Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 31.10.2025
1. Експорт російських нафтопродуктів впав до мінімуму за час війни.
— Експорт російських нафтопродуктів впав до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення в Україну. За даними Vortexa та Bloomberg, у жовтні морські поставки скоротилися до 1,89 млн барелів на добу — мінімального показника майже за три роки.
— Причиною стали удари по російських НПЗ та логістичних вузлах, перебої в роботі інфраструктури й посилення міжнародних санкцій, зокрема майбутнє запровадження обмежень проти «Роснефті» та «Лукойла».
— Особливо різко впали обсяги експорту нафтової сировини та мазуту — після атак на хаб в Усть-Лузі та через несприятливу погоду в Балтійському морі.
— Хоча постачання дизеля частково збереглося за рахунок маршрутів до Туреччини та Африки, ризики зривів дедалі зростають: трейдери змушені шукати обхідні шляхи й тіньові схеми розрахунків, щоб уникнути нових санкцій.
— Водночас, офіційна статистика з видобутку нафти практично зникла, і світові ринки орієнтуються вже не на дані кремля, а на супутникове спостереження за суднами.
— росія втрачає стабільність у своїх енергетичних експортних потоках, що посилює фінансовий тиск на її бюджет, залежний від нафтових доходів.
2. «Газпром» скорочує інвестиції на третину у 2026 році.
— «Газпром» планує у 2026 році скоротити інвестиційні програми майже на третину. Як повідомляє компанія, обсяг фінансування становитиме 1,1 трлн рублів — на 31,9% менше, ніж у затвердженій програмі на 2025 рік.
— Якщо рішення правління буде схвалене радою директорів, концерн істотно уріже капітальні вкладення у ключові проєкти: видобуток газу на Ямалі та сході росії, газифікацію регіонів, розширення потужностей «Сили Сибіру» й розвиток газопереробки.
— Скорочення інвестицій свідчить про погіршення фінансового стану монополії на тлі падіння експорту, санкцій і втрати європейського ринку, який раніше забезпечував основні прибутки «Газпрому».
3. Прибутки «АЛРОСА» падають: російська алмазна галузь втрачає позиції на світовому ринку.
— Виручка російського алмазного монополіста «АЛРОСА» за дев’ять місяців 2025 року скоротилася на 5%, а валовий прибуток — на 37%, що свідчить про глибоку кризу в галузі.
— Як повідомляє компанія, за підсумками періоду виручка за РСБУ склала 156,7 млрд рублів, тоді як рік тому показник був вищим. Валова прибутковість упала до 33,9 млрд рублів.
— За словами джерел, падіння відображає тривалу стагнацію світового ринку алмазів, зокрема скорочення попиту на російські камені у ювелірному секторі через санкції та бойкот міжнародних брендів.
— Багато компаній відмовляються від роботи з «АЛРОСА» після її включення до санкційних списків через фінансування російського військово-промислового комплексу.
— Попри заявлене зростання чистого прибутку на 26%, цей показник вважають штучним і пов’язаним переважно з курсовими коливаннями рубля та внутрішніми бухгалтерськими операціями. російська алмазна промисловість, колись символ «твердого» експорту кремля, нині стрімко втрачає ринки збуту і репутацію на тлі міжнародної ізоляції.
4. Продажі сільгосптехніки в росії обвалилися через брак грошей у аграріїв.
— російський ринок сільськогосподарської техніки опинився у глибокій кризі: за підсумками дев’яти місяців 2025 року відвантаження на внутрішній ринок скоротилися на 26,5%, до 114,3 млрд рублів.
— У кількісному вираженні падіння ще більш драматичне — продажі зернозбиральних комбайнів зменшилися майже в 1,5 раза (до 1570 одиниць), тракторів — на 37% (до 1971 одиниці), а зерноочисних машин — на 39% (до 474 одиниць).
— Головна причина обвалу — критичне скорочення платоспроможності аграріїв. Галузь задушили висока ключова ставка Центробанку (16,5% з 27 жовтня після короткого зниження з 21% у червні), падіння прибутковості сільгоспвиробників і брак державних субсидій.
— У результаті галузь не може навіть наблизитися до рівня 2024 року, який уже був найгіршим за останні роки.
— Ситуація демонструє, що спроби кремля підтримати економіку через «імпортозаміщення» і внутрішній попит провалюються: без доступу до дешевих кредитів та іноземних технологій російський агросектор продовжує деградувати.
