Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 12.03.2025

1. За два місяці 2025 року дефіцит бюджету рф сягнув 2,7 трлн рублів, удвічі перевищивши річний план.

— Витрати зросли на 30% у порівнянні з 2024-м, тоді як доходи – лише на 6,3%. Особливо впали надходження від нафти й газу (-3,7%).

— Пріоритетне фінансування війни загрожує економічній стабільності та прискорює виснаження резервів. За нинішніх темпів витрат фінансова криза в рф лише поглиблюватиметься.

2. Вартість кредитів у російських банках зросла до рекордних 40%.

— російські банки продовжують підвищувати ставки за кредитами, незважаючи на незмінну ключову ставку Центробанку на рівні 21%.

— На початок березня повна вартість споживчих кредитів у 15 найбільших банках країни досягла майже 37%, що на 1,5 відсоткового пункту більше, ніж місяць тому.

— На ринку мінімальна ставка за кредитами у найбільших банках становить у середньому 29%, а максимальна – 44%.

— Зростання кредитних ставок ще більше ускладнює фінансове становище громадян, які вже стикаються з падінням доходів та зростанням цін через санкції та економічну нестабільність.

3. У росії різко зріс попит на антидепресанти, що свідчить про погіршення психологічного стану населення.

— За перші два місяці 2025 року в аптеках було продано 3,2 мільйона упаковок таких препаратів — це на 15% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, а у грошовому вираженні витрати на ці ліки зросли на 30%, досягнувши 2,8 мільярда рублів. Це найвищий показник за останні п’ять років.

— Загалом, з 2021 року продажі антидепресантів у росії зросли у 2,5 раза, що чітко демонструє наростання кризи в суспільстві.

— Російське суспільство все більше занурюється у стан депресії, що є ще одним свідченням системної кризи, в якій опинилася країна після початку війни проти України.

4. Китай почав відмовлятися від транзиту через росію через конфіскацію вантажів.

— росія завдає чергового удару по своїй економіці та міжнародній репутації – Китай скорочує транзит товарів до Європи через її територію.

— Масові конфіскації вантажів, запроваджені російською владою під приводом «контролю за товарами подвійного призначення», вже призвели до різкого скорочення перевезень по стратегічній залізничній магістралі.

— Цей крок кремля підриває довіру до росії як транзитної країни та прискорює переорієнтацію китайських вантажів на альтернативні маршрути.

— Китайські логістичні компанії більше не ризикують відправляти товари через росію. Оператор перевезень Air Sea Transport з Шанхаю заявив, що відмовився від використання маршруту ще у листопаді. «Це був сильний удар. Ми не наважуємося відправляти вантажі через росію», – заявив генеральний директор компанії Ендрю Цзян.

— російська влада, яка фактично заблокувала значну частину вантажопотоку між Китаєм та Європою, продовжує знищувати власні транзитні перспективи.

— Тим часом Пекін активно розширює альтернативні маршрути, що ще більше послаблює роль росії у міжнародній торгівлі.

5. Кремлівську пропаганду вигнали з Греції – «РИА Новости» закриває корпункт.

— Греція продовжує зачищати інформаційний простір від російської пропаганди – агентство «РИА Новости» оголосило про закриття свого корпункту в Афінах після того, як Міністерство закордонних справ Греції відмовилося продовжити акредитацію його шеф-кореспонденту Геннадію Мельнику.

— кремлівське агентство, відоме своїми дезінформаційними кампаніями, вже кілька років стикалося з обмеженнями в країні, а після вторгнення росії в Україну його діяльність була фактично заблокована.

— Ще у 2022 році Греція заборонила мовлення ресурсів медіагрупи «россия сегодня», до якої входять «РИА Новости», Sputnik і RT, а в 2023-му почала блокувати їхні телеграм-канали через порушення місцевого законодавства.

— російським пропагандистам неодноразово відмовляли у доступі на офіційні заходи, а тепер їх повністю позбавили можливості працювати в країні.

— росія поступово втрачає можливість вести інформаційну війну на Заході, і Греція стала ще однією країною, яка відмовилася надавати майданчик для пропаганди агресора.

6. росія збільшує нафтовий експорт попри санкції.

— Санкції США, спрямовані проти нафтового експорту росії, послаблюються: кілька підсанкційних танкерів відновили рейси після річного простою.

