Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 20.02.2025

1. російська влада змушена різко скорочувати витрати з Фонду національного добробуту (ФНД), оскільки його ліквідні резерви стрімко вичерпуються. За останні три роки вони зменшилися майже вдвічі – до 3,7 трлн рублів.

— У 2025 році Кремль планує витратити на інвестиційні проєкти лише 700 млрд рублів, що значно менше, ніж у 2024 році (1,1 трлн рублів).

— При цьому на покриття бюджетного дефіциту кошти з фонду взагалі не передбачені, хоча торік на ці цілі було витрачено 1,3 трлн рублів.

— ФНД, який колись розглядався як «фінансова подушка безпеки» росії, стрімко виснажується через економічні наслідки війни та санкцій.

— Західні обмеження, зокрема обмеження на експорт нафти та газу, позбавляють Москву основних джерел наповнення бюджету.

— Попри намагання приховати кризу, Кремль змушений різко обмежувати витрати та урізати навіть стратегічні проєкти. Очевидно, що фінансовий резерв, яким росія хизувалася перед повномасштабним вторгненням, більше не рятує режим від економічних проблем.

— Економічні труднощі, викликані війною та санкціями, продовжують посилюватися, а фінансова стабільність рф залишається під загрозою.

— Скорочення витрат з ФНД свідчить про те, що ресурсів для тривалої війни у Кремля дедалі менше.

2. Дві третини росіян не мають заощаджень на чорний день.

— У лютому лише 33% росіян мали фінансову «подушку безпеки», тоді як 64% зізналися у відсутності заощаджень. Це максимальний рівень з березня 2022 року.

— Попри це, загальні заощадження населення у банках зросли на 26% за рік через збільшення доходів та високі ставки за вкладами.

— Реальні доходи населення зросли на 7,3%, але пенсії скоротилися на 0,8%, що вказує на нерівномірний розподіл фінансового зростання.

3. російські «золоті візи» провалилися: інвестори обходять країну стороною.

— Запущена у 2023 році російська програма «золотих віз», яка мала залучити сотні заможних інвесторів, зазнала нищівного фіаско.

— Замість прогнозованих сотень заявок на постійне проживання в рф за два роки її існування програмою скористалися лише 40 людей.

— Очікування уряду виявилися далекими від реальності: замість обіцяних 52 млрд рублів інвестицій країна отримала лише 2,66 млрд.

— При цьому інтерес до програми падає – у 2023 році було 24 заявки, у 2024-му – 14, а за перші два місяці 2025-го – лише дві.

— Такий провал логічний: росія стала токсичною для бізнесу через санкції, геополітичну ізоляцію та правову невизначеність. Інвестори не поспішають вкладати гроші в економіку країни, яка воює, руйнує власний ринок і перебуває під ударом міжнародних санкцій.

— Програма, що мала стати аналогом європейських «золотих віз», виявилася нікому не потрібною.

— Бізнесмени воліють вкладати у стабільні економіки, а не в режим, який з кожним днем наближається до міжнародної економічної прірви.

4. Постачання німецького пива в росію різко скоротилося, досягнувши мінімального рівня з квітня 2022 року, що є черговим наслідком міжнародної ізоляції країни-агресора.

— За даними Євростату, у грудні минулого року росія закупила лише 6,5 тис. тонн німецького пива, а вартість поставок знизилася в 1,7 раза – до 4,7 млн євро.

— Загальний імпорт пива з ЄС до росії впав на 25%, що свідчить про зменшення бажання європейських виробників співпрацювати з країною, яка розв’язала війну.

— Зокрема, поставки з Бельгії зменшилися на 20%, з Латвії – удвічі, а з Литви – у 3,1 раза.

— Навіть попри зростання експорту з Чехії та Польщі, загальна тенденція вказує на зниження присутності європейського пива на російському ринку.

— Це ще один приклад того, як економічні обмеження та бойкот міжнародного бізнесу поступово витісняють росію зі світової торгівлі.

— Усе більше компаній обирають працювати з цивілізованими країнами, а не підтримувати економіку держави-терориста.

5. ЄС може заборонити імпорт російського алюмінію вже 24 лютого.

— Євросоюз розглядає заборону на імпорт первинного алюмінію з росії.

— російський «Русал» потрапив під санкції США ще у 2018 році, але обмеження не вступили в повну силу через залежність європейської промисловості від російських постачань.

— Ринок Азії може стати ключовою альтернативою для російського алюмінію, де попит зростає.

— Загроза для «Русалу» – не лише санкції, а й 25% мито США та жорстка монетарна політика в росії.

