Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 28.08.2025

1. Витрати росії на війну досягли історичного максимуму.

— За перше півріччя 2025 року кремль витратив 8,48 трлн рублів на армію та виробництво озброєнь, підрахував на основі даних Мінфіну науковий співробітник Німецького інституту проблем міжнародної безпеки Янніс Клюґе.

— Порівняно з минулим роком військові витрати зросли на 31%, із 2023-м — майже вдвічі, а від початку війни проти України вони збільшилися утричі.

— В середньому щоденні витрати становили 46,9 млрд рублів — більше, ніж річні бюджети окремих російських регіонів: Калмикії (28,8 млрд), Карачаєво-Черкесії (30,5 млрд) чи Алтаю (42,7 млрд).

— Особливо показовим є зростання «секретних» статей: із 8,48 трлн рублів понад 5,28 трлн (62%) витрачено через закриті канали. За рік обсяг прихованого бюджету зріс на 41%, а від початку війни — майже в чотири рази.

— кремль нарощує фінансування війни, посилюючи тиск на економіку та залишаючи соціальну сферу і регіони без необхідних ресурсів.

2. Російська економіка фактично зупинилася — уряд визнав, що липневе зростання склало лише 0,4% у річному вимірі, що у 2,5 раза менше, ніж у червні, і в 11 разів нижче, ніж наприкінці 2024 року.

— «Військовий бум», який кремль штучно підтримував протягом двох років, вичерпався.

— Промисловість балансує на межі стагнації з показником 0,7%, а цивільні галузі обвалилися в рецесію: виробництво меблів просіло на 12%, одягу — на 7%, електрообладнання — на 6,5%, спад у металургії досягнув 10,2%.

— Навіть оборонні підприємства, які кремль намагався зробити локомотивом економіки, втратили динаміку: їхній ріст уповільнився в 3,5–5 разів.

— Резерви, якими влада рф підживлювала економіку, вичерпалися. Далі утримувати військову індустрію кремль зможе лише за рахунок підвищення податків і перекачування ресурсів із цивільних секторів, що ще більше вдарить по економічному зростанню.

3. В росії обвал ринку нових автомобілів потягнув за собою і виробництво шин.

— У другому кварталі випуск легкових шин знизився на 18,9% рік до року та на 10% порівняно з першим кварталом — до 7,39 млн штук. У червні показники стали мінімальними принаймні з початку 2024 року. Найбільше скоротилось виробництво нешипованих зимових шин — на 26,6% (1,11 млн шт.); всесезонних — на 27,3% (210 тис. шт.); літніх — на 40% (1,64 млн шт.); інших сегментів — на 3,8% (4,43 млн шт.).

— Проблеми напряму пов’язані з падінням попиту: за січень–липень продажі нових легкових авто в рф скоротилися на 24%, до 651 тис. одиниць.

— До кінця року спад може посилитися, оскільки найбільші автовиробники, зокрема «АвтоВАЗ», уже перейшли на скорочений графік роботи.

— Удар відчувають і споживачі — попит на шини падає не лише через відсутність нових авто, але й через економію. Таксі та каршеринг масово «докочують» зношені шини, відмовляються від розширення автопарків або переходять на дешеві китайські аналоги.

— російський автопром опинився в замкненому колі: скорочення виробництва машин знижує попит на шини, а падіння споживчої купівельної спроможності лише поглиблює кризу.

4. Дві третини компаній вугільної галузі росії працюють у збиток.

— Вугільна галузь росії за перше півріччя 2025 року зафіксувала сукупний збиток у 185,2 млрд рублів. Це означає, що підприємства втрачали понад 1 млрд рублів щодня, а дві третини компаній працювали в мінус.

— Ситуація погіршилася через санкції, які відрізали російське вугілля від європейських ринків, і скорочення попиту в Азії. Втрати лише за пів року перевищили показники всього минулого року (112,5 млрд рублів).

