Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 30.05.2026
1. У ніч на 30 травня українські безпілотники завдали серії ударів по російським нафтобазам на Кубані і в окупованому Криму.
— Однією з цілей стала перевалочна нафтобаза ТОВ «Південна нафтова компанія» в промисловій зоні Армавіра Краснодарського краю. Після атаки на об’єкті спалахнула пожежа, яку російські служби гасили близько п’яти годин. Чергового удару зазнала й нафтобаза у Феодосії в окупованому Криму.
— За повідомленнями місцевих джерел та супутниковими даними, на об’єкті виникло щонайменше два осередки займання. Дим від пожежі простягнувся майже на десять кілометрів у бік Чорного моря, що свідчить про серйозність пошкоджень.
— Крім того, безпілотники атакували морський порт Таганрога в Ростовській області. За інформацією місцевої влади, внаслідок удару загорілися танкер, резервуар із паливом та адміністративна будівля. Також повідомлялося про вибухи поблизу місцевого авіаційного підприємства, яке вже неодноразово ставало ціллю атак.
— Нафтобази, порти, резервуари для зберігання пального та логістичні вузли дедалі частіше опиняються під вогневим контролем українських дронів.
2. Нафтопереробна галузь рф досягла найнижчого рівня за 16 років.
— З 14 по 20 травня середня переробка нафти в рф скоротилася до 4,34 млн барелів на добу, що на 60 тис. менше, ніж тижнем раніше. Найбільше постраждав Рязанський НПЗ «Роснефті»: після атаки 15 травня він скоротив переробку майже вшестеро — до понад 40 тис. барелів на добу.
— Постраждав і «Славнефть-ЯНОС», який після атак 8 і 13 травня скоротив переробку більш ніж на третину — до ~95 тис. барелів на добу. Астраханський ГПЗ «Газпрому» після удару 13 травня зупинив роботу.
— Проблеми торкнулися й інших НПЗ: НОРСІ «Лукойла» знизив переробку на ~5%, Московський НПЗ «Газпромнефти» — на 14%. Туапсинський і Киришський заводи досі не відновили роботу.
— Регулярні атаки на НПЗ не лише скорочують виробництво пального, а й змушують компанії витрачати дедалі більше ресурсів на ремонт, відновлення та захист об’єктів.
3. Вугільна галузь рф продовжує втрачати позиції.
— За даними Росстату, у січні–квітні 2026 року в росії видобули 140 млн тонн вугілля, що на 5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше падіння зафіксовано у сегментах, які найбільше залежать від зовнішнього попиту та транспортної логістики. Зокрема, видобуток антрациту скоротився на 15% — до 6,5 млн тонн.
— Видобуток інших марок кам’яного вугілля впав на 8% і становив 64,7 млн тонн. Загалом видобуток кам’яного вугілля знизився на 5,4% — до 107 млн тонн. Також скоротилося виробництво бурого вугілля — на 3,5%, до 33,7 млн тонн.
— Падіння видобутку свідчить про поглиблення кризи в одній із традиційно важливих для росії експортних галузей. Попри спроби переорієнтувати поставки на азійські ринки, російські компанії стикаються з жорсткою конкуренцією, логістичними обмеженнями та дедалі нижчою прибутковістю, що поступово підриває економічну стійкість сектору.
4. Фінансові результати «газпрому» за перший квартал 2026 року показали різке погіршення прибутковості.
— Чистий прибуток компанії за МСФЗ скоротився майже вдвічі — до 345,2 млрд рублів проти показників аналогічного періоду минулого року. Особливо показовим є падіння доходів від експорту газу. За даними звітності, експортна виручка скоротилася на 22% через зміцнення рубля та збереження низьких обсягів постачання на зовнішні ринки.
— Європейський напрямок, який десятиліттями був головним джерелом прибутку для «газпрому», так і не зміг відновитися після втрати значної частини ринку через війну проти України та санкційний тиск.
5. Польща розширила національний санкційний список, включивши до нього низку компаній із росії та країн Європи.
