Міністр оборони Олексій Резніков каже, що не знає, чому під час закупівлі 180 тисяч зимових курток для ЗСУ фактична вартість виявилась вищою за ту, що вказана у документах турецького постачальника.
Про це він сказав у коментарі виданню Babel.
Резніков стверджує, що ціна поставки абсолютно адекватна ринку і тодішній ситуації — дефіцит одягу на ринку та необхідність терміново одягнути максимум військовослужбовців.
«Кожна куртка коштувала $86 (що зараз дорівнює 3 177 гривень). Чому в якихось турецьких документах значиться ціна зимової куртки $29 (зараз це 1 072 гривні) — я не знаю. Можливо, йдеться про ухиляння від сплати податків у Туреччині. У будь-якому разі це не клопіт України», — зазначив міністр оборони.
Резніков також сказав, що Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони вже займається цією ситуацію, а журналісти отримають всі відомості про цю закупівлю.
Також очільник оборонного відомства сказав, що народна депутатка Анастасія Радіна і журналіст Михайло Ткач не прийняли його виклику. На думку Резнікова, це означає, що їхні звинувачення в заміні зимових курток на літні були неправдою.
«Без звинувачення в підміні зимових курток на літні в «розслідуванні» не залишається нічого. За це звинувачення ніхто не готовий нести відповідальність. Нехай так. Прошу всіх журналістів, які розповсюдили інформацію про закупівлю літніх курток замість зимових, прибрати неперевірені матеріали, опублікувати офіційну позицію Міноборони щодо цієї закупівлі й дочекатися розбору ситуації», — наголосив міністр.


Звісно, головний міністр корупції під час війни на знищення мав би піти ще після скандалу із закупівлею продуктів для ЗСУ.
Але нагадаю, саме президент попросив його залишитися.
І тепер маємо: скандал із закупівлею форми для ЗСУ, і бонусом — скандал з українськими журналістами, яким пан міністр почав пропонувати якісь «парі», що він піде у відставку, якщо вони доведуть, що міністр — базікало і злодій.
Тут одразу два питання виникає. Навіть три.
1. Міністр після розслідування журналістів про ЗЛОЧИН і брехню пропонує «парі»? В якій серії чорного дзеркала ми зараз знаходимося, шановні? Перепрошую, не чорного дзеркала, в якій серії «Слуги народу» ми знаходимося? Можна якось вимкнути цей цирк і не дивитися далі, бо сил нема і соромно перед іноземними партнерами так, що аж щелепу зводить?
2. Міністр обіцяє «піти у відставку», якщо буде доведено, що він брехун і корупціонер? У відставку??? Тобто: «я тіхонєчко в лєс уйду»???
За злочини треба нести відповідальність за Законом, але пан міністр — за фахом адвокат — чомусь про це навіть не згадує. І я скажу, чому: тому що з іншими ж «прокатіло». Хто з призначених Зеленським осіб поніс відповідальність за хочаб одне «проєбалі» після повномасштабного вторгнення?
Баканов, який отримав у червні 2023 свідоцтво адвоката та займається адвокатською діяльністю? Чи, може, Венедіктова, яка спокійно сидить в якості послиці в Щвейцарії? Чи, може, наближений до президента Кирило Тимошенко, який після відставки тупо зник: ні людини, ні розслідувань, інформаційна тиша від того і про того, хто відповідав за інформаційну політику у воюючій країні та розʼїжджав на автівках, які були передані для гуманітаних цілей?
Чи, може, за щось несе відповідальність Татаров — «вірний солдат» Зеленського та Єрмака, який вибудував під президента забуту з часів пізнього Кучми силову вертикаль, де під єдиним центром контролю опинились майже всі правоохоронні відомства? Татаров — викидень міліцейської системи Януковича-Захарченка (читати: агентури та посіпак фсб) — і досі є заступником голови ОП, і нікуди йти (тим більше за щось нести відповідальність) не збирається. То чому ж паритися Резнікову?
3. А президент Зеленський, який особисто назначив Резнікова, і після величезного корупційного скандалу попросив Резнікова залишитися, не хоче нічого відповісти на це і відповісти за це?
Бо давайте памʼятати, що ми не за порєбріком, де «царь хороший, а боярє плохіє». Ми — в Україні: у нас немає ні царя, ні гєнсєка, у нас — демократично обраний президент, який має служити Українському Народові, а не Єрмаку. А значить — має виконувати волю народу, який вже давно кричить йому зі всіх прасок про абсолютно провальну кадрову політику. Час прислухатися вже і щось змінити, як би боляче не було Єрмаку та ще комусь розставатися зі своїми «слугами». Бо якщо програємо в цій війні, боляче буде набагато більше — всім.