Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 21.03.2026
1. За даними Генштабу ЗСУ, під час атаки на 123-й авіаремонтний завод у Новгородській області був пошкоджений літак дальнього радіолокаційного виявлення Бериев А-50.
— Літак перебував на технічному обслуговуванні або очікував модернізації, коли по підприємству було завдано удару. Супутникові знімки фіксують пошкодження ангара, де могла перебувати машина.
— Літаки типу А-50 — так звані «літаючі радари» — відіграють критично важливу роль у системі протиповітряного контролю росії. Вони забезпечують виявлення повітряних цілей на великій відстані та координацію дій авіації і систем ППО.
— Вартість одного такого літака оцінюється приблизно у $300–500 млн. До початку повномасштабного вторгнення рф мала близько десяти таких машин. Частину з них було знищено або пошкоджено під час війни. За оцінками української сторони та західних розвідок, у робочому стані зараз може залишатися не більше п’яти літаків типу А-50 та модернізованих А-50У.
— Водночас відновлення цього парку для росії вкрай складне: виробництво нових літаків такого класу фактично відсутнє, а ремонт і модернізація залежать від обмежених виробничих потужностей та дефіциту технологічних компонентів.
2. росія втратила ще $2,2 млрд через знижки Китаю на нафту.
— російські нафтові компанії у 2025 році недоотримали близько $2,2 млрд через знижки, які довелося надавати китайським нафтопереробним заводам.
— У 2024 році втрати від дисконту для китайських покупців оцінювалися приблизно у $1,45 млрд, у 2023 році — у $3,85 млрд, а у 2022 році — у $4,44 млрд. Загалом за чотири роки Пекін заощадив на закупівлі російської нафти майже $12 млрд.
— Знижки знову зросли наприкінці 2025 року після посилення санкцій проти російського нафтового сектору. У четвертому кварталі російська нафта продавалася в середньому на 8,3% дешевше, ніж аналогічна сировина з інших країн.
— На початку року дисконт становив близько 3%, а у 2024 році переважно не перевищував 5%. росія змушена компенсувати санкційні ризики та обмеження логістики ціновими поступками.
— Це означає втрату частини експортної виручки та посилення залежності від одного ключового покупця — Китаю. У підсумку «поворот на Схід» дедалі більше виглядає як вимушена модель торгівлі зі значними ціновими втратами: щоб зберегти обсяги експорту, російські компанії змушені продавати нафту дешевше за світові ціни.
3. Одна з найбільших металургійних компаній росії — Магнітогорський металургійний комбінат (ММК) — скорочує виробництво та готується до масових звільнень на тлі поглиблення кризи в галузі.
— За словами гендиректора, завантаження потужностей підприємства впало до близько 60%. Компанія фактично зупинила інвестиційні програми та ремонти обладнання, а також планує скоротити до 10% управлінського персоналу.
— Під скорочення вже потрапляють виробничі активи: на початку березня зупинено шахту «Чертинська-Коксова», виведено з роботи частину агрегатів «ММК-Метиз», а працівників Лисьвенського металургійного заводу переведено на скорочений робочий день. Керівництво компанії прямо визнає системну проблему: виробничі потужності російської металургії перевищують попит приблизно вдвічі, а відновлення ринку у 2026 році не очікується.
— На цьому фоні підприємства змушені консервувати обладнання та різко урізати витрати. Фінансові показники підтверджують спад: у 2025 році ММК скоротив випуск сталі до 10,2 млн тонн — мінімуму за десятиліття. Виручка впала на 20%, EBITDA — удвічі, а компанія завершила рік із чистим збитком 14,9 млрд рублів.
— Ситуація свідчить про глибоку структурну кризу в російській металургії, де надлишкові потужності, падіння внутрішнього попиту та обмеження на зовнішніх ринках змушують навіть найбільших гравців згортати виробництво і скорочувати персонал.
4. Центральний банк росії за підсумками 2025 року зафіксував суттєве погіршення фінансового результату — замість прибутку отримано збиток у 184,8 млрд рублів.
— Для порівняння, у 2024 році регулятор показував прибуток на рівні 199,5 млрд рублів. Падіння пояснюється зниженням доходів: вони скоротилися майже на третину — з 1,3 трлн до 942,17 млрд рублів.
— Попри це, навіть зменшення витрат на 5% (до 1,12 трлн рублів) не дозволило уникнути негативного фінансового результату. Баланс регулятора також демонструє ослаблення: активи знизилися на 2,4% — до 69,2 трлн рублів.
— Це свідчить про поступове скорочення ресурсної бази на тлі загального тиску на фінансову систему. Водночас формально запас міцності зберігається: капітал Банку росії після оподаткування становить 30,2 трлн рублів.
— Однак сам факт переходу від прибутку до збитків підкреслює зростаючі дисбаланси у фінансовій системі країни.
— У сукупності ці показники вказують на посилення навантаження на російський фінансовий сектор, який змушений адаптуватися до санкцій, обмежень на міжнародні операції та загального уповільнення економіки.
5. Війна на Близькому Сході потенційно може принести росії значні додаткові доходи від експорту енергоресурсів, однак цей ефект напряму залежить від тривалості конфлікту та стійкості високих цін на нафту і газ.
— За оцінками KSE Institute розглядаються три сценарії:
— Короткий сценарій (до середини квітня): Ціни на нафту зростають приблизно до $100 за барель. У цьому випадку рф може отримати близько $169 млрд від експорту нафти та ще $50 млрд від газу. Додатковий дохід становитиме близько $84 млрд.
— Середній сценарій (до кінця травня): Ціни короткочасно піднімаються до $140, але швидко знижуються після стабілізації постачань через Ормузьку протоку. У підсумку додаткові доходи можуть скласти до $161,3 млрд, а бюджет отримає близько $97 млрд понад очікування.
— Тривалий сценарій (до вересня): Найбільш вигідний для рф варіант — ціни на нафту можуть сягати $150–200 за барель. У цьому випадку загальні доходи від нафти і газу можуть досягти $386,6 млрд, а податкові надходження — $212,5 млрд.
— Водночас ці розрахунки мають важливе застереження: вони базуються на припущенні стабільно високих цін і відсутності нових обмежень. Насправді ж російська нафта продається зі значними знижками, а експорт обмежений санкціями, логістикою та залежністю від «тіньового флоту».
Таким чином, хоча геополітична криза теоретично створює для рф «вікно можливостей», ці доходи залишаються нестабільними і сильно залежать від зовнішніх факторів — тривалості війни, реакції ринку та подальших санкційних рішень Заходу.
6. Песимізм серед російського бізнесу продовжує зростати: понад 83% компаній очікують погіршення економічної ситуації у своїй галузі протягом найближчих 12 місяців.
— Ще три місяці тому таких було менше — близько 79%, що свідчить про наростання негативних очікувань. Оцінки власного стану також різко погіршуються: вже 75% підприємств прогнозують погіршення ситуації у своїх компаніях (проти 57,9% у грудні).
— Частка тих, хто очікує покращення, становить лише 16,7%, ще 8,3% не прогнозують змін. Такі настрої бізнесу вказують на системні проблеми в економіці: зниження попиту, обмежений доступ до фінансування та загальну невизначеність.
— Важливо, що погіршення очікувань відбувається швидше, ніж фактичне падіння показників, що зазвичай сигналізує про подальше уповільнення економічної активності.
