Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 27.05.2026
1. Україна 27 травня завдала ударів по військових та паливних об’єктах рф — під атакою опинилися авіаремонтний завод у Таганрозі, військовий аеродром «Балтимор» у Воронежі та НПЗ у Туапсе.
— У Ростовській області після роботи ППО уламки впали в районі 325-го авіаційного ремонтного заводу в Таганрозі. За фото і відео очевидців, на території підприємства почалася сильна пожежа. Завод ремонтує Ан-12, Ан-72, Іл-76, Су-24, Су-25, а також вертольоти Мі-8 і Мі-24 та перебуває під західними санкціями через участь у забезпеченні війни проти України.
— У Воронежі, за даними українських моніторингових ресурсів, ракети Storm Shadow були спрямовані по військовому аеродрому «Балтимор», де базуються Су-34. Після удару над аеродромом піднявся густий чорний дим.
— Також уночі під удар знову потрапив НПЗ у Туапсе в Краснодарському краї.
2. російська влада готується запровадити нові обмеження на експорт пального після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі, які серйозно вдарили по паливному сектору країни.
— Після вже чинної заборони на експорт бензину уряд тепер розглядає можливість обмежити також вивезення дизельного пального та авіаційного керосину.
— Причиною стали масштабні проблеми в російській нафтопереробці після атак українських дронів. За оцінками, до другої половини травня в росії було зупинено або частково виведено з роботи НПЗ сумарною потужністю близько 238 тис. тонн на добу — це приблизно чверть усіх нафтопереробних потужностей країни.
— Найбільше постраждала центральна частина росії, де удари зачепили великі заводи в Кірішах, москві, Нижньому Новгороді, Рязані та Ярославлі. Саме ці підприємства забезпечували понад 30% виробництва бензину та близько 25% дизельного пального в країні.
— Завантаження російських НПЗ впало до мінімального рівня з 2009 року — близько 4,69 млн барелів на добу.
— кремль змушений не лише втрачати експортні доходи, а й рятувати внутрішній ринок від дефіциту пального за допомогою адміністративних заборон.
3. Ціна російської нафти у рублях у травні впала на 11% порівняно з квітнем — із 7299 до 6518 рублів за барель.
— Причиною стало зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту після спаду напруги навколо Ірану. Для російського бюджету це критично важливий показник, оскільки саме ціна нафти в рублях використовується для розрахунку ПВКК — ключового податку для нафтової галузі, який формує близько п’ятої частини доходів федерального бюджету.
— У результаті сильний рубль почав зменшувати рублеві доходи москви навіть попри відносно високі нафтові котирування.
— Хоча поточна ціна все ще приблизно на 20% вища за закладений у бюджет-2026 орієнтир у 5440 рублів за барель, «нафтова премія» для росії швидко скорочується.
— Після піків вище $120 світові ціни на нафту вже опустилися нижче $100 за барель, що звужує можливості кремля отримувати надприбутки для фінансування війни.
— Зміцнення рубля стало проблемою для бюджету: кожен рубль укріплення курсу коштує федеральному бюджету близько 100 млрд рублів доходів на місяць.
— російський бізнес вже закликає владу фактично перейти до ручного контролю валютного курсу, щоб стримати падіння експортних доходів.
4. російські авіакомпанії обходять санкції, щоб їх літаки продовжували літати.
— Попри масштабні санкції США, ЄС і Великої Британії, російські авіакомпанії продовжують підтримувати польоти західних літаків Airbus і Boeing завдяки схемам обходу обмежень через треті країни. Після 2022 року санкції мали паралізувати російську цивільну авіацію через заборону постачання літаків, двигунів і комплектуючих.
— Однак російські перевізники змогли частково адаптуватися: запчастини надходять через посередників в Індії, Туреччині, ОАЕ та Казахстані, а всередині країни активно розширюють ремонтні потужності.
— Одним із показових випадків є історія з двома двигунами CFM56. Їх продала компанія Vallair через індійських посередників Aman Aviation і MEC із формальною забороною реекспорту до росії. Але вже за два місяці двигуни опинилися у російської авіакомпанії «Россия». Після розголосу учасники схеми почали дистанціюватися один від одного.
— Водночас, Китай різко збільшив експорт авіаційних компонентів до росії, фактично допомагаючи підтримувати працездатність цивільного авіапарку.
