Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 13.03.2026
1. Найбільші російські експортери різко скоротили продаж валюти на внутрішньому ринку після падіння цін на нафту.
— 29 найбільших російських експортерів у лютому зменшили чистий продаж іноземної валюти (різницю між продажем і купівлею) на 31% — до $3,5 млрд, повідомив Центробанк рф. Це мінімальний показник за весь час публікації статистики — з листопада 2022 року.
— У річному вимірі падіння ще глибше: порівняно з лютим 2025 року обсяги продажу валюти експортерами на біржі скоротилися майже утричі.
— Зниження валютної виручки стало наслідком падіння цін на російську нафту. За даними Мінекономрозвитку рф, середня ціна Urals у грудні становила $39 за барель, у січні — $41, що суттєво нижче попередніх рівнів.
— Зниження нафтових доходів уже відбивається на експортній виручці. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у лютому доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів склали $9,5 млрд — це на $1,5 млрд менше, ніж у січні, і на $4 млрд менше, ніж рік тому.
— Крім падіння цін, зменшилися і фізичні обсяги поставок. У лютому експорт російської нафти та нафтопродуктів становив 6,6 млн барелів на добу, що на 850 тис. барелів менше, ніж у січні, і є найнижчим показником із початку 2022 року.
— Центробанк рф не розкриває список 29 найбільших експортерів, однак до нього входять ключові нафтові компанії країни. Регулятор пояснює падіння продажу валюти не лише дешевшою нафтою, а й зростанням частки розрахунків у рублях та накопиченням валюти компаніями для погашення боргів.
2. Збитки російських компаній у 2025 році наблизилися до 9 трлн рублів.
— Фінансові результати російського бізнесу різко погіршилися на тлі уповільнення економічного зростання. За підсумками 2025 року сукупні збитки компаній зросли на 7,5% і досягли 8,9 трлн рублів, свідчать дані Росстату.
— Загалом 17,2 тис. компаній (27,1% від загальної кількості) завершили рік зі збитками. Водночас 46,4 тис. підприємств отримали прибуток, який у сукупності становив 35,9 трлн рублів, що на 1,3% менше, ніж роком раніше. У результаті сальдований фінансовий результат російського бізнесу (прибуток мінус збитки) скоротився на 3,9% — до 27 трлн рублів.
— Найбільше погіршення фінансових показників зафіксовано в низці ключових галузей економіки. Зокрема, сальдований результат скоротився у виробництві автотранспортних засобів — на 79,7%; у сфері вантажних перевезень — на 77,4%; у виробництві коксу — на 66,6%; у видобутку нафти та газу — на 63,9%; у виробництві паперу — на 61,5%.
— У низці секторів частка збиткових компаній перевищила частку прибуткових. Зокрема, це стосується видобутку вугілля (66,1% збиткових підприємств), теплопостачання (63,8%), іншого сухопутного транспорту (58%), водопостачання та утилізації відходів (51%), а також видобутку нафти й газу (50,9%).
3. США тимчасово дозволили продаж російської нафти, яка вже перебуває в морському транзиті, щоб уникнути різких потрясінь на світовому енергетичному ринку.
— Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало ліцензію, яка дозволяє реалізувати російську нафту та нафтопродукти, завантажені на танкери до 12 березня. Дозвіл діятиме один місяць — до 12 квітня.
— Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив, що рішення спрямоване на підтримку стабільності глобального енергетичного ринку. За його словами, тимчасове пом’якшення санкцій не повинно принести значної фінансової вигоди російському бюджету, оскільки основна частина доходів держави формується через податки, що стягуються безпосередньо на етапі видобутку.
— За оцінками російської сторони, послаблення санкцій може стосуватися близько 100 млн барелів палива, які вже були відвантажені на судна. Водночас, за даними Fox News, у морському транзиті перебуває приблизно 124 млн барелів російської нафти.
— У москві трактують рішення як сигнал про можливі подальші зміни санкційної політики. Дмитрієв заявив, що на тлі загострення глобальної енергетичної ситуації подальше пом’якшення обмежень на російські енергоносії може стати неминучим.
4. Війна на Близькому Сході різко підштовхнула нафтові доходи росії, забезпечивши кремлю додаткові мільярди доларів на тлі стрибка світових цін на енергоносії.
— російський бюджет отримує приблизно $110–160 млн додаткових доходів щодня через подорожчання нафти після початку війни в Ірані.
— За перші 12 днів конфлікту додаткові надходження оцінюються у $1,3–1,9 млрд, а за підсумками березня можуть досягти $3,3–4,9 млрд, якщо середня ціна на нафту становитиме $70–80 за барель.
— Втім, ці кошти потраплять до російського бюджету із затримкою: березневі податкові надходження рахуються за середньою ціною лютого, яка становила близько $45 за барель, тому основний ефект очікується у квітні.
