Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.05.2026
1. Українські дрони в ніч на 8 травня атакували одразу кілька стратегічних промислових об’єктів у глибині росії, зокрема один із найбільших НПЗ країни — «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі.
— Після удару на території підприємства виникла пожежа. Завод входить до п’ятірки найбільших НПЗ росії та здатний переробляти до 15 млн тонн нафти на рік. Він є важливим елементом паливної інфраструктури центральної частини росії та контролюється структурами «роснефті» і «газпрому».
— Це вже не перша атака на підприємство: наприкінці 2025 року там уже пошкоджували установку первинної переробки нафти.
— Також під ударом опинився промисловий район Ростова-на-Дону. За даними Astra, пожежа виникла поблизу хімічного заводу «Емпілс» — одного з найбільших хімічних підприємств півдня росії. Поруч розташований і «Науково-технічний центр “Радар”», який працює з комплексами спеціального призначення та виконує замовлення міноборони рф.
— Удари по НПЗ, хімічних заводах і підприємствах, пов’язаних із військовим сектором, створюють для росії накопичувальний економічний ефект: зростають витрати на захист об’єктів, поглиблюються ризики перебоїв у виробництві та ускладнюється стабільна робота експортної інфраструктури.
2. російський Центробанк фактично визнав, що удари українських дронів по промисловій та енергетичній інфраструктурі вже впливають на макроекономічну ситуацію в країні.
— У матеріалах обговорення ключової ставки ЦБ зазначив, що вибуття виробничих потужностей стримує відновлення економічної активності у другому кварталі. Йдеться насамперед про наслідки регулярних атак на НПЗ, порти та великі промислові підприємства.
— Навесні удари значно посилилися: були пошкоджені порти Усть-Луга, Приморськ і нафтотермінал «Шесхарис» у Новоросійську, а також низка великих НПЗ, включно із заводом у Туапсе і «Киришинефтеоргсинтезом».
— Частина об’єктів досі працює з обмеженнями або не відновила роботу. Фактично ЦБ визнає, що атаки почали впливати не лише на окремі підприємства, а й на темпи економічного зростання загалом.
— Пошкодження логістики та переробних потужностей ускладнюють експорт нафти й нафтопродуктів — ключового джерела валютних надходжень для росії.
— Показово, що навіть близький до кремля ЦМАКП уже знизив прогноз зростання економіки майже вдвічі — до 0,5–0,7%. Це свідчить про накопичувальний ефект ударів: що довше тривають перебої в роботі інфраструктури, то сильніше зростають втрати для промисловості, експорту та бюджету.
3. Ліквідна частина Фонду національного добробуту росії продовжує скорочуватися, що свідчить про зростаючий тиск на бюджет і поступове вичерпання головної фінансової «подушки безпеки» кремля.
— Станом на 1 травня ліквідні активи ФНБ знизилися до 3,62 трлн рублів, або приблизно $48,4 млрд. Це лише 1,5% прогнозованого ВВП росії — один із найнижчих рівнів за останні роки. Загальний обсяг фонду за квітень також скоротився — до 13,2 трлн рублів.
— Основна частина ліквідних резервів тепер фактично складається з китайських юанів і золота: на рахунках залишалося близько 185 млрд юанів та 145 тонн золота в знеособленій формі.
— Обсяг вільних рублевих коштів майже вичерпаний — лише 1,32 млрд рублів. Скорочення резервів відбувається через високі військові витрати, дефіцит бюджету та необхідність підтримувати економіку в умовах санкцій і уповільнення доходів від експорту енергоносіїв. ФНБ після 2022 року став одним із головних джерел фінансування бюджетних витрат і покриття дефіциту.
— Чим менше доступних резервів залишається у кремля, тим сильнішою стає залежність бюджету від поточних нафтових і газових доходів, а також від внутрішніх запозичень.
4. російська програма імпортозаміщення в авіабудуванні продовжує зривати власні дедлайни.
— Серійне виробництво пасажирських літаків МС-21, Superjet та Іл-114-300 знову перенесли — щонайменше на 2027 рік. Серійний випуск МС-21 почнеться наступного року, хоча ще у 2022-му обіцяли поставки перших літаків у 2024 році.
— Відтоді строки переносили кілька разів — спочатку на 2025-й, потім на 2026-й і тепер на 2027-й. При цьому завершено лише третину сертифікаційних польотів. Аналогічна ситуація із «імпортозаміщеним» Superjet: попри обіцянки розпочати поставки ще у 2024 році, серійне виробництво знову відклали.
— Постійні перенесення демонструють глибокі проблеми російського авіапрому після втрати доступу до західних технологій, двигунів, авіоніки та комплектуючих.
— Санкції фактично зруйнували залежну від імпорту модель виробництва, а створення повністю локалізованих літаків виявилося значно складнішим і дорожчим, ніж заявляла влада.
5. російський ринок побутової техніки почав втрачати оберти через падіння споживчого попиту та зниження купівельної спроможності населення.