— У річному вимірі збитки зросли у 26 разів — на 2500%. Додатковим ударом стало падіння світових цін на енергетичне вугілля до $64–83 за тонну та зміцнення рубля, що суттєво знизило рентабельність виробництва.

— У Кузбасі, який забезпечує більшість видобутку кам’яного та коксівного вугілля в країні, вже закрилися 17 шахт і розрізів, частина з них — остаточно.

— За оцінками профільного міністерства, близько 27 компаній, на які припадає десята частина загальнонаціонального видобутку, перебувають у передбанкрутному стані.

— Економічна безвихідь і високі витрати на видобуток і транспортування роблять російську вугільну промисловість неконкурентоспроможною, а значну частину підприємств — приреченими на зникнення.

5. росія намагається відновити торгівлю з Китаєм напередодні саміту.

— Торговельний оборот між росією та Китаєм у січні–липні 2025 року скоротився на 8,1% у річному вимірі, свідчать дані китайської митниці. Причинами падіння стали зменшення імпорту автомобілів у росію та скорочення експорту російської нафти до Китаю.

— москва занепокоєна цією тенденцією напередодні саміту Шанхайської організації співробітництва, що відбудеться у Тяньцзіні. Очікується, що під час зустрічі сторони обговорюватимуть шляхи збільшення двосторонньої торгівлі, зокрема у сферах сільського господарства та енергетики.

— Незважаючи на зростання товарообігу до рекордних $245 млрд у 2024 році, залежність росії від Китаю посилюється. Зокрема, Пекін забезпечує критичні технології для російської промисловості та військової сфери.

— Дані свідчать, що з початку року експорт російського палива до Китаю знизився майже на 20%, імпорт смартфонів та комп’ютерів упав на 27,5%, а постачання автомобілів та іншої техніки скоротилося на 46%. Частково це компенсувалося зростанням експорту алюмінію, міді та нікелю з росії.

— Попри заяви про стратегічне партнерство, Пекін і москва досі не змогли домовитися щодо ключових проєктів, зокрема будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» чи експорту російської пшениці до Китаю.

6. Китай залишився головним покупцем російських енергоносіїв у липні.

— На його частку припало 42% усіх експортних доходів рф у топ-5 країн — 6,2 млрд євро. Основу поставок становила нафта: 4,1 млрд євро, або дві третини імпорту.

— Індія опинилася на другій позиції з імпортом у 3,5 млрд євро, з яких 2,7 млрд (78%) припали на сиру нафту.

— Туреччина закупила російських енергоносіїв на 3,1 млрд євро, при цьому майже 40% становили нафтопродукти.

— ЄС, попри санкції та скорочення залежності від російського палива, все ще лишається серед основних імпортерів — у липні він придбав енергоресурсів на 1,3 млрд євро. При цьому 70% припали на газ — зріджений і трубопровідний, що підтверджує збереження критичних точок у відносинах Європи з москвою.

— Замикає п’ятірку Саудівська Аравія, яка закупила лише нафтопродукти на суму 489 млн євро. Інші види палива країна не імпортувала, що свідчить про обмеженість попиту на російський експорт поза традиційними напрямками.

— Економіка кремля дедалі сильніше зав’язана на Китай та Індію, тоді як доходи від Європи скорочуються, а альтернативні ринки не дають значного приросту.

7. росія вперше змогла доставити в Китай партію зрідженого газу з заводу «Арктик ЗПГ-2», що перебуває під санкціями США.

— За даними сервісів відстеження суден, газовоз Arctic Mulan пришвартувався в китайському порту Бейхай. Це перший випадок, коли судно так званого «тіньового флоту» з вантажем «Арктик ЗПГ-2» дісталося до іноземного термінала. Раніше покупці уникали таких поставок через ризик вторинних санкцій Вашингтона.