— Після того як США тимчасово дозволили Індії збільшити закупівлі російської нафти, індійські компанії лише за п’ять днів уклали контракти приблизно на 30 млн барелів — стільки ж, скільки було куплено за весь лютий.
— За оцінками аналітиків Kpler, у березні поставки можуть зрости до майже 2 млн барелів на добу, або близько 60 млн барелів за місяць. У разі затягування кризи конкуренція за російську нафту серед азійських покупців може різко посилитися.
— Індія та Китай фактично змагатимуться за російські поставки. Уже зараз, за даними Kpler, індійські компанії платять приблизно на $5 за барель більше за Brent, що означає фактичний перехід російської нафти від дисконту до премії.
— Ціна російської Urals тим часом досягла близько $85 за барель — максимуму з 2022 року.
— Такі ціни ставлять під сумнів ефективність частини санкційного тиску на російський енергетичний сектор.
5. росія планує перевести десятки танкерів «тіньового флоту» під власний прапор.
— росія має намір збільшити кількість нафтових танкерів, що ходитимуть під російським прапором. Такий крок пов’язаний із частішими затриманнями суден так званого «тіньового флоту» країнами Європи та США. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
— За даними розвідки, найближчим часом «Російський морський реєстр судноплавства» планує провести ідентифікацію та огляд близько 80 танкерів, щоб перереєструвати їх під російську юрисдикцію. Наразі значна частина суден, які перевозять російську нафту, формально належать компаніям, зареєстрованим в інших країнах.
— У СЗРУ зазначають, що переведення танкерів під російський прапор може бути пов’язане з координацією дій із Іраном, зокрема щодо безпечного проходу суден через зони напруження на Близькому Сході.
— Водночас у розвідці попереджають, що розширення «тіньового флоту» під російською юрисдикцією може полегшити розміщення агентури російських спецслужб на таких суднах для проведення розвідувально-диверсійної діяльності проти західних країн.
— Особливе значення це має для Балтійського регіону, через який проходить понад 40% морського експорту російської нафти. Паралельно російські танкери дедалі частіше вказують Сінгапур як пункт призначення, хоча ця країна фактично не імпортує російську нафту через санкційні ризики. москва також готова перенаправляти додаткові обсяги нафти до Індії, щоб компенсувати перебої з постачанням із Близького Сходу.
— Біля індійських вод уже перебувають танкери приблизно з 9,5 млн барелів російської нафти.
6. Казахстан відмовився від російського обладнання для енергетичного проєкту на користь китайських постачальників.
— Під час перегляду плану будівництва третього енергоблока Екібастузької ГРЕС-2 влада країни вирішила відмовитися від російських турбін і генераторів. Новим постачальником обладнання стала китайська компанія Harbin Electric International.
— Зміна постачальника дозволила суттєво здешевити проєкт. Вартість будівництва енергоблока скоротилася з 650 млрд до менш ніж 400 млрд тенге. Таким чином, економія може перевищити 250 млрд тенге, що еквівалентно приблизно $500 млн.
— Рішення демонструє поступову відмову від російських технологій у великих енергетичних проєктах регіону, де дедалі частіше перевагу віддають дешевшим або доступнішим постачальникам із Китаю.
7. Швеція затримала танкер, що прямував до російського порту.
— Берегова охорона Швеції затримала танкер Sea Owl I, який прямував через Балтійське море до російського порту Приморськ. Операцію провели спільно з поліцією, коли судно увійшло до територіальних вод королівства.
— За даними шведської влади, танкер ходить під прапором Коморських островів, однак існують підозри, що судно фактично не зареєстроване в офіційному судновому реєстрі і може використовувати так званий «хибний прапор». У такому випадку жодна держава не несе відповідальності за безпеку судна.
— У Береговій охороні Швеції також заявили, що Sea Owl I перебуває у санкційному списку Європейського Союзу.
— За наявними даними, танкер вийшов із Бразилії та прямував до російського нафтового терміналу в Приморську. Це вже друге затримання судна, яке прямувало до росії, за останній час.
— Раніше, 6 березня, шведська влада затримала в Балтійському морі суховантаж Caffa, який також прямував до російського порту.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 12.03.2026
1. Українські дрони атакували великий пункт перевалки нафти на півдні росії.
— У ніч на 12 березня українські безпілотники атакували Тихорецький район Краснодарського краю рф. Унаслідок удару на території місцевої нафтобази виникла пожежа, повідомили в оперативному штабі регіону.
— За даними російської влади, площа загоряння становила близько 150 кв. метрів, до ліквідації пожежі залучили 83 рятувальників і 26 одиниць техніки. Аналіз фотографій очевидців свідчить, що загорілися кілька резервуарів із паливом.