— За підсумками 2025 року виручка виробників техніки скоротилася на 11,6% — до 209,2 млрд рублів.
— Падіння зачепило більшість великих виробників, які випускають техніку під брендами Haier, LG, Beko, Indesit, Hotpoint і «Бирюса». Найсильніше падіння зафіксоване у російського підрозділу турецької Arcelik — виробник Beko, чия виручка впала на 35%.
— Через високу інфляцію, дорогі кредити та погіршення фінансового становища росіяни дедалі частіше відкладають великі покупки або переходять у дешевші сегменти. Побутова техніка, яка раніше активно купувалася в кредит, перестає бути пріоритетною статтею витрат.
— Ситуацію додатково погіршує жорстка політика центробанку. Високі процентні ставки суттєво знизили доступність споживчого кредитування, а саме кредити багато років були одним із ключових драйверів продажів техніки в росії.
— Падіння попиту на побутову техніку стає ще одним сигналом охолодження російської економіки. На відміну від офіційної статистики про зростання зарплат, динаміка споживання дедалі чіткіше показує, що населення переходить до режиму економії та скорочує витрати на товари тривалого користування.
6. Удари по російській авіаційній інфраструктурі спричинили масштабний транспортний колапс, який у росії вже порівнюють із першими днями повномасштабної війни.
— Після атаки дрона на офіс «Аэронавигации Юга России» у Ростові-на-Дону влада була змушена зупинити роботу 13 аеропортів півдня країни. Обмеження торкнулися Сочі, Краснодара, Волгограда, Махачкали, Грозного, Мінвод та інших великих вузлів.
— Росавіація ввела обмеження повітряного простору щонайменше до 12 травня. Через це в російських аеропортах скасовано та затримано сотні рейсів, а кількість заблокованих пасажирів уже перевищила 14 тисяч.
— Влада фактично повертається до сценарію лютого 2022 року: Мінтранс уже доручив використовувати потяги та автобуси для перевезення пасажирів скасованих рейсів. Саме так російська влада діяла після початку вторгнення в Україну, коли були закриті аеропорти півдня та заходу країни.
— Атака по системі аеронавігації показала, що українські удари починають впливати не лише на окремі НПЗ чи військові об’єкти, а й на критичну інфраструктуру, від якої залежить функціонування внутрішньої логістики та авіасполучення росії.
7. У російському суспільстві дедалі помітнішою стає втома від затяжної війни, економічних проблем і посилення репресій.
— Навіть частина раніше лояльної аудиторії починає відкрито критикувати кремль. П’ятий рік війни супроводжується погіршенням настроїв: українські дрони регулярно атакують об’єкти в глибині росії, економіка сповільнюється, а влада посилює контроль над інтернетом і повсякденним життям під приводом «безпеки». Це викликає дедалі більше роздратування навіть серед тих росіян, які раніше уникали критики влади.
— Показовим сигналом стало різке зростання негативних оцінок у соціології. За даними «Левада-центру», лише 55% росіян вважають, що країна рухається у правильному напрямку — це найнижчий показник за весь період повномасштабної війни.
— Одночасно рейтинг схвалення путіна, за даними ВЦИОМ, помітно знизився порівняно з початком року. Невдоволення підсилюють економічні труднощі: закриття підприємств, дефіцит кадрів через еміграцію, податковий тиск і погіршення якості життя.
— Дедалі більше росіян відчувають, що війна починає безпосередньо впливати на їхню повсякденну реальність, а не лише існує в телевізійній пропаганді. При цьому масові протести поки малоймовірні через високий рівень репресій. Однак, в суспільстві накопичується приховане роздратування, яке з часом може створити проблеми для кремля.
— В умовах затяжної війни, економічного виснаження та постійного посилення контролю російська влада дедалі більше стикається з ерозією суспільної підтримки.
8. Попри заяви про поступову відмову від російських енергоносіїв, ЄС у 2026 році різко збільшив закупівлі російського ЗПГ.
— За даними Kpler, постачання з проєкту «Ямал ЗПГ» у січні–квітні зросли на 17% р/р — до 6,7 млн тонн, що стало рекордом за весь час роботи проєкту з 2017 року.
— Фактично майже весь експорт «Ямал ЗПГ» нині спрямовується саме до Європи: за перші чотири місяці ЄС отримав 91 партію газу — близько 98% усього експорту заводу. Зростання цін дозволило росії значно збільшити доходи.
— За оцінками, лише за чотири місяці москва могла заробити на поставках ЗПГ близько 3,9 млрд євро. Особливо показово, що збільшення імпорту відбулося вже після початку обмежень на російський ЗПГ у ЄС.
— Це демонструє суперечність між політичними деклараціями Брюсселя та реальною практикою європейських компаній, які в умовах нестабільного ринку продовжують закуповувати російський газ.
— Крім ЗПГ, зросли й поставки через «Турецький потік» — у березні вони були на 22% вищими, ніж роком раніше.
