Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 08.06.2026
1. У ніч на 8 червня безпілотники атакували один із ключових нафтових об’єктів росії на Чорному морі — перевалочний комплекс «Грушова» поблизу Новоросійська.
— За повідомленнями місцевих жителів, під час атаки пролунало щонайменше 50 вибухів. Після цього на території промислового майданчика «Грушова» виникла пожежа.
— Нафтосховище «Грушова балка» є одним із найбільших резервуарних комплексів на півдні росії та працює у зв’язці з терміналом «Шесхаріс», що належить «Чорномортранснафті». Через цей вузол здійснюється зберігання та перевалка значних обсягів нафти й нафтопродуктів, які надходять до чорноморських портів для подальшого експорту.
— Комплекс «Шесхаріс» вважається одним із найважливіших елементів експортної інфраструктури російської нафтової галузі. Через нього проходять поставки сировини з різних регіонів країни на зовнішні ринки, що робить об’єкт стратегічно важливим для енергетичного сектору та валютних надходжень російського бюджету.
2. росія скоротить експорт нафти через падіння видобутку та проблеми з нафтопереробкою.
— росія готується суттєво скоротити експорт сирої нафти у червні на тлі зниження видобутку та необхідності збільшити завантаження нафтопереробних заводів для покриття внутрішнього попиту на паливо.
— За попередніми оцінками, відвантаження нафти через ключові порти Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ можуть скоротитися до 1,7 млн барелів на добу проти 2,5 млн барелів у травні. Таким чином, обсяги експорту ризикують впасти майже на третину.
— Однією з причин стало подальше зниження видобутку нафти. У травні виробництво могло скоротитися ще приблизно на 100 тис. барелів на добу після різкого падіння у квітні. Тоді втрати оцінювалися у 300–400 тис. барелів на добу порівняно із середніми показниками початку року, що стало найбільшим спадом із часів пандемії 2020 року.
— Ситуацію погіршили українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. Атаки безпілотників на порти, трубопроводи та нафтопереробні заводи з березня призвели до перебоїв у роботі галузі та скорочення обсягів переробки.
— У квітні через пошкодження інфраструктури росія вже була змушена зменшити видобуток нафти. Тепер після завершення ремонтних робіт кремль намагається наростити завантаження НПЗ, щоб уникнути дефіциту пального на внутрішньому ринку, про який уже повідомляли окремі регіони.
— Однак через недостатні обсяги видобутку додаткову нафту для переробки доведеться перенаправляти з експортних поставок.
3. росіяни продовжують активно виводити гроші з банківської системи.
— У травні обсяг готівки в обігу зріс на 381,2 млрд рублів, що стало рекордним показником для цього місяця за весь час ведення статистики з 1995 року. Тенденція триває вже кілька місяців поспіль.
— У квітні обсяг готівки в економіці збільшився на 678,7 млрд рублів, у березні — ще на 301,1 млрд. Загалом від початку 2026 року обсяг готівкових коштів поза банками зріс на 1,09 трлн рублів.
— Востаннє подібні масштаби відтоку спостерігалися лише під час пандемії. Зростання попиту на готівку свідчить про посилення недовіри до фінансової системи та зростання економічної невизначеності.
— Населення та бізнес прагнуть мати доступ до грошей «тут і зараз» на тлі погіршення економічної ситуації, високої інфляції та ризиків нових потрясінь. Додатковим фактором стали регулярні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом у російських регіонах, які останнім часом дедалі частіше призводять до проблем із безготівковими платежами та доступом до онлайн-банкінгу.
— У таких умовах громадяни намагаються створювати резерви готівки. Збільшення обсягів готівкових операцій може свідчити про поступовий відхід частини малого та середнього бізнесу в тіньовий сектор економіки.
— Підприємства, які стикаються зі зростанням податкового навантаження, падінням попиту та браком фінансування, дедалі частіше шукають способи працювати поза офіційним контролем.
4. росія планує активніше використовувати так звану «юридичну війну» проти західних держав, перетворюючи міжнародні суди та правові механізми на інструмент політичного тиску. Про це йдеться у новому звіті Бюро захисту Сатверсме Латвії (SAB).
