Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 02.12.2025
1. Україна посилює удари по російській нафті та танкерах, завдаючи кремлю рекордних збитків.
— У листопаді Україна здійснила рекордну кількість ударів по російській нафтогалузі — щонайменше 14 атак безпілотниками на нафтопереробні заводи, а також цілеспрямовані удари по танкерах і нафтоналивних терміналах. Це найбільша інтенсивність ударів за весь час війни та явна спроба підірвати ключове джерело доходів москви.
— Крім атак по НПЗ, українські сили у Чорному морі вразили кілька танкерів, що перевозили російську нафту, а також пошкодили один із причалів терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму — найважливішого маршруту експорту казахстанської та російської нафти. Один із причалів КТК визнано непрацездатним, інший — на ремонті до середини січня. Термінал фактично залишився з єдиним робочим швартовим місцем, що створює ризики для експорту на місяці вперед.
— Удари України завдали прямого удару по переробних потужностях рф. Нафтопереробка в росії впала до приблизно 5 млн барелів на добу, тоді як зазвичай у цей період — 5,3–5,5 млн.
— Аналітики Kpler попереджають, що через постійні атаки та повторні влучання в одні й ті самі об’єкти під питанням опиняється навіть можливість відновлення роботи частини заводів після ремонту. Це означає зростаючі ризики для російського внутрішнього ринку пального і скорочення експорту.
— Українські атаки по енергетичній інфраструктурі стають ключовим інструментом тиску на кремль: зменшення доходів від нафти напряму обмежує можливості москви фінансувати подальшу агресію.
2. Експорт російського ЗПГ із початку року демонструє стійке зниження попри тимчасові стрибки у жовтні–листопаді, пов’язані з запуском Arctic LNG 2.
— За даними LSEG, у січні–листопаді росія відправила 28,4 млн тонн ЗПГ — мінус 2% р/р.
— Листопад показав зростання у річному вимірі (до 3,19 млн тонн, +10%), але це радше технічний ефект після рекордного жовтня: у порівнянні з попереднім місяцем експорт впав на 4,5%.
— Запуск Arctic LNG 2 дав короткочасний приріст, але санкції США проти нового проєкту фактично паралізували його логістику: дефіцит танкерів обмежує обсяги експорту, а російський ЗПГ із проєкту повністю йде до Китаю, оминаючи інші ринки.
— Поставки до Європи продовжують падати — за 11 місяців року зниження становить 16%, до 12,3 млн тонн. У листопаді експорт до ЄС залишився на торішньому рівні, але у загальному тренді європейський напрям скорочується найбільш активно.
— На «Ямал СПГ» у листопаді виробництво зросло на 2,4%, до 1,7 млн тонн, але від початку року експорт із проєкту зменшився на 5%, до 16,9 млн тонн. Arctic LNG 2 минулого місяця також просів — 224 тис. тонн проти 298 тис. тонн у жовтні.
— Загалом із початку року Arctic LNG 2 поставив 1,1 млн тонн, з яких близько 1 млн тонн отримали кінцеві покупці в Китаї. На «Сахалін-2» також спад: листопадові поставки впали на 2%, до 0,98 млн тонн.
— Сумарна картина підтверджує: попри «точкові» прирости, російський ЗПГ у 2025 році втрачає експортні можливості через санкції, логістичні обмеження та поступове звуження європейського ринку.
3. росія готується вперше продати державні облігації в юанях — крок, який демонструє, наскільки глибоко вона загрузла в ізоляції після вторгнення в Україну.
— Через санкції та закриті західні ринки капіталу москва вже не може позичати у доларах чи євро, тому змушена шукати гроші там, де їх ще готові дати — у Китаю.
— 2 грудня Мінфін рф відкриває книгу заявок на два випуски юаневих паперів із дохідністю до 7,5%. Високі ставки показують: інвестори вимагають значної премії за ризики, адже російські борги давно втратили довіру міжнародних ринків.
— москва намагається використати надлишок юанів, що застряг у російських експортерів через величезний дисбаланс торгівлі з Китаєм.