6. ЄС продовжує боротьбу з російською пропагандою: ще 8 ЗМІ під забороною.

— Євросоюз у рамках 16-го пакета санкцій заблокує ще вісім російських ЗМІ, включаючи державне агентство ТАСС, військові телеканали Міноборони та низку прокремлівських порталів.

— Обмеження охоплять не лише телебачення, але й інтернет-платформи, зокрема відеохостинги та мобільні додатки.

— Причина санкцій – системне поширення дезінформації та підтримка агресії рф проти України.

— ЄС підкреслює, що ці обмеження діятимуть доти, доки Москва не припинить військові дії та інформаційну війну.

— Блокування кремлівських рупорів свідчить про послідовну політику Європи щодо стримування російської пропаганди, яка давно вийшла за межі журналістики й перетворилася на інструмент маніпуляції громадською думкою.

7. Найбільший нафтопереробний завод Туреччини Tupras відмовився від російської нафти через санкції США.

— Російська нафтова індустрія зазнала чергового удару – найбільший нафтопереробний завод Туреччини Tupras змушений припинити закупівлю нафти Urals через санкції США, спрямовані проти російських енергетичних компаній та танкерів, що перевозять нафту.

— Виконавчий директор Tupras з роботи з інвесторами Левент Баяр заявив: «У зв’язку з останніми санкціями ми припинили купувати Urals і отримаємо кінцеві вантажі протягом лютого.»

— Це ще один знак того, що навіть країни, які досі активно співпрацювали з Москвою, більше не хочуть ризикувати через токсичну російську нафту.

— Tupras був одним із найбільших імпортерів російської нафти після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році.

— Але окупаційна політика Кремля, міжнародний тиск і нові санкції змусили Туреччину відмовитися від імпорту нафти з країни-агресора.

— Ще рік тому російська нафта становила 65% імпорту нафти Туреччиною, а в 2024 році Tupras імпортував 225 000 барелів на добу – рекордна кількість. Але тепер цей потік зупинено, що завдає значного удару по нафтових доходах Кремля.

— Попри те, що росіяни кидали свої ресурси на підтримку експорту, економічна реальність їх наздогнала: чистий прибуток Tupras у 2024 році впав до 18,32 млрд лір ($505,1 млн) проти 77,35 млрд лір роком раніше, що підтверджує кризу та невигідність співпраці з рф.

— Російський нафтовий експорт дедалі більше опиняється в ізоляції, і навіть лояльні країни змушені дистанціюватися, щоб уникнути наслідків санкцій.

8. Грузія рекордно збільшила імпорт російської нафти.

— У січні Грузія імпортувала понад 78,25 тис. тонн російської нафти і нафтопродуктів, що у 1,5 раза більше, ніж у 2024 році. Це рекордний показник, перевищивши 75,07 тис. тонн у січні 2023 року.

— Вартість імпорту зросла до $55,3 млн проти $37,1 млн роком раніше.

— росія забезпечила понад половину імпорту нафтопродуктів до Грузії. Загальний обсяг постачань усіх країн склав 143,4 тис. тонн.

— Румунія постачала майже 24 тис. тонн, а Болгарія – 23 тис. тонн, посівши друге і третє місця відповідно.

9. Cі Цзіньпін опиняється під загрозою: якщо Трамп домовиться з Путіним, Китай стане головною мішенню США.

— Поки росія та США ведуть переговори щодо можливого завершення війни в Україні, у Пекіні зростає занепокоєння.

— Якщо Трамп дійсно укладе угоду з Путіним і спрямує американські ресурси на протистояння з Китаєм, Сі Цзіньпін ризикує стати головною загрозою для Вашингтона.

— Китай спостерігає за ситуацією з обережністю. З одного боку, припинення війни в Україні дає Пекіну можливість взяти участь у відбудові та покращити відносини з Європою.

— З іншого боку, воно може спричинити значно агресивнішу політику США щодо Китаю, особливо в питанні Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону.

— У разі завершення війни США можуть активніше тиснути на Пекін через територіальні суперечки та торговельні обмеження. Команда Трампа вже демонструє жорстку риторику щодо Китаю, а потенційне посилення американської присутності в Азії стане ще одним ударом для Пекіна.

— Водночас Китай не готовий жертвувати своєю «безмежною дружбою» з росією заради нестабільного Трампа.

— На тлі можливого перегрупування сил у світі Сі готується грати в довгу гру, адже путін, найімовірніше, залишиться при владі значно довше, ніж будь-який американський президент.