Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 03.07.2025

1. росія провалює відновлення нафтовидобутку.

— Після скорочень у рамках ОПЕК+ російська нафтова галузь стикається з серйозними проблемами при спробах наростити обсяги видобутку.

Головні чинники провалу:

— втрата пластового тиску через тривалі простої свердловин;

— фінансова нестабільність сервісних компаній;

— дефіцит обладнання та технологій через санкції;

— обвал рублевої ціни на нафту — нижче за рівень, закладений у бюджет.

— Результат — рф не встигає повернутися до колишніх обсягів видобутку, що тисне на бюджет і послаблює позиції країни на енергетичному ринку.

2. Реальні прибутки російських компаній падають.

— За січень–квітень 2025 року прибутки бізнесу знизились на 1,4% (до 9,8 трлн руб.), а з урахуванням інфляції — значно більше.

— Частка прибуткових підприємств скоротилась до 68,6% (було 70,1%). Збитки у збиткових компаній зросли на понад 50%.

— У кризі — цілі галузі: вугільна промисловість (–129 млрд руб.), транспорт, пошта, наука.

— Корпоративний сектор деградує, втрачає інвестиційний потенціал і виживає завдяки бюджетним вливанням — за рахунок ще глибшого дефіциту.

3. Зміцнення рубля б’є по російському бюджету: дефіцит може перевищити 5 трлн рублів.

— Зміцнений курс рубля, який москва подає як ознаку стабільності, насправді може обернутися мільярдними втратами для держбюджету рф.

— За оцінками, якщо поточна динаміка збережеться до кінця 2025 року, доходи федерального бюджету недоотримають майже трильйон рублів, а загальний дефіцит може досягти 5 трлн, тобто суттєво перевищити офіційний прогноз Мінфіну (3,8 трлн рублів, розрахованих за середньорічним курсом 94,3 руб/дол).

— Причина — у структурі доходів: левова частка надходжень формується в інвалюті (експорт енергоресурсів), а витрати — у рублях.

— Коли рубль надто зміцнюється, держава отримує менше в рублевому еквіваленті, навіть якщо ціни на нафту й газ залишаються стабільними.

— Поточне «укріплення» рубля не є ознакою сили економіки, а радше викривленням, що створює дисбаланс для бюджетної системи.

— Таким чином, сильний рубль для росії — це не перевага, а загроза для воєнної економіки, яка залежить від доходів із зовнішніх ринків. І чим довше він тримається міцним — тим глибшим стає дірка в бюджеті.

4. Російські літаки подорожчали на 70% — ще до запуску виробництва.

— Попри обіцянки Кремля налагодити власне авіавиробництво після втрати доступу до Boeing і Airbus, російська програма цивільної авіації знову зазнає провалу.

— За два роки ціни на нові моделі зросли на 45–70%, хоча серійне виробництво так і не почалося.

— МС-21: з $48 млн у 2023 році — до $84 млн.

— Іл-114-300: з $16 млн до $29 млн, а перші три борти — по $44 млн кожен.

— ЛМС-901 “Байкал”: з $2 млн до понад $3,5 млн — без видимих успіхів, попри особисті вказівки путіна.

— Задеклароване «імпортозаміщення» перетворилось на дорогий і неефективний проєкт.

— російські авіакомпанії залишаються без сучасних літаків, а авіабудування втрачає довіру та ресурси через технологічну ізоляцію.

5. російські заводи сільгосптехніки масово зупиняються через обвал попиту.

— На тлі економічної нестабільності та кризи споживчого попиту російські підприємства сільгоспмашинобудування змушені згортати виробництво.

— Заводи переходять на скорочений робочий тиждень, оголошують вимушені простої та дострокові корпоративні відпустки.

— Ситуацію погіршує масове затоварювання — на складах десяти найбільших виробників аграрної техніки в березні накопичилась продукція на 62 млрд рублів.

— Попит стрімко падає: згідно з даними асоціації «Росспецмаш», продажі російської сільгосптехніки на внутрішньому ринку у січні–травні впали на 32,8% у річному вимірі.

— Імпортна техніка продається ще гірше — її продажі скоротились приблизно на 40%.

— Це ще один індикатор глибокої стагнації всередині російської промисловості на тлі війни, санкцій та обмеженого доступу до фінансування й технологій.

6. Казахстан б’є рекорди з видобутку нафти.

— У червні добовий видобуток сирої нафти в Казахстані сягнув 1,88 млн барелів — історичний максимум і на 25% вище квоти ОПЕК+ (1,5 млн). Разом із конденсатом — 2,15 млн барелів/добу.

— Ключовий драйвер — проєкт «Тенгіз» від Chevron (+140 тис. барелів/д). Компанія розширює видобуток на $48 млрд і ігнорує обмеження картелю.

— У першому півріччі добування в країні зросло на 13%, ставлячи Казахстан у клуб порушників ОПЕК+ поряд з Іраком та ОАЕ — це дратує Саудівську Аравію.

— Тим часом росія втрачає частку ринку (менше 3,2 млн барелів/д морем), тоді як казахстанська «чиста» нафта спокійно йде через Новоросійськ у Європу, тиснучи на позиції Urals.

— На 6 липня запланована зустріч ОПЕК+. Саудити хочуть збільшити квоту, але Москва — попри показну згоду — дедалі більше втрачає вплив навіть на своєму ринку.

7. У Конгресі США вимагають пояснень від Трампа через зупинку військової допомоги Україні.