— Завод «Арктик ЗПГ-2», що належить «Новатеку», кремль розглядає як ключовий для планів наростити експорт ЗПГ утричі до 2030 року після втрати європейського ринку трубопровідного газу. Але проєкт із 2023 року перебуває під кількома хвилями жорстких американських санкцій. Навесні 2024-го виробництво фактично зупинилося.

— Пізніше москва намагалася відновити експорт через «тіньовий флот», проте через дефіцит спеціалізованих газовозів і відмову покупців відвантаження неодноразово зривалося.

— Лише зараз вдалося здійснити поставку, яка однак демонструє високі ризики: кожен наступний рейс може потрапити під посилений контроль і блокування з боку США та їхніх партнерів.

8. Імпорт російської нафти до Індії зросте у вересні попри тиск США.

— У вересні Індія планує збільшити закупівлі російської нафти на 10–20% у порівнянні з серпнем, повідомляють учасники ринку. Це відбувається на тлі підвищення мит США на індійський імпорт та спроб Вашингтона скоротити доходи москви від енергоносіїв.

— Додаткові обсяги зумовлені тим, що російські нафтопереробні заводи зупинили частину виробництва через обстріли та технічне обслуговування, тож експортери пропонують нафту зі знижками до Brent.

— За перші 20 днів серпня Індія імпортувала в середньому 1,5 млн барелів російської нафти на добу — близько 40% власних потреб. Таким чином країна зберігає статус найбільшого покупця російської сировини, яку витіснили із західних ринків.

— Без індійського попиту росії буде складно утримувати експортні обсяги, що напряму впливає на доходи її бюджету. Обмежувальні заходи США та ЄС можуть відчутно вплинути на постачання лише з жовтня, коли почнуть діяти нові тарифи та знижені цінові ліміти.

9. ЄС готує 19-й пакет обмежень проти росії та вперше може застосувати механізм вторинних санкцій.

— Мова йде про тиск на країни, які допомагають москві обходити діючі обмеження. Глави МЗС країн ЄС зберуться цього тижня у Копенгагені, де розглянуть різні варіанти нових заходів. Серед них — інструмент протидії обходу санкцій, створений ще у 2023 році, але досі не застосований.

— Він дозволяє забороняти постачання певних товарів третім країнам, якщо ті використовуються для підтримки російської воєнної економіки.

— Крім того, обговорюється посилення обмежень проти російського нафтового, газового та фінансового секторів, а також санкції проти причетних до депортації українських дітей.

— Нинішня дискусія в ЄС відображає проблему: традиційні санкції проти росії вже практично вичерпані, і Брюссель змушений переходити до більш жорстких кроків.

— Паралельно Сполучені Штати вже почали використовувати вторинні заходи — зокрема, запровадили 25% мито на індійські товари, мотивуючи це тим, що Нью-Делі підтримує війну кремля через закупівлі російської нафти.

10. США запровадили санкції проти росіянина та північнокорейського дипломата за участь у схемах із фіктивними айтішниками з КНДР.

— Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти двох фізичних та двох юридичних осіб за участь у «шахрайській схемі» із залученням північнокорейських IT-спеціалістів.

— За даними Мін’юсту США, подібні схеми лише за останні шість років завдали американському бізнесу збитків щонайменше на $88 млн. Північнокорейські програмісти незаконно працювали в американських компаніях, отримували доступ до корпоративних мереж, викрадали вихідний код і навіть шантажували роботодавців.

— До санкційного списку внесено співробітника торгового консульства Північної Кореї в росії Кім Ун Сона, росіянина Віталія Андрєєва, а також північнокорейську компанію Korea Sinjin Trading Corp. та китайську Shenyang Geumpungri Network Technology Co.

— За роз’ясненням Управління з контролю за іноземними активами (OFAC), будь-які кошти чи активи, що проходять через ці структури, підлягатимуть блокуванню. Компанії та особи, які співпрацюватимуть із ними, ризикують понести як кримінальну, так і цивільну відповідальність.