Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 29.03.2025
1. російський фондовий ринок продовжує зазнавати значних втрат на тлі відсутності прогресу в переговорах.
— Після короткочасного оптимізму, викликаного новинами про можливі переговори між росією та США щодо України, індекс Московської біржі демонструє затяжне падіння.
— У п’ятницю цей індекс впав восьмий день поспіль — найдовший безперервний спад з 2019 року.
— Незважаючи на натяки з боку США щодо можливості перегляду санкцій, ЄС чітко дав зрозуміти, що не планує цього робити.
— Найбільших втрат зазнали акції «Газпрому», які подешевшали на 5% через відсутність перспектив відновлення постачання газу до Європи.
— Цінні папери російських банків також втратили вартість: ВТБ — на 4,3%, «Сбербанку» — на 1,9%. Це стало результатом відмови Єврокомісії перепідключати російські банки до системи SWIFT навіть у рамках потенційної угоди про «зерновий коридор» у Чорному морі.
— Суттєво впали й акції інших великих компаній: «Аерофлот» втратив майже 4% на тлі нереалізованих надій на відновлення міжнародних рейсів, «Роснефть» — 1%, «Норнікель» — 1,2%, «Северсталь» — 3,3%.
— За останні два тижні індекс Московської біржі скоротився майже на 9%, нівелювавши весь приріст, досягнутий у лютому після першого телефонного дзвінка між путіним і Дональдом Трампом.
— Інвестори побоюються затягування мирного врегулювання війни, що й спровокувало хвилю розпродажів. Підсумком є подальше погіршення інвестиційного клімату в росії, зумовлене санкційним тиском і відсутністю перспектив зняття міжнародних обмежень.
2. Дистриб’ютор одягу Bugatti йде з російського ринку.
— Суттєвий негативний вплив на фінансовий стан компанії мали західні санкції, неможливість проводити розрахунки з європейськими постачальниками та зростання витрат на логістику.
— Вихід з російського ринку чергового європейського бренду демонструє поглиблення економічної ізоляції країни, спричиненої санкціями, та нездатність місцевих компаній підтримувати бізнес у нових умовах.
3. Латвія вирішила скасувати дію Шенгенської зони для громадян росії та білорусі.
— Нові правила значно посилять вимоги до в’їзду для осіб, які не мають візи або посвідки на проживання, виданих латвійською владою.
— Відтепер такі громадяни зобов’язані щонайменше за 48 годин до прибуття в Латвію повідомити про мету своєї поїздки, тривалість перебування, пункт призначення, маршрут і контактні дані. У разі приховування інформації або надання неправдивих відомостей передбачено штраф до 2000 євро.
— Ці обмеження є частиною ширших зусиль Латвії щодо посилення контролю на кордонах з країнами, які підтримують агресію проти України.
— Рішення підкреслює дедалі жорсткіший підхід балтійських країн до російських і білоруських громадян на тлі триваючої війни.
4. Сі Цзіньпін закликав керівників міжнародних компаній сприяти захисту глобальних промислових та постачальних ланцюгів на тлі загрози нових тарифів з боку США.
— Голова КНР Сі Цзіньпін провів зустріч у Пекіні з керівниками міжнародних компаній на тлі значного скорочення прямих іноземних інвестицій у китайську економіку. Цей крок спрямований на залучення іноземних фірм для підтримки ослабленої економіки та зниження ризиків, пов’язаних із зростаючою геополітичною напруженістю.
— Китайській владі дедалі важче розвіяти побоювання інвесторів щодо стабільності економіки обсягом 18 трильйонів доларів.
— Бізнес-спільнота залишається стурбованою через жорсткі регуляторні заходи, репресії проти іноземних компаній та нерівні умови конкуренції на користь державних підприємств.
— На зустрічі були присутні близько 40 керівників компаній, переважно з фармацевтичного сектору. Частота подібних зустрічей між іноземними бізнесменами та китайськими чиновниками зросла останнім часом після публікації даних про падіння прямих іноземних інвестицій на 27,1% у 2024 році — найгірший показник з часів фінансової кризи 2008 року.
— Останніми місяцями Сі Цзіньпін намагається заспокоїти та стимулювати як внутрішній, так і міжнародний бізнес. У лютому він провів рідкісну зустріч з лідерами китайського технологічного сектору, зокрема з Джеком Ма (Alibaba), закликавши їх вірити в силу китайської моделі та активно проявляти підприємницький талант.
5. Один із головних донорів партії Reform UK продав деталі для зброї російському постачальнику.
— Британський виробник аерокосмічного обладнання постачав товари подвійного призначення індійській компанії, основним клієнтом якої є підсанкційна державна корпорація «Рособоронекспорт».