— Втім, навіть попри тимчасову адаптацію, проблеми накопичуються. російський парк літаків поступово старіє, витрати на обслуговування ростуть, а залежність від сірих схем і посередників лише посилюється.
— Це означає, що російська авіація дедалі більше переходить у режим «виживання», де підтримка польотів залежить від напівлегального імпорту та канібалізації літаків.
5. Уряд росії продовжує згортати підтримку малого та середнього бізнесу.
— У першому кварталі 2026 року обсяг підтримки МСБ скоротився на 27,5% — до 52,5 млрд рублів проти 72,3 млрд роком раніше.
— Падіння триває вже другий рік поспіль: за підсумками 2025-го фінансування сектора також було зменшено. Скорочуються практично всі показники: менше підприємств отримують допомогу, падають обсяги фінансової підтримки та середній розмір виплат.
— Особливо помітно зменшилася саме фінансова допомога — на 17,3% у річному вимірі. російський малий бізнес дедалі швидше втрачає стійкість.
— Високі кредитні ставки, падіння споживчого попиту, податковий тиск і згортання держпідтримки прискорюють хвилю закриттів компаній у торгівлі, сфері послуг та громадському харчуванні. Економіка росії дедалі більше концентрується навколо великих держкорпорацій та військового сектору, тоді як цивільний приватний бізнес опиняється у стані затяжної деградації.
6. Санкції США продовжують ускладнювати росії постачання пального союзним режимам.
— російський танкер Universal із 270 тисячами барелів дизельного пального так і не зміг дістатися Куби й після місяця дрейфу в Саргасовому морі змінив курс у бік Бразилії.
— Судно вийшло з порту Вістіно в Ленінградській області та у квітні залишило Балтійське море. Танкер проходив Ла-Манш під охороною російського військового конвою, а далі його супроводжував фрегат чорноморського флоту «Адмірал Григорович».
— Попри це, судно, яке перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Швейцарії та Канади, не отримало можливості зайти на Кубу. Наразі танкер позначив пункт призначення як «For order», що означає очікування нових вказівок щодо маршруту.
— Навіть військовий супровід не гарантує російському «тіньовому флоту» можливості безперешкодно здійснювати поставки пального.
7. Велика Британія посилила санкційний тиск на росію, запровадивши обмеження проти криптовалютних платформ і фінансових мереж, які використовувалися для обходу західних санкцій та фінансування війни проти України.
— Під санкції потрапила пов’язана з кремлем криптомережа A7, яку британська влада називає одним із ключових інструментів підтримки російської воєнної економіки.
— Через цю систему здійснювалися розрахунки за експорт російської нафти та переказ коштів через криптовалютні канали. Особливу увагу Лондон звернув на використання фінансової інфраструктури Киргизстану.
— За оцінками британської сторони, у 2025 році через мережу A7 могли пройти понад $90 млрд — сума, співставна приблизно з половиною річних військових витрат росії.
— До санкційного списку увійшли 14 компаній і чотири фізичні особи. Серед них — криптобіржа EXMO, компанія біржі HTX (колишня Huobi), P2P-сервіс Bitpapa, платіжна система «Рапіра», а також кілька юридичних осіб із Киргизстану, включно з «Євразійським Ощадним Банком».
— Міністерка внутрішніх справ Великої Британії Іветт Купер заявила, що Лондон має намір перекривати фінансові канали, які допомагають кремлю фінансувати війну та обходити міжнародні обмеження.
8. Туреччина скоротила морський імпорт російської нафти Urals у травні до мінімуму з початку 2025 року.
— Закупівлі впали до 161 тисячі барелів на добу — це на 15% менше, ніж у січні–квітні, і майже вдвічі нижче за показник травня 2025 року, коли імпорт становив 302 тисячі барелів на добу.
— Однією з причин стало різке подорожчання російської нафти: ціни на Urals перевищували $100 за барель і досягли максимумів із 2014 року. Трейдери зазначають, що Туреччина звикла купувати російську нафту зі значним дисконтом і не готова переплачувати за сировину з рф.
— Падіння поставок Urals Анкара компенсувала збільшенням імпорту казахстанської нафти CPC Blend із родовищ Тенгіз, Карачаганак і Кашаган. Додатковим фактором стало перенаправлення значних обсягів російської нафти в Азію, насамперед до Індії, через що на ринку майже не залишалося вільних партій.
