Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 01.08.2026
1. Україна атакувала логістичні центри Wildberries площею понад 1 млн кв. м, а 60% найбільших складів вже опинилися під ударами.
— За останні два тижні українські безпілотники атакували або намагалися атакувати логістичні центри Wildberries, на які припадає близько 60% площ найбільших складських комплексів компанії.
— Журналісти проаналізували 26 найбільших логістичних центрів Wildberries площею понад 15 тис. кв. м. Їхня сукупна площа становить 2,7 млн кв. м, що перевищує половину всієї складської інфраструктури маркетплейса (5,2 млн кв. м).
— За цей період 10 найбільших складів були безпосередньо уражені. Їхня загальна площа становить 1,023 млн кв. м. Частина об’єктів була повністю знищена, інші отримали серйозні пошкодження або припинили роботу. Ще три великі склади загальною площею 557 тис. кв. м також стали цілями атак, однак продовжили працювати.
— Таким чином, під ударами вже опинилися логістичні центри, що охоплюють близько 60% площ найбільших складів Wildberries.
— Найбільших пошкоджень зазнали логістичні комплекси в Електросталі (250 тис. кв. м), Новій Усмані (156 тис. кв. м), Котовську (108 тис. кв. м), Шушарах (106 тис. кв. м), Краснодарі (100 тис. кв. м), Невинномиську (94 тис. кв. м), Пензенській області (90 тис. кв. м), Сарапулі (53 тис. кв. м), Волгограді (48 тис. кв. м) та Уткіній Заводі (18 тис. кв. м).
— За оцінками, у європейській частині росії атаки вже охопили 64% площ великих логістичних центрів.
2. росія не змогла повністю відновити 18 із 26 НПЗ після ударів України.
— Українська кампанія ударів по російських нафтопереробних заводах продовжує завдавати довгострокових збитків паливній галузі.
— Станом на 27 липня росія не змогла повністю відновити 18 із 26 великих НПЗ, які зупиняли виробництво після атак українських безпілотників. До повноцінної роботи повернулися лише 8 заводів.
— Ще 11 НПЗ відновили виробництво лише частково, а 7 підприємств досі залишаються зупиненими.
— Серед заводів, що продовжують простоювати, — Киришський («КИНЕФ»), другий за потужністю НПЗ росії, а також Туапсинський, Сизранський, Куйбишевський і Новокуйбишевський НПЗ «роснєфті».
— Загалом, українські удари вже вивели з ладу понад 30% фактичних і понад 45% номінальних потужностей росії з переробки нафти.
— Аналіз супутникових знімків показує, що пошкодження на багатьох підприємствах залишаються помітними через тижні й навіть місяці після атак, що свідчить про серйозні труднощі з ремонтом і дефіцит необхідного обладнання.
— Нафтопереробна галузь забезпечує близько 12% усього промислового виробництва росії, тому повільне відновлення НПЗ посилює проблеми із забезпеченням внутрішнього ринку паливом, скорочує експортний потенціал та збільшує економічні втрати країни.
3. Найбільші металургійні компанії росії повідомили про обвал прибутків.
— російська металургія, на яку припадає близько 15% промислового виробництва країни, переживає найглибшу кризу за останні десятиліття. Причинами стали уповільнення економіки, західні санкції, високі кредитні ставки та різке падіння внутрішнього попиту.
— Найбільший виробник сталі в росії — НЛМК — за підсумками першого півріччя скоротив виручку на 12%, до 388 млрд рублів, а чистий прибуток обвалився більш ніж удвічі — з 45,6 млрд до 21 млрд рублів.
— «Сєвєрсталь» повідомила про дев’ятикратне падіння чистого прибутку — до 4,12 млрд рублів. Виручка компанії скоротилася на 14%, а показник EBITDA — майже вдвічі.
— Магнітогорський металургійний комбінат (ММК) завершив перше півріччя зі збитком 19,1 млрд рублів. Водночас виручка підприємства зменшилася на 10%.