— Уражена нафтобаза є частиною Тихорецького нафтового вузла — одного з найбільших пунктів перевалки нафти на півдні росії. Об’єкт експлуатує компанія «Тихорецьк-Нафта», яка входить до структури російського трубопровідного монополіста «Транснефть».
— Нафтобаза також пов’язана з лінійною виробничо-диспетчерською станцією «Тихорецька», що є важливим елементом логістики транспортування російської нафти.
2. російська влада різко прискорила використання коштів Фонду національного добробуту (ФНД) на тлі стрімкого зростання дефіциту бюджету.
— За перші два місяці 2026 року Мінфін рф вилучив із фонду майже стільки ж ресурсів, як за весь 2025 рік. За даними попередньої оцінки виконання бюджету, у січні–лютому Мінфін продав із ліквідної частини ФНД 20,98 млрд китайських юанів та 12,94 тонни золота, отримавши 392,3 млрд рублів.
— Для порівняння, за аналогічний період минулого року від продажу золота було отримано лише близько 120 млрд рублів. Після цих операцій ліквідні активи ФНД станом на 1 березня скоротилися приблизно до 4 трлн рублів, з яких близько 2,7 трлн рублів зберігаються у найбільш ліквідних формах — юанях, золоті та готівкових рублях.
— Активніше використання фонду відбувається на тлі різкого погіршення стану російських державних фінансів. За перші два місяці року дефіцит федерального бюджету рф досяг 3,45 трлн рублів, що становить 91% від запланованого на весь 2026 рік рівня (3,78 трлн рублів).
— Основною причиною такого розриву стало падіння нафтогазових доходів на 47,1%, а також зростання державних витрат на 5,8%. Водночас можливості покривати дефіцит через боргові запозичення залишаються обмеженими: за січень–лютий Мінфін розмістив державні облігації на 932,8 млрд рублів.
— У результаті за рахунок запозичень та використання ФНД російській владі вдалося залучити лише 1,3 трлн рублів, тоді як фактичний дефіцит перевищив 3,4 трлн рублів.
— Через погіршення бюджетної ситуації російський уряд також розглядає скорочення державних витрат приблизно на 10%.
3. Видобуток нафти в росії падає третій місяць поспіль.
— Видобуток нафти в росії продовжує скорочуватися третій місяць поспіль через посилення санкцій, зменшення закупівель з боку Індії та зростання знижок на російську сировину.
— За даними місячного звіту ОПЕК, у лютому російські компанії видобували в середньому 9,184 млн барелів нафти на добу. Це на 56 тис. барелів на добу менше, ніж у січні, коли виробництво також скорочувалося другий місяць поспіль.
— Таким чином, фактичний рівень видобутку виявився приблизно на 390 тис. барелів на добу нижчим за квоту, встановлену для росії в межах угоди ОПЕК+.
— Лютневий показник став найнижчим із серпня минулого року, коли видобуток почав відновлюватися після падіння, спричиненого санкціями на початку 2025 року. Останній максимум був зафіксований у листопаді — 9,38 млн барелів на добу.
— Нове зниження видобутку пов’язане з погіршенням умов експорту російської нафти, включно з жорсткішими санкційними обмеженнями, проблемами з логістикою та зниженням попиту з боку ключових покупців.
4. російський уряд розглядає можливість секвестру федерального бюджету приблизно на 10% через різке падіння доходів та зростання дефіциту.
— Скорочення можуть торкнутися більшості статей витрат, крім оборони та «захищених» соціальних видатків. Остаточне рішення влада планує ухвалити залежно від подальшої динаміки цін на нафту.
— Міністерство фінансів уже дало сигнал головним розпорядникам бюджетних коштів про необхідність готуватися до урізання витрат.
— Зокрема, під скорочення можуть потрапити другорядні або відкладені інфраструктурні проєкти, включно з будівництвом нових об’єктів чи ремонтом доріг.
— Потреба в секвестрі виникла через різке погіршення бюджетних показників. За підсумками січня–лютого дефіцит федерального бюджету рф досяг близько 3,5 трлн рублів. Доходи за цей період становили 4,76 трлн рублів, тоді як витрати — 8,21 трлн рублів.
— На ситуацію частково вплинуло подорожчання нафти на тлі конфлікту навколо Ірану. Ціна Brent тимчасово піднімалася до $119 за барель, а російська Urals зростала до близько $75, хоча наприкінці лютого її вартість ледве перевищувала $40. Однак у російському уряді вважають, що цей стрибок може бути короткостроковим, тому скорочення витрат усе одно розглядається як необхідний крок.
5. У росії почали масово скорочувати лікарів і вчителів через дефіцит бюджетів.
— У росії наприкінці 2025 року бюджетні установи провели масштабну хвилю скорочень персоналу через погіршення фінансової ситуації в регіонах.
