Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.07.2026
1. Сили оборони України завдали ударів по підприємствах ВПК, нафтобазі та військовій логістиці росії.
— За повідомленням Генштабу ЗСУ у ніч на 7 липня Сили оборони України завдали серії ударів по об’єктах військово-промислового комплексу та військової логістики росії, продовжуючи кампанію зі зниження її воєнно-економічного потенціалу.
— Однією з цілей стало АТ «Группа Кремний ЕЛ» у Брянську — один із ключових виробників російської мікроелектроніки. Підприємство випускає мікросхеми, силові напівпровідники та інші електронні компоненти, які використовуються у системах управління, зв’язку, радіоелектронної боротьби та сучасних зразках озброєння.
— Також під удар потрапив Брянський хімічний завод у місті Сельцо. Зафіксовано щонайменше чотири вибухи в районі підприємства. Завод виробляє порох, вибухові речовини та компоненти ракетного пального, необхідні для виготовлення боєприпасів і ракет, які використовуються російською армією у війні проти України.
— Крім того, уражено нафтобазу аеродрому «Бєлгород», яка забезпечує паливом військову авіацію. Ступінь пошкоджень наразі встановлюється.
— Окремих ударів завдано по двох залізничних мостах у районах населених пунктів Роздольне та Ічкі в тимчасово окупованому Криму. Ці об’єкти використовувалися для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і військової техніки.
— Також уражено склади матеріально-технічного забезпечення російських військ у районах Волновахи та Ясинуватої.
2. Сили безпілотних систем заявили про ураження восьми танкерів тіньового флоту рф в Азовському морі.
— Підрозділ «Птахи Мадяра» 414 окремої бригади Сил безпілотних систем заявив про масштабну нічну операцію в Азовському морі, під час якої було уражено вісім танкерів тіньового флоту рф, що використовувалися для постачання пального до тимчасово окупованого Криму.
— За інформацією командира підрозділу Роберта Бровді («Мадяра»), під удар також потрапили суховантаж і пором. У СБС стверджують, що танкери отримали пошкодження та загорілися. Серед уражених суден названо «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов» і «Пенелопа», ще одне судно встановлюється.
— За даними українських військових, усі вони перебувають під міжнародними санкціями, мають дедвейт близько 7 тис. тонн і використовувалися для перевезення пального.
— У СБС зазначили, що протягом ночі 7 липня загалом було уражено 58 законних військових цілей у глибині окупованих територій. Також повідомляється про удари по енергетичній та логістичній інфраструктурі в окупованому Криму.
3. Після успішної атаки на Омський НПЗ зона досяжності українських далекобійних безпілотників охоплює вже близько 85% усіх потужностей нафтопереробки росії.
— У зоні можливого ураження перебувають 33 із 45 найбільших російських НПЗ, зокрема 9 із 10 найбільших за обсягами переробки. Сумарна потужність цих підприємств становить 257,2 млн тонн нафти на рік із загальних 297,05 млн тонн.
— Серед найбільших заводів, які вже перебувають у зоні досяжності українських безпілотників: Найбільші НПЗ рф (потужність, млн т/рік): Омський — 21; Киришський — 20,1; Рязанський — 17,1; «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» — 17; Ярославський — 15,7; Волгоградський — 14,5; Пермський — 13,1; Московський — 10,5; «Газпром нафтохім Салават» — 10.
— Поза межами досяжності наразі залишаються лише 12 НПЗ із сумарною потужністю 39,85 млн тонн на рік, переважно в Сибіру та на Далекому Сході.
— Серія ударів по НПЗ призвела до найнижчих за понад 20 років обсягів нафтопереробки, дефіциту пального та необхідності його імпорту.
4. російський фондовий ринок впав до мінімуму з 2023 року: інвестори розпродають акції на фоні дешевої нафти та паливної кризи.
— Індекс Мосбіржі вперше з лютого 2023 року опустився нижче 2200 пунктів, а під час торгів досяг 2164,8 пункту — мінімального рівня за понад три роки. Від початку літа індекс втратив 14%, а з початку 2026 року — вже 22%.