— Простіше кажучи, росія завозить китайських товарів набагато більше, ніж може запропонувати у відповідь, тому змушена розраховуватися юанями та накопичує їх без можливості обміняти на тверду валюту.
— Для Пекіна це вигідно — росія стає тестовим полігоном для просування юаня. Для москви — ознака слабкості: країна вже настільки відрізана від світової фінансової системи, що вимушена орієнтуватися на валюту, яка має низьку ліквідність і обмежене використання поза Азією.
— Юань у російському Фонді національного добробуту вже замінив долар та євро: його частка підскочила до 57%. Це результат багаторічної ізоляції, що різко посилилася після початку війни.
— Попри все, інтерес інвесторів до цього розміщення залишається сумнівним. Хеджування юаня дороге, а ризики роботи з російськими активами надзвичайно високі.
— росії знадобилося майже десять років, щоб зважитися на випуск таких облігацій — і це краще за будь-які аналітики показує, наскільки обмежені її можливості.
— У підсумку росія робить не «крок уперед», а вимушений маневр країни, яка втратила доступ до нормального фінансування й покладається на Пекін не з позиції сили, а з безвиході.
4. Авіаційна безпека в росії продовжує деградувати: кількість інцидентів зросла у чотири рази.
— У росії вибухоподібно зростає число інцидентів у цивільній авіації — наслідок санкцій, критичного дефіциту запчастин і використання техніки, що давно відпрацювала ресурс.
— Із січня по листопад 2025 року в країні зафіксовано понад 800 випадків несправностей, що призводили до скасувань та екстрених посадок. Рік тому таких було трохи більше 200.
— Цього року російська авіація вже має дві аварії та дві катастрофи, унаслідок яких загинули 53 людини. Найгучніша трагедія — падіння Ан-24 авіакомпанії «Ангара» в липні. Літаку було майже 50 років, він давно перевищив проєктний строк служби й мав кілька попередніх інцидентів.
— Проблеми настільки системні, що навіть офіційні особи почали визнавати критичний стан галузі. У Росавіації попередили: у найближчі п’ять років росія може втратити 339 літаків, зокрема 109 іноземних — через неможливість обслуговування. Також планується списання ще 200 гелікоптерів.
— Усього парк російських авіакомпаній налічує 1135 повітряних суден, але насправді працездатними залишаються лише 1088 — і ця цифра продовжує скорочуватися.
— З огляду на санкції та брак власних технологій, тенденція для російської авіації виглядає безнадійно негативною.
5. Туреччина скоротила закупівлі російської нафти — імпорт Urals у листопаді впав приблизно на третину порівняно з жовтнем.
— За даними Kpler і LSEG, поставки зменшилися до 200 тис. барелів на добу проти 300 тис. місяцем раніше. Після початку війни проти України Туреччина стала одним із ключових покупців російської сировини, але нині фактично почала виходити з цієї залежності.
— Посилення санкцій США проти «Лукойла» та «Роснефти» суттєво звузило коло постачальників, з якими турецькі НПЗ взагалі можуть працювати. За словами трейдерів, це ускладнює доступ російської нафти на турецький ринок навіть за умов значних знижок.
— Додатковим фактором стала підготовка ЄС до заборони на імпорт пального, виробленого з російської нафти, що набуде чинності наприкінці січня 2026 року.
— Турецькі компанії не хочуть ризикувати і вже переходять на альтернативні джерела сировини, знижуючи присутність російських барелів у своїх закупівлях.
— Для москви це сигнал подальшого стискання зовнішніх ринків: навіть традиційно прагматичні партнери починають уникати російської нафти через санкційні ризики та очікувані обмеження з боку Заходу.
6. Британський платіжний сервіс Wise почав блокувати картки громадян росії та білорусі, які не надали документів, що підтверджують громадянство або право на проживання в країнах ЄЕЗ чи Швейцарії.
— Компанія пояснила це вимогою 19-го пакета санкцій ЄС, який посилює контроль за фінансовими операціями користувачів із країн, що підтримують агресію рф.