— Внутрішній попит на сталь скорочується через стагнацію економіки, а експорт, який раніше підтримував галузь, страждає від санкцій, дорогого транспортування та зміцнення рубля.
— Фінансове становище компаній також стрімко погіршується. За перше півріччя «Сєвєрсталь» отримала 70,2 млрд рублів негативного грошового потоку, а НЛМК — 11 млрд рублів, що свідчить про значний дефіцит ліквідності.
— У 2026 році прибуток російських металургійних підприємств може впасти до найнижчого рівня за останні десятиліття.
4. «росатом» зірвав строки будівництва АЕС в Індії: вартість проєкту зросла на 55%.
— Вартість будівництва чотирьох енергоблоків російського проєкту на АЕС «Куданкулам» в Індії зросла на 55% після майже трирічної затримки реалізації.
— Оновлена вартість чотирьох реакторів потужністю по 1 ГВт становить 1,38 трлн індійських рупій (близько 14,4 млрд доларів). При цьому вартість будівництва 3-го та 4-го енергоблоків збільшилася на 73%, а 5-го та 6-го — на 40%.
— Однією з головних причин затримок стали наслідки війни, розв’язаної росією проти України, яка порушила постачання обладнання та графіки виконання робіт. І
— ндійська сторона також називає серед причин пандемію COVID-19, проблеми з логістикою, дефіцит окремих матеріалів і труднощі у підрядників.
— Перші два російські реактори на АЕС «Куданкулам» уже працюють, тоді як ще чотири залишаються на стадії будівництва.
— Якщо раніше Індія планувала завершити проєкт до 2027 року, то тепер введення всіх нових енергоблоків в експлуатацію очікується лише до березня 2030 року.
— Подорожчання проєкту призведе до зростання собівартості виробництва електроенергії, що ускладнить розвиток атомної енергетики на одному з найбільш чутливих до цін енергетичних ринків світу та стане черговим ударом по міжнародних позиціях «росатома».
5. росія почала імпортувати бензин із Марокко через дефіцит пального після ударів по НПЗ.
— росія вперше імпортувала морем близько 30 тис. тонн бензину А-92 із Марокко на тлі дефіциту пального, спричиненого атаками українських безпілотників на нафтопереробні заводи.
— Танкер під прапором Панами завантажив бензин у марокканському порту Танжер у середині липня, а зараз розвантажує паливо в російському арктичному порту Мурманськ. Постачальником вантажу є компанія «Лукойл».
— Раніше росія також почала імпортувати бензин морем з Індії, що є нетиповим для одного з найбільших світових виробників нафти.
— До початку липня виробництво бензину в росії скоротилося приблизно до 65% від середнього літнього попиту через зупинку низки великих НПЗ після українських ударів.
— Внаслідок цього росія, яка традиційно експортувала паливо, змушена дедалі активніше покривати внутрішній дефіцит за рахунок імпорту, що свідчить про поглиблення кризи в її нафтопереробній галузі.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 02.08.2026
1. У росії продовжують горіти НПЗ та склади.
— У ніч на 2 серпня українські безпілотники атакували низку стратегічних об’єктів на території росії.
— Під ударом опинився Саратовський НПЗ, де попередньо зафіксовано пожежу в районі технологічних установок. Також було атаковано військовий аеродром «Енгельс-2» в Саратовській області — місцеві жителі повідомляли про вибухи на території авіабази.
— Крім того, російські джерела повідомляють про атаку на логістичний центр Wildberries у Новосемейкіному Самарської області. Інформація про наслідки уточнюється.
— Напередодні, 1 серпня, СБУ повідомила про ураження інфраструктури трьох нафтопереробних заводів в Уфі — «Башнафта-УНПЗ», «Башнафта-Новойл» та «Башнафта-Уфанафтохім», які входять до одного з найбільших нафтопереробних кластерів росії. Сумарна потужність трьох підприємств перевищує 23 млн тонн нафти на рік. Вони виробляють бензин, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються як для внутрішнього ринку, так і для забезпечення російської армії.