— Попри те, що росія активно шукає способи отримувати військові технології в обхід західних санкцій, ця історія привертає увагу не лише можливим порушенням санкцій з боку британської компанії. Вона також демонструє величезну цінову спекуляцію: індійська фірма перепродавала росіянам продукцію у 7 разів дорожче.
— Додатковий резонанс викликає те, що британська компанія є одним із найбільших донорів правопопулістської партії Reform UK, лідер якої, Найджел Фарадж, був одним із головних агітаторів за вихід Великої Британії з ЄС.
— За даними транспортних і митних документів, які вивчила NYT, компанія Techtest, що входить до складу британської аерокосмічної групи H.R. Smith, у 2023–2024 роках відправила 118 партій продукції індійській Hindustan Aeronautics.
— Загальна сума поставок, до яких входили передавачі, обладнання для кабіни пілота, антени та інша військова техніка, заборонена до продажу в росію, склала майже 2 млн доларів.
— Понад 70 партій містили так звані «високопріоритетні товари другого рівня» згідно з санкційною класифікацією США — «електроніку, яку росія, можливо, здатна частково виробляти, але віддає перевагу імпорту з США та країн-партнерів».
— Цей інцидент підкреслює слабкі місця санкційної політики Заходу, які дозволяють росії продовжувати закупівлю критично важливих компонентів для своїх озброєнь.
— Водночас участь у цій схемі компанії, пов’язаної з політичними силами, що виступають за ізоляціонізм та розрив із ЄС, викликає додаткові питання щодо етичних стандартів у бізнесі та політиці.
6. Сербська нафтова компанія NIS отримала ще 30 днів відстрочки від санкцій США, про що заявив президент країни Олександр Вучич.
— Міністерство фінансів США вдруге відклало набуття чинності санкціями проти NIS на прохання Белграда. Ця компанія опинилася під санкціями в січні через свій зв’язок із російськими «Газпром нефть» та «Газпромом», які володіють 56,15% її акцій.
— Помічник держсекретаря США з європейських та євразійських питань Джеймс О’Браєн тоді закликав повністю виключити російську частку з NIS.
— NIS є єдиною компанією в Сербії, що займається розвідкою та видобутком вуглеводнів, а також володіє великим нафтопереробним заводом у місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, а її мережа зі 400 автозаправних станцій представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії.
— У 2008 році «Газпром нефть» без тендеру придбала 51% акцій NIS за 400 млн євро. Наразі це друга за величиною компанія в Сербії. До запровадження санкцій частка «Газпром нефти» становила 50%, однак 26 лютого компанія оголосила про її зменшення до 44,85%, тоді як «Газпром» збільшив свою частку з 6,15% до 11,30%. Ще 29,87% акцій NIS належать Сербії, решта перебуває у власності міноритарних акціонерів.
— Американські санкції вимагають не лише скорочення російської частки, а й повного виходу росіян зі складу власників компанії.
— Така ситуація демонструє зростання тиску на російські енергетичні активи у Східній Європі, оскільки країни регіону намагаються послабити залежність від москви.
7. Мільярдер Ілон Маск стане головним бенефіціаром від підвищення мит на імпортні автомобілі у США.
— З 2 квітня в США набирають чинності 25-відсоткові мита на ввезення легкових автомобілів та автозапчастин.
— Компанія Tesla, заснована Маском, майже не відчує негативного впливу нових тарифів. Більшість авто, що продаються на американському ринку, виробляються на заводах у Техасі та Каліфорнії.
— Натомість значних втрат зазнають південнокорейські та японські автовиробники.
— Hyundai і Kia, попри наявність заводів у Джорджії та Алабамі, імпортують понад мільйон автомобілів, що може зменшити їхню операційну прибутковість за 2024 рік на 40%.
— Toyota імпортує близько половини автомобілів, що продає у США. Підвищення тарифів може знизити її очікуваний прибуток за 2026 рік на 6%.
— Nissan прогнозує зниження операційного прибутку на 56%.
— Американський Ford майже не відчує удару, оскільки 80% автомобілів, які він продає в США, виробляються всередині країни.
— Європейські бренди зазнають значних фінансових втрат. Porsche і Mercedes-Benz можуть втратити до $3,7 млрд через введення нових тарифів, що становитиме близько чверті їхньої операційної прибутковості.
— Найбільших втрат зазнає Німеччина як найбільший експортер автомобілів у США. У 2024 році до США було поставлено 446,5 тис. німецьких автомобілів на суму $24,8 млрд.
— Після оголошення Дональдом Трампом про введення мит, акції Porsche та Mercedes впали на 5,7%, BMW — на 4,9%, а Volkswagen Group — на 4,3%.
— Таким чином, рішення про підвищення тарифів посилює тиск на іноземних автовиробників, водночас створюючи додаткові конкурентні переваги для американських компаній.
— Tesla, завдяки місцевому виробництву, лише зміцнює свої позиції на внутрішньому ринку.
