Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 14.07.2025

1. російський уряд різко скорочує фінансування високотехнологічних галузей.

— Зокрема, витрати на держпрограму розвитку електронної та радіоелектронної промисловості зменшують у п’ять разів — із 26,5 млрд рублів у 2024 році до лише 4,9 млрд у 2026-му.

— Ця програма була ключовим інструментом імпортозаміщення в галузі мікроелектроніки, з амбітною метою довести частку російської продукції до 40% ринку.

— Такі урізання пов’язані з обвальним падінням доходів від експорту енергоносіїв. За перше півріччя нафтогазові надходження зменшились на третину, а дефіцит бюджету вже у шість разів перевищив торішній, досягнувши 3,7 трлн рублів. Міністерство фінансів прогнозує рекордну «дірку» в бюджеті — найбільшу з часів пандемії, при цьому недоотримання нафтових доходів може перевищити 2,6 трлн рублів.

— Під прикриттям «оптимізації» витрат влада фактично відмовляється від технічної модернізації країни. В умовах технологічної ізоляції, санкцій і втрати доступу до критичного імпорту скорочення інвестицій у hi-tech означає подальше технологічне відставання росії.

2. російсько-китайський товарообіг за перше півріччя 2025 року впав на 9,1% і склав $106,48 млрд.

— Поставки китайських товарів до росії скоротились на 8,4% — до $47,16 млрд, а експорт рф до КНР впав майже на 10% — до $60 млрд. Усе це — на тлі заяв кремля про стратегічне партнерство з Пекіном і переорієнтацію економіки на Схід після розриву з Європою.

— москва традиційно продає Китаю сировину — нафту, газ, вугілля, мідь, деревину й морепродукти, натомість імпортує промислові товари: автомобілі, смартфони, комп’ютери, трактори й обладнання.

— Але тепер навіть ці постачання йдуть на спад. Представники Мінпромторгу рф вже змушені визнавати, що санкційний тиск Заходу, зокрема фінансові обмеження та складна логістика, ускладнюють торгівлю навіть із Китаєм.

— Китай не поспішає ризикувати своїм глобальним доступом до ринків і фінансових систем заради підтримки рф.

— Падіння двосторонньої торгівлі підриває один з останніх торгових каналів, що залишався життєво важливим для російської економіки на тлі війни та ізоляції.

3. росія зберігає стабільну присутність на іспанському газовому ринку попри триваючу війну та санкції ЄС.

— За даними компанії Enagas, у червні 2025 року росія посіла третє місце серед постачальників зрідженого природного газу (ЗПГ) до Іспанії. Мадрид закупив у москви понад 3268 ГВт·год російського ЗПГ лише за червень, а за перше півріччя — вже 26 200 ГВт·год, що становить 14% від загального обсягу імпорту. Вище — лише Алжир (32,5%) та США (31%).

— Таким чином, попри формальну політичну риторику ЄС, російський газ і надалі відіграє суттєву роль у європейській енергетиці. Більше того, згідно з Enagas, за підсумками 2024 року росія вже займала друге місце серед постачальників ЗПГ до Іспанії, забезпечивши постачання обсягом 72 700 ГВт·год — практично на рівні попереднього року.

— Ситуацію підтримує чинний довгостроковий контракт між країнами, а також вигідна логістика для реекспорту: значна частина отриманого в Іспанії російського газу перенаправляється до інших країн Європи.

— Це підкреслює суперечність між офіційною позицією Брюсселя щодо зменшення енергозалежності від росії та реальними економічними інтересами окремих держав-членів.

4. Сенатор Грем анонсує новий санкційний пакет проти росії та її союзників: удар по Китаю, Індії й Бразилії.

— США готуються до найбільшого з початку повномасштабної війни пакету санкцій проти росії та країн, які допомагають Кремлю обходити обмеження. Про це заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, коментуючи очікуване рішення Конгресу США.

— За словами Грема, законодавча ініціатива, яку підтримують щонайменше 85 сенаторів, надасть президентові Трампу «кувалду» — нові важелі тиску у вигляді митних ставок до 500% на країни, які підтримують російську війну проти України, зокрема Китай, Індію та Бразилію. Інструмент буде гнучким і дозволить змінювати рівень мит залежно від поведінки конкретних держав.

— Грем підтвердив, що ЄС планує обмежити відсотки, які спрямовуватимуться Україні з прибутків від заморожених російських активів, однак Мінфін США виступає за більш радикальні кроки — зокрема, продаж заморожених активів або передання їх Україні. Окрему увагу сенатор приділив Індії, яка, за його словами, «купує російську нафту за безцінь і перепродає її».

— «Це огидно, — заявив Грем. — Ті, хто підтримує путіна, мають зробити вибір: або доступ до американської економіки, або підтримка російської агресії».