— За останній місяць постачання зросли на 300 000 барелів на день – рекорд за рік.

— кремль використовує тіньовий флот для обходу обмежень, але жорсткі санкції ускладнюють доставку.

— Індія скоротила закупівлі, натомість поставки прямують до Китаю та Сирії. Деякі танкери місяцями не можуть розвантажити нафту через проблеми з покупцями.

— Тиск на москву триває: доходи коливаються, а стабільність експорту залишається під загрозою.

— Якщо Трамп послабить санкції, росія тимчасово виграє, але повернути довоєнний рівень постачань буде складно.

7. США готують нові жорсткі санкції проти росії.

— Сенат США готує законопроєкт про посилення санкцій проти росії, якщо кремль не піде на переговори щодо завершення війни. За словами сенатора Ліндсі Грема, обмеження торкнуться банківського та енергетичного секторів, а головна мета – змусити москву домовлятися.

— Очікується, що законопроєкт внесуть на розгляд цього тижня.

— «Якщо вони не почнуть переговори, ми створимо для них справжнє пекло санкцій», – заявив Грем, наголосивши на необхідності подальшої підтримки України.

8. Завод Абрамовича постачав США браковану броню для JLTV.

— Федеральне розслідування у США виявило, що сталеливарний завод Evraz North America, який належить російському олігарху Роману Абрамовичу, постачав браковані бронеплити для армійських бронемашин JLTV.

— З 2017 по 2019 рік співробітники заводу в Орегоні фальсифікували тести твердості на 12 800 плитах, пропускаючи обов’язкові перевірки. Деякі з них згодом виявилися схильними до тріщин.

— Броню закуповувала Oshkosh Defense, яка виробляє JLTV для армії США та союзників, зокрема України. Точна кількість встановлених бракованих плит невідома.

— ФБР уже рік розслідує справу, а Evraz Plc, яку контролює Абрамович, намагається продати свої активи у США після санкцій проти росії.

9. Європейський Союз вводить зустрічні мита на американські товари у відповідь на торговельні обмеження США.

— З наступного місяця Європейський Союз запровадить зустрічні мита на американські товари загальною вартістю 26 мільярдів євро (28 мільярдів доларів).

— Таке рішення ухвалила Європейська комісія у відповідь на запроваджені Сполученими Штатами підвищені тарифи на імпорт сталі та алюмінію.

— З 1 квітня ЄС скасовує чинне призупинення мит на низку американських товарів, а також готує новий пакет контрзаходів, який буде представлений до середини квітня. Відповідні обмеження торкнуться різноманітної продукції, зокрема суден, бурбону, мотоциклів, а також інших товарів, що будуть визначені після двотижневих консультацій.

— Передбачається, що нові мита стосуватимуться продукції на суму близько 18 мільярдів євро.

— До переліку входять промислові та сільськогосподарські товари, зокрема сталь, алюміній, текстиль, побутова техніка, пластмаси, а також продукти харчування, включаючи птицю, яловичину, яйця, молочні вироби, цукор і овочі.

— «Наші контрзаходи будуть реалізовані у два етапи: часткове введення з 1 квітня та повне набуття чинності з 13 квітня», – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона також наголосила, що ЄС відкритий до конструктивного діалогу. Відповідні переговори з Вашингтоном доручено вести єврокомісару з питань торгівлі Марошу Шефковічу.

10. Данія посилює покарання за порушення санкцій ЄС, зокрема щодо росії.

— Уряд Данії представив на громадське обговорення законопроєкт, який передбачає значне посилення відповідальності за порушення санкцій Європейського Союзу.

— Зокрема, передбачається підвищення максимального терміну позбавлення волі з чотирьох місяців до п’яти років, а у випадку обтяжуючих обставин – до восьми років.

— Міністр юстиції Данії Пітер Хуммельгаард наголосив, що уряд категорично не приймає ситуацій, коли данські компанії або окремі особи порушують санкційний режим, отримуючи надприбутки на торгівлі з росією чи білоруссю.

— Новий законопроєкт визначає порушення санкцій як кримінальний злочин, а також вводить жорсткіші покарання за порушення ембарго на поставки зброї – до п’яти років позбавлення волі, а в разі обтяжуючих обставин – до восьми років.