— Товарообіг між Туреччиною та рф продовжує падати вже третій рік поспіль. За підсумками 2025 року він скоротився на 6,6% — до $49,1 млрд, а поставки російських товарів до Туреччини за січень–квітень 2026 року обвалилися на 22,8%, що стало найгіршим показником серед усіх торговельних партнерів країни.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.05.2026
1. Після атаки дронів 21 травня Сизранський НПЗ «Роснєфті» повністю зупинив переробку нафти.
— Це вже шостий великий російський завод, який втратив частину або всі потужності від початку травня. На підприємстві була виведена з ладу ключова установка первинної переробки АВТ-6, яка забезпечує понад 70% виробничої потужності заводу. Ремонт може тривати щонайменше місяць.
— Сизранський НПЗ здатний переробляти до 8,5 млн тонн нафти на рік і виробляє близько 1,5 млн тонн дизельного пального та 800 тисяч тонн бензину.
— Втрата таких обсягів ще сильніше ускладнює ситуацію на російському паливному ринку. Раніше у травні через атаки БПЛА були змушені скоротити або повністю зупинити роботу Рязанський НПЗ, Московський НПЗ, «Нижньогороднєфтєоргсинтез», «Пермнєфтєоргсинтез» та «Киришинєфтєоргсинтез». У сумі це вже зачепило значну частину нафтопереробних потужностей рф.
2. російська влада почала розпродаж ключових державних активів, намагаючись закрити дедалі більшу діру у федеральному бюджеті.
— Після оголошення про приватизацію частини «Аерофлоту» уряд включив до плану продажу ще й 20% акцій Новоросійського морського торгового порту — одного з найбільших портових операторів країни. Продаж запланований на 2026–2028 роки.
— Йдеться про весь державний пакет НМТП, до якого входять стратегічно важливі нафтові порти Новоросійськ на Чорному морі та Приморськ на Балтиці. Разом вони забезпечують понад третину всього нафтового експорту росії.
— Від продажу частки НМТП бюджет зможе отримати лише близько 33 млрд рублів — сума виглядає символічною на тлі дефіциту федерального бюджету, який за січень–квітень уже наблизився до 6 трлн рублів.
— кремль починає продавати інфраструктуру, яка є критично важливою для експорту нафти та наповнення бюджету.
3. російська програма «імпортозаміщення» в авіапромі продовжує провалюватися.
— Проєкт легкомоторного літака ЛМС-901 «Байкал», який мав замінити радянський Ан-2, відклали вже втретє за останні три роки. Тепер перші літаки обіцяють передати лише у 2027 році — і навіть не для пасажирських перевезень, а для технічних авіаційних робіт.
— Серійне виробництво «Байкала» спершу планували на 2024 рік, потім перенесли на 2025-й через заміну американського двигуна General Electric на російський ВК-800. Однак через неготовність нового двигуна запуск проєкту відклали вже до 2027 року.
— Історія з «Байкалом» стала черговим прикладом деградації російського цивільного авіабудування після санкцій та втрати доступу до західних технологій. кремль роками обіцяв швидко замінити імпортні комплектуючі та відродити власний авіапром, але на практиці навіть проєкт простого регіонального літака перетворився на багаторічний провал із постійними зривами строків.
4. російський будівельний ринок почав втрачати темпи після згортання доступної пільгової іпотеки.
— У першому кварталі 2026 року майже 73% забудовників не виконали плани продажів житла — це найгірший показник за останні два роки.
— Для порівняння: наприкінці 2025 року 87% компаній повідомляли про виконання або перевиконання планів. Причиною спаду стало різке погіршення умов іпотеки з держпідтримкою та падіння попиту на житло на тлі високих ставок.
— Ринок, який роками підтримувався дешевими кредитами й бюджетними вливаннями, почав втрачати платоспроможних покупців. Забудовники дедалі песимістичніше оцінюють перспективи галузі.
— Понад половина компаній очікує падіння рентабельності та подальшого погіршення ситуації в будівництві вже протягом найближчого року. Також зростає частка компаній, які прогнозують скорочення обсягів нового будівництва.
5. російська влада фактично визнала, що не має грошей на оновлення критично зношеного цивільного флоту.
