Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 25.05.2026​

1. 24 травня українські безпілотники атакували нафтоперекачувальну станцію «Второво» у Володимирській області, яка належить Транснефті.

— Площа займання сягнула 800 квадратних метрів. Удар припав саме по НПС «Второво» — важливому вузлу системи транспортування нафтопродуктів у центральній частині рф.

— У Службі безпеки України заявили, що станція забезпечує великі нафтобази навколо москви, а також постачання пального для аеропортів Шереметьєво, Домодєдово та Внуково.

— Крім того, «Второво» є стартовою точкою магістрального нафтопродуктопроводу Второво — Ярославль — Кириші — Приморськ. Саме через цей маршрут російське дизельне пальне транспортується до балтійського порту Приморськ для подальшого експорту.

2. Україна дедалі активніше переходить до асиметричної оборони від російських ракет і дронів.

— Важливу роль у цьому почала відігравати українська система радіоелектронної боротьби Lima. На відміну від класичної ППО, Lima не знищує цілі фізично, а глушить і підміняє сигнали супутникової навігації.

— У результаті російські Shahed, крилаті та навіть балістичні ракети втрачають курс і не можуть точно вразити ціль. За даними розробників, за останні 18 місяців система допомогла зірвати атаки понад 20,5 тисячі дронів Shahed, а також відхилити від маршруту десятки російських ракет.

— Це суттєво ускладнює для росії реалізацію масованих ударів по українській інфраструктурі.

— Окремою перевагою Lima є її відносно низька вартість. Захист великого міста такою системою оцінюється приблизно у 5 млн євро — це співставно з ціною лише однієї ракети Patriot PAC-3. Для України, яка змушена економити дорогі західні боєприпаси, це створює значно дешевший спосіб виснаження російського ракетного потенціалу.

— Водночас система має й обмеження: дрони та ракети після втрати навігації все одно падають і можуть спричиняти руйнування.

— Але для росії це означає головне — дедалі меншу ефективність дорогих ракетних атак і зниження шансів точно вражати заплановані цілі.

3. Після чергового візиту путіна до Китаю російський уряд готується ще глибше зануритися у фінансову залежність від Пекіна.

— Мінфін рф оголосив про новий випуск державних облігацій у китайських юанях, намагаючись закрити дедалі більшу діру в бюджеті.

— За перші чотири місяці 2026 року дефіцит федерального бюджету росії майже сягнув 6 трлн рублів — значно вище за річний план у 3,8 трлн. Покривати нестачу грошей влада збирається за рахунок нових боргів, зокрема у китайській валюті. Збір заявок на нові 10-річні юаневі ОФЗ стартує наприкінці травня, а саме розміщення заплановане на 3 червня.

— Це вже не перша спроба кремля позичати у юанях: наприкінці минулого року російський Мінфін уже розмістив два випуски таких облігацій, однак залучити вдалося менше коштів, ніж очікувалося.

— Перехід до боргових запозичень у юанях демонструє, наскільки росія втратила доступ до західних фінансових ринків після санкцій. Одночасно це посилює залежність москви від Китаю, який поступово перетворюється не лише на головного покупця російської сировини, а й на ключового кредитора російської економіки.

4. «Зовнішнє управління» в рф як схема захоплення західних активів.

— Після початку повномасштабної війни росія запровадила механізм так званого «зовнішнього управління» для західних компаній, які намагалися залишити ринок рф.

— Фактично це означало передачу активів під контроль наближених до влади структур із подальшим продажем за заниженими цінами. Після зміни управління частина таких підприємств почала прямо або опосередковано працювати на потреби російської армії.

— Зокрема, пивоварна компанія «Балтика», що належала данській Carlsberg Group, запустила виробництво напою «Для СВОих» для російських військових.

— У підсумку кремль перетворив частину активів західного бізнесу на інструмент підтримки військової економіки рф, тоді як іноземні власники втратили контроль над підприємствами, зазнали репутаційних втрат і були змушені продавати активи з великими знижками.

5. У росії стискається ринок іпотеки — після згортання пільгових програм і посилення умов кредитування видача житлових кредитів обвалилася більш ніж удвічі.

— За січень—квітень 2026 року російські банки видали 328,8 тис. іпотечних кредитів на 1,4 трлн рублів. Це на 56% менше за кількістю та на 54% менше за обсягом, ніж роком раніше. Навіть офіційна статистика демонструє різке охолодження попиту на житло.

