Про підсумки 2018 року для ОПК та оборони України

87

Директор Інформаційно-консалтингової компанії «Діфенс Експрес» Сергій Згурець зробив своєрідний зріз того, чого домоглись українські зброярі в питанні створення нових зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), а також постачання нових та модернізованих зразків до Збройних сил України

2018 рік став позитивним для оборонної промисловості України

Підбиваючи підсумки минулого року експерт відзначив, що за 2018 рік в рамках виконання державного оборонного замовлення ЗСУ отримали близько 10 тисяч зразків техніки, близько 2,5 тисяч керованих ракет та значну кількість боєприпасів. Приблизно тисяча одиниць з поставленої техніки було відремонтовано. Такий прорив пов’язаний зі збільшенням фінансування.

«І думаю, в цілому, це достатньо позитивний рік. Близько 20 зразків нової техніки прийнято на озброєння і забезпечення і близько 11 зразків виходять на етап державних випробувань. Частина цих випробувань тривала цього року і вона буде завершена наступного року. Тобто темпи починають бути більш швидкими, з огляду на те, що постійно вливаються фінанси в цю сферу. Я думаю, що це як раз дає такий певний результат», — зазначив Сергій Згурець.

Особливу увагу військовий експерт звернув на справжній прорив в постачанні нового обладнання для вітчизняних заводів ОПК.

«Цей рік надзвичайно показовий з точки зору того, що почалося закуповуватися устаткування закордонного виробництва для Заводу Малишева, для «Артема» (ДАХК «Артем» – прим. ДЕ), для «Луча» (КБ «Луч» – прим. ДЕ) під «Нептун». Тобто почалися системні заходи щодо переоснащення оборонно-промислового комплексу. Такого раніше не робилося», — підкреслив директор Defense Express.

190125 Zgurec1 1Ліворуч — перша партія імпортного обладнання, що було поставлено в рамках реалізації Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на КБТЗ, серпень 2018 року. Праворуч — новий випробувальний стенд для випробування коробок передач танкових двигунів на «Заводу імені Малишева», червень 2018 року

Він навів конкретні приклади як таке переоснащення відіб’ється на можливостях підприємств. Так закупівля станків для «Заводу імені Малишева» дозволить позбавитись «вузького місця» у масовому виробництві танкових двигунів 6ТД-2, які конче потрібні як для експорту, так і для переоснащення Т-64 ЗСУ. До цього низькі темпи виробництва цих двигунів пригальмовували темпи посилення можливостей бронетанкових військ ЗСУ. А закупівля устаткування для ДАХК «Артем» зробила можливим виготовлення корпусів снарядів та ракет.

«Ця робота, для мене найбільш цікава з точки зору цього року саме через те що ми почали заходи с переоснащення виробництва. Раніше ми просто вичавлювали соки з оборонки, тобто «менше годувати, більше доїти». Я думаю, що зараз ситуація дещо змінюється», — відзначив експерт.

РОЗРОБКА НОВИХ ЗРАЗКІВ УКРАЇНСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ

 Оновлений «Квітник», ОПСН-І, «Оболонь» та «Положення-2»

Говорячи про опанування в 2018 році інноваційних технологій в українському ОПК, експерт навів приклади з модернізацією коригованого снаряду «Квітник» виробництва ДП НВК «Прогрес», та оптико-прицільну станцію ОПСН-І, розроблену ДП «Ізюмський приладобудівний завод».

Так, значним проривом у виготовленні лінійки уніфікованих новітніх коригованих боєприпасів 120-155 мм стала розробка цифрової головки самонаведення без російських компонентів. Її розміри стали значно меншими, а вага знизилася з 3,5 кг до 2,5 кг. Однак поки що закупівля модернізованого «Квітника» не включена до Державного оборонного замовлення (далі — ДОЗ) на наступний рік.

181218 kwitnik 1За результатами заміни російських комплектуючих у ГСН виявилось, що замість 11 поверхів плат у старій головці самонаведення (зліва) для цих керованих снарядів цілком достатньо 3 (праворуч). Дивимося на різницю на фото / Фото: «Укроборопром»

«Фактично в рамках коригування ДОЗу можливо, що будуть виділені кошти на закупівлю дослідної партії, яку потрібно відстріляти в рамках нової методики. Я думаю, що, якщо ці гроші будуть виділені за підсумками першого кварталу, то десь півроку піде на виготовлення цієї партії і ми зможемо завершити випробування восени наступного року», — констатував Сергій Згурець.

Таким чином постачання оновленого «Квітника» (а також 120-мм міні «Круча», та 122-мм коригованого снаряду «Карасук») до ЗСУ почнеться не раніше 2020 року.

Своєю чергою, новітня вітчизняна станція ОПСН-І від ДП «Ізюмський приладобудівний завод» є сучасним й конкурентоспроможним виробом, що моє характеристики близькі до найбільш нових світових аналогів. До того ж вона вироблена з українських комплектуючих (за винятком тепловізійної матриці турецького виробництва).