— У Wise зазначили, що всі клієнти, яких стосуються нові обмеження, отримали відповідне повідомлення. До 30 січня 2026 року вони мають надати копію паспорта чи іншого документа, що підтверджує громадянство ЄЕЗ, або ж ВНЖ/візу, яка дозволяє проживання в Європейській економічній зоні чи Швейцарії.
— До моменту перевірки документів картки росіян та білорусів залишатимуться заблокованими: вони не зможуть оплачувати покупки, знімати готівку чи використовувати реквізити картки для онлайн-платежів і підписок.
7. Ірак готується фактично «вибити» російський «Лукойл» із одного з найбільших своїх енергетичних проєктів — родовища «Західна Курна-2».
— Міністерство нафти країни оголосило, що планує передати частку підсанкційної російської компанії американським нафтогазовим гравцям.
— Відомство підтвердило підготовку прямих переговорів зі США щодо продажу частки «Лукойла», але не назвало конкретні компанії. За даними агентства, інтерес до міжнародних активів російської групи раніше демонстрували Exxon Mobil та Chevron — обидві компанії уважно відстежують розпродаж активів, який «Лукойл» вимушено проводить під тиском санкцій адміністрації Дональда Трампа.
— Родовища «Західна Курна-2» — один із ключових закордонних ресурсів «Лукойла»: запаси оцінюють у 14 млрд барелів, а видобуток сягає близько 500 тис. барелів на добу. російській компанії належить 75% у проєкті, тож втрата активу стане серйозним ударом по її міжнародній присутності.
— Іракська влада заявляє, що передача управління американській компанії відповідає «спільним інтересам» і сприятиме стабільності глобального ринку. Проте строки укладання фінальної угоди поки що не визначені.
8. Німеччина остаточно закриває епоху залежності від російського газу й переходить на нові постачання з Аргентини.
— Державна компанія SEFE — колишня «дочка» «Газпрому», яку Берлін конфіскував у 2022 році, — підписала перший в історії Аргентини довгостроковий контракт на експорт ЗПГ. SEFE щороку отримуватиме до 2 млн тонн аргентинського ЗПГ протягом восьми років. Поставки почнуться наприкінці 2027 року, практично синхронно з припиненням старих російських газових контрактів, які ЄС дозволяє розривати у межах заборони на торгівлю російським ЗПГ.
— Газ надходитиме з родовища сланцевого газу «Мертва корова», а експорт забезпечить консорціум виробників, очолюваний Pan American Energy Group (на 50% належить BP).
— Проєкт також підкріплений розгортанням плавучих установок з виробництва ЗПГ від Golar LNG, які доведуть річний обсяг експорту до близько 6 млн тонн.
— Для Берліна це не просто нове джерело енергії — це стратегічний вихід із російської енергетичної пастки.
— Для москви ж — черговий удар: країна втрачає одного з найбільших і найстабільніших споживачів, не маючи рівноцінної альтернативи на ринку.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 01.12.2025
1. російські промисловці повідомляють про найгірший спад виробництва з квітня 2022 року.
— Індекс PMI у переробній промисловості, за даними S&P Global, у листопаді впав до 48,3 пунктів — вже шостий місяць поспіль нижче рівня 50, що відокремлює ріст від спаду. Менеджмент компаній фіксує різке скорочення нових замовлень і падіння виробничої активності. За оцінками фахівців, такого тривалого періоду негативних результатів, як зараз, у російській промисловості не було навіть під час пандемії.
— Скорочення виробництва є найглибшим з початку повномасштабної війни — черговим свідченням економічної деградації, пов’язаної з санкціями, втратою ринків, дефіцитом імпортних компонентів і зростанням витрат.
— Цей тренд показує, що російська промислова база дедалі частіше неспроможна підтримувати мінімальний обсяг виробництва, і «залежність від війни» стає для рф дедалі болючішою з економічної точки зору.
2. Понад половина російських виробників електроніки виявилися критично залежними від імпортного програмного забезпечення.
— За даними Мінпромторгу рф, 61% підприємств радіоелектронної галузі продовжують використовувати іноземні системи автоматизованого проєктування (САПР) для розробки продукції.