— За оцінкою латвійської розвідки, москва має намір системно використовувати судові процеси, міжнародне право та юридичні процедури для послаблення позицій західних країн, впливу на політичні рішення та створення додаткових інструментів тиску на уряди держав ЄС і НАТО.
— У звіті зазначається, що російська влада розглядає правові механізми не лише як інструмент пропаганди, а й як практичний засіб досягнення зовнішньополітичних цілей. Зокрема, юридичні аргументи можуть використовуватися для виправдання подальшої агресивної політики та конфронтації із Заходом.
— Одним із напрямків такої кампанії можуть стати позови проти країн Балтії. За даними SAB, росія готує звернення до Міжнародного суду ООН, звинувачуючи Латвію, Литву та Естонію в нібито дискримінації російськомовного населення.
— Латвійська розвідка стверджує, що відповідні матеріали вже підготовлені та можуть бути подані найближчим часом. У SAB наголошують, що твердження про «утиски російськомовних» роками залишалися одним із ключових елементів російської пропаганди. Тепер же кремль намагається перевести ці наративи у площину конкретних юридичних дій, використовуючи міжнародні інституції для просування власних політичних інтересів.
— У звіті також зазначається, що москва намагається координувати подібні дії з іншими дружніми режимами та вивчає досвід Ірану щодо використання міжнародних судових механізмів у протистоянні із західними країнами.
5. Індія збільшила закупівлі російської нафти, скориставшись послабленням санкційного тиску та перебоями на світовому нафтовому ринку.
— У травні 2026 року імпорт російської нафти до Індії сягнув у середньому 1,76 млн барелів на добу, що на 63% більше порівняно з лютим. Зростання поставок відбулося на тлі пом’якшення окремих американських обмежень щодо російської нафти.
— У Вашингтоні розраховують, що додаткові обсяги сировини на ринку допоможуть стримати зростання світових цін на енергоносії та зменшити наслідки нестабільності навколо Ормузької протоки.
— Попри санкції Заходу, Індія залишається одним із найбільших покупців російської нафти. Після початку повномасштабної війни проти України російські компанії були змушені переорієнтувати експорт із європейського ринку на азійський напрямок, насамперед до Індії та Китаю.
— Водночас залежність від кількох великих покупців посилює вразливість російського нафтового сектору. Значна частина поставок здійснюється зі знижками, а москва дедалі більше залежить від політичних рішень та економічних інтересів азійських партнерів. Крім того, навіть збільшення фізичних обсягів експорту не гарантує пропорційного зростання доходів російського бюджету.
— За підсумками перших п’яти місяців 2026 року нафтогазові доходи федерального бюджету росії скоротилися приблизно на 30%, що свідчить про збереження серйозного тиску на державні фінанси країни.
6. Окружний суд міста Істад, Швеції дозволив передати Україні суховантаж Caffa, який підозрюють у незаконному вивезенні зерна з окупованих росією українських територій.
— Судно було затримане шведською поліцією та береговою охороною у березні 2026 року в Балтійському морі біля південного узбережжя країни. Підставою для арешту стали порушення правил судноплавства, використання неправдивого прапора та незадовільний технічний стан судна, через який воно було визнане непридатним для безпечної експлуатації.
— Шведський суд визнав затримання законним і постановив, що судно може бути передане Україні. За словами прокурора Гокана Ларссона, рішення підтвердило правомірність арешту та відкрило шлях до передачі суховантажу українській стороні. Українські правоохоронці підозрюють, що Caffa використовувався для перевезення зерна, вивезеного з тимчасово окупованих територій України.
— Після початку повномасштабного вторгнення росія неодноразово звинувачувалася у незаконному вивезенні української сільськогосподарської продукції через порти окупованого Криму та захоплених районів півдня України.
— Рішення шведського суду може стати важливим прецедентом у справах, пов’язаних із незаконним вивезенням українських ресурсів з окупованих територій.
7. Європейський Союз посилює контроль за перевезенням російської нафти.
— Кораблі військово-морської операції ЄС IRINI отримали право затримувати в Середземному морі іноземні танкери, які можуть бути причетними до транспортування російської нафти в обхід санкцій. Про це заявила глава європейської дипломатії Кайя Каллас перед зустріччю міністрів оборони країн ЄС.
