ЗАКОНОПРОЄКТ ПАЛАТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ПРО ІНТЕГРАЦІЮ ОБОРОННИХ ПРОМИСЛОВОСТЕЙ ІЗРАЇЛЮ ТА США ВИКЛИКАЄ ВЕЛИКІ СУПЕРЕЧКИ
Критики законопроєкту побоюються, що в разі його ухвалення Ізраїль отримає право вето щодо американських систем озброєння.
Джон Гадсон, The Washington Post, 31.07.2026
У 2023 році покійний сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем очолив ініціативу зі захисту українського цивільного населення від російських атак, підтримавши передачу Україні батарей протиповітряної оборони Iron Dome («Залізний купол») зі Сполучених Штатів. Однак він зіткнувся з несподіваною перешкодою — Беньяміном Нетаньягу.
Прем’єр-міністр Ізраїлю наклав вето на цю передачу, пославшись на умови угоди про спільне виробництво, яка надає Ізраїлю право остаточного рішення щодо використання цієї системи, попри те, що відповідні ракетні батареї було оплачено урядом США.
Тепер американські законодавці прагнуть розширити цю модель співпраці далеко за межі протиракетної оборони, охопивши широкий спектр технологічних напрямів, зокрема біологічну зброю, штучний інтелект, кібербезпеку та системи спрямованої енергії.
Ця пропозиція міститься в законопроєкті про оборонну політику обсягом 1,15 трильйона доларів, який Палата представників ухвалила минулого тижня. Вона має підтримку Беньяміна Нетаньягу, проізраїльськи налаштованих законодавців обох партій США та впливової лобістської організації American Israel Public Affairs Committee (AIPAC). Водночас її різко критикують демократи лівого крила та частина республіканців правого крила, які координують зусилля, щоб заблокувати її в Сенаті.
«Це підриває наш суверенітет і шкодить нашій національній безпеці, обмежуючи наші можливості», — заявив в інтерв’ю сенатор Кріс Ван Голлен (демократ, штат Меріленд). «Ракетні системи, які ми хотіли передати [Україні], було розгорнуто на південному заході США та оплачено американськими платниками податків, але Ізраїль наклав на це вето».
Дискусія навколо законопроєкту збіглася з нещодавнім візитом Нетаньягу до Вашинґтона, де він прагнув зміцнити підтримку війни проти Ірану, яка стає дедалі менш популярною серед американської громадськости.
Цього ж тижня Вашинґтон відвідав і Президент України Володимир Зеленський. Його одночасні прохання про американську підтримку поставили двох союзників США в ситуацію конкуренції за обмежені ресурси. Під час зустрічі Зеленського з Президентом Дональдом Трампом американський президент заявив, що буде важко задовольнити українське прохання про 300 ракет-перехоплювачів Patriot, адже ці боєприпаси витрачаються у війні проти Ірану, повідомив Зеленський виданню Axios.
Цього тижня Зеленського й Нетаньягу бачили за, вочевидь, досить напруженою розмовою на похороні Ліндсі Ґрема, хоча жодна зі сторін не стала коментувати її зміст.
Суперечки в Конґресі щодо законопроєкту про військову політику стали черговим етапом дискусії про те, чи повинні США й надалі надавати Ізраїлю масштабну підтримку, попри занепокоєння його діями в Ґазі та ставленням до палестинців і в самому секторі Ґази, і на Західному березі.
У відповідь на наш запит про коментар посольство Ізраїлю у Вашинґтоні стало на захист модель спільного виробництва та рішення Нетаньягу заблокувати передачу Iron Dome Україні, заявивши, що «існували побоювання, що ця технологія може потрапити до рук іранців». Посольство також зазначило, що «замість Iron Dome» Ізраїль повернув Сполученим Штатам батареї Patriot, щоб їх можна було передати Україні.
Державний секретар Марко Рубіо, один з найпалкіших прихильників Ізраїлю в кабінеті Трампа, заявив The Washington Post, що його не турбує право Ізраїлю накладати вето на експорт озброєнь до третіх країн.
«Щоразу, коли ви вступаєте в спільне виробництво, існують подібні обмеження», — сказав він.
Рубіо також високо оцінив ідею тіснішого партнерства між оборонними промисловостями двох країн, зазначивши, що взаємна вигода виникає тоді, коли «ми здійснюємо прорив у нашій системі або вони здійснюють прорив у своїй».
