Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.05.2026
1. Українські дрони 7 травня, вдруге за останні вісім днів, атакували один із найбільших нафтопереробних заводів росії — «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» у Пермі.
— Після удару над підприємством зафіксували стовп диму, а місцева влада підтвердила атаку на промисловий об’єкт. ПНОС входить до числа ключових НПЗ росії та здатний переробляти близько 17 млн тонн нафти на рік.
— Завод виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний керосин і мастила, тобто продукцію, критично важливу як для цивільного сектору, так і для військової логістики.
— Перм знаходиться за сотні кілометрів від українського кордону, однак це вже не гарантує безпеки стратегічних об’єктів.
— Серія атак на НПЗ створює для росії накопичувальний ефект: зростають витрати на захист інфраструктури, виникають ризики перебоїв із виробництвом пального та ускладнюється експорт нафтопродуктів. Це посилює тиск на один із головних секторів російської економіки — нафтопереробку.
2. російська влада скорочує підтримку малого та середнього бізнесу на тлі зростання податкового навантаження і дефіциту бюджету.
— У першому кварталі 2026 року обсяг грантів для МСП обвалився на 53% — до 3,1 млрд рублів, а загальна пряма фінансова підтримка скоротилася майже вдвічі — з 9,6 млрд до 5,5 млрд рублів.
— Кількість компаній, які отримали допомогу, також зменшилася — до 92,9 тис. підприємств. Скорочення підтримки відбувається після підвищення податків і на фоні переорієнтації бюджетних ресурсів на військові витрати.
— У результаті малий бізнес, який працює в умовах високих ставок і падіння попиту, втрачає один із небагатьох механізмів державної підтримки.
— За нинішніх темпів грантова підтримка може перестати бути масовим інструментом уже протягом найближчих 18 місяців, що загрожує новими закриттями компаній і уповільненням економіки рф.
3. Соціологічні опитування та статистика споживання дедалі чіткіше фіксують погіршення економічного самопочуття росіян, попри офіційні заяви про зростання доходів.
— Про погіршення матеріального становища за останні два–три місяці заявили вже 26% громадян, тоді як про покращення — лише 8%. Це найгірше співвідношення за останні чотири роки.
— Ще рік тому негативні оцінки були значно нижчими: навесні 2025-го про погіршення говорили 18% опитаних.
— Одночасно зростає частка росіян, які прямо оцінюють своє становище як неблагополучне — таких уже 20%, що стало максимальним показником за час повномасштабної війни. Особливо помітне погіршення в регіонах поза великими агломераціями, де населення сильніше відчуває інфляцію, стагнацію доходів і скорочення економічної активності.
— Офіційна статистика також починає демонструвати ознаки уповільнення. Хоча росстат звітує про зростання реальних доходів населення на 1,5% у першому кварталі, темпи цього зростання різко впали — приблизно у п’ять разів порівняно з минулим роком.
— На практиці ж споживча активність знижується: за даними «СберИндекса», реальні витрати населення вже кілька тижнів поспіль залишаються нижчими за рівень минулого року. Додатковий тиск створює погіршення ситуації в корпоративному секторі. Частка збиткових підприємств зростає, збільшується і заборгованість із зарплат.
— Це поступово підриває ефект від формального зростання зарплат, яке значною мірою підтримується військовими витратами та дефіцитом кадрів.
— У результаті в російському суспільстві посилюється тривожність і запит на стабільність. Дедалі більше росіян фіксують зниження якості життя та погіршення власного фінансового становища.
4. У російському банківському секторі зростає кількість збиткових установ на фоні наслідків жорсткої грошово-кредитної політики та уповільнення економіки.
— Якщо на початку 2026 року збитковими були 34 банки, то вже до березня їхня кількість зросла до 60 — майже кожен п’ятий учасник ринку. Це найгірший показник із 2022 року, коли російська фінансова система зіткнулася з масштабними санкціями після вторгнення в Україну.
— Основною причиною називають тривале утримання високої ключової ставки: центробанк понад пів року тримав її на рівні 21%, що суттєво погіршило умови кредитування та прибутковість банківського бізнесу.
