Як відомо, з початку року набрав чинності Закон України «Про оборонні закупівлі» (№808-IX), який був прийнятний ВРУ ще 2020 року. Однак його імплементація затягнулася. Вже середина року, але ані прийняті Мінстратегпромом та Міноборони постанови, ані доручення Президента України стосовно запровадження конкурентних військових закупівель, ані заклики експертного середовища не запускають процес закупівлі озброєння та військової техніки по-новому основними державники замовниками у 2021 році.
Однією з ключових проблем на сьогодні є створення та запуск реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів. Такий собі веб-ресурс/база даних, де відбувається накопичення, обробка, облік, захист та надання даних про учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів). Цей реєстр фактично забезпечує моніторинг виконання контрактів для армії, а також є фільтром підрядників оборонних проектів. Зараз саме в цьому головний камінь спотикання.
Але ж хто винен в цій ситуації?
Справа в тому, що реєстр по факту існує.
Ще у 2018 році ДП «Безпека» мало контракт з Мінекономіки на виконання функцій фінансування підготовки виробництва озброєння та техніки виконавцями оборонного замовлення. Тоді в рамках реалізації цього контракту у Державному науково-дослідному інституті інформатизації та моделювання економіки була створена єдина система планування, моніторингу звітності та експертного супроводження діяльності підприємств ОПК. Фактично, майже той самий реєстр.
Саме через це Мінстратегпром ще з минулого року ініціював передачу цього науково-дослідного інституту від Мінекономіки у власну сферу управління. Це було логічним кроком, адже майже 2/3 діяльності закладу останнім часом було присвячено виключно оборонній тематиці, і Мінекономіки, за великим рахунком, його навіть і не задіювало для власних цілей. Ба більше: у 2020 році Мінекономіки, розуміючи, що інститут будуть передавати Мінстратегпрому, навіть не передбачив фінансування закладу на 2021 рік під час формування державного бюджету. Все начебто логічно. Однак реальність виявилася такою, що навіть після погодження проєкту постанови про передачу закладу всіма зацікавленими структурами, в тому числі й Мінекономіки, постанова на засідання Уряду не виносилася з різних, іноді дивних, причин.
Ситуація змінилася із призначенням нового керівника Мінекономіки та нових його заступників. Міністерство відкликало власний висновок, яким погодилося передати заклад Мінстратегпрому, а недощавно на черговому засідання урядового комітету заступник голови Мінекономіки наголосив, фактично, на тому, що «така «корова» потрібна і собі», «якщо хочете отримати реєстр, будь ласка, купуйте послуги у нас». Тобто Мінстратегпрому необхідно знайти кошти, яких в його бюджеті не передбачено. До того ж, на реєстр, власністю якого є ДП «Безпека», що перебуває у сфері управління Мінстратегпрому.
Дивно якось… Коли в країні і без того не вистачає коштів, необхідно їх десь брати. Добре, можна перерозподілити з тих, що є, однак зараз вже липень 2021 року. Зміни у держбюджет займуть ще кілька місяців… А це значить, що реєстр в кращому випадку запрацює восени.
Внаслідок таких безповідповідальних дій всіх сторін замовники не зможуть в поточному 2021 році укладати контракти за новим законодавством, що передбачено ЗУ «Про оборонні закупівлі». Але питання тут в тому, що в умовах, коли країна протистоїть зовнішньому агресору, здійснювати «пінг-понг» між Міністерствами — Мінекономіки і Мінстратегпромом — є не просто деструктивно і безвідповідально, а й на межі загрози національній безпеці. Напевно, люди у високих коридорах забули про те, що йде війна і кожен день має важливе значення. Ви вирішуєте завдання держави, і тут всі амбіції мають бути покладені на вівтар державних інтересів. Зайвих тут дискусій просто не може бути.
Ситуація фактично в глухому куті. А це означає колапс оборонних закупівель, внаслідок чого буде підірвана обороноздатність України.
