Продав своє авто, щоб в Туреччині прозвучав Гімн України – Назар Остапчук з Борзнянщини поїхав на міжнародні змагання, виборов «золото» та став чемпіоном світу з параармреслінгу. Тренувався хлопець переважно на саморобних тренажерах в селі. Робив їх з підручних засобів, ідеї брав з інтернету та тренажерних залів. Що потрібно, щоб стати чемпіоном світу — далі в матеріалі.
Назар Остапчук тренується на вулиці, тут він готувався до чемпіонату світу з параармреслінгу.
Спеціальної зали, де можна професійно тренуватися, ані в селі, ані в Борзні нема, каже хлопець. Всі тренажери – з підручних засобів, ідеї – з інтернету. Наприклад, звичайна цеглина також може стати тренажером.
Тренажери робив разом зі своєю дівчиною, допомагали з цим її батьки.
«Сказали, що їм стіл треба. Кажу, щоб в інтернеті подивились розміри й надали мені. Я поварив їм, зробив – нате тренуйтеся. Решту то Назар сам робив», – розповів батько дівчини Микола Савченко.
Тренажер для кисті зробили з випадково знайденого шматка заліза.
«Ми ходили з металошукачем, типу шукати металолом, коли нічого було робити. І знайшли біля дерева якусь залізяку. Ми одразу не зрозуміли – що там. Ми почали її копати. Вона була під самим коренем, її важко було дістати. Вона виявилась важкенькою. Ми вирішили з нею займатися», – сказала наречена Назара Діана.
У вільний час Назар займається спортом уже п’ять років. Останні півтора – тренується разом з Діаною. Тепер і вона виступає на змаганнях.
У два роки спортсмен втратив частину ноги – потрапив під вантажівку. Однак, це не заважає хлопцеві перемагати.
«Стараюсь боротися зі здоровими хлопцями. Так цікавіше набагато. Сила у самих зв’язках. Не те, що будуть отакі «банки» — це нічого не дає взагалі. Тут треба, щоб були пальці сильні, кисть сильна, зв’язки сильні».
Щоб поїхати на чемпіонат світу в Туреччину, довелося продати автівку.
«Я їхав на змагання і шукав гроші собі на поїздку. Десь 40 тисяч треба було на дорогу, на проживання, і на харчування».
В Туреччині Назар Остапчук став чемпіоном світу з параармреслінгу. За боротьбу на праву руку отримав «золото», на ліву – «срібло» і здійснив свою мрію.
«Була моя така мрія, щоб у такий важкий час грав наш Гімн України. І це була моя найголовніша мета на цих змаганнях».
suspilne.media