— У США розгортається скандал через можливе призупинення військової допомоги Україні.

— Конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік надіслав офіційне звернення до адміністрації Дональда Трампа з вимогою термінового брифінгу щодо причин такого рішення.

— Фіцпатрік наголосив: повідомлення про призупинення поставок надходять саме в момент, коли росія здійснює наймасштабніші повітряні атаки по Україні з початку повномасштабного вторгнення.

— Він застеріг, що це може поставити під загрозу не лише оборону України, а й загальні позиції свободи в Європі.

— «Українці тримають лінію фронту свободи. У захисті свободи не може бути напіврішень»,— заявив конгресмен.

— У Конгресі очікують негайних роз’яснень щодо наявності запасів озброєння в США та гарантій подальшої підтримки Києва.

— Для кремля призупинка американської допомоги виглядає як шанс, однак конгресмени демонструють рішучість не допустити зниження підтримки союзника — попри політичну невизначеність у Вашингтоні.

8. США прибрали «сирійську мітку» з російських банків, але санкції залишилися.

— Вашингтон технічно оновив санкційні записи, пов’язані з указом Дональда Трампа щодо Сирії, однак це не означає реального пом’якшення тиску на російські установи.

— Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) лише зняло позначку [SYRIA] з низки російських юридичних осіб, у тому числі банків, при цьому залишивши їх у списку санкцій SDN за іншими напрямами.

— Усі фігуранти залишаються під обмеженнями у зв’язку з агресією росії, підтримкою Ірану, Північної Кореї та міжнародного тероризму.

— Серед них: Мир Бизнес Банк (MB Bank): прибрали [SYRIA], але залишили [SDGT], [IFSR], [RUSSIA-EO14024] — банк досі пов’язаний з іранським Bank Melli та Global Vision Group.

— РФК-Банк (російська фінансова корпорація): знято \[SYRIA], але залишено [DPRK3] та [RUSSIA-EO14024] — банку заборонені транзакції з участю американських фінансових установ.

— Рособоронекспорт: тег [SYRIA] знято, однак залишилися [UKRAINE-EO13662], [IRAN-CON-ARMS-EO], [RUSSIA-EO14024].

— Формальне оновлення реального послаблення для російських структур не несе. Вони залишаються в ізоляції, з обмеженим доступом до міжнародної фінансової системи, а будь-яка співпраця з ними несе ризик вторинних санкцій.

9. Глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас закликала Китай припинити підтримку війни росії в Україні.

— Вона наголосила на загрозі для європейської безпеки через допомогу китайських компаній військово-промисловому комплексу рф. Каллас попросила Пекін зупинити матеріальну підтримку, сприяти припиненню вогню та миру на основі поваги до Статуту ООН.

— Щодо торгівлі — вона закликала до відновлення балансу, покращення взаємності та припинення неринкових практик, зокрема обмежень на експорт рідкісноземельних елементів.

— Каллас підтвердила відданість політиці одного Китаю, але засудила спроби змінити статус-кво в Тайванській протоці та наголосила на гібридних загрозах з боку КНР для Європи.

10. Велика Британія оголосила «червоне попередження» через ухилення від санкцій російським нафтовим тіньовим флотом.

— Уряд Великої Британії попередив про зростання ризику обходу санкцій щодо російського експорту нафти, оголосивши червоний рівень тривоги. Йдеться про мережу фірм, які допомагають москві приховано постачати енергоресурси, попри західні обмеження.

— У центрі уваги — компанії, пов’язані з громадянами Азербайджану Етібаром Ейюбом та Тахіром Граєвим. Обоє мають тісні зв’язки з Ігорем Сєчіним, головою російської «Роснефти», і були піддані санкціям у травні.

— Зокрема, йдеться про фірму Coral Energy, яка після ребрендингу працює під назвою 2Rivers Group, зберігаючи участь у російській нафтовій торгівлі.

— Влада Британії наголошує, що такі структури регулярно замінюють підсанкційні компанії новими юридичними особами, зберігаючи функціональність схеми.

— Це дозволяє росії й надалі отримувати прибутки від експорту нафти та спрямовувати їх на фінансування війни проти України.

— Британське попередження пролунало на тлі бездіяльності адміністрації Трампа, яка не запроваджує нових санкцій проти росії з моменту повернення до влади, що послаблює ефективність західного санкційного тиску.

11. Данія вимагає позбавити Угорщину права голосу в ЄС.

— Данія закликає Євросоюз застосувати найсуворіші юридичні механізми проти Угорщини, зокрема реалізувати статтю 7 Договору про ЄС — так звану «ядерну опцію».

— Копенгаген вимагає позбавити Будапешт права голосу через систематичне порушення основоположних цінностей ЄС.

— Міністерка у справах Європи Данії Марі Б’єрре заявила, що ЄС більше не може ігнорувати політику Орбана, яка підриває єдність і принципи блоку.

— Однією з ключових причин посилення тиску на Угорщину є її шантаж щодо розширення ЄС та готовність заблокувати вступ України.

— Застосування статті 7 може фактично позбавити Угорщину впливу на майбутні рішення Євросоюзу, включно з правом вето. Окрім цього, ЄС може обмежити доступ до європейських фондів для країн, які свідомо ігнорують європейське право.

— Наразі лише політична воля країн-членів стримує запуск повного механізму покарання.

— Проте дедалі більше держав закликають не толерувати деструктивну політику Угорщини, яка працює в інтересах кремля, шантажуючи ЄС критичними голосуваннями.