5. Китай масово постачає двигуни для російських військових дронів.
— Попри офіційні заяви Пекіна про «нейтралітет» і відсутність постачань зброї до росії, китайські компанії масово забезпечують кремль комплектуючими, які використовуються у виробництві військових дронів.
— За даними непублічних звітів, що були підготовлені для Держдепартаменту США та урядів європейських країн, мова йде про мільйони моторів та інших компонентів подвійного призначення, які надходять у розпорядження російських військових структур.
— Згідно з одним із цих звітів, у 2024 році росія закупила понад 3,3 млн двигунів у китайської компанії Shenzhen Kiosk Electronic.
— Кінцевим отримувачем у більшості випадків виступало московське ТОВ «Рустакт», яке пов’язане з військово-промисловим комплексом рф.
— Формально такі двигуни можуть використовуватись у побутовій техніці чи електросамокатах, але фактично вони застосовуються у дронах, які росія спрямовує проти українських міст і цивільного населення.
— Матеріали, підготовлені київським Центром оборонних реформ на основі митних даних, корпоративної звітності та розвідінформації, свідчать про системну участь Китаю у підтримці російської військової машини.
— Така допомога дозволяє москві частково компенсувати дефіцит високотехнологічних компонентів, викликаний західними санкціями, і продовжувати ведення війни проти України.
6. Трамп не став тиснути на Китай через російську нафту.
— Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з лідером КНР Сі Цзіньпіном не порушив тему російської нафти, чим поставив під сумнів подальше посилення санкцій проти москви. «Ми, по суті, не обговорювали нафту. Ми говорили про те, як можемо працювати разом, щоб спробувати завершити цю війну», — заявив Трамп після переговорів.
— Видання зазначає, що відсутність тиску з боку Вашингтона на Пекін означає збереження одного з головних фінансових джерел для російського військового бюджету.
— Попри оголошення перших санкцій проти «Роснафти» та «Лукойла», реальне обмеження енергетичних потоків виглядає сумнівним. Ігнорування питання російської нафти підриває логіку санкційної політики США. «Неможливо заявляти про жорстку лінію щодо москви, не обговорюючи її найбільшого економічного партнера — Китай», — зазначив аналітик Obsidian Risk Advisors Бретт Еріксон.
— За його словами, санкції Трампа нині виглядають радше символічними, аніж реальними.
— Пріоритетом американського лідера стала нормалізація відносин із Китаєм та пошук «великої торговельної угоди», а не тиск на російську енергетику. Між тим, москва дедалі більше залежить від китайських закупівель нафти, а будь-яке зниження активності Пекіна може різко вдарити по доходах кремля.
— Китай залишається головною економічною опорою російського експорту, однак великі компанії уникають ризику вторинних санкцій і вже скорочують співпрацю з рф.
— Таким чином, навіть за відсутності нових санкцій, позиції росії на азійських ринках залишаються хиткими, а її енергетична залежність від Китаю — дедалі небезпечнішою.
7. США готові замінити росію в постачанні енергоносіїв до Китаю.
— Сполучені Штати можуть повністю замінити росію в постачанні нафти й газу до Китаю, якщо Пекін вирішить скоротити закупівлі російських енергоносіїв. Про це заявив міністр енергетики США Крис Райт в інтерв’ю Bloomberg.
— «Ми можемо зменшити обсяги російської нафти наполовину й при цьому зберегти збалансований ринок. Безперечно можемо», — наголосив він, додавши, що нині США виробляють на 50% більше нафти, ніж росія чи Саудівська Аравія. Китай залишається найбільшим імпортером енергоносіїв у світі, тоді як США — найбільший експортер.
— За словами Райта, між двома країнами існує значний потенціал для взаємовигідної співпраці. Раніше президент США Дональд Трамп повідомив про домовленість із головою КНР Сі Цзіньпіном: Китай погодився розпочати закупівлі американських енергоносіїв.
— Команди обох держав незабаром проведуть переговори щодо енергетичної угоди. Паралельно сторони узгодили торгові поступки — Вашингтон знизить мита на китайський імпорт на 10%, а Пекін скасує обмеження на експорт рідкоземельних металів.
— Такі домовленості створюють для москви реальний ризик втрати ключового енергетичного партнера — Китаю, що посилить тиск на російську економіку, вже ослаблену санкціями та падінням прибутків від нафти й газу.