— За її словами, для операції IRINI були змінені правила застосування сил і засобів, що дозволить європейським військовим проводити затримання підозрілих суден. Нові повноваження покликані посилити боротьбу зі схемами обходу санкцій та використанням так званого «тіньового флоту», за допомогою якого росія продовжує експортувати нафту на світові ринки.
— Операція Operation IRINI діє в Середземному морі з 2020 року. Спочатку її головним завданням був контроль за дотриманням ембарго на постачання зброї до Лівії, однак тепер її функції розширюються на сферу санкційного контролю.
— Рішення ЄС є черговим кроком у посиленні тиску на російський нафтовий експорт, який залишається одним із головних джерел фінансування російської економіки та війни проти України. Після запровадження 20-го пакета санкцій Євросоюз уже розширив обмеження щодо суден, компаній та посередників, залучених до перевезення російської нафти.
— Останніми місяцями західні країни дедалі активніше намагаються обмежити діяльність «тіньового флоту» росії — мережі танкерів, які часто працюють під зручними прапорами, використовують непрозорі схеми власності та допомагають москві обходити міжнародні санкції.
— Надання військовим кораблям права затримувати підозрілі судна може суттєво ускладнити роботу таких схем і створити додаткові ризики для експорту російської нафти через міжнародні морські маршрути.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 09.06.2026
1. 8 червня український БПЛА здійснив атаку на аеродром Протасово в рязанській області, де розташований науково-виробничий центр «Протос» — один із майданчиків російської індустрії безпілотних технологій.
— На території аеродрому працює науково-виробничий центр «Протос», відкритий у липні 2024 року для розвитку російської галузі безпілотних систем. Станом на червень 2026 року там працювали 54 компанії-резиденти, які займаються розробкою дронів, комплектуючих, програмного забезпечення, систем зв’язку та управління.
— Однією з головних переваг центру є наявність діючої злітно-посадкової смуги, що дозволяє проводити випробування безпілотників у реальних умовах.
— Крім виробництва та тестування БПЛА, на базі центру також здійснюється підготовка майбутніх фахівців для галузі безпілотних технологій.
— Удар по Протасово став черговою атакою на об’єкти, пов’язані з російським виробництвом безпілотників та військово-промисловим комплексом.
2. Україна вдруге за три дні завдала удару по Чонгарському мосту, який з’єднує окуповану частину Херсонської області з Кримом і використовується російськими військами для перекидання техніки, боєприпасів та пального.
— У ніч на 9 червня безпілотники атакували переправу через Чонгарську протоку. Місцева влада визнала пошкодження мосту та повідомила про тимчасове припинення руху. Також було закрито автомобільний пункт пропуску «Джанкой».
— Це вже друга атака на Чонгарський міст за останні три дні. Під час попереднього удару 7 червня було пошкоджено дорожнє полотно, а рух через переправу та пункт пропуску «Джанкой» також довелося тимчасово зупиняти.
— Повторні удари по Чонгарському мосту створюють додаткові труднощі для російської військової логістики, оскільки ця переправа залишається одним із ключових маршрутів постачання угруповання військ на півдні України та в окупованому Криму.
3. Попри відносно стабільні показники експорту, російська нафтова галузь дедалі більше стикається з накопиченням системних проблем через регулярні удари по нафтопереробній та логістичній інфраструктурі.
— Галузь фактично входить у фазу структурної нестабільності, коли навіть збереження експортних доходів уже не гарантує нормального функціонування виробничого циклу.
— Пошкодження та зупинки нафтопереробних заводів скорочують можливості переробки сировини всередині країни. У результаті компанії змушені перенаправляти додаткові обсяги нафти на експорт, створюючи додаткове навантаження на портову інфраструктуру та перевалочні потужності. Водночас можливості для зберігання надлишків сировини залишаються обмеженими.
— Нездатність оперативно переробити або експортувати видобуту нафту змушує виробників скорочувати видобуток. Російська влада вже визнавала, що падіння видобутку пов’язане з позаплановими ремонтами на НПЗ.