— До САПР належать системи BIM, ERP, PLM, MES, а також CAD і CAM — базові інструменти сучасного промислового виробництва. Російські аналоги частково представлені лише в окремих сегментах: MES — 64% підприємств, ERP — 73%, CAM — 60%.
— Водночас PLM-системи, без яких неможливе створення жодного складного промислового продукту, галузь практично не використовує: лише 17% компаній перебувають на етапі впровадження, 40% планують почати протягом найближчих трьох років, 26% — взагалі не визначилися або не бачать у цьому потреби.
— Залежність від іноземних технологій демонструє структурну слабкість російської електронної промисловості, яка на четвертий рік війни так і не змогла створити повноцінні технологічні замінники та продовжує працювати на імпортних рішеннях, незважаючи на санкції й заявлену політику «імпортозаміщення».
3. Гайанська нафта вирушила в тривалий рейс до Індії, щоб замінити російську.
— Гайана почала постачати нафту до Індії вперше за чотири роки — і це прямий наслідок різкого падіння довіри індійських НПЗ до російської нафти, що опинилася під посиленими санкціями США.
— Два супертанкери, Cobalt Nova та Olympic Lion, вирушили з Гайани наприкінці листопада, доставляючи близько 4 млн барелів сирої нафти, яка має прибути до Індії у січні.
— Маршрут завдовжки понад 11 тис. миль демонструє, наскільки далеко індійським нафтопереробникам доводиться шукати альтернативи після того, як Вашингтон ускладнив доступ до російської зниженої нафти та ввів санкції проти ключових експортерів — «Роснефти» та «Лукойла».
— Ризики для індійських компаній зросли настільки, що вони почали масово відмовлятися від закупівель російських барелів на грудень. Olympic Lion доставляє індійській державній Indian Oil гайанську нафту Golden Arrow, придбану у ExxonMobil. Cobalt Nova везе змішаний вантаж сортів Liza та Unity Gold для Hindustan Petroleum.
— Це перші поставки з Гайани до Індії з 2021 року — і ще один сигнал того, як санкційний тиск поступово виштовхує росію з одного з найприбутковіших ринків збуту.
— На тлі політичних ризиків та тарифного тиску з боку США індійські нафтопереробники дедалі активніше диверсифікують імпорт.
— Для росії це означає втрату ще однієї стратегічної опори в Азії, яку вона намагалася наростити після провалу на європейському ринку.
4. Індія продовжує закуповувати російську нафту, що формально не підпадає під санкції, але робить це за помітно зниженими цінами.
— Державні НПЗ Indian Oil і Bharat Petroleum придбали січневі партії зі знижкою близько $5 до Dated Brent. Постачання організовують нові трейдери, яких немає у американських санкційних списках, що дозволяє індійським компаніям мінімізувати ризики, хоча обсяги закупівель істотно скорочені — не більш як 600 тис. барелів на добу, тобто менше третини звичного рівня цього року.
— За оцінками джерел, з урахуванням зростання дисконту та вартості фрахту росія фактично отримує лише $40–45 за барель. Розрахунки проводяться у дирхамах ОАЕ та доларах, що ще раз підкреслює вимушений перехід москви на непрозорі канали торгівлі. Збільшення знижки з $3 до $5 за місяць відображає посилення санкційного тиску та залежність російських компаній від посередників.
— Індійські НПЗ свідомо уникають партій, пов’язаних із «Роснефтью» та «Лукойлом», а загальні обсяги імпорту залишаються обмеженими.
— Це свідчить про поступове стискання традиційних російських потоків і перебудову торгової архітектури, у якій позиції москви стають дедалі слабшими.
5. Китайський постачальник запчастин купує частку у провідного російського виробника дронів.
— Китайська електроніка продовжує живити російську воєнну економіку: постачальник на сотні мільйонів доларів тихо увійшов до складу одного з головних виробників російських дронів. російський ВПК дедалі глибше залежить від Китаю.
— Китайський бізнесмен Ван Дінхуа придбав 5% акцій російської компанії «Рустакт» — виробника FPV-дрона VT-40, яким росія масово атакує українські позиції. Компанії, що належать Вану, роками постачають росіянам ключові деталі для дронів, фактично забезпечуючи роботу ланцюга виробництва FPV для російської армії.