Це положення є лише одним з багатьох питань, над якими працюють американські сенатори під час розгляду щорічного оборонного законопроєкту, який має бути обов’язково бути ухвалено, адже він визначає широкий спектр військової політики, зокрема підвищення грошового забезпечення військовослужбовців і ліміти оборонних витрат.
Положення законопроєкту Палати представників передбачає створення в Міністерстві оборони посади виконавчого координатора, який впливатиме на те, як США інвестують у спільне виробництво військових систем за межами вже усталених напрямів співпраці, таких як протиракетна оборона.
Нові напрями охоплюватимуть «штучний інтелект, квантові технології, машинне навчання та автономні системи», «системи боротьби з безпілотниками», «біотехнології, біовиробництво та медичні оборонні технології», а також низку інших царин, зазначено в законопроєкті.
В Палаті представників проти цього положення активно виступали конґресмен Ро Ханна (демократ, Каліфорнія) та конґресмен Томас Мессі (республіканець, Кентуккі), однак їхні спроби вилучити його з законопроєкту зазнали невдачі. В Сенаті кілька демократів уже заявили, що не голосуватимуть за документ, доки це положення не буде окремо обговорено.
Серед головних прихильників ініціативи — голова Комітету Палати представників у справах збройних сил Майк Роджерс (республіканець, Алабама), сенатор Тед Бадд (республіканець, Північна Кароліна) та конґресмен Ронні Джексон (республіканець, Техас). Прихильники Ізраїлю розглядають цей механізм як спосіб зберегти американську підтримку Ізраїлю навіть у разі, якщо Конґрес вирішить припинити щорічну допомогу обсягом 3,8 мільярда доларів, яку США нині надають Ізраїлю, — видатки, що стають дедалі суперечливішими для американських платників податків.
«Це виводить американо-ізраїльські відносини за межі щорічного процесу затвердження бюджетних асигнувань», — сказав Джош Пол, співзасновник громадської організації A New Policy та колишній посадовець Державного департаменту, який подав у відставку за адміністрації Байдена на знак протесту проти війни в Ґазі.
Раніше цього місяця понад сто демократів Палати представників проголосували за припинення всієї американської допомоги Ізраїлю, що свідчить про історичний зсув у позиції партії щодо її давнього союзника.
За словами Пола, оборонний законопроєкт підірве спроби дистанціювати Вашинґтон від Ізраїлю, стимулюючи розміщення ізраїльського оборонного виробництва у США, що створюватиме робочі місця для американців і зміцнюватиме внутрішню політичну підтримку таких програм.
«Щойно ви починаєте створювати робочі місця в округах по всій країні, ви даєте членам Конґресу причину й надалі підтримувати цю програму», — сказав Пол.
Він також зазначив, що Ізраїль може зберегти важелі впливу на США, адже ізраїльські технології буде інтегровано в майбутні американські системи озброєнь.
Офіс сенатора Бадда відкинув таку критику як суто гіпотетичну. Його речник Крістіан Мак-Маллен заявив, що законопроєкт не накладає «жодних обмежень на будь-які рішення США щодо застосування технологій, розроблених у партнерстві з Ізраїлем».
Джексон повідомив The Washington Post, що підтримує цю ініціативу, адже вона дозволить швидше передавати «спільно розроблені й перевірені в бойових умовах технології до рук американського військовослужбовця».
Мессі ж заявив, що прихильники законопроєкту перебільшують його користь для США, які значно переважають Ізраїль як за технологічним рівнем, так і за виробничими потужностями.
«Це країна з населенням лише 10 мільйонів людей», — сказав він в інтерв’ю подкасту Breaking Points.
«Це не допоможе» і не варте такого обмеження американського «суверенітету», додав він.
Ван Голлен заявив, що побоюється: якщо законопроєкт буде ухвалено, то право Ізраїлю блокувати передачу озброєнь третім країнам може поширитися на ще більшу кількість видів американської зброї.
Він також поставив під сумнів твердження Ізраїлю, що передача Iron Dome Україні могла призвести до потрапляння технології до рук Ірану, зазначивши, що такі побоювання не завадили США передати Україні свої високотехнологічні батареї Patriot.
«Ми передали туди найрізноманітніші чутливі технології», — сказав він.
Це спірне положення є лише одним з багатьох каменів спотикання, які можуть завадити Сенату ухвалити власну версію законопроєкту про військову політику — National Defense Authorization Act — і відкласти голосування щодо версії Палати представників до пізньої осени.
«Я очікую, що це питання залишатиметься актуальним упродовж серпневої парламентської перерви та під час проміжних виборів», — підсумував Пол.