— Якщо проблеми з переробкою та логістикою посилюватимуться, частина свердловин може бути законсервована, а відновлення видобутку на окремих родовищах стане складним і дорогим процесом. Дисбаланс між видобутком і переробкою також починає впливати на внутрішній ринок.
— Попри зростання доходів від експорту сирої нафти завдяки високим світовим цінам, у низці регіонів уже фіксувалися перебої з постачанням пального та запроваджувалися обмеження на продаж бензину.
— Одночасно зростають біржові ціни на нафтопродукти. Якщо атаки на російську нафтову інфраструктуру триватимуть, розрив між експортом сировини та виробництвом готового пального лише поглиблюватиметься.
4. російська нафта знову продається в Індії зі знижкою після понад двох місяців торгівлі без дисконту.
— На фоні війни між Іраном та Ізраїлем і рішення США дозволити окремим країнам купувати частину підсанкційної російської нафти москва змогла збільшити поставки до Індії. Водночас ситуація на світовому нафтовому ринку поступово стабілізується, що послаблює позиції російських експортерів.
— За даними Argus, станом на п’ятницю російська нафта з доставкою до узбережжя Індії коштувала $93,59 за барель. Це відповідає ціні близько $73,46 за барель у російських портах відвантаження та свідчить про повернення знижки для індійських покупців після більш ніж двомісячної перерви.
— Послаблення напруженості на нафтовому ринку пов’язане зі стриманим попитом з боку Китаю, збільшенням експорту зі США та іншими факторами, які знизили ризики дефіциту сировини. У таких умовах Індія знову отримала можливість вимагати вигідніших умов від російських постачальників.
— Хоча поточні ціни залишаються значно вищими за закладені в російський бюджет $59 за барель, повернення дисконту свідчить про збереження залежності росії від обмеженого кола покупців, які продовжують диктувати умови закупівель.
5. росія зазнала нової невдачі у спробах створити власний аналог Starlink.
— Один із 16 супутників проєкту «Рассвет», запущених у березні 2026 року, вийшов з ладу майже одразу після виведення на орбіту та 6 червня згорів в атмосфері Землі.
— За даними RussianSpaceWeb, апарат не зміг виконати запланований маневр через відмову двигуна. У результаті він почав втрачати висоту і увійшов у щільні шари атмосфери над північною Атлантикою. «Рассвет» є ключовим проєктом російської влади зі створення супутникової мережі широкосмугового інтернету. Загалом планується розгорнути 383 супутники, з яких 292 мають бути виведені на орбіту до кінця 2030 року. Вартість програми перевищує 430 млрд рублів.
— росія безнадійно відстає від SpaceX Ілона Маска: компанія запустила перші супутники в рамках проєкту Starlink ще у 2019 році, а сьогодні їхня група налічує понад 10 тисяч апаратів.
— Втрата одного з перших супутників демонструє проблеми, з якими стикається російська космічна галузь навіть у пріоритетних державних проєктах.
— Попри значні бюджетні витрати, росія продовжує суттєво відставати від світових лідерів у сфері супутникового зв’язку та змушена реалізовувати масштабні технологічні програми в умовах санкцій і обмеженого доступу до сучасних технологій.
6. росія продовжує втрачати позиції у глобальній технологічній конкуренції.
— За оцінками, на росію сьогодні припадає менше 2% світових витрат на дослідження та розробки, тоді як США та Китай нарощують інвестиції у науку вже майже десятиліття, а до технологічної гонки активно долучилися Японія, Велика Британія та Південна Корея.
— За прогнозами, вже у другій половині 2020-х років Китай може випередити США за обсягом інвестицій в інновації. Для росії це означає подальше посилення залежності від чужих технологій та втрату шансів на роль одного зі світових технологічних лідерів.
— Проблеми накопичуються і всередині країни. Після перших санкцій 2014 року темпи розвитку інноваційного сектору почали сповільнюватися, а у 2022 році російський венчурний ринок і технологічне підприємництво фактично опинилися в глибокій кризі через міжнародну ізоляцію, відтік кадрів та скорочення доступу до сучасних технологій.
— У результаті російська економіка дедалі більше ризикує закріпитися в ролі сировинного постачальника, тоді як ключові центри створення нових технологій концентруються за межами країни.