— Падіння відбувається через одночасний вплив кількох негативних факторів: різкого здешевлення нафти, погіршення бюджетної ситуації, паливної кризи, атак українських безпілотників на російські НПЗ та зростання інфляційних ризиків.
— Настрої інвесторів наближаються до панічних. Ринок уже не реагує навіть на окремі позитивні новини, оскільки очікування швидкого поліпшення економічної ситуації не справдилися.
— Одночасно дешевшають і російські державні облігації: індекс RGBI оновив річний мінімум, а прибутковість довгострокових ОФЗ перевищила 16% річних, що свідчить про зростання вартості запозичень для держави.
— Серед найбільших втрат: «Газпром» знизився на 1,6%, оновивши мінімум із 2008 року; ВТБ обвалився на 9% до історичного мінімуму; «Сбер» втратив близько 1%; «Новатек» та «Аерофлот» — близько 2%; «Сєвєрсталь» — 3,5%.
5. росії загрожує банківська криза через фінансування війни.
— Європейська розвідка попереджає, що російська банківська система наближається до ризику масштабної кризи через дедалі більше навантаження, пов’язане з фінансуванням військової економіки.
— Банки змушені кредитувати підприємства ВПК, державні проєкти та пільгові іпотечні програми, накопичуючи дедалі більший обсяг позик, які можуть так і не бути повернуті.
— Державна підтримка, реструктуризація боргів і субсидоване кредитування лише приховують реальний масштаб проблем. Вже близько 10% корпоративних кредитів є проблемними, а в окремих великих банках частка проблемних роздрібних позик сягає 15%.
— Водночас понад 500 тисяч росіян оголосили про банкрутство у 2025 році — майже на третину більше, ніж роком раніше, а понад 13 млн громадян мають три або більше кредитів одночасно.
— Додатковим фактором ризику може стати 21-й пакет санкцій ЄС, який, за інформацією агентства, планують ухвалити в липні. Він може охопити майже 90 російських банків, унаслідок чого під обмеженнями опиниться вже понад половина кредитних установ росії, які мають міжнародні зв’язки.
— Це здатне спровокувати масштабне погіршення фінансової стабільності країни.
6. Прострочені борги російських компаній сягнули рекордних 7 трлн рублів, посилюючи ризик хвилі банкрутств.
— російський бізнес дедалі глибше занурюється у боргову кризу. Станом на кінець квітня прострочена заборгованість компаній зросла майже на 20% у річному вимірі та досягла рекордних 7 трлн рублів, свідчать дані росстату. Йдеться не лише про банківські кредити, а й про борги перед постачальниками, працівниками та податковими органами.
— Найбільші обсяги простроченої заборгованості накопичили підприємства обробної промисловості — майже 2,5 трлн рублів. Далі йдуть торгівля (950 млрд рублів), видобувна галузь (майже 800 млрд рублів) та будівництво (321 млрд рублів).
— На фінансовий стан бізнесу дедалі сильніше тиснуть падіння споживчого попиту, підвищення податкового навантаження та дорогі кредити. Із 2026 року влада підвищила ставку ПДВ з 20% до 22%, а також утричі знизила поріг доходу для застосування спрощеної системи оподаткування — із 60 млн до 20 млн рублів.
— Водночас ключова ставка, попри незначне зниження до 14,25%, залишається надто високою для доступного кредитування. Через високу вартість позик компаніям дедалі важче рефінансувати старі борги, тому багато з них змушені брати нові кредити лише для погашення попередніх зобов’язань.
— Це прискорює накопичення боргового навантаження. Ситуацію погіршує загальне охолодження економіки. У першому кварталі 2026 року ВВП росії скоротився на 0,2%, а прибуток компаній впав більш ніж на чверть — до 5,2 трлн рублів.
— За таких умов обслуговування рекордних боргів стає дедалі складнішим, а вихід боргового навантаження з-під контролю може спровокувати масштабну хвилю банкрутств, що створить додатковий тиск на економіку та банківську систему росії.
