«Якщо ми боремося за такий тип держави, за такий спосіб життя, де найголовнішими принципами є свобода й демократія, і якщо ми боремося за це і захищаємо саме це, то як я можу мати якусь іншу думку? Ніхто не допустить цього серед нашого суспільства, і мені б особисто це («закручування гайок» – УП) не сподобалося. Я гадаю, що я й не готовий до такого»
Тільки вчора був опублікований такий коментар президента Зеленського. І в той же день увечері, лідер опозиціі Європейська Солідарність Петро Порошенко відповідно до розпорядження Верховної Ради прямував у закордонне відрядження. Українські прикордонники перешкодили його виїзду, мотивуючи це… нічим.
У цій історіі є три спостереження:
1. Такі рішення приймають не прикордонники. Хтось захотів не пустити Порошенка виконувати свої парламентські повноваження за кордоном. І цей хтось, очевидно, має великий політичний вплив і сприймає Порошенка своїм опонентом.
2. Хтось, хто приймає такі рішення, вочевидь плює не тільки на закон, але і на очевидний негативний розголос, який неодмінно станеться, коли Порошенко не приїде на заходи, де його участь анонсована і виступи серед найвпливовіших західних політиків — заплановані. Не приїде, бо йому безпідставно відмовили у перетині кордону. Це знатимуть в ЄС.
3. Може порушення сталося із вини якихось функціонерів, які не розуміють правових і політичних наслідків такого рішення. У такому випадку, Президент Зеленський мав би особисто втрутитися і показати всій опозиціі, що він дійсно проти «закручування гайок». Не на словах, а на ділі. Тому що у демократичній країні опозиція — це норма. Відсутність опозиціі — це не демократія.
Саме головне , що всі ці авторитарні дії роблять в той час , коли наші військові роблять все можливе і неможливе вигнати ту орду…бо, орда, то відсутність демократії.
Світ співчуває і допомагає Україні зберегти народ і державу. Найбільше нам допомагають зрілі демократичні країни — бо вірять, що Україна — це молода демократія, яка б’ється проти авторитарного режиму.
Демократичний світ не буде допомагати і не співчуватиме маленькому авторитарному режиму боротися проти більшого. Але схоже дехто не розуміє, що перешкоджання і переслідування опозиціі — це і є «закручування гайок» демократії. І це поганий сигнал для світу.
Марія Іонова
Меня в истории с Порошенко и его отъездом на Ассамблею НАТО интересует несколько ответов на такие вопросы:
1. Если Порошенко пытался официально выехать с Украины на заседание Парламентской ассамблеи НАТО, а ему подписал распоряжение Стефанчук, то это значит, что спикер Стефанчук соучастник или это значит, что чей-то звонок пограничникам более весом, чем распоряжение о командировке спикера ВР в парламентско-президентском государстве?
2. Если учесть, что Стефанчук подписал командировки всем депутатам из нашей делегации, а не выпустили только Порошенко, то это значит, что не все у нас равны и законов больше нет, а телефонное право есть?
3. Если законы все же есть, а пограничники нарушили законы Украины, то когда они будут задержаны и когда они назовут, кто им дал незаконный приказ?
И тут дело не в фамилии, а в принципах и верховенстве права. Потому что муд@ки и пиарщики с Банковой и их холуи уже сильно утомили своими инфрмационными вбросами во время войны. Вопрос в том, что сегодня эти мрази с использовпнием телефонного права устраивают разборки с Порошенко, а завтра захотят решить свои проблемы с солдатом Березой или с кем-то из вас. Или знакомые холуев захотят разобраться с вами и им помогут. Хотите такое? Задумайтесь об этом и о том, какую страну мы уже строим. Вариант Эрэфии? Хреновая история. Очень хреновая.