— Програму заміни суден віком понад 40 років пропонують фінансувати не з бюджету, а за рахунок додаткових поборів із бізнесу. До 2030 року москва планувала списати застарілі судна класу «ріка–море» та побудувати близько 500 нових суховантажів, танкерів і контейнеровозів. На це у 2026–2030 роках хотіли витратити 290 млрд рублів бюджетних коштів. Але грошей у держави не знайшлося.
— Тепер уряд пропонує перекласти витрати на судновласників і вантажовідправників — через підвищення тарифів на техогляд старих суден і нові надбавки до портових зборів. кремль усе частіше перекладає витрати на бізнес і населення.
— Додатковий удар припадає і на логістичну галузь: нові збори підвищать витрати на перевезення та ще більше вдарять по конкурентоспроможності російського експорту.
6. росія може вести масштабне глушіння та підміну GPS-сигналів у Європі.
— За словами заступника голови литовського регулятора зв’язку Даріуса Кулєшіуса, москва різко наростила інфраструктуру для GPS-спуфінгу — технології, яка передає фальшиві навігаційні сигнали та дезорієнтує системи позиціонування. Якщо на початку 2025 року в Калінінграді фіксували лише три такі антени, то зараз їх уже 36.
— Литовська сторона вважає, що йдеться вже не про поодинокі інциденти, а про системну кампанію електронного втручання проти європейської безпеки. За оцінками Вільнюса, зони потенційного впливу охоплюють країни Балтії, значну частину Польщі, райони Фінляндії та Швеції, а також акваторію Балтійського моря. Подібні дії створюють ризики для цивільної авіації, морської навігації, логістики та критичної інфраструктури.
— Після початку повномасштабної війни проти України країни Європи неодноразово звинувачували росію в електронних атаках і навігаційних перешкодах, хоча кремль традиційно все заперечує.
— Показово, що активізація таких операцій відбувається саме з Калінінградського анклаву — одного з найбільш мілітаризованих регіонів росії біля кордонів НАТО. Це ще раз демонструє, як москва використовує гібридні інструменти тиску не лише проти України, а й проти всієї європейської системи безпеки.
7. Велика Британія готує новий пакет санкцій проти фінсектору та енергетики рф.
— Велика Британія готує новий пакет санкцій проти росії, який посилює тиск на фінансовий сектор, криптообмінники та платіжні сервіси, а також розширює експортні обмеження для оборонної промисловості.
— Планується заборона на імпорт і транзит російського урану, посилення контролю за товарами подвійного призначення (зокрема хімікатами, металами та обладнанням для мікроелектроніки), а також обмеження на частину будівельних послуг для пов’язаних із росією структур.
— Також розширюються санкції щодо суден, які перевозять російський скраплений газ і вугілля, щоб ускладнити енергетичний експорт і схеми обходу обмежень через морську логістику.
8. Японія, попри санкції G7 проти росії, продовжує підтримувати робочі контакти з москвою для захисту інтересів свого бізнесу.
— Токіо направило до росії високопосадовців для переговорів із представниками російської влади та компаніями. До росії прибули керівник управління торговельної політики Мінторгу Японії Масайосі Араї та заступник директора департаменту європейських справ МЗС Масакі Ісікава.
— За словами міністра торгівлі Японії Рьосея Аказави, метою візиту є «підтримка діалогу» та захист активів японських компаній, які досі працюють у росії.
— У Токіо наголошують, що йдеться не про відновлення економічного співробітництва, а про технічні контакти, які Японія підтримує з 2023 року. Водночас сам факт таких переговорів демонструє, що енергетична та корпоративна залежність від російських ресурсів повністю не зникла навіть після початку повномасштабної війни проти України.
— Особливо показовим є те, що активізація контактів відбувається на тлі нестабільності на Близькому Сході та ризиків для глобального енергоринку через війну навколо Ірану.
— Японія змушена шукати способи убезпечити власні енергетичні інтереси, зокрема в проєктах «Сахалін-1» і «Сахалін-2», де японські компанії зберігають участь.
— При цьому залежність росії від азійських партнерів лише посилюється: після втрати значної частини західних ринків кремль дедалі більше змушений балансувати між поступками Китаю, Індії та іншим азійським покупцям енергоресурсів.