7. Саудівська Аравія рекордно за 26 років знизила ціни на нафту.
— Державна компанія Saudi Aramco оголосила про найбільше за останні 26 років зниження офіційної ціни на свою основну експортну нафту Arab Light для азійських покупців.
— У серпні ціна буде знижена одразу на $11 за барель, а саудівська нафта вперше з 2020 року продаватиметься зі знижкою $1,5 до регіональних еталонних сортів.
— Рішення Ер-Ріяда ухвалене після відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та повернення на ринок великих обсягів близькосхідної нафти.
— Це безпосередньо посилює конкуренцію за покупців в Азії — насамперед Китай та Індію, які купують близько 90% російського морського експорту нафти.
— Одночасно країни ОПЕК+ нарощують видобуток, а експорт через Ормузьку протоку відновився до близько 12 млн барелів на добу. Додатковий тиск створює й повернення на світовий ринок іранської нафти.
— Зростання пропозиції вже призводить до падіння світових цін. Вартість Brent знизилася приблизно до $72 за барель, тоді як російська Urals на початку липня впала до близько $40 за барель — майже на $19 нижче ціни, закладеної в бюджет росії.
8. Грецькі судноплавні компанії за останні три роки заробили майже $4 млрд на перевезенні російської нафти.
— Найбільший дохід отримала компанія Dynacom Tankers, яка із липня 2023 року заробила щонайменше $915 млн на транспортуванні російської нафти. Ще Olympic Shipping and Management отримала понад $404 млн, а компанії Stealth Maritime та Polembros Shipping — більш як $200 млн кожна.
— Із 20 судноплавних компаній, які найбільше заробили на перевезенні російської нафти після запровадження санкцій, вісім є грецькими. Решту становлять переважно російські державні компанії, пов’язані з «Совкомфлотом» і «Роснефтегазом», або афілійовані структури. У травні 2026 року грецькі судновласники забезпечили близько 15% експорту російської нафти, свідчать дані аналітичних компаній Windward і Vortexa.
— Це підтверджує, що попри санкції, росія досі залежить від іноземних перевізників для експорту своєї нафти, а доходи від продажу енергоресурсів значною мірою підтримуються саме завдяки таким логістичним послугам.
— Водночас ця співпраця може опинитися під загрозою. США та ЄС посилюють тиск із метою обмежити нафтові доходи кремля, а нові санкції можуть ускладнити або зробити економічно невигідною участь європейських судноплавних компаній у перевезенні російської нафти.
9. Японія заблокувала постачання авіапального до росії, зокрема через треті країни.
— Спроби росії знайти нові джерела постачання пального на тлі дедалі гострішого паливного дефіциту зазнали чергового удару. Японія офіційно підтвердила, що заборона на експорт авіаційного пального до росії поширюється не лише на прямі поставки, а й на схеми з використанням третіх країн та перевантаженням у морі. Про це заявив міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії Рьосей Акадзава.
— Минулого тижня Reuters повідомило, що росія готувалася імпортувати щонайменше 200 тис. барелів авіакеросину з японського порту Тіба. Паливо мало спочатку надійти до Південної Кореї, а звідти через ланцюг посередників — до росії.
— Втім, японська влада чітко заявила, що санкційні обмеження охоплюють і такі непрямі маршрути, фактично заблокувавши можливість обходу експортної заборони. Це ще один сигнал про те, що росії стає дедалі складніше компенсувати дефіцит пального за рахунок імпорту.
— Після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі країна вже була змушена шукати бензин і авіапальне за кордоном. Відмова Японії перекриває один із можливих каналів постачання та ще більше ускладнює забезпечення російського авіаційного сектору паливом.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 08.07.2026
1. Україна завдала нової серії ударів по нафтопереробній та військовій інфраструктурі росії.
— У ніч проти 8 липня українські далекобійні безпілотники атакували низку стратегічних об’єктів у глибокому тилу росії. Під ударами опинилися Саратовський НПЗ, Нижньокамськнафтохім та військовий аеродром Борисоглєбськ у Воронезькій області.