190117 TOP5 3Перша презентація оптико-прицільної станції ОПСН-І на виставці науково-технічних розробок і технологій установ НАН України «Наука – обороні та безпеці держави», що присвячена ювілейній даті – 100-річчю заснування Національної академії наук України. Грудень 2018 року

Також експерт нагадав, що на цей час тривають випробування дуже важливих компонентів управління та розвідки артилерії — комплексів 1В26-1 «Оболонь-А» та 1АР1 «Положення-2».

1В26-1 «Оболонь-А» це комплекс автоматизованого управління артилерійськими батареєю та дивізіоном, розроблений Львівським державним заводом «Лорта». Завдяки його використанню вдвічі зменшується тривалість циклів управління артилерійськими підрозділами та на 15-20 % підвищується ефективність бойового застосування артилерії.

190125 Zgurec1 2Комплекс автоматизованого управління артилерійськими батареєю та дивізіоном «Оболонь-А». Зліва — 1В26-1 «Оболонь-А», машина старшого офіцера батареї. Праворуч — 1В126П-2 «Оболонь-А», машина начальника штабу дивізіону. Підготовка до параду з нагоди Дня Незалежності України. Серпень 2018 року

Не менш важливим для війська є розвідувальний автоматизований звукометричний акустичний комплекс 1АР1 «Положення-2». Перевагою цього комплексу (перед звичайними контрбатарейними РЛС) є те, що його неможливо виявити коли він працює, а отже й неможливо знищити.

180822 arta 2Автоматизований звукометричний комплекс артилерійської розвідки «Положення-2». Підготовка до параду з нагоди Дня Незалежності України. Серпень 2018 року

«Зараз так само тривають його випробування. Він так само позбувся російських комплектуючих, отримав нові мікрофони, які абсолютно більш чутливі. Зараз просто тривають напрацювання акустичних баз даних по кожному зразку зброї противника, аби можна було дійсно забезпечити цю роботу в якісно інших умовах», — повідомив військовий експерт.

«Вільха», «Нептун» та «Грім-2»

 Нова вітчизняна РСЗВ, розроблена КБ «Луч» вже прийнята на озброєння ЗСУ. На наступний рік заплановане серійне виробництво та визначена певна кількість ракет та модернізованих пускових, яка буде виготовлена в рамках ДОЗ.

«Я очікую, що вже в наступному році цей комплекс вже може навіть потрапити у війська до кінця року. А особовий склад, думаю, вже наприкінці року почне навчання аби опанувати цю достатньо цікаву й ефективну зброю», — відзначив військовий аналітик.

Однак, на думку експерта, поки що не варто очікувати скорого прийняття на озброєння другої версії «Вільхи» (зі збільшеною дальністю та вітчизняним шасі). Оскільки, попри чималі напрацювання в цьому напрямку, у КБ «Луч» наразі в більшому пріоритеті є роботи по серійному виготовленню «Вільхи» першого покоління, нових комплексів ПТРК та скорішому завершенню випробувань й початку виробництва ПКР «Нептун».

Пріоритетом у розробці останнього є створення мобільного наземного комплексу ПКР. Зараз розглядаються різні варіанти платформ під нього. Одночасно ведуться роботи з модернізації однієї з моделей літаків під авіаційний носій. Крім того, очікується й завершення розробки корабельного варіанту ПКР для нових ракетних катерів «Лань». Замовлення на які навіть є в ДОЗ на наступний рік.

«Буде ще декілька випробування Я сподіваюсь, що наступного року Державні випробування будуть завершені, як це передбачено планом», — наголосив Сергій Згурець.

При цьому експерт відзначив, що важливим є створення комплексної системи берегової оборони, яка буде використовувати різноманітні РЛС для виявлення ворожих кораблів та мобільні комплекси ПКР. Глобальна система буде розташована по всьому узбережжю й навіть при знищенню окремих її складових чи комплексів ПКР буде здатна до завдання потужного удару у відповідь.

190111 Omelchenko 2

«Мобільність, розосередженість і наявність інформаційного поля, яке забезпечує даними цей комплекс, це річ пріоритетна і якраз відпрацювання цього елементу буде важливою складовою наступного року», — відзначив експерт.

Стосовно прогресу у розробці ОТРК «Грім» військовий експерт повідомив, що вже створені декілька варіантів головок самонаведення, ракетний двигун, бойова частина, пускова установка та нове паливо для ракети з мінімізацією залежності від зовнішніх постачальників і процес випробувань впритул наблизився до етапу практичних пусків.

«Всі ці роботи йдуть достатньо гарно, але вони все ж упираються в інтереси інозамовника. А Міністерство оборони обрало позицію коли воно, в залежності від того як буде йти процес створення цього оперативно тактичного комплексу на закордоні гроші, вже потім буде корегувати свої плани щодо його закупівлі», — констатував Сергій Згурець.