— Він також анонсував масштабне посилення військової допомоги Україні вже найближчими днями та тижнями, зокрема — через нові контракти з європейськими союзниками на постачання озброєння.

— Грем додав, що Трамп шість місяців намагався переконати путіна сісти за стіл переговорів, але кремль лише посилив атаки. «Один з головних прорахунків путіна — він вирішив грати з Трампом. Ці ігри закінчуються. Двері для росії зачиняються», — резюмував сенатор.

5. ЄС готується схвалити 18-й пакет санкцій проти росії: динамічна стеля цін на нафту та тиск на газову залежність.

— Країни Євросоюзу планують у понеділок, 14 липня, погодити 18-й пакет санкцій проти росії, до якого увійде зниження граничної ціни на російську нафту.

— Усі ключові елементи пакета вже попередньо узгоджені, але зберігається одна технічна умова з боку Словаччини, яка вимагає від Єврокомісії гарантій щодо планів поступової відмови від російського газу.

— Попри це, Братислава погодилася на загальну структуру санкцій. Серед основних рішень — запровадження механізму «плаваючої» стелі цін на російську нафту.

— Згідно з новим підходом, гранична ціна встановлюватиметься на рівні 15% нижче від середньої ціни на сиру нафту за останні шість місяців (раніше обговорювався тримісячний період). Очікується, що стартова межа становитиме близько $47 за барель (нині — $60).

— Новий санкційний підхід спрямований на те, щоб позбавити росію надприбутків від експорту нафти, які досі фінансують війну проти України.

— Запровадження динамічного цінового обмеження ускладнить адаптацію російського експорту до коливань ринку і підвищить економічний тиск на москву.

6. ЄС планує остаточну відмову від російського газу до кінця 2027 року, однак країни-члени вимагають, щоб підготовка відповідного плану відбувалася в умовах повної секретності.

— Держави Євросоюзу наполягають, аби всі заходи в межах цього процесу були класифіковані як професійна таємниця — без права публічного розголошення без згоди відповідної країни.

— Йдеться, зокрема, про вимогу до кожної держави-члена розробити національний план відмови від закупівлі російських енергоносіїв — як трубопровідного, так і зрідженого газу — із чіткими строками та альтернативами.

— Пропозиція Єврокомісії, яку було оприлюднено у червні, стала частиною ширших зусиль ЄС зі зменшення енергетичної залежності від москви, однак самі уряди прагнуть уникнути розголосу деталей, які можуть вплинути на ринки або розкрити стратегічні вразливості.

— Такий крок свідчить про рішучість Брюсселя згорнути енергетичну співпрацю з росією, але також і про складність цього процесу — як з огляду на чутливість ринку, так і через політичні розбіжності в самому ЄС.

— Тиск на повну відмову від російського газу посилюється на тлі запровадження 18-го пакета санкцій і триваючого імпорту ЗПГ з рф — попри риторику про «енергетичну незалежність».

7. Франція попереджає про зростання російської загрози в космосі та під водою.

— Начальник Генштабу Збройних сил Франції генерал Тьєррі Буркар попередив про наміри росії мілітаризувати космос і загрозливу активність її підводного флоту.

— Буркар назвав кремль «постійною загрозою» та зазначив, що російські підводні човни регулярно діють у Північній Атлантиці, іноді заходять у Середземне море й ведуть спостереження за районами, важливими для Франції та її союзників по НАТО. Такі дії він охарактеризував як «вкрай тривожні».

— Крім того, французький генерал звинуватив росію у використанні супутників для шпигунства й втручання в роботу французьких космічних систем. За його словами, москва демонструє ознаки підготовки до мілітаризації космосу через запуск спеціалізованих супутників, що потенційно порушує міжнародні домовленості про демілітаризацію космічного простору.

— Франція вже раніше заявляла про інциденти з наближенням російських супутників до європейських або американських апаратів, що викликає занепокоєння в НАТО.

8. Імпорт вугілля до Китаю впав до найнижчого рівня за понад два роки через слабкий попит та зростання внутрішнього виробництва.

— За даними китайської митниці, обсяги імпорту вугілля в червні впали до найнижчого рівня з лютого 2023 року. Постачання за перше півріччя знизилося на 11% порівняно з попереднім роком.

— Місцеві новинні агентства повідомляють, що на митниці посилюють контроль за низькоякісними постачаннями з-за кордону, через що вже були заблоковані деякі вантажі від головних експортерів: Монголії та росії.

— Причиною блокування стало виявлення надмірного рівня фтору. Повідомляється, що найбільший у світі споживач і виробник вугілля Китай в останні місяці почав продавати більше викопного палива на міжнародному рівні. Це відбувається на тлі тривалого скорочення ринку нерухомості, яке спричинило уповільнення важкої промисловості.

— Пекін прагне уникнути надлишку вугілля, яке залишається ключовим для його енергомережі та енергетичної безпеки.