— У Саратові повідомлялося про вибухи та пожежу в районі нафтопереробного заводу. Це підприємство вже неодноразово ставало ціллю українських ударів і є одним із ключових виробників пального для центральної частини росії.
— У Нижньокамську безпілотники атакували «Нижньокамськнафтохім», який є одним із найбільших нафтохімічних підприємств росії та входить до групи «СИБУР». Завод виробляє синтетичні каучуки, пластики, полімери та іншу продукцію, яка використовується не лише у цивільній промисловості, а й у виробництві шин, спеціальних матеріалів і компонентів для оборонного сектору.
— Також під ударом опинився військовий аеродром Борисоглєбськ, де базується навчально-бойова авіація повітряно-космічних сил росії. За інформацією моніторингових ресурсів, у районі аеродрому було зафіксовано вибухи та роботу засобів протиповітряної оборони.
2. Найбільший НПЗ росії зупинив роботу після атаки українських дронів.
— Найбільший у росії Омський НПЗ, що належить «Газпром нафті», повністю зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників 6 липня.
— Внаслідок удару була пошкоджена та загорілася установка первинної переробки нафти АВТ-10, яка забезпечувала близько 38% виробничих потужностей підприємства (24,5 тис. тонн нафти на добу). Крім того, в аварійному порядку була зупинена установка АВТ-11, що забезпечувала ще 37% потужностей НПЗ — 24 тис. тонн нафти та 3,4 тис. тонн газового конденсату на добу. Сама установка не зазнала пошкоджень, однак удар вивів з ладу міжцехові комунікації, необхідні для її роботи.
— Через наслідки атаки фактично була паралізована робота підприємства, на яке припадає близько 8% усієї нафтопереробки росії.
— Із 8 липня Омський НПЗ також припинив продаж оптових партій бензину та дизельного пального на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі.
3. Попри рекордні обсяги морського експорту, росія починає дедалі гостріше відчувати наслідки падіння цін на нафту та ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
— За чотири тижні до 5 липня морський експорт сирої нафти зріс до 4,22 млн барелів на добу — це найвищий показник від початку повномасштабної війни.
— Втім, збільшення експорту не принесло кремлю додаткових доходів. Через різке здешевлення російської нафти її експортна виручка стрімко скорочується.
— Средня валова вартість нафтового експорту за останні чотири тижні впала до 1,88 млрд доларів на тиждень, уперше з квітня опустившись нижче позначки у 2 млрд доларів. За тиждень до 5 липня доходи скоротилися ще сильніше — приблизно до 1,4 млрд доларів, що стало найнижчим показником із березня.
— Однією з головних причин рекордного експорту стали українські удари по російських НПЗ. Через зниження можливостей внутрішньої переробки москва змушена перенаправляти дедалі більше сирої нафти на зовнішні ринки.
— Водночас це призводить до накопичення непроданих запасів: танкери з російською нафтою дедалі частіше простоюють біля узбережжя Єгипту та поблизу Сінгапуру в очікуванні покупців.
— Додатковий удар по нафтових доходах завдає ослаблення попиту. Китайські нафтопереробні заводи закуповують російську нафту значно менше, ніж до конфлікту навколо Ірану: у червні поставки були приблизно на 825 тис. барелів на добу нижчими, ніж у лютому.
— Після відновлення експорту через Ормузьку протоку світові ціни на нафту швидко знизилися. Вартість російської Urals повернулася до рівнів, які були до ескалації на Близькому Сході.
— За даними Argus Media, середня ціна Urals у балтійських портах за чотири тижні впала на 8,6 долара — до 59,83 долара за барель, у чорноморських портах — до 59,35 долара. Ціна далекосхідної ESPO знизилася до 72,82 долара, а вартість російської нафти для Індії падала вже десятий тиждень поспіль і опустилася до 79,12 долара за барель.
4. Знижки на російську нафту для Індії знову перевищили $10 за барель через падіння попиту.
