситуації України, а ще навесні і влітку 2022 року світові еліти мали за головну ідею «допомогти Україні не програти», то тепер головна ідея трансформувалася: «нанести поразку Росії!».

Поки що в США, Франції, Німеччині еволюція поглядів не дійшла до рівня «нанести ганебну, повну і руйнівну поразку так званій росії, щоб її більше не існувало», до якого дійшли погляди в Україні і деяких інших країнах Заходу. В США не хочуть руйнування стабільності в світі, що можливо і правильно, не хочуть розповзання ядерної, бактеріологічної, хімічної і іншої зброї по світу накопленої Орденом «КГБ», коли вона може потрапити у руки фанатиків і злочинців, а також посилення Китаю за рахунок колишніх «північних територій» (нині Схід так званої «росії»).

Але це розходження в поглядах цивілізованих людей технічне. Кінцева мета у всіх цивілізованих людей однакова: людожери мають отримати поразку і урок. А далі вже вони зроблять еволюційний стрибок від людожерства до цивілізації чи треба переслідувати їх до їхніх печер, а потім дістати звідти і позбавити ядерної дубини, а може завалити вхід у печеру камінням, щоб у світі залишилося місце, де людство зможе зручно зібрати всіх дикунів, щоб на їхньому прикладі бачити як не треба, це вже деталі.

Але шлях, який пройшла так звана росія за рік, промовистий і епохальний. Вся брехня і маска, якою петро і катерина триста останніх років намагалися прикрити дике нутро цього племені, завдяки педодиктатору в міжнародному розшуку злетіла вмить і це показали по всім новинам світу. Міжнародна спільнота прийшла до консенсусу і поставила перед собою мету.

Український народ прийняв виклик ще одного супер-потужного ворога. І черговий супер-потужний ворог цьому вже і сам не радий.

——-