— В умовах зростання глобальної конкуренції це посилює довгострокові ризики для економічного розвитку та технологічної незалежності росії.
7. російська влада готується перекласти частину витрат на захист промислових об’єктів від українських безпілотників на сам бізнес.
— Підприємствам дозволять за власний рахунок закуповувати великокаліберні засоби протиповітряної оборони для захисту заводів та критичної інфраструктури.
— Міноборони збереже контроль над цими системами, а їх обслуговуванням займатимуться резервісти. До переліку обладнання можуть увійти зенітні артилерійські установки, радіолокаційні комплекси та засоби радіоелектронної боротьби.
— Рішення свідчить про зростаючий тиск на російську економіку через регулярні удари по військових і промислових об’єктах у глибокому тилу. Частина великих компаній уже була змушена домовлятися з Міноборони про розміщення поблизу своїх підприємств комплексів «Панцир».
— Фактично кремль визнає, що державна система ППО більше не здатна повністю закрити потреби промисловості, тому витрати на безпеку дедалі більше перекладаються на самі підприємства. Це означає додаткове фінансове навантаження для бізнесу, який і без того працює в умовах високих ставок, кадрового дефіциту та санкційного тиску.
— Для російських компаній захист від дронів поступово перетворюється на ще одну обов’язкову статтю витрат, що збільшує собівартість виробництва та погіршує конкурентоспроможність економіки.
8. російська влада готує нове підвищення податкового навантаження на населення та бізнес через погіршення стану регіональних фінансів.
— Федеральна податкова служба рекомендувала регіонам переглянути податкову політику для скорочення рекордного бюджетного дефіциту, який за підсумками 2025 року досяг 1,54 трлн рублів. Згідно з рекомендаціями ФПС, регіональна влада має розширити перелік нерухомості, що оподатковується за кадастровою вартістю, підвищити ставки транспортного податку до максимально допустимого рівня, а також переглянути пільги та ставки земельного податку і податку на майно фізичних осіб.
— Окремо регіонам доручено провести інвентаризацію нерухомості та активніше виявляти земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням. Для таких об’єктів податкове навантаження може зрости в кілька разів.
— Фінансова ситуація в регіонах стрімко погіршується. Сукупний дефіцит місцевих бюджетів за рік зріс у п’ять разів порівняно з 2024 роком і майже у вісім разів порівняно з 2023-м.
— Найскладніша ситуація склалася в Кемеровській, Вологодській, Архангельській і Тюменській областях, де дефіцит перевищив 30% власних доходів. Мінфін рф вже попереджав, що у 2026 році дефіцит регіональних бюджетів може збільшитися до 1,9 трлн рублів.
— На цьому фоні кремль дедалі активніше перекладає фінансові проблеми на населення та бізнес, намагаючись компенсувати втрати бюджету в умовах зростаючих військових витрат і уповільнення економіки.
9. Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти росії, який охопить ще близько 80 фізичних та юридичних осіб, причетних до підтримки війни проти України.
— Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас після неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС на Кіпрі. За її словами, нові обмеження будуть спрямовані проти підприємств російського військово-промислового комплексу, осіб, причетних до порушень прав людини, а також представників російської пропагандистської машини.
— Каллас наголосила, що санкційний тиск уже завдав серйозного удару по економіці рф. За оцінками ЄС, сукупні втрати російської економіки від міжнародних санкцій становлять від 1,2 до 1,5 трильйона доларів. «Цеглина за цеглиною ми руйнуємо основи воєнної економіки росії», — заявила глава європейської дипломатії.
— У Євросоюзі вважають, що погіршення економічної ситуації та зростання фінансових втрат змушують кремль дедалі більше покладатися на військову ескалацію.
— Водночас санкції поступово обмежують можливості російської влади фінансувати війну та підтримувати роботу військово-промислового комплексу.
— ЄС посилює санкційний тиск на тлі ознак наростання проблем у російській економіці, зокрема скорочення інвестицій, падіння ділової активності та зростання бюджетного дефіциту.
— Новий пакет обмежень має стати черговим кроком у стратегії довгострокового виснаження ресурсів, які кремль використовує для продовження війни проти України.