— росія змушена знову суттєво збільшувати знижки на нафту Urals, щоб утримати покупців в Азії. Під час укладання контрактів на серпневі поставки дисконт для індійських нафтопереробних заводів перевищив 10 доларів за барель, наблизившись до максимальних рівнів, які спостерігалися до загострення конфлікту навколо Ірану.
— Причиною стало різке послаблення попиту на російську нафту та відновлення поставок із країн Близького Сходу й Ірану. Ще з березня по червень російська Urals тимчасово продавалася в Індії та Китаї майже без дисконту до еталонної Brent через перебої з постачанням на світовому ринку.
— Однак після стабілізації ситуації ця перевага для росії швидко зникла. Зростання знижок свідчить про втрату росією цінової переваги на ключових азійських ринках. Це означає, що навіть за збереження високих обсягів експорту кремль отримуватиме дедалі менше валютної виручки від продажу нафти.
5. Російський фондовий ринок продовжує падіння вже 17-й тиждень поспіль.
— На торгах індекс Мосбіржі опустився до 2117,5 пункту — найнижчого рівня з 23 грудня 2022 року. Від початку тижня індекс, до якого входять акції 46 російських компаній, втратив 3,4%, від початку літа — 16%, а від пікових значень травня 2024 року — вже 40%. Ринок дедалі більше закладає сценарій глибокої макроекономічної кризи.
— На настрої інвесторів тиснуть ескалація війни, інфляційні ризики, можливе посилення грошово-кредитної політики, а також регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі.
— Акції «Газпрому» у вівторок втратили ще 3%, від початку літа — 21%, опустившись до 91,45 рубля за акцію — найнижчого рівня з жовтня 2008 року. Акції ВТБ впали на 7,2% від початку тижня та оновили історичний мінімум на тлі побоювань щодо можливої банківської кризи. Акції «Газпром нафти» знизилися на 8,3% від початку тижня після ударів по двох найбільших НПЗ компанії — Омському та московському. Водночас акції «М.Відео» опустилися до мінімуму з 2009 року. Компанія раніше повідомила про падіння продажів на 28% та чистий збиток у 63 млрд рублів за минулий рік.
— Окрему стурбованість інвесторів викликала атака на Омський НПЗ. Українські безпілотники вже здатні вражати цілі за Уралом, що значно розширює перелік стратегічних об’єктів, які перебувають під загрозою. Це підвищує ризик повномасштабної енергетичної кризи, яка може зачепити не лише нафтопереробку, а й ширший промисловий сектор росії.
6. Білоруський бензин майже зник із торгів у росії.
— Продажі білоруського бензину на Санкт-Петербурзькій біржі в росії різко впали. Якщо на початку липня щодня реалізовували понад 7 тис.тонн пального, то 6 липня обсяг скоротився до 420 тонн. За оцінками учасників ринку, білоруські НПЗ майже завершили продаж липневих партій, а частину поставок могли перевести у позабіржовий сегмент через обмеження на зростання цін.
— Попит на білоруське пальне зріс після скорочення виробництва в росії через пошкодження та ремонти нафтопереробних заводів. У червні білоруський бензин становив близько 15% біржової пропозиції в рф.
— Ситуація демонструє зростання залежності російського паливного ринку від поставок із Білорусі. Скорочення цих обсягів може створити додатковий тиск на постачальників і мережі АЗС.
7. росія нарощує перевезення нафти власними танкерами на фоні посилення санкційного тиску.
— росія збільшує використання танкерів під власним прапором для експорту нафти, намагаючись компенсувати скорочення доступу до іноземного флоту через санкції та боротьбу із «зручними прапорами».
— За даними S&P Global Commodities at Sea (CAS) та Maritime Intelligence Risk Suite (MIRS), у червні танкери під російським прапором перевезли 18,7 млн барелів нафти з російських портів. Це на 16% більше, ніж у травні, і є найвищим показником з жовтня 2023 року. Зростання триває вже третій місяць поспіль.