— Того ж дня СБУ також повідомила про ураження трьох РЛС «Подльот-К1» та однієї РЛС «Каста-2Е2» у Краснодарському краї, які використовуються для виявлення повітряних цілей.
2. Дефіцит бюджету змушує росію скорочувати податкові пільги для бізнесу.
— Влада росії готується посилити контроль за компаніями, які користуються податковими пільгами, та позбавити частину з них державної підтримки через поглиблення бюджетної кризи.
— Резиденти територій випереджального розвитку (ТОР) та особливих економічних зон (ОЕЗ) будуть зобов’язані встановити програмне забезпечення АІС «Налог-3», яке дозволить Федеральній податковій службі в режимі реального часу контролювати фінансовий стан компаній, виявляти розбіжності у звітності та схеми податкової оптимізації.
— Головною причиною посилення контролю став дефіцит федерального бюджету, який за підсумками першого півріччя 2026 року досяг 5,7 трлн рублів. Наразі резиденти ОЕЗ сплачують лише 2% податку на прибуток до федерального бюджету та до 13,5% — до регіональних бюджетів, а ставка страхових внесків для них становить 7,6%.
— Податкові пільги щороку коштують російському бюджету десятки мільярдів рублів, тому влада намагається скоротити ці втрати та збільшити податкові надходження.
3. Борги регіонів росії перед банками досягли максимуму за дев’ять років через дефіцит бюджетів.
— Заборгованість російських регіонів перед комерційними банками у липні 2026 року перевищила 680 млрд рублів, що стало найвищим показником із 2017 року. Про це свідчать дані мінфіну росії.
— Із грудня 2025 року обсяг банківських кредитів регіонів зріс на 349 млрд рублів. Регіони дедалі частіше залучають дорогі комерційні кредити для фінансування поточних видатків.
— На відміну від державних позик, банківські кредити мають вищі відсоткові ставки, що збільшує боргове навантаження на місцеві бюджети.
4. Економіка КНДР зросла на 3,5% завдяки військовій співпраці з росією та торгівлі з Китаєм.
— Економіка Північної Кореї у 2025 році зросла на 3,5%, третій рік поспіль демонструючи зростання понад 3%. Про це свідчать оцінки Центрального банку Південної Кореї.
— За даними регулятора, основними чинниками стали розширення економічного співробітництва з росією, збільшення торгівлі з Китаєм та державна підтримка інфраструктурних проєктів.
— Промислове виробництво КНДР зросло на 6,6%. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі збільшився на 16% — до 3,13 млрд доларів. Експорт зріс на 30% — до 470 млн доларів, тоді як імпорт підвищився на 13,9% — до 2,66 млрд доларів.
— У Центробанку Південної Кореї зазначили, що зростання виробництва значною мірою забезпечив експорт північнокорейського озброєння, який стимулював усі ланцюги промислового виробництва.
— Додатковий внесок зробили збільшення кількості російських туристів, розвиток транспортного сполучення, а також зростання доходів від північнокорейських робітників за кордоном і військових, яких КНДР направила для підтримки російської війни проти України.
5. росія хоче переробляти свою нафту на НПЗ Казахстану через дефіцит власних потужностей.
— Казахстан веде переговори з росією щодо переробки російської нафти на своїх нафтопереробних заводах. Отримані бензин, дизельне пальне та інші нафтопродукти планується реалізовувати на внутрішньому ринку Казахстану, а частину — експортувати назад до росії.
— Сторони обговорюють переробку нафти російського походження з подальшим продажем готової продукції в Казахстані та частковим постачанням до росії.
— Така схема дозволить росії використати вільні нафтопереробні потужності Казахстану для компенсації дефіциту пального на внутрішньому ринку, який виник після серії ударів українських безпілотників по російських НПЗ.