«Тому що фактично, вимоги до національного комплексу є вищими ніж ті вимоги, яки ми пропонуємо для інозамовника (дальність експортної версії – 280 км, тоді як національного комплексу – 500 км – прим. ДЕ). Але в рамках державного оборонного замовлення (на 2019 рік – прим. ДЕ) цей проект не фігурує, що цілком логічно. Тобто фактично ми намагаємося мінімізувати власні витрати, а вже потім докрутити цей проект до більш потужної якості», — відзначив експерт.

«Богдана» та «Дозор»

Експерт виказав сумнів, щодо можливості створення такого складного й нового для української промисловості зразка зброї як колісна 155-мм САУ «Богдана» у настільки стислі терміни (фактично за 1 рік), але підтвердив, що у 2019 році заплановані вогневі випробування.

«Фактично ми відпрацьовуємо технологію всього – робимо свою гармату … і багато речей для виробників власне є новими, тому що підприємства з цим стикаються вперше», — розповів експерт.

180919 Bogdana5155 мм колісна САУ «Богдана» на броньованому шасі «КрАЗ-6322» 6х6 під час першої репетиції військової техніки до параду з нагоди Дня Незалежності України. Серпень 2018 року

Також Сергій Згурець повідомив, що є можливість закупки аналогічних закордонних артилерійських систем (наприклад чеської колісної САУ 152 мм «DANA» чи 155 мм варіанту Zuzana), якщо розробка й серійне виробництво вітчизняного комплексу займе багато часу.

190125 Zgurec1 4Чеська 152 мм колісна САУ Dana М-2 на шасі Tatra T3-930-52M, V12 8х8 від Excalibur Army на виставці «Зброя та Безпека-2018» у жовтні 2018 року

У якості схожої ситуації, він навів приклад про складну ситуацію з бронеавтомобілями «Дозор-Б». Як відомо МО вже давно потребує великої кількості машин такого класу й вибрало основним зразком ББМ «Дозор-Б», розроблений ХКБМ. Проте, через проблеми з допрацюванням бронеавтомобілів та низку скандалів з Львівським бронетанковим заводом бронемашина наразі серійно не виготовляється. Через це ЗСУ змушені закуповувати інші аналоги («Козак-2», СБУ «Варта») й навіть має плани щодо постачання українському війську польської локалізованої версії «Дозора» — Oncilla.

190125 Zgurec1 3Остання модифікація ББМ «Дозор-Б» на ЛБТЗ під час візиту заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрія Бровченко. Грудень 2018 року / Фото: Юрій Бровченко

«Практично це (Oncilla) закордонний зразок (українського проекту) який позбавлений тих вад, що існували в «Дозорі» — з перегрівом, з іншими речами. Зараз фактично всі ці вади ХКБМ усунуло, але через оці фінансові штрафні санкції і таке інше (стосовно ЛБТЗ) Львівський завод їх не виготовляє. Тож ситуація якраз чимось схожа, там – «Дана» або «Богдана», «Онцилла» або «Дозор», — зазначив експерт.

190125 Zgurec1 5Польський багатоцільовий бронетранспортер «Oncilla» 4х4 під час випробувань в Україні у липні 2017 року

Також Сергій Згурець пояснив, чому Міністерство оборони України приймає подібні рішення.

«У нас є дві логіки. Є логіка військових, яка ґрунтується на тому, що треба швидко підняти боєздатність і неважливо за рахунок свого чи чужого озброєння. І є логіка промисловців, яки зацікавлені пропонувати свої зразки», — зауважив експерт.

defence-ua.com

Продовження — тут

Переглянути ефір програми «Лінія оборони» на «5 каналі» від 27.12.2018 року:

P.S. ЗАВОД «ІМПУЛЬС» В ЦЬОМУ РОЦІ ПРИДБАЄ 35 НОВИХ СТАНКІВ

Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Імпульс», що входить до складу ДК «Укроборонпром» 8 січня ц.р. уклало шість угод з ТОВ «Варітек» на закупівлю верстатів на загальну суму 227,56 млн грн.

Цю інформацію передає портал«Машинобудування України» з посиланням на дані в системі «Прозорро».

Згідно з умовами договорів, до 13 вересня ц.р. на завод у Шостці Сумської області поставлять 35 верстатів з числовим програмним управлінням виробництва компанії Doosan Group (Корея).

Зокрема, поставлять 2 токарних верстатів Lynx 2100 LSYB по 7,23 млн грн за штуку, 9 токарних верстатів Puma ST20GS по 6,86 млн грн, 5 токарних верстатів Puma ST10GS по 6,81 млн грн, 6 токарних верстатів Lynx 2100 LMSB по 6,53 млн грн, 9 токарних верстатів Lynx 2100 LMSA по 6,39 млн грн і 4 вертикальні обробних центрів DNM 400a по 5,15 млн грн за штуку.

Варто зазначити, що деталі підрядів невідомі, а ціни визначені розподілом сум договорів на кількість верстатів.

Поделиться:
Загрузка...