— Загалом морський експорт російської нафти у червні оцінюється у 132,3 млн барелів, або 4,41 млн барелів на добу. Таким чином, частка танкерів під російським прапором досягла близько 14% від загального морського експорту. Порівняно з червнем минулого року обсяги перевезень російськими суднами зросли майже у 3,8 раза.
— Причиною такого зростання стало скорочення кількості суден під іноземними прапорами. Після посилення міжнародного контролю за маніпуляціями з реєстрацією суден десятки танкерів були виключені з реєстрів Ботсвани, Мадагаскару та інших держав, після чого частину з них перевели під російський прапор.
— Водночас скорочуються перевезення російської нафти судами компаній з Китаю та ОАЕ, що змушує москву дедалі більше покладатися на власний флот.
— Це свідчить про зростаючу ізоляцію російського нафтового експорту та поступове звуження можливостей залучати міжнародних перевізників, незважаючи на спроби кремля адаптуватися до санкційних обмежень.
8. Двопартійна група американських законодавців планує під час саміту НАТО переконати міністра фінансів США Скотта Бессента підтримати законопроєкт про нові санкції проти росії, який уже тривалий час заблокований у Конгресі.
— Документ, підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блументалем, дозволяє президенту США запроваджувати санкції та мита проти країн, що торгують із росією, зокрема купують її нафту й уран.
— Попри широку підтримку в Конгресі, законопроєкт гальмується через позицію Білого дому, який прагне пом’якшити окремі положення, щоб зберегти простір для переговорів із москвою.
— Законодавці також закличуть Мінфін не продовжувати винятки із санкцій щодо російської нафти. Прихильники документа вважають, що лише посилення економічного тиску змусить росію серйозно підійти до мирних переговорів.
9. МОК тимчасово скасував відсторонення Олімпійського комітету росії, але більшість обмежень для російського спорту зберігається.
— Міжнародний олімпійський комітет (МОК) тимчасово скасував відсторонення Олімпійського комітету росії, запроваджене у 2023 році після включення до його складу спортивних організацій з окупованих територій України.
— Рішення відкриває можливість для російських спортсменів брати участь у кваліфікації до Олімпіади-2028 у Лос-Анджелесі, однак не означає повноцінного повернення росії до світового спорту.
— МОК також скасував рекомендації, ухвалені після початку повномасштабного вторгнення, які стосувалися участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях.
— Водночас комітет наголосив, що рішення має тимчасовий характер і залежатиме від подальших дій росії. Попри це, ключові обмеження залишаються чинними.
— Питання використання російського прапора, гімну та національної символіки поки не вирішене. Крім того, остаточний допуск спортсменів визначатимуть міжнародні федерації, частина з яких уже заявила, що не змінюватиме своєї позиції. Зокрема, Міжнародний союз біатлоністів та World Athletics підтвердили, що російські спортсмени й надалі не братимуть участі в їхніх турнірах. МОК також зберіг заборону на проведення олімпійських заходів у росії та не запрошуватиме представників російської влади на свої офіційні події.
— Окремо в комітеті наголосили, що й надалі рішуче засуджують війну росії проти України.
10. Словаччина тимчасово припинила видачу більшості шенгенських віз громадянам росії.
— Словаччина призупинила оформлення громадянам росії майже всіх типів шенгенських віз. У липні та серпні подати документи можна буде лише на шенгенські візи з метою участі у спортивних заходах, а також на національні візи незалежно від мети поїздки.
— Усі записи на подання документів для оформлення туристичних, ділових чи гостьових шенгенських віз анулюють. Сплачений сервісний збір заявникам обіцяють повернути протягом 7–15 днів.
— За підсумками 2025 року Словаччина видала громадянам росії лише 1149 шенгенських віз, з яких 46% були багаторазовими. Для порівняння, Італія оформила понад 161 тис. шенгенських віз, Франція — понад 156 тис., а Греція — близько 59 тис..
— Обмеження з боку Словаччини ще більше звужує можливості для поїздок росіян до країн Європейського Союзу.