— За даними польської влади, ці компанії можуть бути пов’язані зі схемами транскордонних криптовалютних переказів між ЄС та рф. Під санкції потрапило російське ТОВ «Кошелёк.ру» із Санкт-Петербурга. У рішенні польської сторони зазначається, що існують серйозні підозри щодо використання платформи для переказу коштів між країнами Євросоюзу та росією через сервіси криптовалютних гаманців.
— Польські органи звернули увагу на зв’язок між російськомовною версією платформи Quicko Wallet та польською компанією Quicko. Також до санкційного списку внесено російське ТОВ «Квико» з москви. Польська влада вважає, що компанія надавала доступ до платіжних послуг суб’єктам із високоризикових секторів, зокрема криптовалютної індустрії, а також структурам, пов’язаним із росією або згаданим у розслідуваннях щодо можливої причетності до організованої злочинності.
— Окрім російських компаній, під санкції потрапили польська Quicko sp. z o.o., яку названо бенефіціарним власником російського ТОВ «Квико», естонська MoneySwap OU, литовські UAB Trustee Global та MoneyAmber UAB, а також хорватська Moneysail d.o.o.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 31.05.2026
1. У ніч на 31 травня Саратовський нафтопереробний завод «роснефти» знову опинився під атакою безпілотників.
— За повідомленнями місцевих джерел, після ударів на території підприємства спалахнула масштабна пожежа, а над промисловою зоною піднявся густий стовп диму.
— За попередніми даними, однією з цілей могла стати установка ізомеризації — важливий елемент виробничого циклу, який використовується для підвищення якості моторного пального.
— Нинішня атака стала щонайменше чотирнадцятою від початку повномасштабної війни.
2. Україна заявила про успішне ураження низки важливих військових і паливних об’єктів на території рф під час масштабної нічної атаки безпілотників.
— За інформацією Сил безпілотних систем України, під удар потрапили 23 цілі в глибокому тилу країни-агресора, включно з військовим аеродромом, ракетним комплексом та нафтовою інфраструктурою.
— Командувач СБС Роберт Бровді («Мадяр») повідомив, що українські дрони вдруге за тиждень атакували військовий аеродром у Таганрозі. За його словами, внаслідок удару було знищено оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер», який російська армія регулярно використовує для обстрілів українських міст та цивільної інфраструктури.
— Крім того, повідомили про ураження двох літаків Ту-142. Ці машини створені на базі стратегічного бомбардувальника та використовуються для дальньої морської розвідки, патрулювання і виконання спеціальних завдань. Один із літаків міг належати до рідкісної модифікації Ту-142МР — спеціалізованого повітряного ретранслятора зв’язку для управління стратегічними атомними підводними човнами.
— Якщо інформація про знищення або серйозне пошкодження літаків Ту-142 підтвердиться незалежними джерелами, це може стати однією з найболючіших втрат для російської військової авіації за останній час.
— Такі літаки є доволі рідкісними та складними у відновленні, а їхнє виробництво давно припинене.
3. російська економіка стикається з дедалі глибшою інвестиційною кризою, що стало однією з головних причин різкого погіршення прогнозів економічного зростання.
— Мінекономрозвитку рф знизило прогноз зростання ВВП на 2026 рік утричі — з 1,3% до 0,4%, а одним із ключових факторів такого перегляду стало скорочення капіталовкладень. Після падіння інвестицій в основний капітал на 2,3% у 2025 році влада очікує їх подальше зниження ще на 1,5% у 2026-му. Навіть за офіційними оцінками, повернення до рівня інвестиційної активності 2024 року може відбутися не раніше 2028 року.
— Ситуацію погіршують високі процентні ставки, зростання податкового навантаження та погіршення фінансового стану підприємств. Найбільші російські компанії, серед яких «Газпром», «Роснефть», РЖД, «Лукойл», «Норнікель» і «Транснефть», фактично не розширюють свої інвестиційні програми навіть у номінальному вираженні.
— Особливо показово, що інвестиції забезпечували близько половини приросту російського ВВП у попередні роки. Тепер цей механізм практично перестає працювати, що створює довгострокові ризики для модернізації промисловості, розвитку інфраструктури та оновлення виробничих потужностей.
