Президент Володимир Зеленський призначив Cекретаря РНБО та голову Служби зовнішньої розвідки.
Відповідні укази оприлюднено на сайті Офісу Президента.
Так, указом №695/2026 було призначено Рустема Умєрова на посаду Голови Служби зовнішньої розвідки України.
Указом №694/2026 призначено Секретарем Ради національної безпеки і оборони України Ігоря Клименка.
=======
Призначення умєрова в день закінчення 40-денного плану зеленського з примусу путіна до переговорів є черговим свідченням лише одного:
зеленський і ця влада вижилась.
В них закінчились навіть елементарні варіації дій. Закінчилось будь-що, що може приносити новизну і свіжість, що може давати надію.
Вони бродять в трьох соснах, тасують трьох нікчем, більшість з яких випадкові і з легкістю будуть принесені в жертву (про що кожен з них знає).
Вони оголошують ті є самі меседжі про мир, переговори з путіним, лякають тими самими лякалками і просто несуть абстрактну ху*йню про майбутнє зі звинуваченнями всіх навколо, крім самих себе, хто привів до такого піз*дєца.
Всі проблеми, створені ними не вирішуються роками і вони не тільки поняття не мають що робити, а ще й поглиблюють їх — брехнею, нерівністю, несправедливістю, то династіями, двушками на москву і тд.
Ці всі дії говорять лиш про те, що вони за всяку ціну намагаються утриматися, але найкраще що вони можуть зробити для України і для СЕБЕ — піти.
.
Стаття 111: Як українську розвідку офіційно здали людині з американським, турецьким та російським паспортом
Володимир Зеленський офіційно призначає Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки (СЗР). У будь-якій суверенній державі цей указ став би не приводом для політичних ток-шоу чи експертних дискусій. Він став би матеріалом для негайного арешту та відкриття кримінального провадження за статтею 111 Кримінального кодексу України — Державна зрада. Бо те, що відбулося, не є кадровою помилкою, кризою лави запасних чи невдалим менеджментом. Це задокументований акт передачі національної безпеки під пряме іноземне управління. Але це Україна.
.
Система, яка роками згодовувала суспільству пафосні промови Нам роками намагалися зліпити образ «ефективного кримськотатарського менеджера» та «блискучого перемовника». Але давайте називати речі своїми іменами, відкинувши політтехнологічний шум: ми маємо справу з людиною, яка володіє громадянством США та Московії і є прямим провідником інтересів іноземних розвідувальних центрів.
.
Коли громадянин іншої країни, який працює за методичками чужих спецслужб, стає міністром або головою фонду — це ганьба. Але коли таку людину ставлять на чолі Служби зовнішньої розвідки — це вирок. Це не «міжнародне партнерство». Крісло голови СЗР — це абсолютний, монопольний доступ до всієї стратегічної агентури України за кордоном, планів нелегальної розвідки, надсекретних архівів та слабких місць ворога. Цей доступ отримує людина з американським громадянством, яка роками інтегрована в структури іноземних спецслужб.
.
Призначити такого діяча головним розвідником країни — означає своїми руками перетворити СЗР на легальний хаб із передачі українських державних таємниць кураторам у Вашингтоні. Це зовнішнє управління в його найпримітивнішій, колоніальній формі, де метрополія просто саджає свого наглядача за тубільцями, а місцева влада покірно це легалізує.
.
Зрада на такому рівні ніколи не буває спонтанною. Це не випадковість, а фінал багаторічної спецоперації. Якщо зняти рожеві окуляри Єдиного марафону, діяльність Умєрова за останні чотири роки ідеально лягає у кримінальну кваліфікацію «підривна діяльність». Перетворення відомства на інструмент підготовки стратегічних активів держави до розпродажу за безцінь в інтересах транснаціонального капіталу під прикриттям війни. Потім штучно створений хаос в управлінні армією. Коли фронт кричав про нестачу снарядів і відсутність ліній оборони, міністерство потопало в кулуарних розборках. Діалоги Умєрова з олігархом Тімуром Міндічем, які зруйнували роботу Міноборони щонайменше на пів року — це доказ того, що за фасадом «західного технократа» ховається цинічний саботаж обороноздатності в інтересах тіньових рішал та іноземних кураторів. Далі коли тримати його в Міноборони стало репутаційно неможливо, його перекинули Секретарем РНБО. Він не зробив з цього органу мозковий центр війни. Він просто пересиджував там рік, зберігаючи допуск до таємниць найвищого рівня, чекаючи на нове, головне завдання.
.
Кандидатуру Умєрова також розглядали на посаду посла України у США. Однак, як зазначають дипломатичні джерела ZN.UA, у США вже двічі просили взагалі не відправляти до них Умєрова як посла, це пов’язано з дуже тісними турецькими зв’язками Умєрова.
Це призначення доводить, що для Зе-команди державні інституції не мають жодної цінності. Вони здадуть все: народ на бойню, копалини американцям, секрети розвідкам чужих урядів. Для них це просто набір стільців, між якими вони безкінечно тасують своїх аватарів, розраховуючись українським суверенітетом за лояльність західних партнерів.
Відтепер безпека України офіційно керується через людину, чий паспорт лежить у чужій кишені. Це державна зрада, оформлена президентським указом. Чого ще ви чекаєте, українці?
Голова Фонду державного майна України
Я!
Секретар РНБО
Я!
Міністр оборони
Я!
Голова розвідки
Я!