— Найсильніше просів ринок новобудов. Якщо торік на первинне житло припадала майже половина всіх іпотек, то тепер — лише 27%. Високі ставки фактично відрізають росіян від купівлі квартир: середня повна вартість кредиту перевищує 19%, попри зниження ключової ставки. Середній строк іпотеки вже перевищив 20 років, що перетворює купівлю житла на фінансову пастку для мільйонів сімей.

— Криза на іпотечному ринку стає ще одним сигналом ослаблення російської економіки.

— Будівельний сектор, який тривалий час підтримувався державними субсидіями, втрачає покупців, а разом із цим зростають ризики банкрутств забудовників, скорочення будівництва та подальшого падіння внутрішнього попиту.

6. Розвідка НАТО підозрює, що росія працює над секретним проєктом розміщення ядерних ракет на морському дні.

— Йдеться про систему «Скіф», яку, за даними німецьких мовників WDR і NDR, кремль може розробляти вже кілька років. Ракети з ядерними боєголовками можуть планувати розміщувати у спеціальних контейнерах або шахтах на глибині кількох сотень метрів у Північному Льодовитому океані.

— Головна загроза такої системи — її складно виявити та нейтралізувати. У разі війни подібні установки могли б забезпечити кремлю додатковий прихований компонент ядерного стримування та знизити залежність від підводного флоту.

— Потенційний проєкт суперечить Договору ООН 1971 року про заборону розміщення ядерної зброї на дні морів і океанів, який свого часу підписав і СРСР. Це ще один сигнал, що москва дедалі активніше робить ставку на ескалацію та пошук нових способів ядерного тиску на Захід.

7. Стрибок цін на нафту через війну навколо Ірану та кризу в Ормузькій протоці несподівано дав росії потужний фінансовий перепочинок.

— Поки Захід намагався обмежити нафтові доходи кремля санкціями та ціновою стелею, глобальний дефіцит сировини фактично повернув російську нафту у центр світового ринку.

— З березня до середини травня російська Urals подорожчала більш ніж удвічі — з приблизно $37 до $92 за барель у портах Приморськ і Новоросійськ. Східносибірська ESPO, яка йде переважно до Китаю, зросла з $57 до $95 за барель.

— У певний момент Urals навіть тимчасово коштувала дорожче за ESPO — рідкісний випадок для сорту, який останні роки продавався з великими санкційними знижками.

— За даними Мінекономрозвитку рф, середня ціна Urals для розрахунку податків зросла з $44,59 у лютому до $94,87 у квітні. Для російського бюджету це означає різке збільшення нафтових доходів, додаткові податкові надходження та можливість частково компенсувати економічні проблеми за рахунок дорогих енергоносіїв.

— На цьому тлі Захід почав поступово відходити від жорсткої санкційної лінії. США вже продовжили тимчасовий дозвіл на операції з російською нафтою в морі.

— Індія наростила закупівлі майже до 2 млн барелів на добу, Японія після тривалої паузи знову почала купувати російську нафту, а Велика Британія пом’якшила окремі обмеження для пального, виробленого з російської сировини в третіх країнах.

— У результаті ринок вкотре показав слабкість санкційної конструкції: щойно з’являється ризик глобального дефіциту пального, політичні заяви швидко поступаються економічній необхідності. Для кремля це стало тимчасовим подарунком, який дозволяє підтримувати валютні надходження навіть попри скорочення фізичних обсягів експорту.

8. США наблизилися до фактичного блокування імпорту російського паладію.

— Міністерство торгівлі США встановило компенсаційне мито у 109,1% на ввезення необробленого паладію з росії — рівень, який фактично робить поставки економічно невигідними.

— Остаточне запровадження тарифів залежить від рішення Міжнародної торгової комісії США, яка має визначити, чи завдає російський імпорт шкоди американським виробникам. Ініціативу активно підтримують американська Sibanye-Stillwater та профспілка United Steelworkers, які домагаються витіснення російського металу з ринку США.

— Для кремля це ще один удар по сировинному експорту. «Норнікель», який контролює близько 40% світового ринку паладію, вже прогнозує падіння виробництва у 2026 році до найнижчого рівня майже за два десятиліття.

— Попри те, що паладій поки формально не перебуває під повними санкціями, Вашингтон поступово посилює тиск на стратегічні російські метали. Це створює додаткові ризики для валютних надходжень росії, яка все більше залежить від експорту сировини.

— Особливо показово, що обмеження запроваджуються на фоні падіння світових цін на паладій і ослаблення попиту з боку автопрому. Таким чином російські виробники стикаються одразу з двома проблемами — звуженням ринків збуту та погіршенням цінової кон’юнктури.