— На цьому тлі росія продовжує залишатися нетто-експортером капіталу. Попри численні заяви кремля про «суверенізацію економіки», «поворот на Схід» та пріоритет внутрішнього розвитку, значні фінансові ресурси продовжують залишати країну. За оцінками, чистий відтік капіталу становить у середньому близько 4% ВВП щороку. За нинішніх масштабів економіки це еквівалентно приблизно 80–85 млрд доларів на рік.
— Фактично росія одночасно стикається з двома взаємопов’язаними проблемами: скороченням внутрішніх інвестицій та постійним відпливом капіталу за кордон.
4. російська програма імпортозаміщення в цивільному авіабудуванні дедалі більше розходиться з реальністю.
— За програмою розвитку авіагалузі рф до 2030 року, у 2025 році планувалося передати авіакомпаніям 20 літаків: 9 МС-21, 4 Ту-214, 2 Іл-96 та 5 ЛМС-901 «Байкал».
— Фактичні результати виявилися майже нульовими: у 2025 році поставили лише один Ту-214, а у 2024 не передали жодного пасажирського літака за програмою.
— Перша версія плану передбачала випуск 102 літаків у 2025 році, але цілі неодноразово знижували через проблеми з комплектуючими, двигунами та виробництвом.
— Програма фактично провалилась і показала залежність російської авіагалузі від західних технологій та складнощі з серійним випуском сучасних літаків.
— У результаті авіакомпанії рф продовжують експлуатувати старі літаки та відкладати оновлення флоту, тоді як розрив між офіційними обіцянками та реальними можливостями галузі лише збільшується.
5. В окупованому Криму запроваджують талонну систему на бензин та обмежують продаж пального через дефіцит запасів.
— Окупаційна влада півострова з 31 травня ввела обмеження на реалізацію бензину А-95 та А-92. Бензин А-95 відтепер відпускатимуть у пріоритетному порядку для комунального та соціального транспорту, а на АЗС мереж «АТАН» і «ТЕС» його можна буде придбати лише за спеціальними талонами.
— Ще жорсткіші обмеження стосуються бензину А-92. Через нестачу запасів його продаж обмежили до 20 літрів на один транспортний засіб, а заправка в каністри повністю заборонена. Окупаційна адміністрація пояснює рішення проблемами із забезпеченням паливом та запевняє, що ситуацію нібито вдасться стабілізувати протягом 30 днів.
— Водночас сам факт запровадження талонів і лімітів на продаж пального свідчить про зростання логістичних труднощів та вразливість системи постачання на окупованому півострові.
6. російський паливний ринок стикається з дедалі більшими ризиками дефіциту та зростання цін на тлі скорочення виробництва нафтопродуктів.
— За даними росстату, у квітні 2026 року випуск нафтопродуктів у рф знизився на 9,2% порівняно з аналогічним місяцем минулого року та на 11,3% порівняно з березнем.
— Негативна тенденція сформувалася ще в першому кварталі. Обсяг первинної переробки нафти скоротився на 1,6% у річному вимірі — до 64,1 млн тонн. Виробництво автомобільного бензину впало на 4,8% — до 10,8 млн тонн, а дизельного пального — на 0,6%, до 21,4 млн тонн. На цьому фоні стрімко зростають ціни.
— За інформацією росстату, ціни виробників бензину у квітні були на 31,8% вищими, ніж роком раніше, і на 6,1% перевищили березневий рівень. Таке зростання свідчить про посилення дисбалансу між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку.
— Протягом останніх місяців російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників, що призводить до зупинок виробництва, ремонтів та скорочення обсягів переробки.
— Додатковий тиск створюють планові ремонти підприємств і проблеми з модернізацією обладнання. Скорочення пропозиції пального підвищує ризик різких цінових стрибків на автозаправних станціях.
— Уже зараз темпи подорожчання бензину виходять за межі показників загальної інфляції, що створює додатковий тиск на населення та бізнес.