— За даними Росстату у четвертому кварталі роботу втратили 4,9 тис. працівників органів державного управління, 4,6 тис. співробітників системи охорони здоров’я та соціальних послуг, а також 3,8 тис. учителів.
— Загалом у жовтні–грудні кількість звільнень у всіх секторах економіки зросла на 59% у річному вимірі — до 32,6 тис. осіб. При цьому на бюджетний сектор — держслужбовців, медиків і педагогів — припало близько 40% усіх скорочень, або 13,3 тис. працівників.
— Хвиля звільнень пов’язана з різким погіршенням ситуації в регіональних фінансах, адже саме з місцевих бюджетів фінансується більшість лікарень і шкіл.
— За підсумками року дефіцит бюджетів російських регіонів досяг 1,5 трлн рублів, що стало рекордним показником за всю історію спостережень. 75 регіонів завершили рік із дефіцитом, а його сукупний обсяг зріс у 3,6 раза порівняно з попереднім роком.
6. Ціна російської нафти Urals різко зросла через конфлікт навколо Ірану.
— Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання вартості російської нафти.
— За два тижні ціна Urals підскочила майже вдвічі — з приблизно $45 до $76 за барель. Конфлікт навколо Ірану та загроза для судноплавства в Ормузькій протоці — ключовій артерії світової торгівлі нафтою — спричинили стрибок цін на світових ринках.
— Російська нафта стала одним із тимчасових бенефіціарів нестабільності. У понеділок котирування Urals вперше з літа 2023 року перевищили $75 за барель. У рублевому вираженні ціна на початку тижня піднімалася до 6105 рублів за барель, що на 82% більше, ніж до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану. Це також вперше за 15 місяців перевищило закладений у російський бюджет рівень у 5440 рублів за барель.
— Втім, зростання виявилося нестійким. Уже в середу ціна Urals знизилася приблизно до $62 за барель після повідомлень про намір країн G7 вивести на ринок 400 млн барелів нафти зі стратегічних резервів для стабілізації цін.
— Крім того, російські експортери стикаються з різким подорожчанням логістики. Вартість фрахту танкерів для перевезення нафти з балтійських портів до Індії досягає $22–23 млн за рейс, що в кілька разів перевищує попередні тарифи і значно скорочує додаткові прибутки від високих цін.
— Додатковим фактором стало тимчасове пом’якшення санкцій США, після якого Індія за кілька днів закупила близько 30 млн барелів російської нафти, що перебувала у морі.
— За оцінкою експерта Німецького інституту міжнародної безпеки Яніса Клюге, такий крок може принести російському бюджету близько $3 млрд додаткових доходів.
7. росія консультує Іран щодо тактики використання дронів проти США.
— росія передає Ірану інформацію про тактику застосування ударних безпілотників, яка була відпрацьована під час війни проти України. москва допомагає Тегерану удосконалювати способи застосування дронів для атак на американські цілі та об’єкти союзників США в країнах Перської затоки.
— Йдеться про тактики, які дозволяють безпілотникам ефективніше долати системи протиповітряної оборони. Консультації щодо безпосередньої тактики ударів означають новий рівень підтримки, що викликає занепокоєння на Заході.
— Відомо, що під час війни проти України росія застосовує безпілотники іранського походження «хвилями» — кілька апаратів одночасно, з постійною зміною курсу, щоб ускладнити їх перехоплення системами ППО.
— Раніше The Washington Post писала, що росія передає Ірану розвідувальну інформацію про розташування американських військових об’єктів, зокрема кораблів і літаків.
8. Країни МЕА погодили рекордний продаж 400 млн барелів нафти зі стратегічних резервів.
— Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) ухвалили рішення про найбільше в історії використання стратегічних нафтових резервів, щоб стабілізувати ринок на тлі війни на Близькому Сході.
— Як повідомило агентство, 32 держави-члени МЕА одноголосно погодилися вивести на ринок 400 млн барелів нафти зі стратегічних запасів. Цей крок має допомогти компенсувати перебої з постачанням і стримати різке зростання цін.
— Виконавчий директор агентства Фатіх Біроль заявив, що ситуація на ринку нафти є безпрецедентною, тому країни МЕА погодилися на надзвичайні колективні заходи рекордного масштабу.
— Загалом державні стратегічні резерви країн МЕА становлять близько 1,2 млрд барелів нафти. Крім того, уряди можуть додатково залучити до 600 млн барелів із комерційних запасів компаній, з якими мають відповідні угоди.
— Це шосте використання стратегічних запасів з моменту створення МЕА у 1974 році. Попередня найбільша операція відбулася у 2022 році після повномасштабного вторгнення росії в Україну — тоді на ринок було виведено 182 млн барелів.