8. Індія тестує повернення до російської нафти попри ризики санкцій.
— Найбільший нафтопереробник Індії — компанія Indian Oil Corp — придбав кілька партій російської нафти, однак угоди укладені через посередників, аби уникнути порушення західних санкцій.
— Держкомпанія закупила п’ять партій нафти з постачанням у грудні від трейдерів, які формально не підпадають під санкції США та ЄС. Це сталося після того, як Вашингтон розширив обмеження проти двох ключових російських гравців — «Лукойла» та «Роснафти».
— Після введення нових санкцій більшість індійських нафтопереробних заводів, зокрема Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy і Reliance Industries, припинили закупівлі російської сировини, остерігаючись вторинних обмежень і фінансових ризиків.
— У компанії Indian Oil Corp заявили, що продовжать закупівлі лише за умови, якщо вони не суперечитимуть санкційному режиму. За словами трейдерів, мова йде приблизно про 3,5 млн барелів нафти сорту ESPO з доставкою в порт на сході Індії.
— Поодинокі закупівлі не свідчать про відновлення стабільного потоку російської нафти. москва дедалі більше втрачає надійних покупців, а її енергетичний сектор залишається вразливим до будь-яких нових санкційних рішень.
9. У Німеччині засудили агентів рф, які готували диверсії.
— У Німеччині суд визнав винними трьох осіб, які діяли за завданням російських спецслужб і готували диверсії на території країни. Вищий земельний суд Мюнхена засудив головного обвинуваченого — німецького громадянина з російським паспортом Дітера Ш., який раніше воював на Донбасі на боці проросійських угруповань, — до шести років позбавлення волі. Ще двоє спільників отримали умовні терміни.
— Слідство встановило, що засуджені передавали дані про переміщення військової техніки, зокрема тієї, що прямувала до України, та стежили за об’єктами військової і паливної інфраструктури.
— Вони також збирали інформацію про американських військових на базі Графенвер у Баварії та планували підриви на залізниці, щоб перешкодити постачанню зброї Києву.
— Суд назвав дії обвинувачених частиною спроб москви дестабілізувати ситуацію в ЄС і зірвати західну військову підтримку України.
Литва прекратит перевозки российской нефти в Калининградскую область
Литва остановит транзит российской нефти в Калининградскую область в рамках усилий по соблюдению санкционного режима в отношении «Роснефти» и «Лукойла». О прекращении перевозок такой продукции объявила компания «Литовские железные дороги» (LTG), которая в 2024 году транспортировала из/в РФ 371 тыс. тонн нефтепродуктов (почти все — продукция «Лукойла»), а с начала 2025-го — еще 194 тыс. тонн нефти «Лукойла», передает издание LRT.
Санкции США против двух крупнейших российских нефтяных компаний начнут действовать с 21 ноября, и до этой даты компании, чтобы не попасть под вторичные ограничения, должны прекратить взаимодействие с ними. «По завершении переходного периода для завершения сделок LTG не будет осуществлять перевозки, в цепочке которых так или иначе участвуют компании „Лукойл“ или „Роснефть“, санкционированные США и Великобританией, а также связанные с ними предприятия», — заявили в компании. В LTG отметили, что перевозки продукции «Роснефти» через Литву не осуществлялись ни в 2024-м, ни в текущем году.
Также в перевозчике подчеркнули, что ни одна принадлежащая ему компания «не имеет прямых договорных отношений» с российскими нефтегигантами. «Продукцию „Лукойла“ транзитом из России в Калининград перевозят экспедиторы, чьи имена мы не можем раскрывать из-за договорных обязательств», — пояснили в LTG.
Транспортировка российских нефтепродуктов по территории Евросоюза была запрещена в декабре 2022 года (за исключением трубопроводных поставок). Для Литвы, однако, было сделано исключение, согласно которому по территории страны в Калининградскую область из РФ могут перевозиться товары первой необходимости — исключительно железнодорожным транспортом.
В марте российские власти сообщили, что Литва на 30% (на 20 тысяч тонн) сократила квоты на перевозку грузов по железной дороге через территорию страны.
Президент США Дональд Трамп ввел санкции против «Лукойла» и «Роснефти», а также их дочерних предприятий 22 октября из-за отказа Кремля остановить войну в Украине. Американский Минфин дал месяц на прекращение операций с попавшими под ограничения компаниями.