— Ситуація свідчить про накопичення проблем у фінансовому секторі росії. Високі ставки, зростання частки проблемних позичальників, уповільнення споживчого попиту та загальне погіршення економічної кон’юнктури поступово послаблюють стійкість банківської системи.
5. Китай продовжує фактично ігнорувати експортні обмеження Заходу, постачаючи росії та Ірану компоненти для виробництва ударних дронів.
— Китайська компанія Xiamen Victory Technology пропонувала двигуни Limbach L550, які використовуються в іранських дронах Shahed-136. Попри американські санкції та заборону на експорт таких компонентів, китайські компанії продовжують відправляти до росії та Ірану двигуни, мікрочипи, гіроскопи й іншу продукцію подвійного призначення.
— Для росії це критично важливо, оскільки без китайських технологій і комплектуючих її виробництво дронів та частини високоточної зброї зіткнулося б із серйозними проблемами.
— Ситуація також свідчить про обмежену ефективність експортного контролю Заходу щодо китайського напрямку.
6. Невідома сербська компанія Senator запропонувала €2 млрд за контрольний пакет у сербській нафтовій компанії NIS, який належить «Газпром нефти» та «Газпрому».
— Йдеться про 56,1% акцій NIS — компанії, що управляє єдиним нафтопереробним заводом Сербії. За словами власника Senator Ранко Мимовича, російська сторона «загалом погодилася» на пропозицію.
— Угода відбувається під тиском терміну, встановленого OFAC: США дали російським компаніям час до 22 травня для виходу з активу. Додатковий тиск створює конкуренція з боку угорської MOL, яка також претендує на контроль над NIS.
— Водночас Сербія прагне збільшити власну частку в компанії, намагаючись зменшити залежність від російського впливу в енергетиці.
— росія поступово втрачає позиції навіть у традиційно дружніх для себе країнах Балкан, де енергетичний вплив кремля роками залишався одним із головних інструментів політичного тиску.
7. Шенген у 2025: ЄС видав росіянам рекордну кількість віз.
— У 2025 році країни Шенгену видали росіянам понад 620 тисяч віз — це на 10% більше, ніж торік. Більшість із них були туристичними. Найбільше віз оформили Франція, Італія та Іспанія, а Франція стала лідером за кількістю оформлених віз. Така статистика суперечить заявам ЄС про ізоляцію кремля.
— Водночас Польща та країни Балтії, які безпосередньо відчувають загрозу війни, наполягають на жорсткіших обмеженнях для росіян. Після повномасштабного вторгнення рф ЄС скасував спрощений візовий режим і посилив перевірки, однак кількість виданих віз продовжує зростати.
— Також повідомляється, що деякі країни, зокрема Франція, виступали проти оприлюднення цих даних.
8. Італійський UniCredit почав згортати свою присутність у росії, домовившись про продаж частини місцевого бізнесу інвестору з ОАЕ.
— Після угоди банк планує залишити лише платіжний напрямок, який досі відіграє важливу роль у проведенні міжнародних розрахунків для західних компаній, що продовжують працювати з росією.
— Рішення UniCredit демонструє поступове скорочення присутності великих західних банків на російському ринку навіть попри те, що окремі фінансові операції залишаються прибутковими.
— Через санкції та ізоляцію російської банківської системи міжнародні платежі стали складними, а банки, які зберігали доступ до таких операцій, фактично перетворилися на критичну інфраструктуру для зовнішньої торгівлі росії.
— Водночас вихід із російського ринку стає дедалі дорожчим. UniCredit визнав, що частковий продаж бізнесу призведе до втрати 3–3,3 млрд євро доходів. Це підкреслює, наскільки глибоко західні фінансові структури були інтегровані в російську економіку до повномасштабної війни.
— Передача активів інвестору з ОАЕ також відображає нову тенденцію: частина російських або пов’язаних із росією активів переходить під контроль структур із країн, які не приєдналися до західних санкцій.
— Однак навіть такі схеми не змінюють загальної тенденції — фінансова присутність Заходу в росії поступово скорочується, а сама російська банківська система дедалі більше ізолюється від глобального ринку.