— За даними митної статистики, з 2023 року компанія Shenzhen Minghuaxin відправила «Рустакту» комплектуючих на 304 млн доларів, а пов’язаному з ним заводу «Сантекс» — ще на 107 млн доларів. Це літій-іонні батареї, двигуни, контролери та інша критично важлива електроніка, без якої російська FPV-індустрія просто не існувала б.
— Після звернення FT до російських структур дані про власників «Рустакта» терміново зникли з офіційних реєстрів рф, а інформація про передачу акцій була стерта і з приватних баз корпоративної аналітики. Це не перший випадок, коли російська влада приховує документи після викриттів щодо її військово-промислових проєктів.
— «Рустакт», що перебуває під санкціями України та ЄС, є одним із ключових гравців у російському масовому виробництві FPV-дронів. Розслідування також виявило тісні зв’язки між керівниками «Рустакта» та «Сантекса», а також їхню співпрацю з китайськими інвесторами через спільні компанії в Шеньчжені.
— Попри заяви Пекіна про контроль за технологіями подвійного призначення, на практиці китайський бізнес продовжує забезпечувати російський ВПК ресурсами, що використовуються проти України.
6. Китайські технологічні компанії обходять обмеження на поставки чіпів Nvidia через іноземні дата-центри.
— Китайські технологічні гіганти, зокрема Alibaba та ByteDance, знайшли спосіб обійти запровадлені у квітні обмеження США на постачання сучасних чіпів Nvidia.
— Компанії переносять навчання своїх моделей штучного інтелекту до дата-центрів у Південно-Східній Азії, які не належать китайським структурам. Такий підхід дозволяє їм користуватися забороненим обладнанням і уникати прямого порушення санкцій.
— Після блокування постачань графічних процесорів Nvidia H20, китайські компанії різко збільшили обсяги тренування моделей за кордоном. Окремі гравці, як-от DeepSeek, змогли мінімізувати наслідки санкцій, заздалегідь накопичивши обладнання та посиливши співпрацю з місцевими виробниками — зокрема з Huawei.
— Попри зростаючий тиск з боку США, китайські технологічні корпорації демонструють високу гнучкість і здатність пристосовуватися, що посилює їхні позиції у глобальній конкуренції в галузі ШІ та напівпровідників.
7. Індія розглядає можливість нової великої угоди з росією по закупівлі зброї під час візиту путіна наступного тижня.
— Нью-Делі та Москва зберігають формат «особливого стратегічного партнерства», у межах якого можуть обговорити закупівлю винищувачів Су-57 та модернізованої системи ПРО С-500.
— Індія вже експлуатує понад 200 російських винищувачів та кілька батарей С-400, застосованих під час короткого конфлікту з Пакистаном у травні. Водночас індійські військові повідомляють про дефіцит сучасних літаків і просять уряд прискорити їх закупівлю.
— Потенційна угода з москвою може ускладнити торгівельні переговори зі США, які відкрито виступають проти придбання Індією російського озброєння. Хоча прем’єр Нарендра Моді традиційно зберігає зв’язки з кремлем, Індія поступово скорочує залежність від російської зброї, збільшуючи закупівлі у США та ЄС.
— Попри падіння індійських замовлень останніми роками, росія досі лишається найбільшим постачальником озброєнь для Нью-Делі — позиція, яка дедалі слабшає через санкції, технологічне відставання та втрату конкурентоспроможності російського ВПК.
8. У Литві висунули обвинувачення двом місцевим підприємцям за незаконні поставки обладнання до росії, що порушують санкційний режим.
— Прокуратура повідомила, що директор та бенефіціар компанії з Каунаса організували виробництво й експорт до росії обладнання для нафтопереробних підприємств на суму майже 275 тис. євро.
— В межах іншого контракту до російського об’єкта також була передана насосна станція вартістю понад 40 тис. євро.
— За таке правопорушення литовське законодавство передбачає штраф, обмеження волі або ув’язнення терміном до п’яти років.
— У країні наголошують, що контроль за дотриманням санкцій посилюється, а спроби обходу режиму караються максимально жорстко.
